Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" березня 2009 р. Справа № 42/17-09
вх. № 291/1-42
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився відповідача - Тюменцев В.Ю. (дов.)
розглянувши справу за позовом ТОВ НВФ "Днепротехсервіс", м. Дніпропетровськ
до ВАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе", м. Харків
про стягнення 112912,61 грн.
Позивач, ТОВ НВФ "Дніпротехсервіс", звернувся до суду з позовною заявою до ВАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" про стягнення 112912,61 грн., в т.ч. основний борг по договору № 1/157 від 27.11.2006р. в сумі 106192,00 грн., пеня в сумі 6720,61 грн.
Позивач у судове засідання 16.03.2009р. не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
У судових засіданнях 05.02.2009р., 26.02.2009р. представник позивача повністю підтримав позовні вимоги.
Відповідач проти позову заперечує, в обґрунтування своїх заперечень проти позову посилається на те, що поставка за накладними № 3/370 від 23.09.2008р., № 3/786 від 02.10.2008р. відбулась не в межах виконання зобов'язань по договору № 1/157 від 27.11.2006р., вважає, що позивачем не надано належних доказів на обґрунтування позовної заяви. Крім того вказує на те, що ухвалою суду від 31.05.2007р. порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Харківський тракторний завод ім.С.Орджонікідзе" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, в т.ч. не нараховується штраф (неустойка, пеня) на вимоги кредиторів, не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.
В слуханні справи оголошувались перерви до 26.02.2009р. о 16:00 год., 16.03.2009р. о 12:00 год.
Суд вважає, що нез'явлення представника позивача в судове засідання 16.03.2009р. не перешкоджає розгляду справи, розглянути справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Вислухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Між ТОВ НВФ "Дніпротехсервіс" (постачальник) та ВАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" (покупець) 27.11.2006р. був укладений договір № 1/157, згідно умов якого позивач зобов'язався поставляти відповідачу продукцію, номенклатура, ціна та кількість якої визначені в специфікаціях, а відповідач відповідно зобов'язався прийняти та оплатити продукцію.
Згідно специфікації від 18.12.2006р. до договору № 1/157 від 27.11.2006р. визначена продукція - ресори Т 150 К 214-2902012-06 в кількості 4500 шт. за ціною без ПДВ 393,00 грн. за 1 шт., загальна вартість - 2122200,00 грн.
Відповідно додаткової угоди № 4 від 23.10.2007р. до договору № 1/157 від 27.11.2006р. продовжений строк дії договору до 31.12.2008р.
Відповідно до накладної № 3/770 від 23.09.2008р. позивач поставив на адресу відповідача товар - ресори Т 150 К 214-2902012-06 в кількості 180 шт. за ціною без ПДВ 667,00 грн. за 1 шт. на загальну суму 144072,00 грн.
Позивачем був виставлений на адресу відповідача рахунок-фактура № 3/770 від 23.09.2008р. на суму 144 072,00 грн.
Відповідно до накладної № 3/786 від 02.10.2008р. позивач поставив на адресу відповідача товар - ресори Т 150 К 214-2902012-06 в кількості 90 шт. за ціною без ПДВ 640,00 грн. за 1 шт. на загальну суму 69120,00 грн.
Позивачем був виставлений на адресу відповідача рахунок-фактура № 3/786 від 02.10.2008р. на суму 69 120,00 грн.
Суд зазначає, що ні в накладних № 3/770, № 3/786, ні в виставлених рахунках-фактури немає посилання на договір № 1/157 від 27.11.2006р.
Крім того відповідно до специфікації від 18.12.2006р., копія якої надана до матеріалів справи, визначена ціна продукції в сумі 393,00 грн. без ПДВ за 1 шт., а відповідно до зазначених накладних ціна продукції складає 667,00 грн. та 640,00 грн. відповідно. Суду не надано доказів підписання іншої специфікації або укладення додаткової угоди щодо зміни ціни продукції, що передбачено п.3.1 Договору.
Таким чином, суд вважає, що поставка продукції відповідно до накладних № 3/770 від 23.09.2008р. та № 3/786 від 02.10.2008р. на загальну суму 21392,00 грн. відбулась не в межах договору № 1/157 від 27.11.2006р., а згідно іншої домовленості сторін.
Враховуючи той факт, що відповідачем була прийнята продукція, суд вважає, що сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов - найменування товару, кількості та його ціни.
Позивачем були виставлені рахунки-фактури на оплату товару, а отже у відповідача виникло зобов'язання щодо сплати вартості отриманого товару.
Як зазначає позивач, відповідачем частково була оплачена вартість товару в сумі 107000,00 грн., залишок несплаченої суми складає 106192,00 грн.
Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 1617 від 26.11.2008р. на оплату залишку заборгованості за отриманий по накладним № 3/770 від 23.09.2008р., № 3/786 від 02.10.200р. товар в сумі 106192,00 грн.
На дану претензію отримана відповідь № 85/1-261 від 25.12.2008р., в якій зазначено, що до претензії не надано доказів на підтвердження вимог, викладених в претензії, у зв'язку з чим претензія залишена без розгляду.
Суд зазначає, що відповідач отримав товар, в претензії № 1617 від 26.11.2008р. позивач посилається на документи, які є в наявності у відповідача, тобто відповідач мав змогу по бухгалтерським документам перевірити наявність заборгованості. Залишення відповідачем претензії без розгляду не позбавляє відповідача обов'язку щодо оплати вартості отриманого товару.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Оскільки відповідач отримав товар, отримав рахунки-фактури на оплату товару, то строк оплати товару настав в момент отримання рахунків-фактури. Крім того відповідачем отримана претензія щодо оплати заборгованості за отриманий товар.
Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав зобов'язання по сплаті грошових коштів за отриманий товар, позивачем обґрунтовано пред'явлено до стягнення основний борг у сумі 106192,00 грн., а тому зазначена сума підлягає стягненню на користь позивача.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Враховуючи, що між сторонами не було письмової домовленості щодо нарахування пені та її розміру в разі прострочення оплати товару, а також домовленості щодо розміру відсотків за користування чужими грошовими коштами, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 6720,61 грн.
Стосовно посилань позивача на те, що хвалою суду від 31.05.2007р. порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Харківський тракторний завод ім.С.Орджонікідзе" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, суд зазначає, що ухвалою суду про порушення провадження у справі про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, які існують на момент порушення провадження у справі. Заборгованість, що є предметом спорів у даній справі є поточною заборгованістю відповідача, яка виникла внаслідок здійснення відповідачем господарської діяльності, а отже на неї не розповсюджується мораторій.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в частині стягнення 106192,00 грн., в частині стягнення 6720,61 грн. суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог.
За таких обставин на відповідача покладаються витрати щодо сплати державного мита в сумі 1061,92 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44 - 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" (61007 м. Харків, пр.Московський, 275, код 05750295, п/р 260075032034800 в ХФ АКІБ "УкрСиббанк" МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Дніпротехсервіс" (49005 м.Дніпропетровськ, вул.Сімферопольська, 21/615, код 19305558, п/р 26000002 в ЗАТ АБ "Радабанк" м.Дніпропетровськ МФО 306500) заборгованість у сумі 106192,00 грн., державне мито в сумі 1061,92 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
В частині стягнення пені в сумі 6720,61 грн. відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Рішення підписано 23.03.2009р.