05 березня 2009 р.
№ 17-2-32/02-8714
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді
Добролюбової Т.В.,
суддів
Гоголь Т.Г.,
Швеця В.О.,
розглянувши касаційну скаргу
Ліквідатора Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство"
на постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 25 грудня 2002 року
у справі
№ 17-2-32/02-8714
господарського суду
Одеської області
за позовом
Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство"
до
Державного підприємство "Укрспецобладнання"
про
витребування майна
Представники сторін в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.
Державна судноплавна компанія "Чорноморське морське пароплавство" звернулася з позовом до Державного підприємства "Укрспецобладнання", з урахуванням уточнень позовних вимог, про витребування у відповідача майна, зазначеного у акті прийому основних засобів ДП "Укрспецобладнання" від 15.09.98 і просило передати вказане майно Державній судноплавній компанії "Чорноморське морське пароплавство".
Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.10.02, ухваленим суддею Грабован Л.І., позовні вимоги задоволено.
Одеський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Петрова М.С. -головуючого, Колоколова С.І., Разюк Г.П., постановою від 25.12.02 перевірене рішення суду першої інстанції скасував, провадження по справі припинив на підставі пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Суд зазначив, що місцевий господарський суд неправомірно не прийняв відмови від позову, заявленою Державною судноплавною компанією "Чорноморське морське пароплавство" під час розгляду справи в суді першої інстанції, оскільки відмова від позову є такою, що не суперечить чинному законодавству України і не порушує прав та інтересів інших осіб, оскільки спірне майно залишилося у його власника -держави, а Міністерство транспорту України, якому підпорядковані сторони даного спору є розпорядником вказаного майна.
Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, ліквідатор Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а справу скерувати для нового розгляду. Касаційна скарга вмотивована доводами щодо порушення судом апеляційної інстанції статей 22, 78 Господарського процесуального кодексу України, вказуючи на неправомірність прийняття апеляційним судом відмови від позову.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.
Як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, предметом заявленого позову є вимога Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" до Державного підприємства "Укрспецобладнання" про витребування майна, вказаного у акті прийому основних засобів ДП "Укрспецобладнання" від 15.09.98 і передача його Державній судноплавній компанії "Чорноморське морське пароплавство".
Одеський апеляційний господарський суд, постановою від 25.12.02 припинив провадження у справі на підставі пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. При цьому суд вказав, що підставою припинення провадження є подана 22.10.02 Державною судноплавною компанією "Чорноморське морське пароплавство" заява про відмову від позову, підписана в.о. президента компанії Мазовським М.Д. Приймаючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що подана ДСК "Чорноморське морське пароплавство", за підписом його в.о. президента заява про відмову від позову не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси. Такий висновок суду апеляційної інстанції колегією суддів Вищого господарського суду України визнається передчасним з огляду на наступне.
Припинення провадження у справі -це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, що повністю відкидають можливість судочинства. Підстави припинення провадження у справі визначені приписами статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до пункту 4 цієї статті господарський суд припиняє провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом. Частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі відмовитися від позову до прийняття рішення по справі. Згідно з частиною шостою вказаної статті господарський суд не приймає відмови від позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси. Отже, припинення провадження у справі можливе тільки за наявності таких обставин: коли відмову від позову подано особою, яка має на це відповідні повноваження до прийняття рішення по справі і така відмова не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси. Суд апеляційної інстанції припиняючи провадження у справі, обмежився лише дослідженням питання щодо правомірності поданої позивачем відмови у позові. При цьому, в основу прийнятого судового акта, апеляційний суд поклав надані позивачем до суду апеляційної інстанції докази, які не були предметом розгляду у суді першої інстанції. У відповідності зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Положеннями статті 101 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що приєднавши до справи засвідчену копію наказу Мінтрансу України № 660 від 16.09.02 в підтвердження доводів позивача, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою вищезазначені приписи, що призвело до винесення апеляційним судом незаконного судового акта.
Відтак, доводи касаційної скарги про невірне застосування судом апеляційної інстанції положень Господарського процесуального кодексу України, підтверджені матеріалами справи. Відповідно до приписів частини 1 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування постанови апеляційного господарського суду є, зокрема, неправильне застосування норм процесуального права.
За таких обставин, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до Одеського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу ліквідатора Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25 грудня 2002 року у справі № 17-2-32/02-8714 скасувати.
Матеріали справи скерувати до Одеського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.
Головуючий суддя: Т. Добролюбова
Судді: Т. Гоголь
В. Швець