"19" березня 2009 р.
Справа № 9/30-2А.
За позовом Комунального підприємства “Нововолинськтеплокомуненерго», м. Нововолинськ
До Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Нововолинськ
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень
Головуюча суддя Л.І. Соломка
При секретарі Т.О. Кідиба
Представники:
Від позивача: Бондар Л.М. - представник, довіреність від 23.02.2009 р. №101;
Від відповідача: Костюк А.Ю. - ст. держ. под. ревізор-інспектор, довіреність №538/10-009 від 23.01.2009 р.
Права та обов'язки представникам сторін роз'яснені відповідно до ст.22 ГПК України.
Відводу складу суду відповідно до ст.20 ГПК України не заявлено.
Технічна фіксація судового процесу не здійснюється за клопотанням представників сторін.
Суть спору викладена в ухвалі суду від 23.02.2009 р., якою розгляд справи відкладався у звґязку з неявкою у судове засідання представника відповідача та для витребування додаткових доказів від сторін.
Представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги, просив визнати нечинними податкові повідомлення-рішення №0003261500/3, №0003131500/3, №0003271500/3, №0003241500/3 від 25.10.2006 р.
Відповідач - Нововолинська ОДПІ у запереченнях від 17.03.2009 р. позов визнав частково, зокрема: в частині застосування штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення №0003131500/3 в розмірі 178 415,48 грн. у звґязку із списанням податкового боргу, який виник станом на 01.01.2005 р. згідно рішення Нововолинської ОДПІ від 12.07.2006 р. №04, а саме: по податку на прибуток -178 415,48 грн. та по ПДВ- всього 87 065,95 грн. по податкових повідомленнях-рішеннях:
- №0003241500/3 (10%) на суму 7 815,82 грн.;
-№0003271500/3 (20%) на суму 39 901,52 грн.;
-№0003261500/3 (50%) на суму 39 348,56 грн., всього по ПДВ - 87 065,95 грн.
З рештою позовних вимог по податкових повідомленнях-рішеннях по податку на додану вартість, а саме:
-№0003241500/3 на суму 25 390,26 грн.;
-№0003271500/3 на суму 126 607,14 грн.;
-№0003261500/3 на суму 120 349,50 грн. Нововолинська ОДПІ позов не визнає та заперечує з наступних підстав:
- позивачем допущена несвоєчасна сплата самостійно узгоджених податкових зобовґязань згідно поданих ним податкових декларацій по ПДВ, у звґязку з чим на підставі підп.7.7 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобовґязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. (далі - Закон України №2181-ІІІ) проводилось першочергове погашення податкового боргу, дана норма, на думку податкового органу, спростовує твердження позивача про неправомірність спрямування поточних платежів на сплату податкового боргу.
Штрафні санкції до позивача застосовані на підставі п.17.1 ст.17 Закону України №2181-ІІІ за порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобовґязань.
Щодо необхідності дослідження виникнення заборгованості за липень 2004 р. відповідач наголосив, що вся заборгованість, яка рахувалась за підприємством станом на 01.01.2005 р. та штрафні санкцій, нараховані на неї, списані згідно рішення Нововолинської ОДПІ від 12.07.2006 р. №04, що і стало підставою для визнання відповідачем позову в цій частині. Штрафні санкції, які залишились за позивачем, нараховані виключно на борг, який виник з 01.01.2005 р.
Однак, досліджуючи податковий борг липня 2004 р. згідно картки особового рахунку платника вбачається, що борг виник 01.07.2004 р. у звґязку з несплатою позивачем податкового зобовґязання згідно податкової декларації №6085 від 21.06.2004 р. на суму 62 793,20 грн., станом на кінець 2004 р. підприємство заборгованості не погасило в повному обсязі, а нарощувало її, заборгованість на 31.12.2004 р. становила 234 937,11 грн.
Водночас, відповідачем надано суду картки особового рахунку платника за 2004 р. лише за липень, тому суду не надається можливості дослідити податковий борг починаючи з 01.07.2007 р. до кінця 2004 р., дані докази слід витребувати у Нововолинської ОДПІ та пояснення чому при списанні податкового боргу на 01.01.2005 р. не був списаний борг з липня 2004 р.
Крім того, позивач у судовому засіданні наполягає на тому, що Нововолинська ОДПІ нараховувала пеню та штраф на борг, реструктуризований по договору №1 від 30.01.2006 р., хоча позивач платив реструктуризовані суми вчасно і вказував це у призначенні платежу.
Представник відповідача пояснив, що так як у позивача існував податковий борг, то з сум, які позивач направляв на погашення реструкуризованого боргу також спрямовувались суми на погашення податкового боргу, а на борг який виникав по реструктуризованих сумах нараховувався штраф. Водночас, при дослідженні договору про розстрочення №1 від 30.01.2006 р. встановлено, що нарахування по акту від 10.05.2006 р. можуть стосуватися лише термінів сплати: 28.02.2006 р., 30.03.2006 р., 28.04.2006 р., тому відповідачу слід чітко визначити, на які суми з платежів по цих строках нараховувалась пеня чи штраф (штраф нарахований до травня 2006 р.).
Представник позивача зазначив, що станом на 01.01.2005 р. у нього був борг по ПДВ - 234 937 грн. і 3 236 грн. пені, відповідач нараховував пеню незважаючи на те, що ст.5 Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожитий газ та електроенергію" було визначено, що на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам на їх недоїмку з платежів до бюджетів усіх рівнів. Позивач за вих. від 10.01.2005 р. за №9 направив начальнику Нововолинської ОДПІ лист про ненарахування пені з переліком споживачів, з якими було укладено договори на реструктуризацію, договорів було укладено на загальну суму 921 898,48 грн., а 12.05.2005 р. за №224 також було повідомлено Нововолинську ОДПІ, що станом на 01.05.2005 р. позивачем укладено 708 договорів на загальну суму 1 002 100,64 грн.
Нововолинська ОДПІ за вих. від 20.01.2005 р. повідомила, що керується ст.16 Закону України №2181-ІІІ, вважає, що у випадку реструктуризації заборгованості боржником по сплаті платежів за житлово-комунальні послуги підстав для не нарахування пені законодавством не передбачено.
Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 25.11.2008 р. зазначив, що вираховування пені з кожного поточного платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України є порушенням норми ст.5 Закону. У звґязку з зазначеним, Нововолинській ОДПІ слід виокремити нараховані суми пені, за весь період в окремий розрахунок.
Крім того, позивач зазначив у судовому засіданні, що згідно податкового повідомлення-рішення №0003271500/3 (20%) визнає нарахування на суму 29 091,01 грн., а по податковому повідомленню-рішенню №0003261500/3 (50%) визнає борг 21 712 грн. Нововолинська ОДПІ також визнала позов частково по цих податкових повідомленнях-рішеннях, що було зазначено вище. У звґязку з чим сторонам слід узгодити чи стосується це одних і тих самих сум, для чого позивачу слід представити власний розрахунок визнаних позовних вимог, відповідач визнані суми виокремив у додатках до акту.
Враховуючи вищенаведене, розгляд справи слід відкласти.
Керуючись ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,
1. Розгляд справи відкласти на 16.04.2009 р. на 10 год. 00 хв.
2. Відповідачу: подати рішення від 30.01.2006 р. №3 про розстрочення податкового зобовґязання КП "Нововолинськтеплокомуненерго " на загальну суму 242 000 грн. та визначити в окремому розрахунку, які саме штрафні санкції та пеня нараховані на реструктуризовані суми (період що стосується акту перевірки від 10.05.2006 р.). Поаналізувати та обгрунтувати виникнення заборованості позивача, що утворилась в липні 2004 р. після сплати боргу по ПДВ та відповідного нарахування штрафних санкцій на несвоєчасну сплату ПДВ за 2002-2004 р.р. Подати окремий розрахунок нарахованої пені на реструктуризований борг по ст.5 Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожитий газ та електроенергію" та подати розрахунки і пояснення з питань, зазначених в описовій частині ухвали.
3. Повторно зобовґязати сторони провести детальну звірку по питаннях, зазначених в ухвалі суду, для чого позивачу зґявитися до відповідача, результати зафіксувати двостороннім актом та подати суду.
Попередити відповідача про відповідальність за невиконання вимог ухвали суду.
Суддя Л.І. Соломка