83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
23.03.09 р. Справа № 17/4
Господарського суду Донецької області у складі судді В.М.Татенко розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу, порушену
за позовом: Державного підприємства «Придніпровська залізниця» м. Дніпропетровськ
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Азовзагальмаш», м. Маріуполь
третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтелтрейд», м. Київ
про стягнення 1'485,47 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Бедрик А.В., Коробка К.К.- довіреності
від відповідача: Кобилецькі О.С. - довіреність
Та третьої особи: не з'явився
Державне підприємство «Придніпровська залізниця» звернулось з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (назва відповідача уточнена підчас розгляду справи) про стягнення 1'485,47 грн. дебіторської заборгованості, яка складаються з вартості:
- 943,20 грн. - вартість ремонтних робіт;
- 542,27 грн. - вартість маневрових робіт (подача та забирання вагону).
та виникла, у зв'язку із ремонтом залізничного вагону № 50481720.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що через несправність зазначеного вагону, який був виготовлений відповідачем, позивач відремонтував його. Відтак - зважаючи на те, що винним у несправності вагону, на думку позивача, є відповідач, то саме він має сплатити позивачу спірну суму.
Відповідач проти позову заперечує з посиланням на те, що спірний вагон дійсно був ним виготовлений та переданий ВАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування» на підставі договору № 3РСБ-01521/ПСН-02938 від 05.11.2007р. будь-яких зауважень з боку останнього під час прийняття заявлено не було. Винним у несправності вагону - себе не визнає, адже, на його думку, несправність могла виникнути в процесі експлуатації вагону. Договірних стосунках щодо виготовлення та постачання спірного вагону між сторонами не існує.
Ухвалою від 19.02.2009р. господарський суд за власною ініціативою залучив до розгляду справи у якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтелтрейд», яке є власником спірного вагону.
Третя особа вимоги суду не виконала, свого представника для участі в розгляді справи у судове засідання не направила, хоча про день, час та місце розгляду справи була судом належним чином повідомлена.
Розгляд справи був закінчений 05.03.2009р. У судовому засіданні оголошувалась перерва до 23.03.2009р. для підготовки рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд вважає позов таким, що задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Господарським судом встановлено, що 13.07.2008р. на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці з причин аварійного нагріву буксового вузла колісної пари № 0005-36255-07 вагону № 50481720 - вагон був відчеплений від потягу. Про що був складений акт загальної форми (а.с. 27).
Зважаючи на те, що вагон є власністю третьої особи та - був виготовлений відповідачем на станцію були викликані представники відповідача та третьої особи, де 23.07.08р. були складені «Акт-рекламації» та «План розслідування причин злому шийки осі роликової колісної пари або руйнування буксового вузла» (а.с. 18-20). За приписами у зазначених документах причиною виходу з ладу є попадання стороннього предмету у лабиринтну частину букси, що є порушенням п. 8.3.17 Інструкції ЦВ-ЦЛ 0058. Усі ці документи відповідач підписав із зауваженням про те, що попадання сторонніх твердих тіл можливе в процесі експлуатації вагону.
Незважаючи на існуючи явні розбіжності в думках сторін щодо причин пошкоджень позивач до незалежної експертної установи для встановлення причин пошкодження не звернувся, а прийняв рішення відремонтувати пошкоджений агрегат. За поясненням представників позивача буксовий вузол колісної пари вагону № 50481720 на цей час є відремонтований, що унеможливлює призначення по справі відповідної судової експертизи. До того ж виходячи з предмету позову у ньому мова про відшкодування збитків чи шкоди не йдеться. Позивач вважає вартість ремонту - 943,20 грн. є заборгованістю відповідача перед позивачем, який останній має сплатити. Слід зазначити, що під час розгляду справи підстави чи предмет позову позивачем не змінювався.
Пунктом 5.2 «Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів», затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 28 вересня 2004 року N 856, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 жовтня 2004 р. за N 1316/9915 (далі - «Правила») передбачено, що при перебуванні власних вантажних вагонів на коліях загального користування технічне обслуговування їх провадиться, як і для вагонів інвентарного парку залізниць. Для організації безперебійної експлуатації власних вагонів на коліях загального користування власник вагонів може укласти договір із залізницею (вагоноремонтним підприємством) про гарантоване усунення несправностей, що виникають під час руху, з відчепленням від поїзда. При гарантованому обслуговуванні власних вагонів з відчепленням згідно з укладеним договором відшкодовується вартість робіт, зазначених у Переліку ремонтних робіт (несправностей), за наявності яких власні вагони необхідно подавати для технічного обслуговування з відчепленням (додаток 5). У разі відсутності договору про гарантоване обслуговування власних вагонів вагоноремонтне підприємство, у районі обслуговування якого відчеплено вагон, надсилає на адресу власника телеграфний запит про ремонт вагона. Власник самостійно вирішує питання ремонту таких вагонів.
Наявність зазначеного договору ні позивачем, ані третьою особою суду не доведено, як і не доведено того, що позивач здійснював ремонт за будь-якою згодою з власником вагону.
За ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
За ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу (ГК) України господарським є зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Перелік підстав виникнення господарських зобов'язань визначений у ст. 174 ГК України.
Будь-яких доказів існування між сторонами зобов'язання, за яким відповідач зобов'язаний сплатити позивачу спірну суму останнім суду не доведено. Інших правові підстав для стягнення з відповідача спірної суми ні у позові, ані в подальшому при розгляді справи позивачем не наведено.
Нарахування позивачем сум маневрових робіт (за подачу та забирання вагону) у даному випадку є взагалі безпідставними, оскільки зазначений у п. 1.8 розділу 2 Тарифного керівництва № 1 збір за маневрову роботу стосується робот які виконуються на залізничній під'їзній колії та лише за окремою вимогою власника під'їзної колії, а маневрові роботи з вагоном виконувались на залізничній колії станції Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці.
Таким чином, суд вважає, що позивачем належними доказами не доведена не тільки вина відповідача у несправності вагону, але й сам факт наявності будь-якої дебіторської заборгованості з боку відповідача перед позивачем. Відтак - підстави для задоволення вимог позивача відсутні.
Судові витрати відносяться на позивача.
З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 82 - 85 ГПК України, господарський суд,-
У задоволенні позову відмовити.
Суддя