01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
23.02.09 р. № 04-06-12/2109
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Шевченко В. Ю. (доповідач по справі),
суддів:
Тарасенко К. В.
Шкурдової Л. М.
секретар судового засідання Олійник О.Л.,
представники сторін в судове засідання не з'явилися
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Укргорнафта» на рішення господарського суду Черкаської області від 04.12.2008р.
по справі №04-06-12/2109 (суддя Упир І.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Укргорнафта»,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пасаж»,
про стягнення 4207,90грн.,
Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Укргорнафта» звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пасаж» про стягнення 4207,90грн. (а.с.2-4).
Рішенням господарського суду Черкаської області від 04.12.2008р. в позові відмовлено (а.с.150). Рішення мотивовано не доведенням позивачем наявності між ним та відповідачем господарських операцій по відпуску бензину.
Не погоджуючись з рішенням, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення по даній справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення місцевого суду по справі №04-06-12/2109 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судове засідання 23.02.2009р. представники учасників провадження не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень, наявних в матеріалах справи.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду виходить із наступних обставин.
Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Укрнафта» 15.06.2000р. зареєстровано юридичною особою, а 19.02.2008р. була здійснена заміна найменування особи на Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Укргорнафта» (а.с.12, 27-40).
Як стверджує позивач, протягом 2004-2007р. між ТОВ ТД «Укрнафта» та ТОВ «Пасаж» існували господарські відносини, згідно яких позивач надавав відповідачу послуги по заправці автотранспорту. Розрахунки за ці послуги відбувалися в безготівковій формі.
Протягом 2006р. заборгованість за зазначені послуги становила 13,40грн., а протягом 2007р. -4194,50грн.
На думку позивача, зазначена заборгованість підтверджується видатковими накладними №РН-0000124 від 16.02.2007р., №РН-0000242 від 21.03.2007р. та №РН-0000176 від 28.02.2007р., копіями платіжних відомостей по розрахунку з відповідачем, довідкою про вартість бензину станом на 26.03.2008р., претензією від 12.03.2008р., карткою рахунку, актами звірки та ін. (а.с.11-26).
Позивач заявлений позов та апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що між сторонами існували усні угоди, згідно яких відповідач отримував бензин про що розписувався директор відповідача.
Відповідач відзиви на позовну заяву та апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що надані позивачем докази наявності заборгованості не є належними, зокрема акти звірки складені позивачем в односторонньому порядку, а у розрахунках позивача неврахований взаємозалік наданих відповідачем позивачу послуг, тощо.
Дослідивши представлені докази, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Черкаської області від 04.12.2008р. має бути залишене без змін з наступних підстав.
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованості за наданий бензин на суму 4207,90грн. (4194,50грн.+ 13,40грн.), яка виникла внаслідок відпуску бензину та без письмового укладання договору.
Цивільний кодекс України визначає що цивільні права та обов'язки виникають з договорів та інших правочинів.
За ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Домовленість двох осіб про передачу майна за грошову винагороду за правовим змістом є домовленістю про купівлю-продаж товару.
Частина 1 статті 205 ЦК України передбачає, що правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно ч.1 ст.206 ЦК України, усно можуть вчиняться правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Згідно п.1 ч.1 ст.208 ЦК України передбачено, що до правочинів, які належить вчиняти у письмовій формі, належить, зокрема, правочини між юридичними особами.
Тобто, законодавство не дозволяє юридичним особами, якими є сторони у справі, здійснювати відпуск товару на підставі усного правочину.
Судова колегія апеляційного суду вважає, що позивач на якого відповідно до ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, покладається обов'язок довести передачу товару саме відповідачу (уповноваженій ним особі), вказаний факт належними доказами не підтвердив.
Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХІV від 16.07.1999р. (далі - Закон №996-ХІV) та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995р. №88, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Частина 1 статті 9 Закону №996-ХІV передбачає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Згідно ч.2 ст.9 Закону №996-ХІV, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Як вірно зазначено місцевим судом, зазначені реквізити обов'язкові для усіх первинних документів незалежно від того, регламентує порядок їх складання спеціальний нормативний акт чи ні.
З позовної заяви та доданих матеріалів вбачається, що в видаткових накладних №РН-0000124 від 16.02.2007р., №РН-0000242 від 21.03.2007р. та №РН-0000176 від 28.02.2007р., на підставі яких передавався бензин, не зазначено, ким товар отриманий за дорученням відповідача.
Оскільки позивачем не надані належні докази наявності у особи, яка підписалась в якості одержувача бензину, повноважень діяти від імені ТОВ «Пасаж», апеляційний суд не вважає наявність видаткових накладних №РН-0000124 від 16.02.2007р., №РН-0000242 від 21.03.2007р. та №РН-0000176 від 28.02.2007р. достатнім доказом передачі товару саме відповідачу.
Відповідно до ст.ст. 237, 245, 246 ЦК України, представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства, зокрема на підставі належним чином оформленої довіреності.
По справі відсутні докази, які відповідно до ст. 241 ЦК України, підтверджують наступне схвалення відповідачем правочину про що зокрема свідчить відзиви на позов та апеляційну скаргу. Зокрема, акти звірки, платіжні відомості, картки рахунку, наявні в матеріалах справи, складені в односторонньому порядку позивачем.
Таким чином, не підлягає задоволенню позов в частині стягнення заборгованості за період 2007 року в розмірі 4194,50грн.
Апеляційний також не приймає до уваги посилання позивача в обґрунтування боргу за період 2006р. в розмір 13,40грн., оскільки сальдова відомість, якою він обґрунтовує наявність даного боргу не є первинним документом господарської операції і відповідно до зазначеного вище не є належним доказом по справі.
Враховуючи викладене, судова колегія апеляційного суду вважає, що місцевий суд прийшов до правильного висновку про відмову в задоволені вимоги позивача про стягнення з відповідача 4207,90грн.(4194,50грн.+ 13,40грн.).
Відповідно до ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд повторно розглядає справу та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Жодних додаткових доказів, які б підтвердили позовні вимоги позивач під час перегляду апеляційної скарги не надав.
За наведених обставин колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення господарського суду Черкаської області від 04.12.2008р. у справі №04-06-12/2109 має бути залишене без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
1. Рішення господарського суду Черкаської області від 04.12.2008р. у справі №04-06-12/2109 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Укргорнафта» - без задоволення.
2. Справу №04-06-12/2109 повернути до господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає чинності з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Шевченко В. Ю.
Судді:
Тарасенко К. В.
Шкурдова Л. М.
Дата відправки 11.03.09