ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 31/96-32/22
27.02.09
За позовом Заступника прокурора Подільського району міста Києва в інтересах
держави в особі Подільської районної в м. Києві ради
До Київської міської ради
Третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма
«Мельпомена-Лімітед»
про визнання недійсним рішення Київської міської ради
Суддя Хрипун О.О.
Представники сторін:
Від прокуратури не з'явилися
Від позивача не з'явилися
Від відповідача Безносик А.О -нач.від.
Від третьої особи Сінельник К.Б. -предст.
Обставини справи:
В провадженні Господарського суду міста Києва на новому розгляді знаходяться вимоги Заступника прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Подільської районної в м. Києві ради про визнання недійсним рішення Київської міської ради № 131/792 від 08.02.2007.
Під час первісного розгляду справи Заступник прокурора Подільського району міста Києва в обґрунтування заявлених позовних вимог посилався на наступне. На думку заступника прокурора, спірна земельна ділянка розташована на території Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ»в межах архітектурної та археологічної охоронних зон міста Києва та в межах об'єкту культурної спадщини, нерухомої пам'ятки археології -«Культурний шар Подолу ІХ-ХУІП ст.ст.». Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ»включено до переліку пам'яток історії, монументального мистецтва та археології національного значення, які занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Таким чином, зазначена земельна ділянка відноситься до категорії особливо цінних земель і підлягає особливому режиму утримання, використання, охорони та забудови. З огляду на це, зазначена земельна ділянка є державною власністю та може надаватися виключно у орендне користування на підставі охоронного договору, укладеного в порядку, передбаченому законодавством. Земельні ділянки особливо цінних земель можуть вилучатися (викуплятися) виключно за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням місцевої ради, якщо питання про вилучення земельної ділянки погоджується Верховною Радою України.
При прийнятті Відповідачем у 2007 році рішення про продаж земельної ділянки у Подільському районі міста Києва Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Мельпомена-лімітед»під реконструкцію та обслуговування павільйону погодження Верховної Ради України або ж постанови Кабінету Міністрів України не отримувалося, рішення про зміну цільового призначення вказаної земельної ділянки не приймалося. У зв'язку з цим, заступник прокурора стверджував, що Відповідачем при прийнятті рішення про продаж земельної ділянки було порушено норми чинного законодавства України, що є підставою для визнання недійсним відповідного рішення.
Під час нового розгляду справи Заступник прокурора Подільського району міста Києва письмових пояснень по суті спору не надав, участі у судових засіданнях не приймав.
Позивач письмових пояснень по суті спору не надав, повноважні представники Позивача у судове засідання не з'явились, про причини неявки представників суд належним чином не повідомили, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва
Постановою Ради Міністрів Української РСР від 18.05.1987 № 183 «Про оголошення комплексу пам'яток історичного центру м. Києва державним історико-архітектурним заповідником «Стародавній Київ»комплекс пам'яток історії та культури в межах історичного центру міста Києва було оголошено Державним історико-архітектурним заповідником «Стародавній Київ».
Розділом 1.3 Додатку № 1 «Межі історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури на території м. Києва»до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979 територію у межах пл. Поштова (без її включення), лінії фунікулера (без його включення), пл. Михайлівська, вул. Велика Житомирська (з включенням забудови обох сторін), пров. Киянівський (з включенням забудови обох сторін), вул. Смирнова-Ласточкіна, вул. Верхній Вал, вул. Набережно-Хрещатицька, Поштову площу було включено до складу Державного історико-архітектурного заповідника «Старий Київ».
Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ»постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1761 включено до переліку пам'яток історії, монументального мистецтва та археології національного значення, що занесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
08.02.2007 Київською міською радою прийнято рішення «Про продаж земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційній фірмі «Мельпомена-лімітед»для реконструкції та обслуговування павільйону на вул. Верхній Вал, 28-30 у Подільському районі міста Києва»№131/792. Відповідно до зазначеного рішення Третій особі було продано земельну ділянку, площею 0,0406 га для реконструкції та обслуговування павільйону по вул. Верхній Вал, 28-30 у Подільському районі міста Києва, яка на момент прийняття спірного рішення, перебувала в оренді у Третьої особи згідно з договором оренди земельної ділянки від 25.01.2002 № 85-6-00022.
Відповідно до додатку до вказаного рішення Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Мельпомена-лімітед»було зобов'язане використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, забезпечити вільний доступ до проданої земельної ділянки з метою контролю за дотриманням умов продажу, вирішити питання пайової участі до початку реконструкції, виконати вимоги, викладені у листі КП «Київський метрополітен».
12 квітня 2007 року між Відповідачем та Третьою особою укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, відповідно до якого Відповідач продав, а Третя особа купила земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:85:419:041 для реконструкції та обслуговування павільйону за ціною 1 119 804,00 грн.
21 червня 2007 року Третій особі на підставі вказаного договору купівлі-продажу було видано Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії КВ №137536.
Статтею 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Згідно з частиною 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення відповідно до закону питань земельних відносин є виключно компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад.
Стаття 9 Земельного кодексу України визначає, що Київська міська рада має повноваження у галузі земельних відносин, зокрема, щодо розпорядження землями територіальної громади міста, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 127 Земельного кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 128 Земельного кодексу України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.
До заяви (клопотання) додаються:
а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці;
б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу;
в) свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності у разі продажу земельної ділянки суб'єкту підприємницької діяльності.
Відповідно до рішення Київської міської ради «Про визначення тимчасового порядку продажу земельних ділянок в м. Києві»від 14.03.2002 № 304/1738 (далі -Тимчасовий порядок) Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації опрацьовує представлені матеріали і при можливості подальшого їх оформлення організовує проведення експертної грошової оцінки та складання технічної документації з продажу земельної ділянки, або готує відповідь про відмову. Технічна документація з продажу земельної ділянки складається з текстових (пояснювальна записка, документи, вказані в п. 2.1), графічних матеріалів (план встановлених меж земельної ділянки, витяг з чергового кадастрового плану, топографічний план в масштабі 1:500 з нанесеними червоними лініями) та висновку експерта про оцінну вартість земельної ділянки. Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації погоджує документацію та готує проект рішення Київради про продаж земельної ділянки і подає його разом з технічною документацією та звітом про експертну грошову оцінку для розгляду та погодження постійною комісією Київради з питань містобудування та землекористування (п. 2.2 Тимчасового порядку).
Постійна комісія Київради з питань містобудування та землекористування після розгляду поданих документів подає їх в тижневий термін на розгляд сесії Київської міської ради (п. 2.2 Тимчасового порядку).
Згідно з ч. 3 ст. 128 Земельного кодексу України орган державної влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.
Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки (ч. 6 ст. 128 Земельного кодексу України).
Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню. Документ про оплату або про сплату першого платежу (у разі продажу земельної ділянки з розстроченням платежу) є підставою для видачі державного акта на право власності на земельну ділянку та її державної реєстрації. Ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться організаціями, які мають відповідну ліцензію на виконання цього виду робіт, на замовлення органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється за рахунок внесеного покупцем авансу, що не може бути більшим ніж 20 відсотків вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки. Сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки (ч.ч. 7, 8 ст. 128 Земельного кодексу України).
Судом не встановлено будь-яких порушень зазначеної процедури під час прийняття Київською міською радою рішення «Про продаж земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційній фірмі «Мельпомена-лімітед»для реконструкції та обслуговування павільйону на вул. Верхній Вал, 28-30 у Подільському районі міста Києва»№131/792 від 08.02.2007.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:
а) землі сільськогосподарського призначення;
б) землі житлової та громадської забудови;
в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
г) землі оздоровчого призначення;
ґ) землі рекреаційного призначення;
д) землі історико-культурного призначення;
е) землі лісогосподарського призначення;
є) землі водного фонду;
ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
При цьому суд зазначає, що землі такого заповідника, як історико-архітектурний, яким у даній справі є «Стародавній Київ», законодавцем до земель історико-культурного призначення не віднесено, з огляду на що, порядок користування земель історико-культурного призначення до спірних правовідносин не застосовується.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.2002 № 446 «Про утворення Державної служби охорони культурної спадщини», остання надає дозволи на проведення робіт на пам'ятках національного значення, їх територіях та у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць; погоджує відчуження або передачу пам'яток національного значення їх власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління; та ін.
Наказом Мінкультури від 16.02.2005 № 86 «Про делегування повноважень з надання висновків щодо відведення земельних ділянок»встановлено, що повноваження Міністерства культури і мистецтв України з надання висновків щодо погодження проектів відведення та надання земельних ділянок, у тому числі тих, що призначаються для сільськогосподарських потреб, а також погодження зміни землевласника, землекористувача земельних ділянок, розташованих на територіях пам'яток національного значення, їх зонах охорони, в історичних ареалах міст та селищ, занесених до Списку історичних населених місць України та охоронюваних археологічних територіях покладені на Державну службу охорони культурної спадщини.
Листом від 15.03.06 № 22-5759/35 Державна служба охорони культурної спадщини погодила відчуження земельної ділянки по вул. Верхній Вал, 28-30 у Подільському районі м. Києва. З урахуванням викладеного, твердження заступника прокурора Подільського району м. Києва про порушення порядку вилучення земельної ділянки не відповідають дійсним обставинам справи та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, то передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 55 Конституції України кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно зі ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
За таких обставин у суду відсутні правові підстави для задоволення позову.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги визнаються необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя О.О.Хрипун
Дата підписання рішення: 02.03.2009