33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"12" березня 2009 р. Справа № 5/13
Суддя Войтюк В.Р. розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Лізинг"
до відповідача Закритого акціонерного товариства Томашгородський кар'єр "Розовий"
про стягнення заборгованості в сумі 583 953 грн. 78 коп.
Секретар судового засідання Рижий О.А.
В засіданні приймали участь:
Від позивача: Заворотній А.В. дов. у справі
Від відповідача: Небов М.В. директор
Стаття 22 ГПК України сторонам роз'яснена.
В судовому засіданні 25 лютого 2009 року було оголошено перерву.
СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся з позовом про стягнення з закритого акціонерного товариства Томашгородський кар'єр «Розовий» заборгованості по договору фінансового лізингу №231 від 17.04.2008 року в сумі 457 454,5 грн., пені в розмірі 29338,5 грн., 3 відсотки річних, що складає 3350,44 грн. та подорожчання внаслідок індексації інфляції 12158,94 грн., штраф 81651,4 грн., що разом складає 583 953,78 грн.
25.02.09р. та 10.03.09р. подав заяви про уточнення позовних вимог, у яких зазначив, що основна сума боргу (457454,5 грн.) погашена, просить стягнути додатково заборгованість по договору за грудень 2008 року та січень, лютий 2009 року, провів перерахунок штрафних санкцій.
Відповідач первинний позов визнав і пояснив, що неналежне виконання товариством взятих на себе за договором фінансового лізингу зобов'язань в частині своєчасної і в повному обсязі сплати лізингових платежів мало місце через скрутне фінансове становище підприємства, яке, в свою чергу, стало наслідком загальної кризи неплатежів та кризи в будівельній галузі, що значно скоротила попит на продукцію товариства.
Зазначив, що товариство вжило заходів для проведення розрахунків з позивачем, зокрема, 13 лютого 2009 р. останньому було перераховано 450000,00 грн., решту - 7454,50 грн. було перераховано 19.02.2009 р., а всього таким чином 457454,50 грн., тобто повністю проведені розрахунки за договором.
Враховуючи викладене, ступінь вини у виникненні спору, матеріальне становище, просить застосувати при прийнятті рішення право, передбачене пунктом 3 статті 83 ГПК України і на підставі ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України зменшити розмір неустойки (штрафу та пені), яка підлягає стягненню з товариства, як особи, яка порушила зобов'язання до 10 %, присудивши до стягнення -11100,00 грн. неустойки.
Здійснені позивачем у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України нарахування відсотків та інфляційних нарахувань товариство визнає.
Заслухавши пояснення представників сторін, давши оцінку доказам, суд прийшов до висновку, що позов в частині стягнення боргу підлягає припиненню, в решті вимог задоволенню, а заяви про уточнення позовних вимог відхиленню з огляду на таке.
17 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір фінансового лізингу №231 відповідно з умовами якого Позивач повинен був набути у власність та передати, за умови сплати авансового платежу у користування Відповідачу БелАз-7540А заводський №24175, двигун № 22773 2008 року випуску, БелАз-7540А заводський №24184, двигун №22808 2008 року випуску, БелАз-7540А заводський №24195, двигун №24014 2008 року випуску, БелАз-7540А заводський №24110, двигун №22803 2008 року випуску, БелАз-7540А заводський №24185, двигун № 22824 2008 року випуску, загалом (5 од.), загальною вартістю 4082570,00 грн. п.1.1 Договору, та ч.2 ст.10 Закону України «Про фінансовий лізинг», а відповідач повинен був прийняти предмет договору та сплатити авансовий платіж та наступні за ним лізингові платежі, зазначені в підписаному сторонами Додатку№1 до договору, п.2.1 договору та ч.2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг».
Позивач виконав всі умови та свої зобов'язання по договору, про що свідчать акти прийому-передачі майна №231-1 від 05.05.2008р.; №231-2 від 05.05.2008р.; №231-3 від 05.05.2008р. №231-4 від 05.05.2008р.; №231-5 від 05.05.2008р. З 26.06.2008 року до подання заяви відповідач не сплачував в повному розмірі щомісячні лізингові платежі чим порушив п.2.1, п.2.2., п.2.3 Договору.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
У ст.530 ЦК України зазначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)
Відповідно до п.2.3 Договору ч.3 ст.11 Закону України «Про фінансовий лізинг»Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати передбачені цим Договором лізингові платежі.
Згідно ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та п. 10.5 Договору, за порушення Лізингоодержувачем зобов'язань зі cвоєчасної сплати лізінгових та інших платежів, останній сплачує Лізингодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми простроченої заборгованості за лізинговими та іншими платежами за кожен календарний день прострочення.
Загальна сума простроченої заборгованості складає: 457 454,5 грн.
Розмір пені за період з 26.06.2008р.по 17.12.08 року складає -29 338,5 грн.
3%річних від суми заборгованості з 26.06.08р по 17.12.2008 року складає:-3 350,44 грн.
Загальна сума на яку збільшилась заборгованість по сплаті лізингових платежів, шаслідок індексації інфляції складає -12158,94 грн.
Штраф, відповідно до п. 10.5 Договору складає 81 651,4 грн. Ціна позову з урахуванням штрафних санкцій, індексу інфляції, та трьох відсотків річних складає - 583953,78грн. (457454,5 заборгованість+29338,5 пеня+3350,44 три відсотка річних + 12158,94 подорожчання внаслідок індексації інфляції+81 651,4 штраф =583 953,78 грн.)
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три проценти річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд ураховує, що відповідачем протягом лютого 2009 року перераховано основну суму боргу у розмірі 457454,5 грн.., а тому в цій частині позову провадження підлягає припиненню.
Стягнення пені, штрафу, інфляційних, річних грунтуються на законі та договорі, розрахунок проведений правильно.
Згідно з п. 3 господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Зас тосовуючи цей припис, слід враховувати вказівку, що міститься в п. 2.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 р. № 02-5/293 «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань»Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт З статті 83 Арбітражного процесуального кодексу України), арбітраж ний суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня вико нання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Беручи до уваги:
- повне погашення боргу;
- те, шо борг складається із кількох платежів, останній із яких за період 26.10.08-25.11.08., що свідчить про незначність прострочення;
- зниження попиту на продукцію підприємства через кризу у будівельній галузі;
- відсутність фінансової можливості погашення боргу;
- розмір неустойки (111000 грн.) щодо розміру боргу (457454,5 грн.) -
суд уважає можливим зменшити загальний розмір неустойки і стягнути 22000 грн., а саме 15000 грн. штрафу та 7000грн. пені.
Щодо заявлених позивачем клопотань про уточнення позовних вимог суд зазначає наступне.
Зміна позивачем підстав і предмета позову за змістом ст.22 ГПК України може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива, що підтверджується даним у п.2 інформаційного листа від 02.06.06 №01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального Кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005р.» роз'ясненням.
Суд ураховує, що в указаних заявах викладені вимоги про стягнення за нові періоди у порівненні з первинною заявою, а саме- грудень 2008 р., січень, лютий 2009р., тобто змінені підстава і предмет позову, а тому у їх задоволенні відмовляє.
Судові витрати по справі слід покласти на відповідача згідно ст.49 ГПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Томашгородський кар'єр "Розовий" (34240, Рівненська область, Рокитенський район, смт.Томашгород, вул.Заводська,1, ЄДРПО У04991074) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Лізинг" (м.Миколаїв, пр.Героїв Сталінграду 113/1, ЄДРПОУ 34234628) - 15000 грн. 00 коп. штрафу, 7000 грн. 00 коп. пені, 3350 грн. 44 коп. річних, 12158 грн. 94 коп. інфляційних, 5839 грн. 54 коп. державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4.Припинити провадження у справі в частині стягнення 457454 грн. 50 коп. основного боргу.
5.Відмовити у задоволенні клопотань про уточнення позовних вимог.
Суддя Войтюк В.Р.
підписано "16" березня 2009 р.