79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
24.02.09 Справа№ 32/281
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Палюх Г.І., розглянувши матеріали справи
за позовом: Дочірнього підприємства «Транспорт»Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС-Євробуд», м.Трускавець Львівська область
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімекс-Україна», м.Львів
про: стягнення 120 108,30 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Лешківець О.М. -представник (довіреність № 1 від 17.11.1008р.); Кропивницький Р.Я. -представник (довіреність № 3 від 17.11.2008р.)
від відповідача: Рубель Б.Я. -представник (довіреність б/н від 11.11.2008р.)
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.
Суть спору: Дочірнє підприємство «Транспорт»Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС-Євробуд», м.Трускавець Льівська область подало на розгляд господарського суду Львівської області позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімекс Україна», м.Львів 120 108,30 грн. заборгованості.
Ухвалою суду від 29.12.2008р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 27.01.2009р. В судовому засіданні 27.01.2009р. розгляд справи відкладено на 10.02.2009р. з підстав вказаних в ухвалі суду від 27.01.2009р. В судовому засіданні 10.02.2009р. оголошено перерву до 24.02.2009р.
Вступну та резолютивну частину рішення оголошено 24.02.2009р. Повний текст рішення виготовлено та підписано 06.03.2009р.
Представники позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задоволити повністю з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача визнав позовні вимоги в сумі 33 166,52 грн. в іншій частині проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві від 04.02.2009р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд встановив:
На підставі усної домовленості протягом березня-травня 2008року ДП «Транспорт»ТзОВ «ТКС Євробуд»надавало ТзОВ «Оптімекс Україна»транспортні послуги, послуги будівельної та іншої спеціальної техніки і механізмів для виконання будівельних робіт на об»єкті будівництва по вул.Кульпарківській (перетин вул.Кульпарківська-Наукова) в м.Львові.
Сторонами було погоджено вартість таких послуг відповідно до наданих ДП «Транспорт»прайс-листів. Послуги надавались на вимогу відповідача. Оплата здійснювалась за фактично виконані на вимогу відповідача роботи, щляхом підписання актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг).
Позивачем було складено та підписано із своєї сторони акти наданих послуг № 0000016 від 21.03.2008р. на суму 32 461,03 грн.; № 0000017 від 21.03.2008р. на суму 39 070,34 грн.; № 0000036 від 31.03.2008р. на суму 52 562,83 грн.; № 0000045 від 18.04.2008р. на суму 63 166,52 грн.; № 0000058 від 30.04.2008р. на суму 34 036,60 грн.; № 0000085 від 19.05.2008р. на суму 13 330,50 грн; № 0000131 від 31.05.2008р. на суму 39 547,68 грн., які супроводжувались відповідними розрахунками суми вартості послуг, рахунками-фактурами, податковими накладними.
Згідно розрахунку позивача, ним було надано послуги на загальну суму 274 202,50 грн. Відповідачем оплачено послуги на суму 154094,20 грн., відтак за розрахунками позивача борг становить 120 108,30 грн.
Позивач направляв відповідачу претензію від 08.09.2008р. про сплату боргу в сумі 120 108,30 грн., на яку була отримана відповідь від 25.09.2008р. № 71, в якій відповідач заперечував проти суми боргу мотивуючи тим, що позивачем не подано доказів надання таких послуг, переліку машин та механізмів, не вказано періоду протягом якого надавались послуги, відсутній письмовий договір між сторонами, який би передбачав зобов»язання відповідача щодо оплати послуг.
Дослідивши представлені сторонами докази, заслухавши доводи та заперечення сторін, суд прийшов до висновку задоволити позов частково, при прийнятті рішення суд виходить із наступного:
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов»язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов»язки.
У відповідності із ст.509 ЦК України зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.
За умовами ст.205 ЦК України правочин може бути вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не передбачено законом. Правочин, щодо якого законом не встановлена обов»язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відпровідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов»язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов»язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В підтвердження позовних вимог позивач долучив до матеріалів справи акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000016 від 21.03.2008р. на суму 32461,03 грн. (підписаний відповідачем 22.05.2008р.); № ОУ-0000017 від 21.03.2008р. на суму 39070,34 грн. від 21.03.2008р. (підписаний відповідачем 22.05.2008р.); № ОУ-0000036 від 31.03.2008р. на суму 52 562,83 грн. (підписаний відповідачем 19.05.2008р.); № ОУ-0000045 від 18.04.2008р. на суму 63 166,52 грн.; № ОУ-0000058 від 30.04.2008р. на суму 34 036,60 грн.; № ОУ-0000085 від 19.05.2008р. на суму 13 330,50 грн.; № 0000131 від 31.05.2008р. на суму 39 574,68 грн. Загальна сума по актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) становить 274 202,50 грн.
Крім того, позивач в підтвердження надання ним транспортних послуг, послуг будівельної та іншої спеціальної техніки та механізмів долучив до матеріалів справи реєстри переміщень автотранспорту, накази про направлення у відрядження працівників, податкові декларації, податкові накладні, подорожні листи, талони замовника, рахунки-фактури.
З представлених позивачем актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) вбачається, що частина їх є непідписаними зі сторони відповідача та без печаток останнього, а саме: № ОУ-0000058 від 30.04.2008р. на суму 34 036,60 грн.; № ОУ-0000085 від 19.05.2008р. на суму 13 330,50 грн.; № 0000131 від 31.05.2008р. на суму 39574,68 грн. Всього на суму 86 941,78 грн.
Підставою для подання актів було підписання талонів замовника, як первинного акту обліку руху та використання транспорту, які також не були надані замовнику послуг для підписання. З представлених позивачем талонів замовника вбачається, що вони заповнені в односторонньому порядку, на них відсутній підпис та штамп замовника, тобто відповідача.
Відтак позивачем не представлено первинні документи обліку руху транспорту підписані відповідачем.
Представлені позивачем податкові декларації та накладні не можуть бути доказом надання послуг, вони не відображають наявність боргу у відповідача, а є лише результатом господарської діяльності позивача та підтвердженням сплати ним податку.
Суд приймає до уваги як належні докази надання послуг, підписані сторонами та скріплені печатками акти № ОУ-0000016 від 21.03.2008р. на суму 32461,03 грн. (підписаний відповідачем 22.05.2008р.); № ОУ-0000017 від 21.03.2008р. на суму 39070,34 грн. від 21.03.2008р. (підписаний відповідачем 22.05.2008р.); № ОУ-0000036 від 31.03.2008р. на суму 52 562,83 грн. (підписаний відповідачем 19.05.2008р.).
Крім того, по акту № ОУ-0000045 від 18.04.2008р. на суму 63 166,52 грн. відповідачем здійснена часткова проплата в сумі 10 000,00 грн., що підтверджується випискою банку від 30.05.2008р.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем сплачено надані послуги на загальну суму 154 094,20 грн., що підтверджується наданими позивачем виписками банку.
Відтак, позивачем документально підтверджений борг відповідача в сумі 33 166,62 грн.
Згідно ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Тобто, закон покладає на позивача обов'язок доказування законності підстав своїх вимог, причому тільки належними та допустимими доказами, які можуть підтвердити правомірність вимог позивача.
Таким чином, позивач не представив суду належних доказів які б підтвердили факт надання транспортних послуг, послуг будівельної техніки та іншої спеціальної техніки і механізмів на суму 86 941,78 грн.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який підлягає задоволенню в частині стягнення 33 166,52 грн.
Судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно вимог ст.49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 11, 205, 509, 525, 526,901 ЦК України, ст.174 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-84,115,116 ГПК України, суд, -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімекс Україна», вул.Стороженка, 12, м.Львів (р/р 26001001310857 у Філії ЗАТ «ОТП Банк», МФО 385402, ЄДРПОУ 34461676) на користь Дочірнього підприємства «Транспорт»Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС-Євробуд», вул.Суховоля, 54-А, м.Трускавець Львівська область (р/р 2600830018448 у ЛФ ВАТ «ВіЕйБі Банк», МФО 325763, ЄДРПОУ 33088244) 33 166,52 грн. основного боргу, 331,16 грн. держмита та 32,58 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати згідно вимог ст.116 ГПК України.
4. В частині стягнення основного боргу в сумі 86 941,78 грн. відмовити.
5. Рішення вступає в законну силу відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Суддя