91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
23.03.09 Справа № 7/272
За позовом Дочірнього підприємства “Донбаснафтопродукт» ТОВ “Донбаснафтопродукт», м. Луганськ
до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Надра» в особі Філії ВАТ КБ “Надра» “Луганське регіональне управління», м. Луганськ
про стягнення 41375 грн. 52 коп.
Суддя Т. Л. Калашник
в присутності представників:
від позивача -Гамза О.П. директор;
від відповідача -Волчанська І.В., довіреність № 1-11-3478 від 25.02.09.
Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача втраченої вигоди у сумі 20827 грн. 52 коп., збитків у сумі 9400 грн., пені у сумі 1148 грн. та моральної шкоди у сумі 10000 грн.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву № 2/3-182 від 23.01.09 (а.с.78-81), поясненнях № 2/3-1199 від 23.03.09 та № 2/3-1200 від 23.03.09, посилаючись зокрема на те, що відповідно до п.2.3.3. Договору банківського рахунку відповідач брав на себе зобов'язання своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування позивача, у відповідності з чинним законодавством України. Згідно ст.8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в України" та п.2.3. постанови Правління Національного банку України № 319 від 11.10.08, міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів. Платіжні доручення № 126 від 28.10.08 та № 145 від 14.11.08 були виконані без порушення вказаних термінів. Затримка перерахування платежу за платіжним дорученням № 143 від 10.11.08 сталася внаслідок форс-мажорних обставин, що виключає вину відповідача. Позивачем не доведено факт існування втраченої вигоди, не зазначено куди було реалізовано продукцію придбану після перерахування грошових коштів, за якою ціною та загально зважені ціни на таку продукцію у інших контрагентів. Щодо решти збитків, то позивач, сплачуючи штрафні санкції, з власного розсуду взяв на себе "чужу провину", а відносно операції на суму 72000 грн. навіть без вимоги ПП "Родоніт". Також в частині цієї вимоги, позивачем не враховано приписи ч.1 ст.232 ГК України. При нарахуванні пені позивачем не враховано умови п.3.1. Договору банківського рахунку. Позивачем не надано належного обґрунтування факту підриву ділової репутації, завданого діями відповідача, та належного розрахунку суми моральної шкоди. Крім наведеного, відповідач посилається на приписи ст. 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд, -
Між позивачем -Дочірнім підприємством “Донбаснафтопродукт» ТОВ “Донбаснафтопродукт» (Клієнт) та відповідачем -Відкритим акціонерним товариством комерційний банк “Надра» в особі Філії ВАТ КБ “Надра» “Луганське регіональне управління» (Постачальник) було укладено Договір банківського рахунку №3020050001140 від 21.04.05 (далі -Договір банківського рахунку), за умовами якого Банк відкриває Клієнту поточний рахунок у національній валюті для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов Договору та законодавства України, та зобов'язується приймати та зараховувати на Рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з Рахунку та проведення інших операцій з Рахунком, що передбачені Інструкцією "Про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземних валютах", затвердженої Постановою Національного банку України, від 12.11.03 № 492 (п.1.1. Договору банківського рахунку).
Відповідно до п.2.3.3. Договору банківського рахунку, Банк бере на себе зобов'язання своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування, у відповідності з діючим законодавством України.
Банк здійснює розрахункові операції відповідно до чинного законодавства України та зокрема, нормативно-правових актів Національного банку України, за умови належного оформлення Клієнтом розрахункових документів. Платежі з Рахунку Клієнта Банк виконує у межах залишку коштів на початок операційного дня з урахуванням надходжень протягом операційного дня (п.4.2. Договору банківського рахунку).
Операції за розрахунковими документами в гривнях, що надійшли до Банку в операційний час, виконуються Банком того ж дня. Документи, отримані після операційного часу, відмічаються штампом "Вечірня" та "післяопераційний час" та проводяться Банком наступного робочого дня (п.4.3. Договору банківського рахунку).
Пунктом 5.1. Договору банківського рахунку визначено форс-мажорні обставини, які звільняють сторін від виконання своїх обов'язків.
За несвоєчасне чи неправильне чи неправильне списання з вини Банку суми з Рахунку Клієнта, а також за несвоєчасне чи неправильне зарахування суми, яка належить Клієнту, Банк сплачує Клієнту пеню в розмірі 0,01 процент від несвоєчасно або неправильно зарахованої (списаної) суми за кожний день прострочення, але не більше 0,05 процентів від суми переказу (п.3.1. Договору банківського рахунку).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається зокрема на те, що на виконання умов Договору поставки нафтопродуктів № 10/08 від 01.10.08 з постачальником ПП "Родоніт-2007" (а.с.10), Договору поставки від 10.10.08 з покупцем ТОВ "Металоран" (а.с.11), Договору поставки від 20.10.08 з покупцем ПП ВКФ "Гермесімпекс" (а.с.17) та Договору поставки від 01.11.08 з покупцем ТОВ "Укр-Енерго Менеджмент" (а.с.24) ним було надано відповідачу на виконання платіжні доручення № 143 від 10.11.08 (а.с.14), № 126 від 28.10.08 (а.с.19) та № 145 від 14.11.08, які були прийняті банком до виконання та виконані відповідно 18.11.08, 30.10.08 та 18.11.08. Позивач вважає, що внаслідок таких дій відповідача контрагенти позивача відмовились від договорів та йому було завдано збитки у вигляді втраченої вигоди у сумі 20827 грн. 52 коп. та додаткових витрат у сумі 9400 грн. Також позивач вважає, що внаслідок таких дій відповідача, було підірвано його ділову репутацію у зв'язку з чим завдано моральну шкоди у розмірі 10000 грн. У зв'язку з наведеним позивач звернувся з цим позовом до суду.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву № 2/3-182 від 23.01.09 (а.с.78-81), поясненнях № 2/3-1199 від 23.03.09 та № 2/3-1200 від 23.03.09
Оцінивши доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення частково, з огляду на наступне.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Факт укладення Договору банківського рахунку підтверджений матеріалами справи та не оспорюється сторонами.
На виконання укладеного Договору банківського рахунку позивачем було надано відповідачу на виконання платіжні доручення № 143 від 10.11.08 (а.с.14), № 126 від 28.10.08 (а.с.19) та № 145 від 14.11.08, які були прийняті банком до виконання в день отримання та виконані відповідно 18.11.08, 30.10.08 та 18.11.08.
Відповідно до п.8.1. ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (далі -Закон) банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів.
Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку. Банки та їх клієнти мають право обумовлювати в договорах інші, ніж встановлені в цьому пункті, строки переказу готівки (п.8.2. ст. 8 Закону).
Міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів. Внутрішньобанківський переказ виконується в строк, встановлений внутрішніми нормативними актами банку, але не може перевищувати двох операційних днів (п.8.4. ст. 8 Закону).
Відповідно до п. 2.3. Постанови Правління Національного банку України № 319 від 11.10.08 "Про додаткові заходи щодо діяльності банків" (чинній на час спірних правовідносин) у сфері проведення активно-пасивних операцій банки можуть приймати до виконання платіжні доручення на переказ коштів відповідно до пунктів 8.1, 8.4 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" у межах залишку на рахунку на час їх отримання та перераховувати їх одержувачу:
- у межах одного відділення/філії - у день отримання платіжного документа, що надійшов протягом операційного часу банку;
- у межах одного банку - до двох операційних днів;
- міжбанківський переказ - до трьох операційних днів.
Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі (п.30.1. ст. 30 Закону).
Таким чином, відповідачем було виконано платіжні доручення № 126 від 28.10.08 (а.с.19) і № 145 від 14.11.08 та переказ було завершено відповідно 30.10.08 та 18.11.08 у відповідності з умовами Договору банківського рахунку та наведеними приписами чинного законодавства України.
Щодо виконання платіжного доручення № 143 від 10.11.08 на суму 72000 грн. (а.с.14), переказ грошових коштів за яким було завершено 18.11.08, то слід зазначити, що з урахуванням умов договору та наведеними приписами законодавства позивачем було допущено прострочення виконання зобов'язання на 5 днів з 13.11.08 по 17.11.08.
Відповідно до п.32.2. ст. 32 Закону, у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.
Умовами Договору банківського рахунку, а саме п.3.1., було передбачено інший розмір пені, який нараховується за кожний день прострочення. Таким чином позивачем було обґрунтовано нараховано пеню лише у розмірі 36 грн. (72000 грн. х 5 дн. х 0,01%, що не перевищує 72000 грн. х 0,05%), решта суми пені нараховано необґрунтовано.
Щодо стягнення збитків у сумі 9400 грн. у вигляді додаткових витрат по сплаті штрафних санкцій контрагентам та у вигляді втраченої вигоди у сумі 20827 грн. 52 коп., моральної шкоди у сумі 10000 грн., то слід зазначити наступне.
Відповідно до вимог ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником ( ст. 224 Господарського кодексу України).
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина правопорушника.
Згідно ч.1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються зокрема:
- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч.2 ст. 623 ЦК України).
При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (ч.4 ст. 623 ЦК України).
Таким чином, пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (втраченої вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були би ним отримані у разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання, зроблені з цією метою приготування.
При обчисленні розміру втраченої вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум, або інших цінностей, якби зобов'язання було виконано боржником належним чином. Нічим не підтверджені розрахунки кредитора про можливі доходи не можуть братися судом до уваги. Розмір упущеної вигоди повинен визначатися з урахуванням часу, протягом якого тривали протиправні дії відповідача, розумних витрат на отримання доходів, які кредитор поніс би, якби не відбулося порушення права. Обґрунтування і доказування розміру збитків здійснюється кредитором. Така вимога обумовлена основною спрямованістю інститутів цивільно-правової відповідальності саме на відшкодування збитків. Нездатність кредитора обґрунтувати вимоги про відшкодування упущеної вигоди є підставою для суду для відмови в задоволенні таких вимог.
З наданого Договору поставки нафтопродуктів № 10/08 від 01.10.08 (а.с.10) не вбачається, яку саме ціну обумовили сторони за договором.
Матеріали справи свідчать, що позивач обраховуючи розмір втраченої вигоди не визначив витрат на отримання доходів, які він поніс би, якби не відбулося порушення права. У судовому засіданні 09.02.09 (здійснювалась фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу) для з'ясування вжитих позивачем заходів для отримання доходів відповідно до ч.4 ст. 623 ЦК України та їх розміру, суд намагався встановити куди було поставлено отримані позивачем нафтопродукти, що має суттєве значення для визначення розміру збитків. Та на думку позивача -це відповідач має доводити факт поставки нафтопродуктів. Крім наведеного, позивач повідомив, що грошові кошти за нафтопродукти не було повернуто.
З наданих позивачем листів контрагентів (а.с.15, 16, 22, 23, 28, 33) не вбачається, що усі контрагенти відмовились від договорів та усі договори розірвані. Крім того, наведені листи покупців були надані позивачу через певний час після отримання постачальником ПП "Родоніт-2007" грошових коштів, що не позбавило можливості позивача поставити їм товар у цей період та виконати тим самим своє зобов'язання в межах п.6.1. Договору поставки від 10.10.08 з покупцем ТОВ "Металоран" (а.с.11), Договору поставки від 20.10.08 з покупцем ПП ВКФ "Гермесімпекс" (а.с.17) та Договору поставки від 01.11.08 з покупцем ТОВ "Укр-Енерго Менеджмент" (а.с.24).
Таким чином, позивачем не доведено суду наявність усіх складових цивільного правопорушення за цим позовом , а також розмір заявлених до стягнення збитків та заходи, вжиті позивачем щодо одержання доходів.
На підставі викладеного, позивачем також не доведено факт підриву його ділової репутації зі сторони відповідача.
Посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин відхиляється судом з огляду на те, що ним не підтверджено жодної обставини відповідними засобами доказування (довідками Торгово-промислової палати або державних органів і таке інше).
Також судом відхиляються посилання відповідача на ст. 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" за тих підстав, що суд не є органом, який здійснює стягнення, а також пеня нарахована не у період дії мораторію та за неналежне виконання Договору банківського рахунку, а не за невиконання грошових зобов'язань.
За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підлягають до задоволення частково та до стягнення підлягає пеня у сумі 36 грн. 00 коп., з віднесенням судових витрат на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Надра» в особі Філії ВАТ КБ “Надра» “Луганське регіональне управління», м. Луганськ, вул. Карла Маркса, 26-а, код ЄДРПОУ 20165528 на користь Дочірнього підприємства “Донбаснафтопродукт» ТОВ “Донбаснафтопродукт», м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1-в, код ЄДРПОУ 31288775 -пеню у сумі 36 грн. 00 коп., державне мито у сумі 0 грн. 36 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 0 грн. 14 коп., видати наказ.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання: 26.03.09.
Суддя Т.Л. Калашник