ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 7/43
05.02.09
За позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим
до Закритого акціонерного товариства "Холдинг "Ті С"
про стягнення 3 404 000,00 грн.
Суддя Якименко М.М.
Представники:
від позивача: не з»явилися;
від відповідача: Харкевич-Гончарова І.М.- довіреність б/н від 16.01.2009р.
Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся в Господарський суд м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Холдинг "Ті С" про стягнення 3 404 000,00 грн. неустойки.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не сплатив кошти у строки встановлені п.2.1., п.2.2. Договору купівлі-продажу 25%+1 пакету акцій статутного фонду Відкритого Акціонерного товариства «КРИМХЛІБ»від 20.02.2008, а тому відповідно до абзацу 2 п.10.1. зазначеного Договору має сплатити неустойку в розмірі 3 404 000,00 грн.
Відповідач у письмовому відзиві проти позовних вимог заперечує, посилаючись на необгрунтованість та безпідставність позовних вимог.
Ухвалою від 29.12.2008 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 19.01.2009.
19.01.2009 розгляд справи було відкладено до 05.02.2009 у зв»язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі.
05.02.2009 представник позивача в судове засідання не з»явився.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Судом, у відповідності з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 05.02.2009р. за згодою представника відповідача судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника відповідача, всебічно та повно з»ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об»єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
20.02.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір купівлі-продажу пакету акцій у розмірі 25%+1 акція статутного фонду Відкритого акціонерного Товариства «Кримхліб», що належить Автономній Республіці Крим, за конкурсом (далі -Договір), згідно умов якого відповідач прийняв на себе зобов'язання у встановлений у пункті 2 Договору строк повністю сплатити ціну придбаного пакету акцій в розмірі 17020000 грн., одержати дозвіл Антимонопольного комітету України (адміністративної колегії Антимонопольного комітету України) на придбання пакета акцій та прийняти від позивача придбаний пакет акцій за Актом приймання-передавання.
У відповідності до п.2.1., п.2.2. Договору кошти відповідача в сумі 851 0000, 00 грн., що становить 50% ціни пакета акцій, з урахуванням конкурсної гарантії в розмірі 579 140, 00 грн., сплачені позивачу в обсягу і в строки, передбачені Договором.
Кошти відповідача в сумі 8 510 000, 00 грн., що становить решту 50% ціни пакета акцій було також сплачено, що підтверджується платіжним дорученням №128 від 26.08.2008 року, але, на думку позивача, із порушенням умов договору.
Листом від 19.03.2008 року відповідач у відповідності до положення ст. 188 ГК України звернувся до позивача з проханням укласти додаткову угоду до Договору.
Зокрема позивачу було запропоновано зміни, щодо розміру одноразового платежу (п.п. 2.2.1. і 2.2.2.) Договору, переходу права власності на акції від дати сплати повної вартості придбаного пакету (п.3.1.) договору, виключення 3 пунктів договору 6.1., 7.1., 8.1. і п.9.1. щодо положення про отримання дозволу Антимонопольного комітету України та виключення із Договору положення про відкладальну умову його підписання до отримання покупцем дозволу Антимонопольного комітету України чи адміністративної колегії Антимонопольного комітету України на придбання акцій (п.13.4.) договору і правових наслідків на отримання такого дозволу (п.13.3.) договору.
Проте, Фонд Майна Автономної Республіки Крим листом від 04.04.2008 №08-10/2937 проінформував відповідача про відсутність підстав для укладення додаткової угоди до Договору.
На претензію позивача від 25.04.2008 р. відповідачем було надано відповідь про те, що Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 квітня 2008 року по справі № 2-6/4680-2008 було накладено заборону Фонду Майна Автономної Республіки Крим вчиняти будь-які дії, направлені на виконання Договору, до вирішення справи № 2-6/4680-2008, відповідач зазначив, що має намір виконувати всі умови Договору одразу після набрання законної сили рішення суду по справі № 2-6/4680-2008.
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 червня 2008 року у справі №2-6/4680-2008 визнано неспроможною позицію Фонду майна АР Крим щодо неможливості внесення змін до Договору та зобов'язано позивача укласти з відповідачем додаткову угоду у запропонованій редакції.
У відповідності до положень ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Зокрема, позовні вимоги у справі №2-6/4680-2008 ґрунтувались на положеннях ст.188 ГК України та мотивовані тим, що сторони не досягли згоди щодо зміни вказаного договору купівлі-продажу пакету акцій шляхом укладання додаткової угоди.
ЗАТ «Холдинг «Т і С»було заявлено клопотання про прийняття заходів до забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії, направлені на виконання Договору, зокрема щодо розірвання договору і застосування санкцій згідно із п. 10.1 і 13.4 Договору до вирішення справи по суті.
Клопотання було мотивоване тим, що запропоновані зміни до Договору, стосуються зокрема відстрочки платежу та виключення із Договору положення про відкладальну умову його підписання до отримання покупцем дозволу Антимонопольного комітету України чи адміністративної колегії Антимонопольного комітету України на придбання акцій (п.13.4 Договору) і правових наслідків не отримання такого дозволу (п.13.3 Договору). Оскільки ЗАТ «Холдинг «Т і С» вже володіє акціями ВАТ «Кримхліб», що забезпечують йому перевищення 50% голосів у вищому органі управління, то отримання такого дозволу не вимагається. Збіг граничного строку, встановленого договором для отримання дозволу Антимонопольного комітету України і повної сплати ціни акцій, співпадав із судовим розглядом спору щодо внесення змін до нього, що, в свою чергу, буде мати негативні наслідки для ЗАТ «Холдинг «Т і С»у виді можливого застосування Фондом майна Автономної Республіки Крим штрафних санкцій у вигляді неустойки, в розмірі 20 відсотків від ціни продажу, а також розірвання договору.
Суд у справі №2-6/4680-2008 дійшов висновку, що невжиття вказаних заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду із дійсного спору, та керуючись ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, Ухвалою від 21.04.2008 р. заборонив Фонду майна Автономної республіки Крим вчиняти будь-які дії, направлені на виконання Договору, до вирішення справи №2-6/4680-2008.
В Ухвалі Господарського суду АР Крим від 21.04.2008 року у справі №2-6/4680-2008 про прийняття заходів по забезпеченню позову, зазначено, що розірвання Договору за ініціативою Фонду майна АР Крим, при умові задоволення позову, буде мати наслідком неможливість виконання судового рішення, оскільки правовідносини між сторонами відносно продажу акцій ВАТ «Кримхліб" взагалі припиняться.
Крім того, зміна умов договору буде мати наслідком і зміну порядку його виконання.
Зазначена Ухвала набравши закону силу діяла до вирішення справи по суті.
20 червня 2008 року Господарським судом АР Крим було прийнято судове рішення по справі №2-6/4680-2008, яке було оскаржено ЗАТ «Холдинг «Т і С»у встановлений чинним законодавством термін.
27 серпня 2008 року Апеляційний Господарський суд Автономної Республіки Крим виніс Ухвалу, відповідно до якої прийняв відмову ЗАТ «Холдинг «Т і С»від апеляційної скарги, і таким чином 27 серпня 2008 року рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 червня 2008 року набрало законної сили, а також втратила чинність Ухвала щодо забезпечення позову.
Як зазначено в Ухвалі Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.10.2008 року у справі №2-6/4680-2008, про роз'яснення набрання чинності рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.06.2008 року, зазначене рішення набрало чинності саме з 27 серпня 2008 року.
27.08.08 р. водночас із вступом рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.06.2008 р. в законну силу ЗАТ «Холдинг «Т і С», що був позивачем у справі, виконав умови Договору купівлі-продажу щодо розрахунків, з урахуванням Ухвали щодо забезпечення, і оплатив решту 50% коштів за пакет акцій.
Враховуючи викладене, розрахунки за Договором було здійснено в повному обсязі в розмірі 17 020 000,00 грн., в підтвердження чого 31 жовтня 2008 року між сторонами Договору, у відповідності до умов п.7.1. Договору, вимог ст. 545 Цивільного Кодексу України, було складено Акт приймання - передавання пакету акцій у розмірі 25%+1 акція статутного фонду відкритого акціонерного Товариства «Кримхліб», що належить Автономній Республіці Крим. Таким чином, згаданий вище пакет акцій знаходиться у власності відповідача.
Після набрання законної сили рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.06.2008 року відповідач вніс оплату за пакет акцій в сумі 8 510 000, 00 грн., виконавши свої зобов'язання за Договором в повному обсязі.
Таким чином, відповідач належним чином виконав свої зобов'язання за вказаним Договором, з урахуванням вимог та умов Договору, ст. 193 Господарського Кодексу України, статей 525, 526, 530 Цивільного Кодексу України.
Таким чином, з урахуванням положень ст. 203 Господарського Кодексу України, ст. 598, ст. 599 Цивільного Кодексу України зобов'язання відповідача за договором припинені його виконанням, а посилання позивача на вимоги ст.610, ст. 611 Цивільного Кодексу України, п.4 ст. 29 Закону України «Про приватизацію державного майна», абзац 2 п.10.1. Договору є безпідставними.
За вимогами ст. 218 Господарського Кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
З урахуванням ст. 614 Цивільного Кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Оскільки, суду не надано доказів порушення відповідачем встановлених Договором строків оплати, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.
Таким чином, позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 33, 49,82-85, ГПК України, -
1.В позові відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Суддя
М.М.Якименко
Дата підписання рішення: