Іменем України
"18" березня 2009 р.
справа № 5020-5/687
За позовом: Приватного підприємства «Арта-А» (м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, б. 140, кв. 26)
до Приватного підприємства «Компанія «Аква-Інженерінг» (99011 м. Севастополь, вул. Кулакова, б. 84, офіс 5);
про стягнення заборгованості в розмірі 337779,85 грн.
Суддя Євдокімов І.В.
Представники сторін:
Позивач -Москалець Ю.О., довіреність № Д-1 від 19.02.2009,
Відповідач - не з'явився.
Суть спору:
Позивач, ПП «Арта-А, звернувся до суду з позовом до відповідача, Приватного підприємства «Компанія «Аква-Інженерінг, про стягнення заборгованості за договором про надання послуг № 802 від 15.02.2008 в розмірі 337779,85 грн., з яких: 297345,00 грн. - основна заборгованість, 35974,67 грн. -пеня, 4460,18 грн. -3% річних.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов'язки щодо оплати виконаних послуг.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, в судовому засіданні 19.02.2008 проти позовних вимог заперечував.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вирішив можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутності представника відповідача.
Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши представника позивача, дослідивши надані позивачем докази, суд, -
15.02.2008 між позивачем та відповідачем був укладений договір на виконання послуг № 802.
Відповідно до умов договору, відповідач доручає, а позивач приймає на себе зобов'язання на виконання послуг по виготовленню посилення металоконструкцій водних атракціонів аквапарку.
Згідно з п. 3.1 договору, вартість робіт за даним договором складає 530125,00 грн.
Додатковою угодою № 1 від 12.05.2008 сторони узгодили вартість робіт ще на 32300,00 грн. (а.с. 10).
05.06.2008 сторони підписали акт здачі-прийому виконаних послуг на суму 562425,00 грн (а.с. 11).
15.02.2008 відповідачем здійснений авансовий платіж на суму 265080,00 грн.
Зобов'язання по виконанню послуг позивачем виконувались належним чином, що підтверджується документами, долученими до матеріалів справи, але оплата за надані послуги відповідачем здійснювалась несвоєчасно та не повному об'ємі, у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем складає 297345,00 грн.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення суми боргу обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Згідно з п. 6.4 договору, за недотримання строків платежів споживач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення.
Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003, виконання зобов'язань може забезпечуватися пенею.
Позивачем нарахована пеня в сумі 35974,67 грн., яка підлягає стягненню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Постановою національного Банку України № 107 від 21.04.2008 визначено, що з 30.04.2008 розмір облікової ставки встановлений на рівні 12% річних.
Суд перевірив та встановив, що пеня підлягає стягненню виходячи з наступного розрахунку суду:
за період з 17.06.2008 по 17.12.2008 (183 день): 297345,00 грн.*12*2/365*183=35779,15 грн.
Остаточно з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 35779,15 грн.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Суму основного боргу позивач просить стягнути з урахуванням 3% річних.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотку річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.
Відповідно наданому позивачем розрахунку та перевіреному судом, сума 3% річних складає 4460,18 грн.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 337584,33 грн., з яких: 297345,00 грн. -основна заборгованість, 35779,15 грн. -пеня, 4460,18 грн. -3% річних.
Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 3375,84 грн. і інформаційне -технічне забезпечення судового процесу в сумі 117,93 грн. покладаються на відповідача, пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 75, 82 -85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Компанія «Аква-Інженерінг» (99011 м. Севастополь, вул. Кулакова, б. 84, офіс 5, код ЄДРПОУ 34511260, р/р 26008120587200 в СФ АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005) на користь Приватного підприємства «Арта-А» (м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, б. 140, кв. 26, код ЄДРПОУ 33712576, п/р 2600133304201 в ЗАТ «Банк Петрокоммерц-Україна», МФО 300120) заборгованість в сумі 337584,33 грн., з яких: 297345,00 грн. -основна заборгованість, 35779,15 грн. -пеня, 4460,18 грн. -3% річних, витрати по сплаті державного мита в сумі 3375,84 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117,93 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В частині стягнення пені в розмірі 195,52 грн. ПП «Арта-А», відмовити.
Суддя І.В. Євдокімов
Рішення оформлено
згідно з вимогами
ст. 84 ГПК України
та підписано
23.03.2009
Розсилка:
1. ПП «Арта-А» (м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, б. 140, кв. 26)
2. ПП «Компанія «Аква-Інженерінг» (99011 м. Севастополь, вул. Кулакова, б. 84, офіс 5);
3. Справа
4. наряд