83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
18.02.09 р. Справа № 9/239
Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіній Н.С.
при секретарі Бахрамовій А.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Малого приватного підприємства “Сплав-плюс» м. Луганськ
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь» м. Краматорськ
про стягнення 454157,92грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Рева О.О., Маркевич М.Л. - за довіреностями;
від відповідача: Шульженко Л.Г. - за довіреністю;
Позивач, Мале приватне підприємство “Сплав-плюс» м. Луганськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкрите акціонерне товариство “Енергомашспецсталь» м. Краматорськ, про стягнення заборгованості в сумі 454157,92грн., яка складається з основного боргу в сумі 390077,85грн., пені в сумі 53182,24грн., штрафу у вигляді 3% річних в сумі 10897,83грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 01/01-12 про надання юридичних послуг від 01.12.2008 р., платіжне доручення № 1358 від 09.12.2008 р., договір поставки № 15/1883 від 03.12.2007 р., специфікації №1 від 05.12.2007 р., №2 від 07.12.2007 р., № 3 від 18.12.2007 р., № 4 від 25.12.2007 р., №5 від 11.01.2008 р., №7 від 30.01.2008 р., № 8 від 05.03.2008 р., № 9 від 20.03.2008 р., № 9/1 від 01.04.2008 р., № 10 від 04.04.2008 р., № 11 від 16.04.2008 р., № 12 від 22.04.2008 р., № 13 від 19.06.2008 р., № 14 від 27.06.2008 р., №15 від 22.07.2008 р., № 16 від 11.08.2008 р., № 17 від 11.09.2008 р., №18 від 14.10.2008 р., видаткові накладні № СЛ003148 від 05.12.2007 р., № СД002557 від 14.12.2007 р., № СД002614 від 24.12.2007 р., № СД000006 від 04.01.2008 р., № СД000063 від 15.01.2008 р., № СД000096 від 18.01.2008 р., № СД000209 від 05.02.2008 р., № СД000409 від 06.03.2008 р., № СД000483 від 21.03.2008 р., № СД000548 від 02.04.2008 р., № СД000586 від 08.04.2008 р., № СД000613 від 11.04.2008 р., № Сд000662 від 17.04.2008 р., № СД000850 від 22.05.2008 р., № СД001027 від 19.06.2008 р., № СД001098 від 01.07.2008 р., № СД001395 від 14.08.2008 р., № СД001551 від 12.09.2008 р., № СД001727 від 15.10.2008 р., довіреності серії ЯОН № 040923 від 05.12.2007 р., № 930021 від 14.12.2007 р., № 930120 від 24.12.2007 р., № 930234 від 04.01.2008 р., № 930302 від 15.01.2008 р., № 930340 від 18.01.2008 р., № 930515 від 05.02.2008 р., серії ЯОЧ № 743304 від 06.03.2008 р., № 743471 від 21.03.2008 р., № 743620 від 02.04.2008 р., №743679 від 08.04.2008 р., № 743800 від 17.04.2008 р., серії НБЙ № 909013 від 20.03.2008 р., № 909326 від 10.06.2008 р., № 909451 від 01.07.2008 р., № 909904/864 від 14.08.2008 р., № 1121 від 12.09.2008 р., № 1413 від 15.10.2008 р., реєстри кредитових платежів, розрахунки.
Відповідач надав відзив на позов та доповнення до відзиву на позов, проти позовних вимог заперечував, посилався на недоведеність з боку позивача моменту виникнення у Відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь» м. Краматорськ обов'язку з оплати вартості поставленої продукції, через порушення ним умов п.7.2 Договору, крім того, заперечував проти стягнення витрат на надання правової допомоги, з огляду на те, що відшкодування таких витрат за змістом ст. 44 ГПК України здійснюється лише при надання правової допомоги адвокатом.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.
03.12.2007 р., між позивачем, Малим приватним підприємством “Сплав-плюс» м. Луганськ(Постачальник), та відповідачем, Відкритим акціонерним товариством “Енергомашспецсталь» м. Краматорськ(Покупець), укладено договір поставки № 15/1883, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).
Згідно даного Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця продукцію (товар), а Покупець зобов'язується у відповідності з умовами цього договору прийняти цю продукцію (товар) та оплатити її.
Найменування, номенклатура (асортимент), кількість, якісні та інші характеристики продукції (товару), її ціна, строки та умови передачі зазначаються в специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього договору.
У відповідності з укладеними між сторонами специфікаціями №1 від 05.12.2007 р., №2 від 07.12.2007 р., № 3 від 18.12.2007 р., № 4 від 25.12.2007 р., №5 від 11.01.2008 р., №7 від 30.01.2008 р., № 8 від 05.03.2008 р., № 9 від 20.03.2008 р., № 9/1 від 01.04.2008 р., № 10 від 04.04.2008 р., № 11 від 16.04.2008 р., № 12 від 22.04.2008 р., № 13 від 19.06.2008 р., № 14 від 27.06.2008 р., №15 від 22.07.2008 р., № 16 від 11.08.2008 р., № 17 від 11.09.2008 р., №18 від 14.10.2008 р. позивач на умовах поставки СРТ (склад покупця) та EXW (склад постачальника) Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС (в редакції 2000 року) зобов'язався поставити відповідачеві металопродукцію в асортименті.
На виконання умов Договору та на підставі укладених специфікацій позивач згідно видаткових накладних № СЛ003148 від 05.12.2007 р., № СД002557 від 14.12.2007 р., № СД002614 від 24.12.2007 р., № СД000006 від 04.01.2008 р., № СД000063 від 15.01.2008 р., № СД000096 від 18.01.2008 р., № СД000209 від 05.02.2008 р., № СД000409 від 06.03.2008 р., № СД000483 від 21.03.2008 р., № СД000548 від 02.04.2008 р., № СД000586 від 08.04.2008 р., № СД000613 від 11.04.2008 р., № Сд000662 від 17.04.2008 р., № СД000850 від 22.05.2008 р., № СД001027 від 19.06.2008 р., № СД001098 від 01.07.2008 р., № СД001395 від 14.08.2008 р., № СД001551 від 12.09.2008 р., № СД001727 від 15.10.2008 р. поставив відповідачеві продукцію на загальну суму 1766156грн.57коп.
Представлені позивачем в обґрунтування позовних вимог видаткові накладні, безпосередньо не містять посилань на спірний договір поставки № 15/1883 від 03.12.2007 р., з якого, як зазначає останній виникли взаємні права та обов'язки сторін, проте оцінивши в сукупності представлені докази та враховуючи фактичну можливість ідентифікації визначеної специфікаціями та поставленої за спірними накладними продукції, суд доходить висновку, що правовідносини між сторонами з приводу оплати/поставки металопродукції виникли саме з договору № 15/1883 від 03.12.2007 р.
Продукцію на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯОН № 040923 від 05.12.2007 р., № 930021 від 14.12.2007 р., № 930120 від 24.12.2007 р., № 930234 від 04.01.2008 р., № 930302 від 15.01.2008 р., № 930340 від 18.01.2008 р., № 930515 від 05.02.2008 р., серії ЯОЧ № 743304 від 06.03.2008 р., № 743471 від 21.03.2008 р., № 743620 від 02.04.2008 р., №743679 від 08.04.2008 р., № 743800 від 17.04.2008 р., серії НБЙ № 909013 від 20.03.2008 р., № 909326 від 10.06.2008 р., № 909451 від 01.07.2008 р., № 909904/864 від 14.08.2008 р., № 1121 від 12.09.2008 р., № 1413 від 15.10.2008 р. прийнято уповноваженими особами відповідача, що підтверджується підписами останніх на означених видаткових накладних.
На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі відповідачеві продукції на суму 1766156грн.57коп., тобто обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов Договору.
У відповідності до умов п. 10.3 Договору Покупець здійснює оплату за поставлену продукцію протягом 10 календарних днів від дня передачі продукції та отримання рахунку на оплату, якщо інше не передбачено в специфікаціях.
Згідно укладених між сторонами специфікацій №1 від 05.12.2007 р., №2 від 07.12.2007 р., № 3 від 18.12.2007 р., № 4 від 25.12.2007 р., №5 від 11.01.2008 р., №7 від 30.01.2008 р., № 8 від 05.03.2008 р., № 9 від 20.03.2008 р., № 9/1 від 01.04.2008 р., № 11 від 16.04.2008 р., № 12 від 22.04.2008 р., № 13 від 19.06.2008 р., № 14 від 27.06.2008 р., №15 від 22.07.2008 р., № 16 від 11.08.2008 р., № 17 від 11.09.2008 р., вартість отриманої продукції сплачується відповідачем протягом десяти днів після поставки, №18 від 14.10.2008 р. - 30 днів після поставки, № 10 від 04.04.2008 р. - на умовах 100% передоплати.
Датою фактичної поставки продукції вважається дата відвантаження зі складу постачальника (п. 6.2 Договору).
Згідно пункту 2.2. Інструкції про порядок виготовлення, зберігання і застосування типових форм первинного обліку № КО-1 і № М-20, затвердженої Державним комітетом статистики України від 27.07.98 року № 263, накладна (типова форма № М-20) є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей підприємством, що здійснило їх відпуск, для оприбуткування їх підприємством-одержувачем та для дозволу на вивіз їх з території підприємства-постачальника, а також для їх складського, оперативного і бухгалтерського обліку.
Заперечення відповідача в частині недоведеності виникнення обов'язку з оплати вартості поставленої продукції через ненадання позивачем передбачених умовами п. 7.2 Договору документів, як підстави для звільнення від виконання грошового обов'язку судом до уваги не приймаються, наразі невиконання або неналежне виконання однією зі сторін умов договору, не звільняє другу сторону від виконання зобов'язання, крім випадків передбачених п. 2 ст. 613 ЦК України. Доказів неможливості виконання свого обов'язку за договором, у зв'язку з простроченням кредитора, відповідачем суду не представлено.
Відповідач прийняті на себе згідно Договору обов'язки належним чином не виконував, вартість отриманий паливно-мастильних матеріалів сплатив частково, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 390077грн.85коп.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доказів оплати заборгованості на суму 390077грн.85коп. не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині не спростував.
Наразі на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем на суму 390077грн.85коп. залишилось не виконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
За таких обставин, враховуючи те, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи та відповідачем не спростована, позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
За умовами п. 11.5 Договору при несвоєчасній оплаті поставленої продукції Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,04% суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Перевіривши вимогу позивача в частині стягнення пені в розмірі 53182грн.24 коп., нарахованої за період з моменту виникнення права вимоги по 08.12.2008 р., з огляду на прострочення відповідачем виконання грошового обов'язку та враховуючи, що наданий позивачем розрахунок не суперечить приписам ст. 549 ЦК України, ст.ст. 231-232 ГК України та ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», вимоги позивача в цій частині суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі положень наведеної вище норми позивачем, у зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового обов'язку, за період з моменту виникнення права вимоги по по 08.12.2008 р., нараховано 3% річних в сумі 10897,83грн.
Арифметично перевіривши вимогу позивача в частині стягнення 3% річних, з огляду на наявність заборгованості, вимоги позивача в цій частині суд вважає такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, відповідачем в порядку ст. 44 ГПК України заявлено до відшкодування витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в сумі 45415грн.00коп.
Як вбачається з матеріалів справи, представництво інтересів позивача в суді, здійснювалося на підставі договору про надання юридичних послуг № 01/01-12 від 01.12.2008 р.
Відповідно до умов укладеного Договору виконавець зобов'язався надати клієнту консультаційну юридичну допомогу, здійснити підготовку документів, необхідних для звернення з позовною заявою про стягнення суми заборгованості до ВАТ “Енергомашспецсталь», представництво інтересів в суді першої інстанції, а клієнт, в свою чергу зобов'язався сплатити вартість послуг виконавця в розмірі 10% від суми позову, що складає 45415грн.
На виконання умов договору позивач згідно платіжного доручення № 1358 від 19.12.2008 р. сплатив обумовлену суму винагороди за надання юридичної допомоги в сумі 45415,00грн.
“Виконавець», в свою чергу, виконав свої договірні зобов'язання, здійснивши підготовку документів (заяв, заперечень) та представництво інтересів позивача в суді.
Статус “виконавця» як адвоката підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № 3290/10.
Разом з тим, дослідивши матеріали справи та визначаючи роль представника позивача у всебічному, повному та об'єктивному розгляді справи № 9/239, суд вважає заявлену суму витрат на надання правової допомоги в сумі 45415 грн. істотно завищеною. Враховуючи вказане, а також беручи до уваги гіпотетичний час на підготовку матеріалів до судового слухання, участь у двох судових засіданнях, невисоку складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі № 9/239, відсутність доказів стосовно тривалих відряджень представника, суд вважає розумним обмежити розмір судових витрат на надання правової допомоги, який має бути стягнений з відповідача, сумою в 9083,16 грн. Аналогічна правова позиція щодо розумного обмеження судом розміру витрат на адвоката висловлена в пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.02.02 року № 01-8/155 «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів та внесення змін та доповнень до деяких інформаційних листів».
Відповідно до ст. 44 ГПК України до складу судових витрат відносяться, у тому числі, і витрати на оплату послуг адвоката.
Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України при відмові в позові, судові витрати покладаються на відповідача.
Крім того, за подання позовної заяви позивачем, згідно платіжного доручення № 1360 від 10.12.2008 р. оплачене державне мито в сумі 4995грн.72коп., що є більшим від встановленого законом розміру.
Наразі за змістом ст. 44, 55 ГПК України, витрати пов'язані з оплатою послуг адвоката відносяться до судових витрат та не включаються до ціни позову.
Відповідно до п.п. а п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито» N 7-93 від 21 січня 1993 року, за подання позовної заяви з урахуванням ціни позову, позивачем мало бути сплачене державне мито в сумі 4541грн.58коп.
Надлишково сплачене державне мито в сумі 454грн.14коп., відповідно до п.1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито» N 7-93 від 21 січня 1993 р. та ст. 47 ГПК України підлягає поверненню.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача.
На підставі ст.ст. 520, 523, 525, 526, 614, 625 та 655-697, 712 ЦК України, ст. ст. 173,193, 264-271 Господарського кодексу України, п.1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито», керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 47, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
Позовні вимоги Малого приватного підприємства “Сплав-плюс» м. Луганськ - задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь» м. Краматорськ на користь Малого приватного підприємства “Сплав-плюс» м. Луганськ основний борг в сумі 390077,85грн., пеню в сумі 53182,24грн., 3% річних в сумі 10897,83грн.,витрати за державним митом в сумі 4541грн.58коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.00коп., витрати на надання правової допомоги в сумі 9083грн.16коп.
Стягнути з державного бюджету на користь Малого приватного підприємства “Сплав-плюс» м. Луганськ надлишково сплачене державне мито в сумі 454грн.14коп.
В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя