ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 34/13
09.02.09
За позовом Державного підприємства Поліграфічного комбінату «Україна»по виготовленню цінних паперів
до Міністерства внутрішніх справ України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
Департамент ресурсного забезпечення міністерства внутрішніх справ України
про стягнення 37 072,86 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
Представники сторін:
від позивача Карповська Л.В., пров. Юр-т, дов. №74000-02/29 від 09.01.2009;
від відповідача не з'явився;
від третьої особи Слободяник І.Д., представник за дов. №3896/2008 від 03.10.2008.
Державне підприємство Поліграфічний комбінат «Україна»по виготовленню цінних паперів (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Міністерства внутрішніх справи України (далі -Відповідач) про стягнення 37 072,86 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач зазначив, що 05.04.2007 між Позивачем та Департаментом ресурсного забезпечення МВС України було укладено Договір №47/ЦП-7/10-171 (далі -Договір).
Вартість заповнення та поставки заповнених бланків, відповідно до умов Договору становить 2 230 800,00 грн.
Відповідачем було подано заяву на заповнення бланків у кількості 2 679 шт., а 15.06.2007 між Позивачем та Відповідачем був підписаний Акт прийняття-передачі послуг по Договору на загальну суму 222 679 шт., замість зазначеної у договорі кількості -220 000 шт.
За даним актом належить до перерахуванню Позивачу коштів в сумі 2 257 965,06 грн.
А відтак, Позивач зазначив, що Відповідач прийняв послуги в більшому розмірі та погодився оплатити суму зазначену в акті, яка збільшилась завдяки збільшенню обсягу наданих Позивачем послуг на суму 27 165,06 грн.
Відповідач письмового відзиву, в порядку ст. 59 ГПК України не подав, хоча проти залучення Департаменту ресурсного забезпечення МВС України заперечив, в силу того, що Позивач підписавши додаткові угоди тим самим погодився на таку заміну.
За таких обставин відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
05.04.2007 між Державним підприємством Поліграфічний комбінат «Україна»по виготовленню цінних паперів (Виконавець) та Департаментом ресурсного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України (Замовник) було укладено Договір, відповідно до п.1.1 якого Виконавець здійснює заповнення бланків паспорта громадянина України для виїзду за кордон в кількості 220 000 (двісті двадцять тисяч) примірників (надалі - Послуги) та забезпечує поставку заповнених бланків Замовнику, а Замовник приймає ці Послуги та сплачує їх вартість на умовах цього Договору.
Відповідно до п.2.1 Договору Виконавець здійснює заповнення бланків паспорта громадянина України для виїзду за кордон (далі -бланки) у своєму Державному центрі виготовлення паспортних документів персональними даними, які надаються Замовником.
Згідно з п.4.1 Договору надання послуг здійснюється у відповідності до «Порядку централізованого оформлення, виготовлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 3450.
Надання послуг та поставка заповнених бланків здійснюється по мірі надходження заявок з персональними даними від ДДГІРФО. Заповнення бланків паспортів громадянина України для виїзду за кордон здійснюється в день отримання заявки (п.4.2 Договору).
Вартість заповнення та поставки заповнених бланків складає 2 230 800, 00 (два мільйони двісті тридцять тисяч вісімсот) грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 371 800 (триста сімдесят одна тисяча вісімсот) грн. 00 коп.
Договір набирає чинності з моменту підписання його повноважними представниками сторін та скріплення печатками і діє до 31 грудня 2007 року (п. 11.1 Договору).
Між Позивачем та Департаментом ресурсного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України підписано Специфікацію до Договору, якою визначено найменування послуг «Персоніфікація бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон, у тому числі: заповнення бланків; забезпечення поставки бланків, а також погоджено, що загальна вартість послуг становить 2 230 800,00 грн.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.02.07 № 33, Департамент ресурсного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України з 01.05.07 було реорганізовано шляхом приєднання до Міністерства внутрішніх справ України як юридичної особи. Пунктом 2 цього ж наказу Міністерство внутрішніх справ України було визначено правонаступником Департаменту ресурсного забезпечення МВС України.
14.06.2007 та 15.06.2007 між Позивачем та Міністерством внутрішніх справ України підписано Додаткові угоди до Договору, в зв'язку з реорганізацією підрозділів центрального апарату Міністерства внутрішніх справ України від 07.02.2007 №33.
15.06.2007 між Позивачем та Відповідачем було підписано Акт прийняття-передачі наданих послуг до Договору, відповідно до якого Виконавець надав, а Замовник прийняв послуги на загальну суму 2 257 965,06 грн.
Пунктом 2 даного Акту передбачено, що за зазначеним актом належить перерахування Виконавцю кошти в сумі 2 257 965,06 грн.
Відтак, Відповідач прийняв Послуги в більшому обсязі, що підтверджується вищевказаним Актом прийняття-передачі послуг, та погодився оплатити суму зазначену в Акті, яка збільшилася завдяки збільшенню обсягу наданих Позивачем послуг на 27 165, 06 грн.
17.12.2007 Відповідач оплатив послуги суму у сумі 2 230 800, 00 грн., що підтверджується випискою ТОВ «Комерційний Індустріальний Банк»з особистого рахунку за 25.12.2007.
В матеріалах справи наявний Акт звірки розрахунків між сторонами станом на 15.06.2007, відповідно до якого дебіторська заборгованість Відповідача перед Позивачем станом на 15.06.2007 становить 2 257 965,06 грн.
Матеріали справи також містять письмові пояснення посадової особи щодо передачі рахунку від 15.06.2007 №ц-669, відповідно до яких з метою здійснення оплати по Договору, 15.06.2007 гол. бухгалтером Жабченко О.С. було передано представнику МВС України рахунок від 15.06.2007 №ц-669 на оплату послуг.
Як слідує з матеріалів справи та підтверджується поясненнями представника Позивача, Позивач листом від 28.09.07 вих. №74000-57/2460 надав Відповідачу додаткову угоду №2 до Договору, якою передбачалась внесення змін до п. 1.1 та п. 6.1 Договору щодо збільшення обсягів надання Послуг та, відповідно, збільшення ціни Договору.
Однак, Відповідач додаткову угоду №2 не підписав.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (п.1). Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання (п.2).
Частиною 1 статті 903 ЦК України Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 6.2 Договору передбачено, що Замовник здійснює оплату кожної партії заповнених бланків на підставі окремо наданих рахунків протягом 5-ти банківських днів після отримання рахунків Замовником та за умови здійснення поставки відповідної партії заповнених бланків, при наявності на рахунку Замовника коштів Державного бюджету України.
Відповідач свої обов'язки щодо оплати прийнятого товару в повному обсязі не виконав.
Згідно з ч.1 ст. 8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Відповідно до п. п. 2, 3 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець зобов'язаний повідомити про це продавця. Якщо в розумний строк після одержання такого повідомлення продавець не розпорядиться товаром, покупець має право прийняти весь товар, якщо інше не встановлено договором; якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.
Відтак, Відповідач прийнявши послуги у більшій кількості, зобов'язаний оплатити надлишково отримані послуги відповідно до п.6.2 Договору.
Факт наявності боргу у Відповідача перед Позивачем в сумі 27 165,06 грн. належним чином доведений та документально підтверджений.
Що ж стосується вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 8 719,98 грн. інфляційних витрат, 1 187,82 грн. 3% річних, суд вважає їх безпідставними в силу наступного.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина друга статті 218 ГК України встановлює загальне правило, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності за наявності його вини.
Зазначену норму в частині відповідальності за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання слід застосовувати з урахуванням правила абзацу першого частини першої статті 614 ЦК України, згідно з яким особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Тому учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання за відсутності його вини лише у випадках, встановлених договором або законом. Таке регулювання відповідає правовідновлювальному, компенсаційному характеру приватноправової відповідальності.
В частині відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності винятків з правила частини другої статті 218 ГК України не передбачено. Адміністративно-господарські санкції згідно з частиною першою статті 238 ГК України застосовуються за порушення правил здійснення господарської діяльності, є публічно-правовими, конфіскаційними санкціями і не можуть застосовуватись за відсутності вини особи.
Як зазначено в листі Відповідача до Кабінету Міністрів України від 28.08.08 вих. № 14877/кв, заборгованість у сумі 27 165,06 грн. за договором виникла у зв'язку з перевищенням кількості персоналізованих бланків паспортів громадянина України для виїзду за кордон відповідно до умов зазначеного Договору.
Відповідно до п.п. 3.4 Правил виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку, затверджених спільним наказом Міністерства фінансів України, Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ України від 24.11.1993 №98/118/740 (далі -Правила), у разі непередбаченого збільшення суми договору розрахунки робляться, виходячи з додаткової, погодженої між сторонами ціни, тиражу, вимог до якості продуктів тощо.
Як зазначалось також у даному листі, підписання додаткової угоди або договору на збільшення суми договору можливе лише за умови виділення додаткового фінансування за КПКВ 1001020 «Створення та функціонування Державної інформаційної системи реєстраційного обліку та документування населення».
Додаткового фінансування на вказані цілі не виділялося, додаткових угоди або договорів на персоналізацію бланків паспортів громадянина України для виїзду за кордон між МВС та ДП «ПК «Україна»не укладалось.
При цьому, представник Позивача у ході проведення судового засідання 09.02.2009 не полягав на задоволенні вимог про стягнення з Відповідача 8 719,98 грн. інфляційних витрат, 1 187,82 грн. 3% річних.
Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.
Згідно зі статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказуваня.
Відтак, за встановлених у судовому розгляді обставин, зокрема враховуючи лист МВС України №14877/кв від 23.08.2008 про відсутність додаткового фінансування на непередбачене збільшення суми договору, а також враховуючи умови Договору, зокрема п.6.2, яким передбачено, що оплата відбувається при наявності на рахунку Замовника коштів Державного бюджету України, а також відсутність вини Відповідача у прострочені виплати наданих послуг, суд відмовляє Позивачу у задоволенні вимог про стягнення з Відповідача санкцій.
Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог (частина 5 статті 49 ГПК України).
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Міністерства внутрішніх справ України (02024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10, ідентифікаційний код 000326840, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Державного підприємства Поліграфічний комбінат «Україна»по виготовленню цінних паперів (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 38-44, ідентифікаційний код 16286441) 27 165 (двадцять сім тисяч сто шістдесят п'ять) грн. 06 коп. основного боргу, а також 271 (двісті сімдесят одну) грн. 65 коп. державного мита та 86 (вісімдесят шість) грн. 57 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
У решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Суддя
Сташків Р.Б.
Повний текст рішення підписано 16.02.2009