01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
"27" січня 2009 р. Справа № 6/603-08
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Маляренка А.В.
при секретарі Поліщук О.Д.
розглянувши справу № 6/603-08
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Криворіжелектромонтаж»;
до Закритого акціонерного товариства «Спеціалізоване будівельно- монтажне управління № 15»;
про стягнення 72 862,05 грн.
Представники сторін:
від позивача: Малий Є.В. представник за дов. №396/8 від 28.08.2006 р.;
відповідача: не з'явився.
обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Криворіжелектромонтаж» звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Закритого акціонерного товариства «Спеціалізоване будівельно- монтажне управління № 15»про стягнення заборгованості за неналежне виконання останнім зобов'язань за Договором підряду № 23 від 05.06.2008 року та Додаткової угоди № 1 від 10.07.2008 року у розмірі 69 912,53 грн. основного боргу, 1 004,45 грн. -інфляції, 214,06 грн. -3% річних та 1 731,01 грн. - пені.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.12.2008 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 27.01.2009 року.
У судове засідання 27.01.2009 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду Київської області про порушення провадження у справі не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином (у справі наявне поштове повідомлення про вручення).
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, мотивуючи їх тим, що відповідачем не виконанні зобов'язання за договором в частині оплати вартості виконаних підрядних робіт.
Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи рекомендованим відправленням, на якому є відмітка пошти про отримання, суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином, а тому на підставі ст.75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Криворіжелектромонтаж»(надалі -позивач) та закритим акціонерним товариством ««Спеціалізоване будівельно-монтажне управління №15»(надалі -відповідач) було укладено Договір підряду № 23 від 05.06.2008 року (надалі -договір) та Додаткову угоду № 1 від 10.07.2008 року, за умовами якого (п.1.1) позивач виконує для відповідача підрядні роботи на об'єкті: «Завод з виробництва метало пластикових й алюмінієвих виробів по вул. Проектна, буд. 1, смт. Калинівка, Васильківського району Київської області».
Позивач, виконуючи свої договірні зобов'язання, виконав роботи на загальну суму 306 247,73 грн., що підтверджується підписаними двома сторонами актами виконаних робіт та довідками вартості виконаних підрядних робіт (наявні в матеріалах справи).
Відповідно до пункту 4.3. договору, відповідач здійснює платежі за виконані роботи на протязі 5-ти робочих днів з моменту підписання актів форми КБ-2в та КБ-3.
Відповідачем було здійснено лише часткове погашення суми виконаних підрядних робіт шляхом попередньої оплати в розмірі 206 335,20 грн. та часткової оплати 30.09.2008 року в розмірі 30 000,00 грн. на загальну суму 236 335,20 грн., а решта заборгованості в сумі 69 912,53 грн. залишилася непогашеною.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно п.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
З доказів по справі вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання належним чином, претензій щодо якості робіт від відповідача не надходило.
Позивач на адресу відповідача направляв претензію № 1893 від 24.11.2008р. з вимогою оплатити роботи, яка залишена без відповіді та задоволення (претензія та докази її направлення в матеріалах справи).
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач у судове засідання не з'явився, контррозрахунок, докази оплати робіт суду не надав.
Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача основної суми заборгованості у розмірі 69912,53 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до умов п. 16.4 договору відповідач в разі прострочки оплати виконаних робіт підряднику у строк, визначений п.4.3. даного договору, сплачує останньому пеню від несплаченої суми за увесь час прострочки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня та не звільняється від виконання зобов'язання в натурі, при цьому термін нарахування пені не обмежується.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Позивач нарахував та просить стягнути з позивача 1731,01 грн. пені.
Відповідно до ст. 55 ГПК України, суд перевірив правильність нарахування пені за заявлений позивачем період.
Сума боргу (грн)
Період прострочення
Кількість днів прострочення
Розмір облікової ставки НБУ
Розмір подвійної облікової ставки НБУ в день
Сума пені за період прострочення
35635.2
08.10.2008 - 01.12.2008
55
12.0 %
0.066 %
1285.204
34277.33
08.11.2008 - 01.12.2008
24
12.0 %
0.066 %
539.447
Таким чином, загальна сума пені за договором задовольняється у заявленому позивачем розмірі - 1731,01 грн.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього суму індексу інфляції -1 004,45 грн. та три проценти річних -214,06 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. А отже, вимоги щодо стягнення з відповідача індексу інфляції та трьох процентів річних є правомірними та підлягають задоволенню. Розрахунок позивача судом перевірено.
Всього сума заборгованості, з урахуванням пені, індексу інфляції та 3% річних, відповідача перед позивачем за договором становить (69 912,53 +1 731,01 +1 004,45 + 214,06) = 72.862,05 грн.
Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при задоволенні позову покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 22, 202, 509, 525, 526, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 232 ГК України та ст.ст. 33, 44, 49, 55, 75, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з закритого акціонерного товариства «Спеціалізоване будівельно- монтажне управління № 15»(08623, Київська область, Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Проектна, 1, код ЄДРПОУ 24879557) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Криворіжелектромонтаж»(50005, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1 Г, код ЄДРПОУ 33759279) 69912,53 грн. -основного боргу, інфляції -1004,45 грн., три проценти річних -214,06 грн., 1731,01 грн. -пені, витрати по сплаті державного мита в сумі 728,62 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Маляренко А.В.