03 лютого 2009 р.
№ 6/167
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,
розглянувши касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Телекомінвест-Київ", м. Київ,
на рішення господарського суду міста Києва від 02.07.2008
та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2008
зі справи № 6/167
за позовом відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (далі -ВАТ "Укртелеком"), м. Київ,
до закритого акціонерного товариства "Телекомінвест-Київ" (далі - ЗАТ "Телекомінвест-Київ")
про стягнення 878 332,07 грн.,
за участю представників сторін:
позивача -Кукуєту Л.І.,
відповідача -не з'явився,
ВАТ "Укртелеком" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням подальших змін і доповнень позовних вимог) про стягнення з ЗАТ "Телекомінвест-Київ" 878 332,07 грн. як таких, що збережені без достатньої правової підстави.
Рішенням названого суду від 02.07.2008 (суддя Ковтун С.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2008 (колегія суддів у складі: Смірнова Л.Г. -головуючий суддя, судді Алданова С.О., Шапран В.В.), позов задоволено. Прийняті судові рішення мотивовано одержанням відповідачем послуг від позивача та їх подальшою неоплатою.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ЗАТ "Телекомінвест-Київ" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
ВАТ "Укртелеком" подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило постанову апеляційного суду зі справи залишити без змін, а скаргу -без задоволення.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення судами першої і апеляційної інстанцій обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представника позивача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- 06.01.1998 ЗАТ "Телекомінвест-Київ" та Українсько-Американсько-Голландсько-Німецьким закритим акціонерним товариством "Утел", правонаступником якого стало дочірнє підприємство "Утел" ВАТ Укртелеком" (в подальшому ліквідоване, далі - ДП "Утел") укладено договір про надання послуг з міжнародного та міжміського телефонного зв'язку № РО/20-92, предметом якого є надання ДП "Утел" абонентам відповідача послуг міжнародного та міжміського телефонного зв'язку;
- ВАТ "Укртелеком" у період з серпня 2000 року до жовтня 2001 року (до моменту укладення сторонами договору від 01.11.2001 № 25/229 про надання послуг доступу до мережі міжміського та міжнародного телефонного зв'язку) зверталося до ЗАТ "Телекомінвест-Київ" з вимогою укласти договір про розподіл доходів від надання послуг міжміського та міжнародного зв'язку абонентам відповідача, на підставі якого ЗАТ "Телекомінвест-Київ" мало здійснювати виплату частки позивачеві за користування його зоновими каналами і кінцевим обладнанням, а також за виконання позивачем частини адміністративних робіт при наданні послуг міжміського та міжнародного зв'язку абонентам відповідача;
- ВАТ "Укртелеком" і ЗАТ "Телекомінвест-Київ" підписано та скріплено печатками додаток № 1 (схема організації міжміського та міжнародного зв'язку) та додаток № 2 (розподіл часток тарифних доходів між Київською міською дирекцією ВАТ "Укртелеком" та оператором ЗАТ "Телекомінвест-Київ" за участь в технологічному процесі з надання послуг міжміського та міжнародного телефонного зв'язку);
- місцевим господарським судом було призначено судово-технічну експертизу, відповідно до висновку якої від 27.12.2007 № 8015 належне позивачеві майно (відповідні складові зонової телефонної мережі) використовується при наданні послуг міжміського та міжнародного зв'язку абонентам відповідача, що визначає ВАТ "Укртелеком" як учасника технологічного процесу в межах місцевої телефонної мережі згідно зі змістом Порядку взаєморозрахунків між операторами міжміського, міжнародного та місцевого телефонного зв'язку різних форм власності, затвердженого наказом Міністерства зв'язку України від 30.10.1996 № 234 (далі - Порядок № 234; т. 3, а.с. 4-7);
- сторонами на спірний період часу не укладався договір про надання послуг міжнародного та міжміського телефонного зв'язку, передбачений Порядком № 234, що встановлено судовими рішеннями зі справи № 12/556 за участю сторін;
- ВАТ "Укртелеком" рішенням господарського суду міста Києва від 03.04.2002 зі справи № 12/556, яке набрало законної сили, відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 868 192,5 грн. боргу та пені за період з 01.08.2000 по 31.10.2001; у задоволенні позову, мотивованого невиконанням відповідачем договірних зобов'язань, відмовлено саме через відсутність необхідного договору (т. 1, а.с. 91-95, 103-109, 116-118, 119-120);
- ВАТ "Укртелеком" пропустило строк позовної давності з поважних причин (існування тривалого судового спору з приводу стягнення коштів з відповідача за надані послуги).
Причиною даного спору є питання щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача коштів за надані послуги як таких, що збережені без достатньої правової підстави.
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення" рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
За приписами частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України, посиланням на які позивач обґрунтував позовні вимог, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
У прийнятті судових рішень зі справи попередні судові інстанції виходили з безпідставності збереження відповідачем коштів за надані позивачем послуги.
Водночас ні суд першої інстанції, ані апеляційний господарський суд не встановили та не перевірили належними доказами фактичний період надання позивачем послуг відповідачеві, обсяг цих послуг та їх вартість, як не перевірили й правильність визначеної ВАТ "Укртелеком" ціни позову в сумі 878 332,07 грн.
Крім того, попередні судові інстанції, які у прийняття судових рішень зі справи виходили з відсутності між сторонами договірних відносин, констатували й наявність згаданих додатків № 1 та № 2 (з наведенням їх змісту), але: не встановили фактичні обставини, пов'язані з їх підписанням (зокрема, з якою метою та коли вони були підписані; додатками до чого вони є тощо); не дослідили їх правову природу (наявність договору може виключити можливість застосування статті 1212 Цивільного кодексу України); не дали оцінки зазначеним додаткам як доказам у даній справі.
Отже, попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування приписів частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України є підставою для скасування прийнятих ними судових рішень зі справи.
Касаційна ж інстанція відповідно до частини другої статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Таким чином, справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.
Керуючись статтями 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Телекомінвест-Київ" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 02.07.2008 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2008 зі справи № 6/167 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Суддя В.Селіваненко
Суддя І.Бенедисюк
Суддя Б.Львов