01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
"27" січня 2009 р. Справа № 6/602-08
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Маляренка А.В.
при секретарі Поліщук О.Д.
розглянувши справу № 6/602-08
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської»;
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екологічні системи»;
про стягнення 41 492,37 грн.
Представники сторін:
від позивача: Шило С.М. представник за дов. №12 від 12.01.2009 р.;
відповідача: не з'явився.
обставини справи:
Відкрите акціонерне товариство «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської»звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Екологічні системи»про стягнення заборгованості за неналежне виконання останнім зобов'язань за Договором № 2106/133 від 08.09.2008 року у розмірі 28797,29 грн., а також 8228,08 грн. -інфляції, 1001,86 грн. -3% річних та 3465,14 грн. - пені.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.12.2008 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 27.01.2009 року.
У судове засідання 27.01.2009 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду Київської області про порушення провадження у справі не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, мотивуючи їх тим, що відповідачем не виконанні зобов'язання за Договором 2106/133 від 08.09.2008 року в частині оплати поставленого товару у строки, встановлені договором.
Суд вважає, що відповідач був повідомлений належним чином, а тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -
Між відкритим акціонерним товариством «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської»(далі позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Екологічні системи»(далі відповідач) було укладено Договір № 2106/133 від 08 вересня 2006 року про виготовлення та поставку товару (далі договір), відповідно до умов якого (п.1.1. договору) позивач зобов'язався здійснювати виготовлення замовленого товару, по узгодженню сторін виконати його доставку, а відповідач зобов'язався своєчасно прийняти та оплатити замовлений товар.
Відповідно до накладних № 12911 від 01.03.2008р., № 13119 від 10.03.2008р. відповідачем отриманий товар, оплата за який була виконана останнім не в повному обсязі. Станом на день винесення рішення відповідач має заборгованість перед позивачем 28797, 29 грн.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк для оплати товару.
З доказів по справі вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі та належним чином, претензій щодо якості чи кількості товару від відповідача не надходило.
Згідно з п. 7.5. договору, відповідач зобов'язався оплачувати отриманий товар протягом п'яти банківських днів з моменту його поставки
28.10.2008р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 52 (вих. № 326) щодо сплати заборгованості в сумі 28 797,29 грн. та акт звірки станом на 28.10.2008р. У відповідь відповідач надав лист за № 916 від 17.11.2008р., в якому визнає суму заборгованості, підписує акт звірки взаєморозрахунків за поданою позивачем редакцією та зобов'язується сплатити вищезазначену суму заборгованості у найкоротший термін. Причиною несплати боргу відповідач зазначає складне фінансове становище товариства.
Відповідно до п. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач у судове засідання не з'явився, доказів оплати поставленого позивачем товару суду не надав.
Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача основної суми заборгованості у розмірі 28 797,29 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього суму індексу інфляції -8228,08 грн. та три проценти річних -1001,86 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. А отже, вимоги щодо стягнення з відповідача індексу інфляції та трьох процентів річних є правомірними та підлягають частковому задоволенню за уточненим розрахунком суду.
Відповідно до ст. 55 ГПК України, суд перевірив правильність нарахування інфляції за заявлений позивачем період:
по накладній № 12911 від 01.03.2008р.
Період заборгованості
Сума боргу (грн.)
Середній індекс інфляції за період №
Інфляційне збільшення суми боргу І
07.03.2008 - 30.11.2008
1333.50
1.134
178.69
по накладній № 13119 від 10.03.2008р.
Період заборгованості
Сума боргу (грн.)
Середній індекс інфляції за період №
Інфляційне збільшення суми боргу І
01.04.2008 - 30.11.2008
28725.18
1.092
2642.72
всього: 2821,41 грн.
3% річних по накладній № 12911 від 01.03.2008р.
Сума боргу (грн)
Період прострочення
Кількість днів прострочення
Розмір процентів річних
Загальна сума процентів
1333.50
07.03.2008 - 30.11.2008
269
3 %
29.48
по накладній № 13119 від 10.03.2008р.
Сума боргу (грн)
Період прострочення
Кількість днів прострочення
Розмір процентів річних
Загальна сума процентів
28725.18
16.03.2008 - 30.11.2008
260
3 %
613.85
всього: 643,33 грн.
Також, відповідно до п. 8.2 договору, яким передбачено за прострочення платежу пеня в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше розміру встановленого чинним законодавством, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 3465,14 грн.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Позивач просить стягнути пеню за період з червня по листопад 2008 р., але згідно з ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а отже за накладною № 12911 від 01.03.2008р. з 07.03.2008 р. по 07.09.2008 р. (п. 7.5. договору -5 банківських днів з моменту поставки товару), а за накладною № 13119 від 10.03.2008р. -з 16.03.2008 р. по 16.09.2008 р.
Проте позивач просить стягнути пеню, починаючи з червня місяця, а відповідно до ст. 83 ГПК України, суд може виходити за межі позовних вимог, якщо про це є клопотання заінтересованої сторони. Оскільки зазначене клопотання відсутнє у матеріалах справи, суд, зважаючи на вищенаведене та відповідно до ст. 55 ГПК України, перевірив правильність нарахування пені з врахуванням ст. 232 ГК України, ст. 83 ГПК України:
по накладній № 12911 від 01.03.2008р.
Сума боргу (грн)
Період прострочення
Кількість днів прострочення
Розмір облікової ставки НБУ
Розмір подвійної облікової ставки НБУ в день
Сума пені за період прострочення
1333.5
01.06.2008 - 07.09.2008
99
12.0 %
0.066 %
86.568
по накладній № 13119 від 10.03.2008р.
Сума боргу (грн)
Період прострочення
Кількість днів прострочення
Розмір облікової ставки НБУ
Розмір подвійної облікової ставки НБУ в день
Сума пені за період прострочення
28725.18
01.06.2008 - 16.09.2008
108
12.0 %
0.066 %
2034.308
всього: 2120,88 грн.
Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно заявленим вимогам.
На підставі викладеного та керуючись ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 549, 625, 626, 692, 712 ЦК України, ст. 193, 230, 232 ГК України та ст.ст. 33, 44, 49, 55, 75, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Екологічні системи»(08298, Київська область, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 17, код ЄДРПОУ 33603769) на користь відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської»(01013, м. Київ, вул. Будіндустій, 7, код ЄДРПОУ 05523398) 28797,29 грн. -основного боргу, інфляції -2821,41 грн., три проценти річних -643,33 грн., 2120,88 грн. -пені, витрати по сплаті державного мита в сумі 343,83 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Маляренко А.В.