79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
10.03.09 Справа № 12/190
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Якімець Г.Г.,
суддів: Кордюк Г.Т.
Мурська Х.В.
при секретарі Горбач Ю.Б.,
за участю представників:
від позивача - Бухта Н.А.
від відповідача - не з'явився
від третьої особи - Крет В.А.
від прокуратури - Макогон Ю.І.
Розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Рівненський завод тракторних агрегатів»вих.№1/125 від 24.11.2008 року, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Рівне вих.№53548/10-15 від 02.12.2008 року, апеляційне подання Заступника прокурора Рівненської області, вих.№05-803вих-08 від 05.12.2008 року
на рішення господарського суду Рівненської області від 11.11.2008 року (підписане 13.11.2008 року), суддя Савченко Г.І.
у справі №12/190
за позовом Державної податкової інспекції в м.Рівне, м.Рівне
до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Рівненський завод тракторних агрегатів», м.Рівне
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Головне управління Державного казначейства України у Рівненській області, м.Рівне
За участю Прокуратури Рівненської області, м.Рівне
про стягнення заборгованості в сумі 1143778,93 грн.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 11.11.2008 року по справі №12/190 позов Державної податкової інспекції в м.Рівне задоволено частково, стягнено з ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів» до Державного бюджету України 631000,72 грн., з яких 189864,54 грн. - основного боргу, 251271,64 грн. - відсотків за користування позичкою, 189864,54 грн. - пені. В решті позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що відповідачем позичку в сумі 189864,53 грн., отриману згідно договору №3 від 20.04.1995 року не повернуто, відсотки за користування позичкою не сплачено. Судом відхилено посилання відповідача на те, що позивачем пропущено строк позовної давності при поданні даного позову, так як податковий орган дізнався про порушення права з подання Державного казначейства від 31.01.2004 року. Поряд з цим, суд керуючись ст.205 ЦК УРСР та п.3 ч.1 ст.83 ГПК України зменшив заявлений до стягнення позивачем із відповідача розмір пені.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів», ДПІ в м.Рівне подали апеляційні скарги, а Заступник прокурора Рівненської області апеляційне подання.
ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів»у апеляційній скарзі просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 11.11.2008 року по справі №12/190 повністю і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Зокрема, на думку відповідача, судом, всупереч ст.75 ЦК Української РСР, безпідставно не застосовано до спірних відносин позовну давність.
ДПІ у м.Рівне у своїй апеляційній скарзі просить суд скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог, прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю, зазначаючи при цьому про те, що судом неправомірно зменшено заявлену позивачем до стягнення пеню.
Заступником прокурора Рівненської області внесено апеляційне подання, в якому останній просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 11.11.2008 року по справі №12/190, прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю, вказуючи на те, що судом при застосування п.3 ст.83 ГПК України, відповідно до якої господарський суд має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), не зазначено, виходячи із якого розміру, на думку суду, розмір неустойки є значним та підлягає зменшенню.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги ДПІ у м.Рівне підтримала, просила задоволити в повному обсязі. Поряд з цим, просила суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням.
Представник відповідача був присутній у попередньому судовому засіданні 09.02.2009 року, в якому вимоги апеляційної скарги ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів»підтримав, проти вимог апеляційної скарги позивача та апеляційного подання заперечував.
Прокурор вимоги апеляційного подання підтримав в повному обсязі, проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечував.
Представник третьої особи в судовому засіданні пояснила, що позивачем строку позовної давності не пропущено, оскільки перебіг строку позовної давності почався з моменту отримання податковим органом подання ВДК України у м.Рівне (правонаступник якого Головне управління Державного казначейства України у Рівненській області) №1 від 31.01.2004 року про стягнення заборгованості, а можливість подання даного позову виникла у податкового органу лише після введення в дію Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік».
Оскільки явка представника відповідача не визнавалась обов'язковою, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.
Суд, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та третьої особи, розглянувши доводи апеляційних скарг ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів», ДПІ в м.Рівне та апеляційного подання Заступника прокурора Рівненської області та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційній скарги та апеляційне подання задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:
13.01.2004 року ВДК України у м.Рівне проведено перевірку ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів»щодо своєчасності погашення позички, одержаної з Державного бюджету, яка була надана товариству в зв'язку з тимчасовими фінансовими труднощами згідно Постанови КМУ №284 від 17.04.1995 року «Про надання фінансової допомоги окремим підприємствам»в сумі 50 млрд. крб. (500 тис. грн.).
Станом на 11.12.2003 року ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" не повернуто позичку в сумі 189864,53 грн. Відповідачу нараховано відсотки за користування позичкою в сумі 251271,64 грн. та пеню в сумі 702642,75 грн.
ВДК України у м.Рівне, враховуючи матеріали документальних перевірок відповідача, направило на адресу ДПІ у м.Рівне подання за №1 від 31.01.2004 року, в якому вказується про порушення ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів» вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»щодо несвоєчасного повернення позики і відсотків за її користування та п.3.3 договору №3 від 20.04.1995 року, укладеного Міністерством Фінансів України та ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів». Сума залишку позики становить 189864,53 грн., загальна сума відсотків за користування позикою становить 251271,64 грн., пеня - 702642,75 грн.
07.05.2004 року ДПІ у м.Рівне, керуючись ст.ст. 2, 12 ГПК України та ст. 24 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік»звернулась до господарського суду з позовом до ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів», про стягнення 189864,54 грн. - залишку позички, 251 271,64 грн. - відсотків за користування позичкою, 702 642,75 грн. - пені.
Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів»в 1995 р. отримало бюджетну позичку в розмірі 50 млрд. карбованців (500 тис. грн.), згідно договору №3 від 20.04.1995 року про надання Міністерством фінансів України в 1995 році фінансової допомоги на зворотній основі ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів», на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 284 від 17 квітня 1995 року “Про надання фінансової допомоги окремим підприємствам».
Згідно умов договору відповідачу надано фінансову допомогу на зворотній основі за рахунок резервного фонду Кабінету Міністрів України в сумі 50 млрд. крб. (500 000 грн.) для закупівлі сировини, матеріалів, комплектуючих виробів та проведення розрахунків за енергоносії з оплатою 30% облікової ставки НБУ за користування нею.
Відповідач, згідно п.3.3 договору зобов'язувався забезпечити повне повернення одержаної фінансової допомоги та сплатити відсотки за користування нею строком до 01.12.1995 року. Погашення фінансової допомоги та 30 відсотків облікової ставки НБУ на момент сплати за її користування проводити рівними долями щомісячно починаючи з 01.07.1995 року.
Договір заставою майна підприємства не забезпечений, по своїй суті це є бюджетна позичка, оскільки, згідно Положення про резервний фонд Кабінету Міністрів, затвердженого постановою Верховної Ради України 22 лютого 1996 року № 22, кошти резервного фонду Кабінету Міністрів України формуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Одночасно, як встановлено судом першої інстанції 12 грудня 2003 року порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів". 21 січня 2004 року у підготовчому засіданні зобов'язано кредиторів подати оголошення про порушення справи про банкрутство. У газеті "Урядовий кур'єр" № 19 (2682) за 31 січня 2004 року опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів". У зв'язку з даними обставинами відсотки за користування позичкою та пеня нараховані до порушення справи про банкрутство.
Як правомірно відзначено, господарським судом до спірних правовідносин застосовуються положення Цивільного Кодексу УРСР, з врахуванням п.6 Прикінцевих положень ЦК України.
Статтею 71 Цивільного Кодексу УРСР передбачено, що загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушило (позовна давність) встановлюється три роки.
Відповідно до ст.76 Цивільного Кодексу УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення його права.
З матеріалів справи вбачається, що податковий орган (позивач) дізнався про порушення права з подання Державного казначейства від 31.01.2004 року за №1. Так як, дана заборгованість не є податковим боргом, позивач самостійно дізнатися про обставини неповернення позички не міг. Контролюючі функції податкової інспекції на дані правовідносини не розповсюджувались.
Відповідно до ст.24 Закону України “Про Державний бюджет України на 2004 рік», визнано в 2004 році органи державної податкової служби України органом стягнення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками.
Таким чином, посилання відповідача на пропущення податковим органом строку позовної давності є безпідставним, оскільки перебіг строку позовної давності почався з моменту отримання податковим органом подання № 1 від 31 січня 2004 року про стягнення заборгованості, а можливість подання даного позову виникла у податкового органу лише після введення в дію Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік".
Поряд з цим, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції, враховуючи винятковість обставин, а саме часткову сплату боргу відповідачем, його майновий стан, порушення провадження у справі про банкрутство, що свідчить про неплатоспроможність ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів», правомірно відповідно до вимог ст.205 ЦК України та п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, зменшено заявлену до стягнення пеню до 189864 грн. 54 коп., враховуючи те, що нарахована до сплати відповідачу пеня в розмірі 702642 грн. 75 коп. є надмірно велика порівняно із сумою основного боргу.
З огляду на наведене, доводи скаржників про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.
Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,
постановив:
Рішення господарського суду Рівненської області від 11.11.2008 року по справі №12/190 залишити без змін, а апеляційні скарги ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів»та ДПІ в м.Рівне, апеляційне подання Заступника прокурора Рівненської області без задоволення.
Стягнути з ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів»(м.Рівне-21, код ЄДРПОУ 00235884) в доход державного бюджету - 3155 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги Львівським апеляційним господарським судом.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.
Судді: Кордюк Г.Т.
Мурська Х.В.