83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
17.03.09 р. Справа № 39/222
Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів головуючий Морщагіна Н.С., судді Мєзєнцев Є.І., Татенко В.М.
при секретарі Бахрамовій А.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Приватного підприємства “ВАХТА-ПЛЮС» м. Алчевськ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕТІНВЕСТ-УКРАЇНА» м. Донецьк
про стягнення 52 028 грн. 12 коп.
за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору
1)Закрите акціонерне товариство “Макіївський металургійний завод» м. Макіївка
2)Приватне підприємство “Перша Алчевська недержавна залізнична експедиторська контора» м. Алчевськ
3)Державне підприємство “Донецька залізниця» м. Донецьк
За участю представників сторін
від позивача не з'явився;
від відповідача Чернікова Т.О. за довіреністю
третя особа 1 ПП “ПАНЗЕКо» Чван В.М. - за довіреністю :
третя особа 2 ЗАТ “Макіївський металургійний завод»: не з'явився;
третя особа 3ДП “Донецька залізниця» не з'явився;
Позивач, Приватне підприємство “ВАХТА-ПЛЮС» м. Алчевськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕТІНВЕСТ-УКРАЇНА» м. Донецьк, про стягнення збитків в сумі 52028грн.12коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки № 07/10-15 від 22.10.2007 р., специфікацію № 2/03 від 25.02.2008 р., рахунок-фактуру № 2921 від 06.03.2008 р., податкову накладну № 3091, платіжне доручення № 26 від 07.03.2008 р., банківську виписку, залізничну накладну № 50184730, договір № 34-05 про надання послуг від 16.01.2007 р., акт № 3 про приймання продукції за кількістю від 09.03.2008 р., посвідчення № 35-07 від 07.03.2008 р., телеграми, претензію № ВП-31 від 10.09.2008 р.
Відповідач надав відзив на позов, проти позовних вимог заперечив, вважав, що виконав свої зобов'язання у відповідності з умовами договору поставки № 07/10-15 від 22.10.2007 р., при цьому посилався на той факт, що у відповідності з умовами договору поставка продукції здійснюється на умовах терміну FCA (Інкотермс-2000), відповідно до якого постачальник вважається таким, що виконав свої зобов'язання з моменту передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці, вантаж прийнятий залізницею до перевезення без будь-яких зауважень, чим фактично підтверджено кількість вантажу прийнятого до перевезення. Додатково посилався на порушення при складені акту вимог Інструкції П-6.
Третя особа1 надала пояснення щодо позову, зазначила, що ЗАТ “Макіївський металургійний завод» було здійснено відвантаження прокату чорних металів (кутику сталевого рівнопроволочного 50*50*5 мм), в полу вагоні № 66448044, згідно залізничній накладній № 50184730 на адресу ПП “ПАНЗЕКо» на виконання умов Договору “ 1817/07 від 24.10.2007 р., укладеного між ЗАТ “Макіївський металургійний завод» та ТОВ “МЕТІНВЕСТ-УКРАЇНА». У вагон завантажено 18 пакетів кутику, загальна вага яких склала брутто 85800кг., тари 21750кг, нетто 64050кг, зважування вантажу здійснювалося на 100-тонних вагонних вагах ЗАТ “Макіївський металургійний завод». Вантаж був промаркований у відповідності до п. 16.6 Наказу Мінтрансзв'язку України від 12.09.2005 р. № 540 вручну безперервною лінією у трьох місцях поперек розміщення пакетів. Вантаж прийнятий до перевезення без зауважень щодо кількості продукції. Акт приймання продукції № 3 від 09.03.2008 р. вважав неналежним доказом у справі, оскільки складений з порушенням п.п. “л», “о» Інструкції П-6.
Третя особа2 надала пояснення по справі, зазначила, що вантаж прибув у непошкодженому вагоні, завантажений засобами вантажовідправника, без ознак псування, втрати, недостачі. Розвантажування здійснювалося комісією у складі трьох осіб, зважування металопродукції здійснювалося на кранових вагах ВКР-100 шляхом переважування кожної пачки кутику окремо, факт збереження маркування підтверджується актом приймання продукції за кількістю, а також відміткою залізничної станції Луганськ-Ліски на залізничній накладній, маркування було нанесено фарбою на верхній шар вантажу у двох місцях перпендикулярно довжині вагону, вантаж до моменту його приймання знаходився на площадці для складування металопрокату, що є частиною станції Луганськ-Ліски та перебуває під охороною ТОВ “АКБ Охоронна фірма “Бріг».
Третя особа3 надала відзив на позовну заяву, з посиланням на положення ст. 52 Статуту залізниць України, зазначила, що оскільки вантаж надійшов на станцію призначення у справних вагонах без ознак недостачі, псування, пошкодження, на відкритому рухомому складі, останній виданий вантажоодержувачу без перевірки його кількості та стану
Ухвалою суду від 23.12.2008 р. судом в порядку ст. 27 ГПК України, залучено до участі у розгляді справи в якості третіх осіб Закрите акціонерне товариство “Макіївський металургійний завод» м. Макіївка, Приватне підприємство “ПАНЗЕКо» м. Алчевськ, Державне підприємство “Донецька залізниця» м. Донецьк.
Розпорядження заступника голови господарського суду Донецької області від 04.02.2009 р. справу призначено до колегіального розгляду.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази та вислухавши пояснення представників сторін господарський суд встановив.
22.10.2007 р., між позивачем, Приватним підприємством “ВАХТА-ПЛЮС» м. Алчевськ (Покупець), та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “МЕТІНВЕСТ-УКРАЇНА» м. Донецьк (Постачальник), укладено договір поставки № 07/10-15, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).
Згідно умов наведеного Договору Постачальник на умовах поставки FCA Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (2000 рік) зобов'язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити металопродукцію, кількість, сортамент, та номенклатура якої визначаються в специфікаціях.
Термін “франко-перевізник» означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці.
Згідно ст. А4 терміну FCA продавець зобов'язаний надати товар перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем або обраній продавцем у відповідності зі статтею А.3 “а», у названому місці у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки.
У відповідності з укладеним Договором, 08.03.2008 р. на адресу позивача (ст. Луганськ-Ліски Донецької залізниці) по залізничній накладній № 50184730 надійшов вагон № 66448044 з прокатом чорного металу, вантажовідправником якого був ЗАТ “Макіївський металургійний завод».
Вантаж надійшов на станцію призначення у технічно справних вагонах без ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
08.03.2008 р., в порядку ст.52 Статуту залізниць України, вантаж був виданий залізницею вантажоодержувачу без перевірки ваги, за даними, вказаними у залізничній накладній.
Як зазначає позивач, в рахунок оплати прокату чорних металів, згідно виставленого рахунку-фактури № 2921 від 06.03.2008 р., ним на користь ТОВ “МЕТІНВЕСТ-УКРАЇНА» платіжним дорученням № 26 від 07.03.2008 р. перераховано 2000000,00грн.
По факту приймання продукції позивачем був складений акт №3 від 09.03.2008 р., згідно даних якого у вагоні № 66448044 зафіксована недостача вантажу у кількості 12,265тн.
Посилаючись на дані зазначені в акті приймання продукції за кількістю № 3 від 09.03.2008 р., позивач вимагає стягнути з відповідача збитки у зв'язку з нестачею вантажу в сумі 52028грн.12коп., проте з наведеним суд погодитись не може з огляду на наступне.
Пунктом 6.1 Договору поставки № 07/10-15 від 22.10.2007 р., укладеного між відповідачем, ТОВ “МЕТІНВЕСТ-УКРАЇНА» (Постачальник), та позивачем, ПП “ВАХТА-ПЛЮС» (Покупець), передбачено, що приймання Продукції за кількістю здійснюється Покупцем у відповідності з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарі народного споживання за кількістю П-6, затвердженої Держарбітражем СРСР у 1965р., з наступними змінами.
Згідно з п. 1 Інструкції “Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю» № П-6 (далі Інструкція П-6), затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р., вона застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами та іншими обов'язковими правилами не встановлено інший порядок приймання продукції за кількістю.
За приписами п.3 Інструкції П-6 підприємство-одержувач зобов'язане забезпечити приймання продукції по кількості в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Особливими умовами поставки, даною Інструкцією, іншими обов'язковими правилами та договором.
Пункт 12 Інструкції П-6, передбачає, що приймання вантажу по кількості здійснюється по транспортним і супровідним документам (рахунку-фактурі, специфікації, опису, пакувальним ярликам тощо).
Кількість продукції, що надійшла, при прийманні її повинне визначатися в тих же одиницях виміру, що зазначені в супровідних документах.
Якщо в цих документах відправник указав вагу продукції і кількість місць, то одержувач при прийманні продукції повинен перевірити її вагу і кількість місць.
При цьому, у випадку, коли при прийманні продукції буде виявлена недостача, одержувач зобов'язаний призупинити подальше приймання, забезпечити зберігання продукції, а також прийняти заходи до запобігання змішання з іншою однорідною продукцією (п. 16 Інструкції П-6).
Пункт 17 Інструкції П-6 визначає, що одночасно з призупиненням приймання, одержувач зобов'язаний викликати для участі в прийманні продукції та складення двостороннього акту представника вантажовідправника, виготовлювача.
Виклик представника іногороднього відправника (виготовлювача), за приписами п. 17 Інструкції П-6, є обов'язковим у випадках, передбачених в Основних і Особливих умовах постачання, інших обов'язкових правилах або в договорі.
За умовами аб. 2 п. 6.2 Договору при виявлені невідповідності кількості та/чи якості отриманої Продукції стандартам, технічним умовам, технічним угодам, чи даним, які містяться в сертифікаті якості та/чи товаросупровідних документах, Покупець зобов'язаний викликати представника Постачальника та заводу виробника для участі в прийманні та складенні акту приймання продукції за кількістю та/чи якості.
У повідомленні, згідно п. 17а Інструкції П-6, повинне бути зазначено:
а) найменування продукції, дата і номер рахунка-фактури або номер транспортного документа, якщо до моменту виклику рахунок не отриманий;
б) кількість відсутньої продукції і характер нестачі (кількість окремих місць, внутрітарна нестача, нестача в пошкодженій тарі і т.п.);
в) стан пломб;
г) вартість відсутньої продукції;
д) час, на яке призначене приймання продукції по кількості.
Позивачем до матеріалів позовної заяви долучено телеграми № 201 та № 401 за змістом яких вантажоодержувачем, ПП “ПАНЗЕКо», викликано представників постачальника та вантажовідправника для спільного приймання продукції за кількістю, яке призначене на 11.03.2008 р. о 14год.00хв.
Як вбачається з представленого позивачем акту № 3 від 09.03.2008 р., приймання продукції розпочато вантажоодержувачем о 08год.00хв. - 09.03.2008 р., а закінчено о 10год.00хв. - 09.03.2008 р., при цьому відомості про зупинення приймання продукції для виклику представників постачальника, вантажовідправника, в акті відсутні.
11.03.2008 р., акт за участю представника відправника (виготовлювача), як того вимагають положення Інструкції П-6, умови договору поставки № 07/10-15 від 22.10.2007 р. не складався.
Натомість приймання продукції 09.03.2008 р. здійснювалося вантажоодержувачем за участю представника іншого підприємства.
Господарський суд зазначає, що приймання продукції за кількістю за участю представника іншого підприємства, згідно положень п. 18 Інструкції П-6, здійснюється лише у випадках, неявки представника відправника (виготовлювача) за викликом одержувача, а також коли виклик представника іногороднього відправника (виготовлювача) не є обов'язковим.
Обов'язковість виклику представників Постачальника та заводу виробника випливає з положень п. 6.2 Договору поставки № 07/10-15 від 22.10.2007 р. Приймання продукції за відсутності представників іногороднього відправника (виготовлювача) у складі комісії, яка 09.03.2008 р. здійснювала приймання спірного вантажу за кількістю, зважаючи на ті обставини, що, приймання продукції згідно телеграм про виклик призначене на 11.03.2008 р., а фактично, згідно акту № 3 відбулося 09.03.2008 р., є порушенням встановленого порядку приймання продукції, визначеного положеннями Інструкції П-6, та умовами договору поставки № 07/10-15 від 22.10.2007 р.
Пункт 19 Інструкції П-6 зазначає, що керівники або заступники керівників підприємств і організацій на прохання підприємств-одержувачів виділяють їм представників для участі в прийманні продукції по кількості.
Разом з тим, документів, які б посвідчували факт направлення (виділення) ТОВ “Транс Агентство Плюс» заступника директора Соломенцева Р.Є. для приймання продукції за кількістю, що находить на адресу ПП “Перша Алчевська недержавна залізнична експедиторська контора» суду не надано.
Крім того, суд приймає до уваги, що за змістом представлених телеграм, вантаж надійшов на станцію-призначення 09.03.2008 р., у той час, як згідно долучених до матеріалів справи пам'ятки користування вагонами № 87 та відомості плати за користування вагонами № 036098е, вантаж фактично надійшов на станцію призначення та був виданий залізницею 08.03.2008 р. о 03год.50хв.
Телеграми, згідно квитанцій № 201у та 401у, прийняті до відправлення о 10год.15хв. та о 10год.17хв., тобто коли приймання продукції (за змістом акту № 3 від 09.03.2008 р.) фактично закінчено, а вагони забрані залізницею (відомість плати за користування вагонами № 036098е). Одночасно за текстом телеграм вага недостачі склала 12390кг, у той час, як актом № 3 від 09.03.2008 р. зафіксовано факт недостачі вантажу у кількості 12,265тн.
Визначення кількості продукції здійснювалося вантажоодержувачем шляхом переважування кожної пачки на кранових вагах ВКР-100.
У відповідності з п. 14 Інструкції П-6, перевірка ваги нетто здійснюється в порядку, встановленому стандартами, технічними умовами і іншими обов'язковими для сторін правилами.
При неможливості переважування продукції без тари визначення ваги нетто здійснюється шляхом перевірки ваги брутто в момент одержання продукції і ваги тари після звільнення її з-під продукції. Результати перевірки оформляються актами.
Акт про вагу тари складається не пізніше 10 днів після її звільнення, а про вагу тари з-під вологої продукції негайно по звільненні тари з-під продукції, якщо інші терміни не встановлені Особливими умовами постачання або договором. В акті про результати перевірки ваги тари вказується також вага нетто продукції, визначеної шляхом вирахування з ваги брутто ваги тари.
Визначення ваги нетто шляхом відрахування ваги тари з ваги брутто за даними, зазначеним у супровідних і в транспортних документах, без перевірки фактичної ваги брутто і ваги тари не допускається.
Як встановлено судом, вагон надійшов на станцію Луганськ-Ліски Донецької залізниці 08.03.2009 р. о 03год.50хв. та забраний залізницею 09.03.2008 р. о 10год.00хв., про що свідчить відомість плати за користування вагонами № 036098е, пам'ятка користування вагонами № 87.
Вантаж завантажений засобами відправника, умови завантаження - навалом.
Згідно залізничної накладної № 50184730, вага, зазначеної в ній тари, визначена вантажовідправником шляхом переважування.
Спосіб визначення ваги 100-тонні ваги відправника.
Визначення кількості продукції здійснювалося вантажоодержувачем шляхом переважування кожної пачки на кранових вагах ВКР-100.
Одночасно, на порушення вимог п. 14 Інструкції П-6 акти про вагу тари вагонів не складалися, зважування порожніх вагонів після їх розвантажування не здійснювалося.
Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно ст.ст.33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судовими доказами, за визначенням ст. ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного рішення справи.
Таким чином, представлений в обґрунтування позовних вимог акт № 3 від 09.03.2008 р. не може прийматися судом в якості належного доказу на підтвердження факту недостачі вантажу у вагоні № 66448044, який надійшов за залізничною накладною № 50184730 а у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства “ВАХТА-ПЛЮС» м. Алчевськ - слід відмовити.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 47, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
В позовних вимогах Приватного підприємства “ВАХТА-ПЛЮС» м. Алчевськ - відмовити.
В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий суддя Морщагіна Н.С.
Судді Мєзєнцев Є.І.
Татенко В.М.
Суддя Морщагіна Н.С.