"04" лютого 2009 р. Справа № 5/584/08
Миколаїв
За позовом:
Закритого акціонерного товариства компанії «РАЙЗ», 03680, м.Київ, вул. Академіка Заболотного, 152
до відповідача
Закритого акціонерного товариства «Болгарка», 56520, Миколаївська область, Вознесенський район, с.Таборівка, вул.Виноградна
про
стягнення заборгованості у сумі 29 618,47 грн.
Суддя Міщенко В.І.
при секретарі: Лопатіні К.О.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися
Позивач подав позов про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 29 618,47 грн., з якої: 28543,05 грн. основного боргу за поставку засобів захисту рослин на підставі накладних і довіреностей на отримання товару, 76,41 грн. річних та 999,01 грн. інфляційних.
Відповідач позов не визнав, оскільки стверджує, що позивачем пропущено строк позовної давності так як товари поставлялися на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту № 10742-008 від 05.04.2005 р. і договору поставки на умовах 100 % передоплати № 10742-03 від 26.01.2005 р. та позивачем пропущено строк для звернення до господарського суду з заявою згідно ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у справі про банкрутство відповідача.
Розглянувши матеріали справи суд встановив:
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.01.2007 р. було порушено провадження у справі № 10/22/07 про банкрутство відповідача.
23.01.2007 р. в газеті Голос України № 11 здійснено публікацію оголошення про порушення вказаної справи.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство) конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.
В силу ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Правові наслідки неподання заяви з грошовими вимогами до боржника у визначений строк встановлені ч. 2 ст. 14 Закону про банкрутство.
Так, вказаною статтею передбачено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
З матеріалів справи вбачається, що грошові вимоги позивача до відповідача ґрунтуються на не виконанні зобов'язань по договору поставки на умовах товарного кредиту № 10742-008 від 05.04.2005 р. і договору поставки на умовах 100 % передоплати № 10742-03 від 26.01.2005 р., хоча позивач і не посилається на ці договори поставки, а ґрунтує свої вимоги на накладних № 15-0179 від 28.03.2005 р., № 15-0276 від 11.04.2005 р., № 15-0406 від 20.04.2005 р., № 15-1404 від 06.09.2005 р., № 15-1485 від 23.09.2005 р., № ВН/101508-028 від 24.10.2005 р., довіреностях, акту звірки розрахунків від 05.02.2007 р. та листі (вимоги) без № та без дати. Доказів отримання відповідачем цього листа з вимогою про сплату заборгованості позивачем не надано.
Згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № 10742-008 від 05.04.2005р. і договору поставки на умовах 100 % передоплати № 10742-03 від 26.01.2005р., відповідач зобов'язаний був провести оплату Дочірньому підприємству «РАЙЗ-АГРОСЕРВІС»в особі Миколаївської філії (правонаступником якого є позивач) за отриманий товар на умовах попередньої оплати та до 01.09.2005 р. у сумі 78543,05 грн. Відповідачем сплачено частково борг у сумі 50000,00 грн.
Отже, грошові вимоги позивача виникли до порушення справи № 10/22/07 про банкрутство відповідача та є конкурсними.
Позивач не звертався до суду з заявою про визнання грошових вимог до боржника у справі про банкрутство останнього.
Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
За таких обставин справи, вказані грошові зобов'язання відповідача перед позивачем є припиненими в силу закону, а саме ч. 2 ст. 14 Закону про банкрутство.
Крім того, позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки згідно ст. 223 Господарського кодексу України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України.
Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Стаття 257 Цивільного кодексу України встановлює загальну позовну давність тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно п. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. В даному випадку право на подання позову у позивача виникло з 02.09.2005 р., а звернувся позивач з позовом 04.12.2008 р.
Згідно ст. 262 Цивільного кодексу України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Позивачем пропущено строк позовної давності та відповідач просить застосувати її, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині основного боргу задоволенню не підлягають.
Також не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення річних та інфляційних, оскільки відсутні підстави для їх нарахування.
На підставі викладеного, в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 82 - 85 ГПК України, - господарський суд
В задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Суддя