33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"11" березня 2009 р. Справа № 15/150
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Континіум-Галичина"" в особі Волинська філія Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Континіум-Галичина""
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Атман"
про стягнення заборгованості в сумі 187 847 грн. 57 коп.
Суддя Коломис В. В.
Секретар судового засідання Михалевська Л.В.
Представники:
Від позивача: Поетова А.С. - дов. в справі
Від відповідача: Недашківська К.М. дов. б/н від 01.02.09р.
В судовому засіданні оголошувалась перерва
Статті 20, 22 ГПК України сторонам роз'яснені.
СУТЬ СПОРУ: Позивач - ТОВ "Торговий Дім "Континіум-Галичина"" в особі Волинської філії, м.Луцьк звернувся до господарського суду з позовом, відповідно з яким просить суд стягнути з ТОВ "Атман", м.Рівне 187847,57 грн., в тому числі 156665,21 грн. основного боргу, 5719,02 грн. пені, 716,84 грн. відсотків річних та 24746,50 грн. збитків.
Відповідач у відзиві на позов (а.с.89) та доповненнях до нього (а.с.96, 100-101), позовні вимоги не визнав в зв'язку з їх безпідставністю та необгрунтованістю.
При цьому, на вимогу суду сторони провели звірку взаємних розрахунків, акт якої представили в судове засідання. Внаслідок зазначених дій та дослідження поданих позивачем доказів, відповідач визнав наявність заборгованості за отримані нафтопродукти в сумі 156665,21 грн. В той же час, відповідач вважає безпідставними вимоги в частині стягнення з нього збитків, завданих внаслідок зміни курсу долара США до гривні в сумі 24746,50 грн..
На думку відповідача позивачем ніяким чином не доведено факт їх наявності, як-то передбачено ст.22 ЦК України, стст. 224, 225 ГК України.
Просить зазначене врахувати при вирішенні спору по суті.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі фактичні докази у справі, як кожний окремо, так і в їх сукупності, давши цьому достатню і об'єктивну оцінку, суд прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог.
При цьому суд встановив та врахував таке.
20 грудня 2007 року між сторонами у справі був укладений договір купівлі-продажу нафтопродуктів за № 18/Т (далі договір, а.с.50-54), відповідно з яким позивач, як продавець зобов'язувався продати та передати у власність відповідача (покупця) нафтопродукти в асортименті, а саме: бензин марок: А-98, А-95, А-92, А-80, ДП, газ скраплений (товар), а останній в свою чергу зобов'язувався прийняти товар та оплатити його вартість на умовах даного договору (п.1.1 Договору).
Розглядом матеріалів справи судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору протягом серпня-жовтня 2008 року було поставлено відповідачу нафтопродуктів на загальну суму 168741,02 грн.
Відповідно до п.5.2 Договору, з врахуванням умов додаткової угоди №1 від 20.05.08р., відповідач зобов'язувався провести оплату за нафтопродукти протягом десяти календарних днів з моменту виставлення рахунку.
Натомість відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань та умов договору, розрахунки здійснив несвоєчасно і неналежним чином, здійснивши оплату за отримані нафтопродукти лише 28.11.08р. в сумі 12075,81 грн.
Таким чином залишок боргу склав 156665,21 грн.
Доказів сплати цього боргу відповідач суду не надав.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення 156665,21 грн. основного боргу обгрунтовані, законні, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, в тому числі і підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 18.02.09р. (а.с.102-104), визнаються відповідачем і на підставі стст.173, 193, 225 ГК України, стст.509, 525, 526, 530 п.2, 655, 692 ЦК України, ст.78 ГПК України підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Зазначене відповідає пункту 8.2.2 Договору.
Крім того, стст.549, 551, 611 п.3 ЦК України, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" п.8.2.1 Договору передбачена майнова відповідальність.
Оскільки прострочення виконання зобов'язання з боку відповідача має місце, позовні вимоги про стягнення з останнього 716,84 грн. відсотків річних та 5719,02 грн. пені згідно поданого позивачем розрахунку (а.с.4) обгрунтовані, правомірні, відтак підлягають до задоволення.
Щодо позовних вимог в частині стягнення 24746,50 грн. збитків, то суд врахував таке.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені в тому числі і договором , як-от відшкодування збитків.
Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов. При цьому сторони в договорі мають право врегулювати свої відносини, які не передбачені актами цивільного законодавства, так само, як і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, тощо.
Як вбачається, пунктом 8.2.4 Договору сторони передбачили, що за несвоєчасне проведення розрахунків, у відповідності до умов даного договору Продавець має право стягнути завдані збитки, спричинені несвоєчасним проведення розрахунків за Товар та зміні курсу долара США до гривні, які обраховуються за формулою:
S = (C х Ао) , де:
А1
S - завдані збитки, які підлягають сплаті Покупцем;
Ао - вартість долара США у гривнях на день пред'явлення вимоги до Покупця;
А1 -вартість долара США у гривнях на дату поставки товару (п.2.1 даного Договору);
С -вартість поставленого, але неоплаченого Товару відповідно до умов договору.
При цьому Сторони приймають курс долара США до гривні, встановлений Національним банком України.
На думку суду, зазначене, з огляду на дійсність договору, не суперечить чинному законодавству.
Враховуючи це, позовні вимоги про стягнення з відповідача 24746,50 грн. збитків, згідно поданого позивачем розрахунку, як обгрунтовані підлягають до задоволення.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Натомість доводи, на які посилався відповідач, як на підставу своїх заперечень є безпідставними, необгрунтованими та надуманими, оскільки ті спростовуються вищевикладеним.
З огляду на вищенаведене в сукупності, суд вбачає достатньо правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Судові витрати передбачені ст.44 ГПК України і понесені позивачем в зв'язку з зверненням до суду за захистом порушеного права на підставі ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд,-
Позов задоволити.
Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Атман» (33024, м.Рівне, вул.Соборна, 446, ЄДРПОУ 30272277, р/р 26007010041 в ВАТ «Кредобанк»м.Рівне, МФО 333670) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім»«Континіум-Галичина»в особі Волинської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Контиліум-Галичина» (м.Луцьк, вул.Єршова, 1, ЄДРПОУ 34147918, р/р 260050004901 в Луцькому відділенні «Банк інвестицій та заощаджень»м.Луцьк, МФО 380281) -156665 грн. 21 коп. основного боргу, 5719 грн. 02 коп. пені, 716 грн. 84 коп. відсотків річних та 24746 грн. 50 коп. збитків, а всього 187847 грн. 57 коп., 1996 грн. 48 коп. понесених судових витрат.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Коломис В. В.
підписано "19" березня 2009 р.