83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
19.03.09 р. Справа № 7/266
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара
При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом: Закритого акціонерного товариства Горнозбагачувальної фабрики “Краснолуцької» м. Красний Луч
До відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь» м. Маріуполь
Предмет спору: стягнення боргу в сумі 407 496, 95 грн.
За участю представників:
від позивача: Грекова Г.В. - довір.;
від відповідача: Фурсова О.О. - довір.
Закрите акціонерне Горнозбагачувальної фабрики “Краснолуцької» м. Красний Луч звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь» м. Маріуполь про стягнення боргу в сумі 407 496, 95 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №0162/48-15 від 29.12.2006р. з додатковими угодами; специфікації №23 від 27.08.2008р., №24 від 27.08.2008р.; претензію №720 від 08.10.2008р.; рахунки фактури №СФ-0000660 від 06.09.2008р., №СФ-0000661 від 087.09.2008р., №СФ-0000679 від 09.09.2008р., №СФ-000680 від 10.09.2008р., №СФ-0000715 від 25.09.2008р., №СФ-0000642 від 08.09.2008р., №СФ-0000641 від 08.09.2008р., №СФ-0000759 від 16.10.2008р., №СФ-0000760 від 16.10.2008р., №СФ-0000761 від 16.10.2008р., №СФ-0000762 від 16.10.2008р., №СФ-0000815 від 04.11.2008р.; акти-розрахунки №720 від 05.08.2008р., №769 від 07.08.2008р., №756 від 04.08.2008р., №777 від 11.08.2008р., №838 від 28.08.2008р. №862 від 02.09.2008р., №908 від 12.09.2008р.; акти прийому-передачі вуглів №0000000533 від 06.09.2008р., №0000000534 від 07.09.2008р., №0000000549 від 10.09.2008р., №0000000585 від 25.09.2008р.; квитанції про приймання вантажу №50829209, №50829224, №50829243, №50829254, №50829359; листи б/н, №0161-03/5409 від 28.08.2008р., №0161-03/5736 від 07.10.2008р.; описи вкладення у цінний лист від 12.09.2008р., від 17.09.2008р., від 01.10.2008р.; повідомлення про вручення поштового відправлення від 12.09.2008р., від 17.09.2008р., від 01.10.2008р.
Відповідач у відзиві №09-9/34 від 19.12.2008р. обґрунтованих пояснень стосовно обставин справи не надав, просить витребувати у позивача додаткові документи. Доповненням на відзив від 02.03.2009р. проти позову заперечує, посилаючись на те, що несплата отриманого від позивача вугілля відбулась у зв'язку із обставинами непереборної сили (фінансової кризи). У судовому засіданні проти факту отримання від позивача товару та наявності боргу в розмірі 371027,76 грн. не заперечив, вважає, що позивачем не доведено факт сплати залізничного тарифу на суму 17540,40 грн.
Клопотанням від 16.03.2009р. відповідач просить зменшити розмір пені, інфляційних та 3% річних, посилаючись на те, що несплата отриманого від позивача вугілля відбулась у зв'язку із обставинами непереборної сили (фінансової кризи).
Позивач категорично заперечив проти задоволення клопотання відповідача, посилаючись на незначність суми пені відносно суми боргу, а також на те, що його підприємство також постраждало внаслідок фінансової кризи.
Ухвалою від 02.03.2009р. суд зобов'язував ДП «Донецька залізниця» надати пояснення стосовно того чи було сплачено залізничний тариф (провізну плату) Закритим акціонерним товариством Горнозбагачувальна фабрика “Краснолуцька» за залізничними накладними №№50829209, 50829224, 50829243, 50829254, 50829359, що підтвердити документально.
У судове засідання 19.03.2009р. з'явився представник ДП «Донецька залізниця», який повідомив про сплату позивачем залізничного тарифу за спірною поставкою, в підтвердження чого надав відповідні ТЕХПД-1.
Процесуальний строк розгляду спору був продовжений в порядку ст.69 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Між позивачем та відповідачем укладено договір №0162/48-15 від 29.12.2006р. (далі по тексту договір). Договір укладено з додатковими угодами.
Відповідно до п.13.3 договору з урахуванням додаткової угоди №2 до договору, підписаною обома сторонами та скріпленою печаткою обох підприємств, строк дії договору встановлюється з моменту його підписання та до 31.12.2008р.
З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, на момент виникнення спірної суми боргу сторони перебували у договірних відносинах.
Згідно п.1 договору, постачальник (позивач) зобов'язується поставити, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити продукцію на умовах, які викладені у цьому договорі. Загальна вартість договору (з урахуванням ПДВ 20%) орієнтовно складає 530 000, 00 грн. та буде збільшуватися шляхом додавання вартості підписаних специфікацій, які є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що постачальник зобов'язаний за свій рахунок та на свій ризик заключити договір перевезення до станції призначення, зазначеної покупцем. Покупець протягом 20 банківських днів, наступних за днем поставки продукції, за умови відповідності продукції умовам цього договору на нормативним вимогам за якістю продукції, здійснює оплату залізничного тарифу, сплаченого постачальником на підставі оригіналу рахунка постачальника та документів, які підтверджують сплату залізничного тарифу.
Згідно п.2.2 договору, постачальник постачає покупцю продукцію в об'ємах та в строки у відповідності до специфікацій. Кожна зі специфікацій на продукцію з моменту її підписання сторонами є невід'ємною частиною договору.
Умовами договору (пункт 6.2) сторони обумовили, що розрахунки а поставлену продукцію та залізничний тариф здійснюються на умовах, зазначених у відповідних специфікаціях до цього договору, шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника або в іншій дозволеній Законом формі за згодою сторін.
Відповідно до п.6.3 договору, оплата продукції за цим договором здійснюється покупцем по факту поставки продукції протягом 7 банківських днів, наступних за днем поставки продукції та представлення документів, зазначених у пункті 7.1 договору.
Умови прийому-передачі продукції узгоджені сторонами у розділі 7 договору.
Відповідно до п.7.1 договору, постачальник передає покупцю за продукцію, що поставляється наступні документи:
- разом з продукцією: транспортні супровідні документи; сертифікат (паспорт) якості;
- протягом 5 банківських днів з моменту відвантаження продукції: рахунки-фактури у 2 екземплярах; податкову накладу (оригінал та копію); акти прийому-передачі продукції (2 екземпляра).
В сертифікатах (паспортах) якості на продукцію обов'язково повинно бути вказано: найменування підприємства-виробника продукції; найменування постачальника продукції; найменування продукції та якісні показники (також пункт 7.1.договору).
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
У виконання умов договору та у відповідності до специфікацій від 27.08.2008р. №23 та №24, позивач поставив відповідачу у вересні 2008р. продукцію (з урахуванням ПДВ 20% та товаротранспортних витрат) на загальну суму 401 491, 05 грн., що підтверджено матеріалами справи, у тому числі залізничними квитанціями про приймання вантажу №50829209, №50829224, №50829243, №50829254, №50829359, рахунками-фактурами №СФ-0000660 від 06.09.2008р., №СФ-0000661 від 087.09.2008р., №СФ-0000679 від 09.09.2008р., №СФ-000680 від 10.09.2008р., №СФ-0000715 від 25.09.2008р. та актами прийому-передачі вугілля №0000000533 від 06.09.2008р., №0000000534 від 07.09.2008р., №0000000549 від 10.09.2008р., №0000000585 від 25.09.2008р., актом від 09.09.2008р., відповідними ТЕХПД-1 переліками та підтверджено відповідачем.
Оплата позивачем залізничного тарифу підтверджена представником ДП «Донецька залізниця» у судовому засіданні та ТЕХПД-1 переліками.
Відповідач разом із листами №0161-03/5409 від 28.08.2008р., №0161-03/5736 від 07.10.2008р. направив позивачу акти-розрахунки №720 від 05.08.2008р., №769 від 07.08.2008р., №756 від 04.08.2008р., №777 від 11.08.2008р., №838 від 28.08.2008р. №862 від 02.09.2008р., №908 від 12.09.2008р. з метою коригування рахунків за фактично отриману кількість вугілля.
У відповідь на листи відповідача, згідно до рахунків-фактур №СФ-0000642 від 08.09.2008р., №СФ-0000641 від 08.09.2008р., №СФ-0000759 від 16.10.2008р., №СФ-0000760 від 16.10.2008р., №СФ-0000761 від 16.10.2008р., №СФ-0000762 від 16.10.2008р., №СФ-0000815 від 04.11.2008р. позивачем зменшено обсяг поставки продукції на загальну суму 7 710, 21 грн.
Відповідно до умов договору, враховуючи вищенаведене, позивач направив на адресу відповідача документи, зазначені в п.7.1 договору, які отримані відповідачем 18.09.2008р., 25.09.2008р. та 09.10.2008р., що підтверджено наявними в матеріалах справи описами вкладення у цінний лист від 12.09.2008р., від 17.09.2008р., від 01.10.2008р. та повідомленнями про вручення поштового відправлення від 12.09.2008р., від 17.09.2008р., від 01.10.2008р.
У зв'язку з несплатою відповідачем вартості отриманої продукції (з урахуванням ПДВ 20% та товаротранспортних витрат), позивач звернувся до відповідача з претензією №720 від 08.10.2008р. на суму 400 377, 63 грн., яка 16.10.2008р. отримана представником ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь» - Панамарєнко, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія повідомлення про вручення поштового відправлення та, що не спростовано відповідачем у судовому засіданні.
Відповідач свої зобов'язання стосовно оплати отриманої продукції не виконав, вартість отриманого вугілля сплатив частково, чим порушив умови договору.
У зв'язку з викладеним, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача в примусовому порядку заборгованість за поставлену продукцію (з урахуванням ПДВ 20% та товаротранспортних витрат) у загальному розмірі 388 568, 16 грн., яка підтверджена матеріалами, не спростована відповідачем та підлягає стягненню у повному обсязі.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача з 30.09.2008р.по 17.11.2008р. 3% річних у сумі 1 369, 25 грн. та за жовтень 2008р. інфляційні у розмірі 6 605, 65 грн.
Відповідач заявив клопотання про зменшення суми інфляційних та 3% річних посилаючись на скрутне фінансове становище. Дане клопотання відповідач не обґрунтував нормами права та будь-якими документами.
Клопотання щодо зменшення суми інфляційних та 3% річних судом не задоволено, оскільки індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань та не являються штрафною санкцією, яка може бути зменшеною судом.
3% річних нараховані позивачем у відповідності до чинного законодавства, складають 1 369, 25 грн. та підлягають стягненню у повному обсязі.
Інфляційні перераховані судом відповідно до чинного законодавства, складають 6 605, 65 грн. та підлягають стягненню у повному обсязі.
Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до п.10.5 договору, за прострочку оплати покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.
Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи наведені вище приписи, позивач заявив до стягнення з відповідача пеню у сумі 10 953, 89 грн. за період з 30.09.2008р. по 17.11.2008р.
Сума пені нарахована позивачем у відповідності до чинного законодавства та складає 10 953, 89 грн.
В судовому засіданні розглянуто клопотання відповідача щодо зменшення суми стягуваної пені, в обґрунтування якого останній посилаючись на те, що несплата отриманого від позивача вугілля відбулась у зв'язку із обставинами непереборної сили, а п. 11.1 розділу 11 «Форс-мажор» договору звільняє від відповідальності у даному випадку. У судовому засіданні відповідач пояснив, що непереборна сила полягає у світовій фінансовій кризі.
Позивач категорично заперечив проти задоволення клопотання відповідача, посилаючись на незначність суми пені відносно суми боргу, а також на те, що його підприємство також постраждало внаслідок фінансової кризи.
Пунктом 11.1 договору не передбачено звільнення сторони від відповідальності у разі настання фінансової кризи.
У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов'язання.
Згідно ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст.233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобов'язанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача щодо зменшення суми пені з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін та у зв'язку з тим, що клопотання не підтверджено жодним документом, а сума пені є незначною, задоволенню не підлягає.
Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 10 953, 89 грн.
Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.
На підставі ст.ст. 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства Горнозбагачувальної фабрики “Краснолуцької» м. Красний Луч до Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь» м. Маріуполь про стягнення боргу в сумі 407 496, 95 грн. задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь» (87500, Донецька обл.., м.Маріуполь, вул..Лепорського, 1, ЄДРПОУ 00191158, р/р 26003501676000 в філії ЗАТ «Перший Український Міжнародний Банк» м.Маріуполь, МФО 335742) на користь Закритого акціонерного товариства Горнозбагачувальної фабрики “Краснолуцької» (94502, Луганська обл.., м.Красний луч, вул..А.Барбюса, 1, ЄДРПОУ 32163608, п/р 26009959676713 в філії ЗАТ «Перший Український Міжнародний Банк» м.Луганськ, МФО 304966) - заборгованість у сумі 388 568, 16 грн., 3% річних у сумі 1 369, 25 грн., інфляційні у сумі 6 605 65 грн., пеню у сумі 10 953, 89 грн., державне мито у сумі 4 074, 97 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати підписання його повного тексту.
Повний текст рішення підписаний 19.03.2009р.
Суддя Сгара Е.В.