01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
23.02.09 р. № 12/2858
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Агрикової О.В. (доповідач по справі),
суддів:
Разіної Т. І
Фаловської І.М.
при секретарі судового засідання Єрмак Л.В.,
за участю:
від позивача за первісним позовом: Герасимчук Н.М. -представник за дов. №250/2 від 31.12.2008 року;
від відповідача за первісним позовом: не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Технікс-95»на рішення господарського суду Черкаської області від 16.09.2008 року,
у справі №12/2858 (суддя В.М. Грачов),
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Український автобус»,
м. Васильків Київської області,
до товариства з обмеженою відповідальністю «Технікс-95», м. Черкаси,
про стягнення 126 032,88 грн.,
та за зустрічним позовом
товариства з обмеженою відповідальністю «Технікс-95», м. Черкаси,
до товариства з обмеженою відповідальністю «Український автобус»,
м. Васильків Київської області,
про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги
від 10.04.2006 року №0/54, -
встановив:
02.06.2008 року товариство з обмеженою відповідальністю «Український автобус»(позивач) звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Технікс-95»(відповідач) про стягнення 126 032,88 грн. (а.с. 2-4).
13.08.2008 року товариство з обмеженою відповідальністю «Технікс-95»звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Український автобус»про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 10.04.2006 року №0/54 (а.с. 56-59).
Рішенням господарського суду Черкаської області від 16.09.2008 року у справі №12/2858 позов товариства з обмеженою відповідальністю «Український автобус»до товариства з обмеженою відповідальністю «Технікс-95»про стягнення 126 032,88 грн. задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Технікс-95»на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Український автобус»123 000,00 грн. боргу, 3 032,88 грн. пені, 1 378,33 грн. судових витрат. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю (а.с. 86-87).
При прийнятті рішення місцевий господарський суд, встановивши факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між відповідачем та ДП «Богдан-Сервіс», договору про відступлення права вимоги, укладено між ДП «Богдан-Сервіс»та ТОВ «Ісудзу Україна», та договору про відступлення права вимоги, укладено між ТОВ «Ісудзу Україна»та позивачем, визнавши строк позовної давності таким, що не є пропущеним, та визнавши відсутність порушень законодавства при набутті позивачем права вимоги до відповідача, керуючись ст. ст. 179, 193 та 202 ГК України, ст. ст. 11, 264, 509, 512-519, 525, 526 та 599 ЦК України, задовольнив первісний позов повністю та відмовив повністю в задоволенні зустрічного позову.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю «Технікс-95», подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 16.09.2008 року у справі №12/2858 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити, зустрічний позов задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що його зобов'язання оплатити товар за договором купівлі-продажу №80 від 16.04.2004 року припинено в зв'язку з ліквідацією юридичної особи -ТОВ «Ісудзу Україна»з посиланням на ч. 2 ст. 516 ЦК України, вважає, що місцевим господарським судом допущено порушення норм матеріального права, а саме незастосування ст. ст. 8, 516, 518 та 609 ЦК України та ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців».
Крім цього, скаржник переконаний, що правові підстави для нарахування штрафних санкцій у вигляді пені відсутні.
Одночасно, відповідач вважає, що місцевим господарським судом неправомірно залишено без задоволення зустрічну позовну вимогу про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 10.04.2006 року №0/54, оскільки, в зв'язку з прийняттям господарським судом рішення у справі №06/448 за позовом ТОВ «Ісудзу Україна»до відповідача про стягнення з відповідача на користь ТОВ «Ісудзу Україна»заборгованості у розмірі 123 000,00 грн., штрафних санкцій та судових витрат, право вимоги ТОВ «Ісудзу Україна»до відповідача припинилось, права відступлення виконання судового рішення чинним законодавством не передбачено, а тому, на думку відповідача, після прийняття судового рішення зміни до нього можуть бути внесені лише шляхом прийняття процесуального акта, чого зроблено не було, і таким чином, вимоги за рішенням суду не можуть бути передані іншій особі на підставі правочину.
Позивач скористався своїм правом, передбаченим ст. 96 ГПК України і подав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому заперечує проти задоволення вимог відповідача, з наступних підстав.
У відповідності з ч. 2 ст. 11 та п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України 10.04.2006 року між ТОВ «Ісудзу Україна»і ТОВ «Український Автобус»було укладено договір уступки права вимоги № 0/54. Згідно до умов даного договору до ТОВ «Український Автобус»перейшло право вимоги за договором купівлі-продажу №80, котрий було укладено 16.04.2004 року між ДП «Богдан-Сервіс» і ТОВ «Технікс-95». В свою чергу на підставі договору про відступлення права вимоги №65 від 30.12.2004 року між ДП «Богдан-Сервіс»і ТОВ «Ісудзу Україна»від 30.12.2004 року право вимоги по первісному договору перейшло від ДП «Богдан-Сервіс»до ТОВ «Ісудзу Україна».
ТОВ «Ісудзу Україна»ліквідовано, як юридичну особу лише 14.09.2006 року, це підтверджує той факт, що на момент укладення договору №0/54 від 10.04.2006 року ТОВ «Ісудзу Україна»існувала, як юридична особа, відповідно мала право передати, у відповідності до п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України своє право вимоги по первісному договору новому кредитору - ТОВ «Український Автобус».
Щодо тверджень відповідача про неповідомлення його про заміну кредитора, то позивач за первісним позовом вважає, що листом-вимогою за вих. №100 від 21.02.2008 року повідомив відповідача про заміну кредитора, крім того заявив вимогу про оплату боргу в сумі 123 000,00 грн.
Думка відповідача за первісним позовом, що ТОВ «Ісудзу Україна» передало ТОВ «Український Автобус»право вимоги по первісному договору за рішенням суду за твердженням позивача не відповідає дійсності, оскільки у відповідності до ч. 4 ст. 85 ГПК України, у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією. І на момент укладення договору про відступлення права вимоги №0/54 від 10.04.2006 року рішення господарського суду Черкаської області у справі №06/4488 від 29.11.2005 року не набрало законної сили, оскільки, станом на 10.04.2006 року, між ТОВ «Ісудзу Україна»та ТОВ «Технікс-95»йшов розгляд спору в апеляційній інстанції, що підтверджується ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.04.2007 року.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.12.2008 року у справі №12/2858 апеляційну скаргу ТОВ «Технікс-95»на рішення господарського суду Черкаської області від 16.09.2008 року у справі №12/2858 прийнято до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні.
Розгляд апеляційної скарги неодноразово відкладався з підстав зазначених в ухвалах апеляційного господарського суду від 19.01.2009 року та від 09.02.2009 року у справі №12/2858.
В судове засідання 23.02.2009 року представники відповідача за первісним позовом не з'явились, про причини неявки відповідач суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується наявними у справі поштовими повідомленнями. В судовому засіданні представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги, з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегією суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду встановлено наступне.
16.04.2004 року між ТОВ «Богдан-Сервіс»та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу №80 (а.с. 7-9), згідно умов якого відповідач придбав у ТОВ «Богдан-Сервіс» автобус А-091 «Богдан»за 146 000,00 грн.
Пунктом 3.1. сторони договору купівлі-продажу передбачили, що відповідач зобов'язувався здійснити 100% передоплату за автобус А-091 «Богдан»до 30.04.2004 року.
Видатковою накладною №БС-0000893 від 16.04.2004 року підтверджується факт отримання відповідачем автобусу А-091 «Богдан»вартістю 146 000,00 грн.
Згідно акту звірки взаєморозрахунків, складеним між ДП «Богдан-Сервіс»та відповідачем, заборгованість відповідача перед ДП «Богдан-Сервіс»станом на 18.01.2005 року склала 123 000,00 грн. (а.с. 12).
30.12.2004 року ДП «Богдан-Сервіс»уклало з ТОВ «Ісудзу Україна»договір №65 про відступлення права вимоги (договір №65), згідно умов якого ДП «Богдан-Сервіс»передало, а ТОВ «Ісудзу Україна»прийняло право вимоги, що належить ДП «Богдан-Сервіс»до відповідача по договору купівлі-продажу №80 від 16.04.2004 року, укладеним між ТОВ «Богдан-Сервіс»та відповідачем (а.с. 13). Зі змісту договору № 65 вбачається, що відповідач з умовами даного договору ознайомлений, і заперечень не має.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 03.10.2005 року у справі №06/4448 прийнято до провадження позов ТОВ «Ісудзу Україна»до ТОВ «Технікс-95»про стягнення 144 937,18 грн. (а.с. 77).
Рішенням господарського суду Черкаської області від 29.11.2005 року у справі №06/448 позов ТОВ «Ісудзу Україна»до ТОВ «Технікс-95»про стягнення 144 937,18 грн. задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Технікс-95» на користь ТОВ «Ісудзу Україна»123 000,00 грн. боргу, штрафні санкції та судові витрати (а.с. 78).
Зазначене рішення ТОВ «Технікс-95»було оскаржене, що підтверджується ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.12.2005 року у справі №06/448 (а.с. 80).
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20.06.2007 року апеляційна скарга ТОВ «Технікс-95»на рішення господарського Черкаської області від 29.11.2005 року у справі №06/448 залишена без задоволення. Рішення господарського Черкаської області від 29.11.2005 року у справі №06/448 скасовано частково. Резолютивна частина рішення викладена в такій редакції: позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Технікс-95»на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ісудзу Україна»123 000,00 грн. боргу, 4 599,86 грн. пені, 1 276,00 грн. витрат по сплаті держмита, 103,88 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні позовних вимог в сумі 23,59 грн. провадження у справі припинити. В задоволенні решти позовних вимог у задоволенні позову відмовити (а.с. 147-150). Постановою Вищого господарського суду України від 18.10.2007 року у справі №06/4448 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Технікс-95» на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20.06.2007 року у справі №06/448 залишено без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду -без змін (а.с. 151-153).
10.04.2006 року ТОВ «Ісудзу Україна»уклало з позивачем договір №0/54 про відступлення права вимоги (а.с. 16), згідно умов якого ТОВ «Ісудзу Україна»передало, а позивач прийняв право вимоги до відповідача по договору купівлі-продажу №80 від 16.04.2004 року, укладеним між ТОВ «Богдан-Сервіс»та відповідачем, на підставі договору №65 про відступлення права вимоги від 30.12.2004 року, укладеного між ДП «Богдан-Сервіс»та ТОВ «Ісудзу Україна».
Згідно витягу з ЄДРПОУ серії АБ №299926 (а.с. 26), 14.09.2006 року проведена державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті її ліквідації за рішенням засновників, що не пов'язано з реорганізацією.
22.02.2008 року позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою №100 від 21.02.2008 року (а.с. 17), в якому повідомив відповідача про зміну кредитора по договору купівлі-продажу та вимагав сплати заборгованості у розмірі 123 000,00 грн. Факт такого звернення підтверджується квитанцією кур'єрської служби доставки №1661694 від 01.02.2008 року (а.с. 18).
Підставами для звернення до суду стало те, що, на переконання позивача, відповідач має перед ним заборгованість на підставі договорів про відступлення права вимоги №65 та №0/54.
Підставами для звернення відповідача (за первісним позовом) до суду із зустрічним позовом було те, що на думку відповідача договір №0/54 від 10.04.2006 року про відступлення права вимоги був укладений з порушенням вимог чинного законодавства і тому, на думку відповідача повинен бути визнаний недійсним.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає скасуванню з наступних підстав.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Погоджуючись з висновками суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.
Колегією суддів встановлено, що між ТОВ «Ісудзу Україна»та ТОВ «Український Автобус»був укладений договір про відступлення права вимоги від 10.04.2006 року №0/54, за яким до останнього перейшло право вимоги до ТОВ «Технікс-95»по договору купівлі-продажу №80 від 16.04.2004 року. 14.09.2006 року ТОВ «Ісудзу Україна»було ліквідовано, що підтверджується матеріалами справи. Доводи відповідача про те, що його зобов'язання припинилося на підставі ст.609 ЦК України у зв'язку з тим, що ТОВ «Ісудзу Україна»було ліквідовано і те, що таке припинення на підставі ч. 2 ст. 516 та ч. 1 ст. 8 ЦК України можна віднести до несприятливих наслідків, колегією суддів відхиляються з наступних підстав.
Відповідно до ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи ( боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. Проте як вбачається з матеріалів справи, на момент ліквідації ТОВ «Ісудзу Україна» 14.09.2006 року право вимоги до ТОВ «Технікс-95»щодо виконання зобов'язання по договору купівлі-продажу №80 від 16.04.2004 року вже було передане ТОВ «Український Автобус»договором №0/54 від 10.04.2006 року. Тобто з моменту ліквідації ТОВ «Ісудзу Україна»припинились зобов'язання щодо договору №65 від 30.12.2004 року, укладеного з ДП «Богдан-Сервіс», а ні як не зобов'язання відповідача по договору №80 від 16.04.2004 року, які є предметом договору №0/54 від 10.04.2006 року.
Окрім цього ст. 514 ЦК України передбачає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до договору №0/54 до ТОВ «Український Автобус»перейшли права первісного кредитора в повному обсязі (вимога щодо основного боргу, а також щодо штрафних санкцій).
Також згідно із ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлене договором або законом. Несприятливі наслідки, що передбачені частиною 2 вищевказаної статті стосуються саме випадку, коли боржник здійснить належне виконання свого обов'язку первісному кредиторові, а як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Технікс-95»не провів виконання свого обов'язку ані перед ТОВ «Богдан-Сервіс», ані перед ТОВ «Ісудзу Україна».
Щодо тверджень відповідача про недійсність договору про відступлення права вимоги, то колегія суддів, дослідивши матеріали справи, погодилась з висновками суду першої інстанції щодо не задоволення вимог відповідача з наступних підстав.
Підставою для визнання договору №0/54 від 10.04.2006 року недійсним, на думку позивача за зустрічним позовом, є порушення сторонами ст. 203 ЦК України, оскільки цивільна дієздатність сторін була обмежена ст.25 ГПК України та ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 58)
ТОВ «Ісудзу Україна»звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення заборгованості з ТОВ «Технікс-95»03.10.2005 року. Рішення судом було прийнято 29.11.2005 року, але у відповідності до ч. .4 ст. 85 ГПК України, у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією, не набрало законної сили.
Оскільки ТОВ «Технікс-95»подало апеляційну скаргу, яку Київський міжобласний апеляційний господарський суд прийняв до апеляційного провадження, що підтверджується наявними матеріалами справи, то рішення господарського суду Черкаської області у справі за № 06/4488 від 29.11.2005 року не набрало законної сили. І лише з прийняттям постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду 20.06.2007 року рішення господарського суду Черкаської області від 29.11.2005 року набрало законної сили.
Тому зобов'язання щодо оплати отриманого товару в розмірі 123 000,00 грн. по договору купівлі-продажу №80 від 16.04.2004 року, що є предметом договору про відступлення права вимоги на момент укладення договору №0/54 від 10.04.2006 року, не припинило своєї дії. Чинним законодавством не обмежене право нового кредитора, який отримав право вимоги на підставі відповідної угоди, переуступити це право іншій особі. Таким чином господарський суд Черкаської області дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення зустрічного позову про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 10.04.2006 року №0/54.
На підставі вищевикладеного колегія суддів встановила, що висновок господарського суду про те, що при набутті права вимоги позивачем не було порушено вимог чинного законодавства є законним і відповідає дійсним обставинам справи.
Крім того, на твердження ТОВ «Технікс-95»позивачем був пропущений строк позовної давності.
Колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що висновок господарського суду про, те що строк позовної давності на подання ТОВ «Український Автобус»позову не пропущений є законним і обґрунтованим, що вбачається з наступного.
Статтею 257 ЦК України встановлено позовну давність тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Таким чином, датою початку перебігу строків позовної давності у даній справі є 01.05.2004 року. Відповідно до ст.262 ЦК України заміна осіб у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебіг позовної давності.
Однак, частинами 2, 3 ст. 264 ЦК України встановлено, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Таким чином, подання ТОВ «Ісудзу Україна»позову до ТОВ «Технікс-95»стало підставою для переривання строків позовної давності. А з моменту повернення наказу, виданого на виконання рішення господарського суду Черкаської області у справі №06/4488, у зв'язку з ліквідацією ТОВ «Ісудзу Україна»перебіг строків позовної давності почався з початку.
Так як ТОВ «Ісудзу Україна»звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення заборгованості з ТОВ «Технікс-95»03.10.2005 року, строк позовної давності був перерваний. А відповідно до ч.3 ст. 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Ст. 526 ЦК України та п. 1 ст. 193 ГК України говорить про те, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору (тобто належними сторонами, належним способом, в належному місці, в належний строк). Ст. 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Так п. 8.2. договору купівлі-продажу №80 від 16.04.2004 року передбачено, що в разі несвоєчасної оплати покупцем вартості товару, останній сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діятиме в період прострочення сплати вартості товару від належної до сплати суми за кожен день прострочення. Таким чином позивачем (за первісним позовом) була нарахована пеня в розмірі 3 032,88 грн.
Згідно ст. 232 нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання повинно бути виконаним. Оскільки до ТОВ «Український Автобус»перейшли права первісного кредитора в повному обсязі, то на нарахування пені він також мав право. Так як ТОВ «Технікс-95»не був повідомлений про відступлення права вимоги до ТОВ «Український Автобус»і строк виконання обов'язку не встановлений, то він відповідно до ст. 530 ЦК України повинен був виконати свій обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Але на пред'явлену вимогу відповідач не відповів у встановлений строк. Тому після закінчення семиденного строку позивач почав нараховувати пеню, що не суперечить вимогам чинного законодавства. Таким чином колегія суддів встановила, що висновок господарського суду про правильність і законність нарахування пені є вірним і обґрунтованим.
Приймаючи до уваги наведене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що рішення господарського суду Черкаської області від 16.09.2008 року у справі №12/2858 прийнято при повному з'ясуванні усіх фактичних обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, п. 1) ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
постановив:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Технікс-95»на рішення господарського суду Черкаської області від 16.09.2008 року у справі №12/2858 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Український автобус» до товариства з обмеженою відповідальністю «Технікс-95»про стягнення 126 032,88 грн. та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Технікс-95»до товариства з обмеженою відповідальністю «Український автобус»про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 10.04.2006 року №0/54 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від 16.09.2008 року у справі №12/2858 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Український автобус»до товариства з обмеженою відповідальністю «Технікс-95»про стягнення 126 032,88 грн. та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Технікс-95»до товариства з обмеженою відповідальністю «Український автобус»про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 10.04.2006 року №0/54. залишити без змін
3. Справу №12/2858 повернути до господарського суду Черкаської області.
Головуючий суддя: Агрикова О.В.
Судді:
Разіна Т. І
Фаловська І.М.
Дата відправки 05.03.09