02 березня 2009 р.
№ 6/135-42/369
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:
Кота О.В.
суддів:
Владимиренко С.В.,
Шевчук С.Р.
розглянув касаційну скаргу
Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2008р.
та рішення
господарського суду м. Києва від 14.07.2008р.
у справі
№6/135-42/369
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Терен»
до
Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
третя особа:
Закрите акціонерне товариство «Виробничо-дослідне об'єднання»«Регіон»
про
розірвання договору, відшкодування збитків, стягнення неустойки, ціна позову 7481667грн.
за участю представників:
- позивача: не з'явились;
- відповідача: Зубар О.В., дов. №2-15д від 17.12.2009р.;
- третьої особи: не з'явились.
По справі оголошено перерву з 26.02.2009р. по 02.03.2009р. до 12год.00хв. у порядку ст.77 ГПК України.
У березні 2006р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Терен»звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»про стягнення 3067000грн. збитків у вигляді витрат по оплаті робіт за договором підряду №715 від 16.07.2002р. грошовими коштами, 940320,01грн. збитків у вигляді вартості товарно-матеріальних цінностей, переданих відповідачу за договором підряду; 2303041грн. збитків у вигляді витрат за договором про уступку права вимоги та 1171306,74грн. пені за порушення терміну здачі свердловини в експлуатацію.
Під час розгляду даної справи позивачем в порядку ст.22 ГПК України подано збільшення та уточнення позовних вимог, в якому останній просив розірвати договір підряду №715 на будівництво на Південно-Тереснянській території свердловини №1, укладений між Закритим акціонерним товариством «Виробничо-дослідне об'єднання»«Регіон»в особі керуючого СІД Герелюка Івана Михайловича, який діяв на підставі довіреності Закритого акціонерного товариства «Виробничо-дослідне об'єднання»«Регіон»від 21.11.2001р. та довіреності Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Терен»від 21.11.2001р. та Дочірньою компанією «Укргазвидобування»в особі директора Яворського Михайла Михайловича, що діяв на підставі довіреності №2210 від 26.12.2001р.; стягнути з відповідача на користь учасників спільної інвестиційної діяльності (Закритого акціонерного товариства «Виробничо-дослідне об'єднання»«Регіон»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Терен») 3067000грн. збитків у вигляді витрат по оплаті робіт відповідача грошовими коштами, 940320,01грн. збитків у вигляді вартості товарно-матеріальних цінностей, переданих ДП «Укргазвидобування»за договором підряду №715 від 16.07.2002р., а також 569285,59грн. пені за порушення терміну здачі свердловини в експлуатацію; стягнути з відповідача на користь учасників спільної інвестиційної діяльності (Закритого акціонерного товариства «Виробничо-дослідне об'єднання»«Регіон»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Терен») 2250000грн. грошового боргу за договорами про поступку права вимоги.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням господарського суду міста Києва від 14.07.2008р. у справі №6/135-42/369 (суддя Паламар П.І.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Терен»задоволено частково. Стягнуто з Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Терен»4007320,01грн. збитків, 275273,75грн. пені, 13658,27грн. витрат по оплаті державного мита, 63,2грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в позові в іншій частині відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2008р. у справі №6/135-42/369 (колегія суддів у складі головуючого судді Корсак В.А., суддів Авдеєва П.В., Коршун Н.М.) апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 14.07.2008р. у даній справі -без змін.
Не погодившись з прийнятими у справі судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 14.07.2008р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2008р. у справі №6/135-42/369, та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові повністю.
Учасники судового процесу не скористалися правом, наданим ст.1112 ГПК України, та не надіслали до Вищого господарського суду України відзиви на касаційну скаргу відповідача, що у відповідності до положень ст.75 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржених судових актів в касаційному порядку.
Представники позивача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, тоді як про час, дату та місце розгляду справи учасники судового процесу були повідомлені своєчасно та належним чином, внаслідок чого Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за відсутності вказаних осіб.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, присутнього в судовому засіданні представника відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 21.11.2001р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ТЕРЕН»та ЗАТ «ВДО «Регіон»був укладений договір №03/11 Про спільну інвестиційну виробничу діяльність, не пов'язану із створенням юридичної особи з проведенням пошукових робіт та дослідно-промислової розробки Південно-Тереснянської площі.
16.07.2002р. між ЗАТ «ВДО «Регіон»(замовник), в особі керуючого СІД Герелюка Івана Миколайовича, який діяв на підставі довіреності від ЗАТ «ВДО «Регіон»від 21.11.2001р. та Дочірньою компанією «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(підрядчик) був укладений договір підряду №715 на будівництво на Південно-Тереснянській площі свердловини №1.
За умовами пункту 1.1 цього договору замовник доручає, а підрядчик зобов'язується виконати зі своїх матеріалів та частково по узгодженню сторін з матеріалів замовника та за рахунок Замовника роботи по будівництву свердловини на площі Південно-Тереснянська відповідно до робочого проекту будівництва свердловини на площі Південно-Тереснянська та календарного плану робіт по будівництву та випробуванню свердловини на площі Південно-Тереснянська, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.
Підпунктами 2.2.1 та 2.2.2 договору підряду сторони погодили, що підрядник зобов'язаний організувати проведення робіт по будівництву свердловини на площі Південно-Тереснянська згідно з затвердженим робочим проектом, календарним планом, діючих норм та правил.
Додатком №1 «Договірна тривалість робіт по будівництву свердловини №1 «Південно-Тереснянської площі»до даного договору підряду передбачено, що погоджена сторонами загальна тривалість робіт по будівництву свердловини складає 449,2 доби.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, роботи по будівництву свердловини №1 були розпочаті підрядчиком в кінці вересня 2002р., дійшовши висновку, що в повному обсязі зобов'язання за Договором підряду повинні бути виконані у січні 2004р.
Поряд з цим, місцевим та апеляційним господарськими судами з щомісячно підписаних сторонами за договором підряду актів приймання виконаних робіт по будівництву свердловини №1 на площі Південно-Тереснянська було встановлено, що буріння свердловини здійснено до глибини 2527м та роботи виконано на загальну суму 6015989грн., а саме: за жовтень 2002р. на суму 1826023грн.; за листопад 2002р. на суму 623669грн.; за грудень 2002р. на суму 539394грн.; за січень 2003р. на суму 453097грн.; за лютий 2003р. на суму 321995грн., за березень 2003р. на суму 713777грн., за квітень 2002р. на суму 535629грн.; за травень 2002р. на суму 245086грн.; за червень 2003р. на суму 383047грн.; за липень 2003р. на суму 280000грн.; за серпень 2003р. на суму 94272грн.
Разом з тим, як зазначено попередніми судовими інстанціями, 06.02.2005р. Західною територіальною інспекцією державного геологічного контролю було здійснено перевірку ЗАТ «ВДО «Регіон»щодо виконання особливих умов ліцензії №1650 від 27.04.2001р. на геологічне вивчення, у тому числі на 5(п'ять) років, за результатами якої складено акт перевірки з виявленням неправильних дій підрядчика та вчинення їм грубих порушень та відступів у роботі від умов Договору підряду при будівництві свердловини №1 Південно-Тереснянської площі, що призвело до унеможливлення використання свердловини Замовником відповідно до її цільового призначення.
Водночас місцевим господарським судом, з яким погодився суд апеляційної інстанції, встановлено, що листами від 11.07.2003р. № 221/07, від 28.07.2003р. №256/07, від 01.08.2003р. №259/08, від 12.08.2003р. №274/08 замовник вимагав підрядчика припинити використання неякісних доліт, не передбачених проектом, однак, всупереч вимог замовника підрядчик продовжував їх використовувати.
Як встановлено судами, за договором підряду перераховано на користь відповідача грошові кошти на загальну суму 3067000грн. за платіжними дорученнями: №213 від 12.09.2002р., №250 від 25.10.2002р.; №260 від 07.11.2002р.; №292 від 25.11.2002р.; №295 від 26.11.2002р.; №312 від 06.12.2002р.; №313 від 06.12.2002р.; №333 від 23.12.2002р.; №350 від 29.12.2002р.; №357 від 09.012003р.; №375 від 28.01.2003р.; №385 від 30.01.2003р.; №399 від 18.02.2003р.; №426 від 11.03.2003р.; №450 від 27.03.2003р.; №454 від 28.03.2003р.; №470 від 10.04.2003р.; №502 від 16.05.2003р.; №503 від 16.05.2003р.; №526 від 06.06.2003р.; №533 від 18.06.2003р.; №549 від 23.07.2003р.; №569 від 07.08.2003р.; №572 від 14.08.2003р.; №593 від 29.08.2003р.;. №604 від 15.09.2003р.; №607 від 23.09.2003р.; .№622 від 20.10.2003; №626 від 29.10.2003р.; №676 від 23.01.2004р.
Крім того, попередніми судовими інстанціями також зазначено, що відповідачу за видатковими накладними № 1 від 07.02.2003р. та №РН-0000002 від 23.03.2004р., №10 від 30.06.2003р. було передано придбані згідно п.1.1 договору підряду товарно-матеріальні цінності на загальну суму 940320,02грн.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, учасниками спільної інвестиційної діяльності було укладено Договори про уступку права вимоги №85-02 від 20.10.2002р. на суму 1200000грн.; №14-03 від 12.02.2003р. на суму 150000грн.; №24-03 від 26.03.2003р. на суму 800000грн. та №35-04 від 07.04.2004р. на суму 100000грн., за умовами яких учасники спільної інвестиційної діяльності взяли на себе зобов'язання сплатити державному підприємству «Карпатське управління геофізичних робіт (реорганізоване в подальшому у Відкрите акціонерне товариство «Карпатське управління геофізичних робіт») грошові кошти на суму 2250000грн., а в свою чергу отримали право вимагати від відповідача сплати грошового боргу на суму 2303041грн., які у подальшому було зараховано в рахунок власних зобов'язань за договором підряду.
Врахувавши вищезазначене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що протокол гірничо-технологічної наради не містить посилання, що виявлені ускладнення, не передбачені технічним проектом, а в протоколі геолого-технічної наради від 18.03.2008р. серед ускладнень зазначені лише осипання та обвали порід. Крім того, судами також вказано, що згідно акту прийняття виконаних робіт за березень 2003р. буріння свердловини було здійснено лише до позначки 1900 метрів, на якій за таблицею 4.10 Індивідуального робочого проекту були передбачені осипи та обвали.
На підставі викладеного, суди попередніх інстанцій визнали необґрунтованими доводи відповідача, що протоколом геолого-технічної наради від 18.03.2003р. були зафіксовані ускладнення, не передбачені технічним проектом, із зазначенням, що інших доказів існування ускладнень, не передбачених технічним проектом, та які б призвели до виникнення аварій на свердловині та затримок у будівництві, відповідач не надав.
Водночас судами не були прийняті подані відповідачем до справи протоколи нарад, непідписані сторонами, із зазначенням, що вони не є належними доказами наявності ускладнень, на час усунення яких відповідно до умов п.п.3.2.2, 5.2 договору збільшується строк виконання робіт.
Крім того, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що роботи з будівництва свердловини №1 Південно-Тереснянської площі виконані відповідачем з істотними порушеннями, які унеможливлюють подальше використання свердловини, та не можуть бути усунені.
Відмовляючи у задоволенні вимоги щодо розірвання договору підряду №715 від 16.07.2002р., місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що на час звернення позивача до суду з цією вимогою даний договір вже був розірваний.
Водночас, посилаючись на приписи ст.ст.224, 225 ГК України, ст.22 ЦК України, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що оскільки внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором підряду і недосягненням у зв'язку з цим мети будівництва пошукової свердловини, то це майно є втраченим для позивача як учасника спільної діяльності, на підставі чого суд дійшов висновку, що з відповідача у відповідності до вимог ст.ст.623, 853 ЦК України, підлягають стягненню на користь позивача збитки на суму 4007320,01грн.
Крім того, встановивши прострочення відповідачем здачу свердловини в експлуатацію, перерахування на рахунок відповідача коштів на суму 3067000грн., посилаючись на умови п.6.7 договору підряду, вимоги ч.6 ст. 232 ГК України, ст.624 ЦК України, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про стягнення на користь позивача за 182 дні штрафних санкцій на суму 275273,75грн.
Поряд з цим, місцевим господарським судом зазначено, що посилання щодо відсутності у позивача -не сторони за договором підряду права звернення до суду з даним позовом, суперечать вимогам ст.ст. 1135, 1137, 1138 ЦК України щодо порядку ведення учасниками спільних справ, несення ними витрат та їх відповідальності, із зазначенням, що третя особа схвалила звернення позивача в суд з вказаним позовом, у т.ч. на всю грошову суму.
З вищенаведеними висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з наступних підстав.
Згідно обов'язкових вказівок, які містяться в постанові ВГСУ від 12.07.2007р. у даній справі, колегією суддів касаційної інстанції вказувалось про попередній розгляд справи за відсутності залученого до участі у справі у певному процесуальному статусі ЗАТ "ВДО "Регіон", сторони за договором про спільну діяльність від 21.11.2001р. №03/11, під час нового розгляду справи суд залучив його в якості третьої особи, тоді як позивачем заявлялася одна з вимог щодо розірвання договору підряду №715 на будівництво на Південно-Тереснянській території свердловини №1, укладеного між Дочірньою компанією «Укргазвидобування»в особі директора Яворського Михайла Михайловича, що діяв на підставі довіреності №2210 від 26.12.2001р. та Закритим акціонерним товариством «Виробничо-дослідне об'єднання»«Регіон»в особі керуючого СІД Герелюка Івана Михайловича, який діяв на підставі довіреності Закритого акціонерного товариства «Виробничо-дослідне об'єднання»«Регіон»від 21.11.2001р. і довіреності Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Терен»від 21.11.2001р.
Під час розгляду заявлених позовних вимог, судом першої інстанції встановлено, що від імені учасників спільної діяльності за договором про спільну діяльність від 21.11.2001р. №03/11 діяла третя особа, яка 16.07.2002р. уклала з відповідачем договір підряду №715 про розірвання якого заявлена позивачем одна з позовних вимог.
Відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог щодо розірвання договору підряду №715 укладеного 16.07.2002р. між третьою особою та відповідачем, суд першої інстанції вказав, що заявою №11 від 03.03.2006р. позивач відмовився від зазначеного договору у зв'язку з неналежною якістю виконаних за спірним договором робіт, та визнав цей договір розірваним з 11.03.2006р. Однак цей висновок суду першої інстанції є передчасним, оскільки судом не досліджено виконання сторонами договірних умов обумовлених п.11 договору підряду №715, укладеного 16.07.2002р. між третьою особою та відповідачем, а також не з'ясовано особу, яка надіслала відповідачу вказаний лист та не з'ясовано наявності у позивача права на розірвання цього договору. Не виправлені вказані недоліки при здійсненні апеляційного провадження і судом апеляційної інстанції.
Згідно п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Відповідно до приписів запроваджених ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Статтею 653 ЦК України визначені правові наслідки зміни або розірвання договору. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Згідно п. 4 Прикінцевих положень ГК України, Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу.
До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.
Поряд з цим, згідно ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Згідно ст.1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.
Відповідно до ст. 1131 ЦК України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.
Статтею 1135 ЦК України визначено порядок ведення спільних справ учасників. Цією нормою визначено, що під час ведення спільних справ кожний учасник має право діяти від імені всіх учасників, якщо договором простого товариства не встановлено, що ведення справ здійснюється окремими учасниками або спільно всіма учасниками договору простого товариства. У разі спільного ведення справ для вчинення кожного правочину потрібна згода всіх учасників. У відносинах із третіми особами повноваження учасника вчиняти правочини від імені всіх учасників посвідчується довіреністю, виданою йому іншими учасниками, або договором простого товариства. У відносинах із третіми особами учасники не можуть посилатися на обмеження прав учасника, який вчинив правочин, щодо ведення спільних справ учасників, крім випадків, коли вони доведуть, що на момент вчинення правочину третя особа знала або могла знати про наявність таких обмежень. Учасник, який вчинив від імені всіх учасників правочин, щодо якого його право на ведення спільних справ учасників було обмежене, або вчинив в інтересах усіх учасників правочин від свого імені, може вимагати відшкодування здійснених ним за свій рахунок витрат, якщо вчинення цього правочину було необхідним в інтересах усіх учасників. Учасники, яким внаслідок таких правочинів було завдано збитків, мають право вимагати їх відшкодування. Рішення щодо спільних справ учасників приймаються учасниками за спільною згодою, якщо інше не встановлено договором простого товариства.
Згідно п.п.7.7.1 та п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" спільна діяльність без створення юридичної особи провадиться на підставі договору про спільну діяльність, що передбачає об'єднання коштів або майна учасників для досягнення спільної господарської мети. Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.
У відповідності до приписів п.4.12 Наказу ДПА України вiд 19.02.1998р. №80 "Про затвердження Порядку обліку платників податків, зборів обов'язкових платежів", зареєстрованого в Мін'юсті України вiд 16.03.1998р. №172/2612 (із змінами та доп. внесеними на дату укладення договору про спільну діяльність), на обліку в органах державної податкової служби повинні перебувати угоди про розподіл продукції та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб (далі - договори), при виконанні яких виникають обов'язки за сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), передбачених законодавством. Документи, що стосуються договору чи угоди, зберігаються в обліковій справі платника податків.
Відповідно до п.п.4.12.2 п.4.12 цього Наказу для взяття на облік договору про спільну діяльність без створення юридичної особи належні документи визначені у цьому підпункті подає до ДПІ платник податків (резидент), що призначений учасниками договору відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору.
Згідно ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Відповідно до ст.624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою. Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків.
Згідно ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Судами попередніх інстанцій всупереч вимог ст.ст.47, 43 ГПК України не надано належної правової оцінки вказаному договору про спільну інвестиційну виробничу діяльність, не пов'язану із створенням юридичної особи з проведенням пошукових робіт та дослідно-промислової розробки Південно-Тереснянської площі, не з'ясовано уповноважену особу керуючого СІД Герелюка Івана Михайловича, діючого на підставі довіреності Закритого акціонерного товариства «Виробничо-дослідне об'єднання»«Регіон»від 21.11.2001р. та довіреності Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Терен»від 21.11.2001р. на укладення спірного договору підряду, не з'ясовано особу, яка здійснювала перерахування відповідачу 3067000грн. коштів по вказаним платіжним дорученням, а також передавала товарно-матеріальні цінності по вказаним видатковим накладним, не з'ясовано осіб, що укладали вказані договори про уступку права вимоги. Не з'ясування судами вказаних обставин свідчить про передчасність висновків судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача збитків на загальну суму 4007320,01грн. та відмову у стягненні з відповідача на користь позивача 2250000грн. боргу за договорами уступки права вимоги.
Поряд з цим передчасним є висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені на суму 275273,75грн. на підставі п.6.7 договору підряду №715, укладеного 16.07.2002р. між третьою особою та відповідачем, оскільки судом не з'ясовано наявності у позивача права на стягнення пені за цим договором. Не виправлені вказані недоліки при здійсненні апеляційного провадження і судом апеляційної інстанції.
Крім того, згідно ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Натомість суди попередніх інстанцій, частково задовольняючи заявлені позивачем вимоги, всупереч наведеної норми, не з'ясували, за захистом яких своїх порушених прав і інтересів звернувся до суду позивач.
Поряд з цим, місцевий господарський суд безпідставно відхилив доводи відповідача про відсутність у позивача -не сторони за договором підряду права звернення до суду з даним позовом, всупереч вимогам ст.ст. 1135, 1137, 1138 ЦК України щодо порядку ведення учасниками спільних справ, несення ними витрат та їх відповідальності, із зазначенням, що третя особа схвалила звернення позивача в суд з вказаним позовом, у т.ч. на всю грошову суму. Однак зазначені доводи суду першої інстанції є передчасними, оскільки судом не наведені належні та допустимі докази, на підставі чого він дійшов цього висновку. Не виправлені вказані недоліки і судом апеляційної інстанції при здійсненні апеляційного провадження.
Разом з тим, судами попередніх інстанцій не було враховано та не надана належна правова оцінка всупереч ст.43 ГПК України позовним вимогам заявленим позивачем в заяві про уточнення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь учасників спільної інвестиційної діяльності (Закритого акціонерного товариства «Виробничо-дослідне об'єднання»«Регіон»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Терен») 3067000грн. збитків у вигляді витрат по оплаті робіт відповідача грошовими коштами, 940320,01грн. збитків у вигляді вартості товарно-матеріальних цінностей, переданих ДП «Укргазвидобування»за договором підряду №715 від 16.07.2002р., стягнення пені за порушення терміну здачі свердловини в експлуатацію на суму 569285,59грн.; а також стягнення з відповідача на користь учасників спільної інвестиційної діяльності (Закритого акціонерного товариства «Виробничо-дослідне об'єднання»«Регіон»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Терен») 2250000грн. грошового боргу за договорами про поступку права вимоги.
Оскільки передбачені ст.ст. 1115, 1117,ГПК України межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, касаційна скарга Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»підлягає задоволенню частково, оскаржені судові рішення та постанова у даній справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду м.Києва в іншому складі суду.
Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду, і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення з дотриманням норм процесуального права.
Відповідно до ст.11112 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2008р. та рішення господарського суду м. Києва від 14.07.2008р. у справі №6/135-42/369 скасувати.
Справу №6/135-42/369 передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва в іншому складі суду.
Головуючий суддя:
О. Кот
судді:
С. Владимиренко
С. Шевчук