79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
27.01.09 Справа№ 33/236
Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом :
Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрут Майстер Трейд»(м. Київ)
до відповідача :
Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «СОФІ» (м. Львів)
про :
стягнення 2 138 248 (два мільйони сто тридцять вісім тисяч двісті сорок вісім) грн. 62 коп.
Суддя : Цікало А.І.
При секретарі : Герасименко В.С.
Представники:
Позивача:
Лихвар В. А. -представник (довіреність б/н від 07.07.2008 р.)
Відповідача:
не з'явився
Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст. 22 ГПК України, зокрема право заявляти відводи.
Представники сторін, присутні в судовому засіданні, не звертались до суду з клопотанням про здійснення технічної фіксації судового процесу.
Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрут Майстер Трейд»(м. Київ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «СОФІ»(м. Львів) про стягнення 2 138 248 (два мільйони сто тридцять вісім тисяч двісті сорок вісім) грн. 62 коп.
Ухвалою суду від 11.11.2008 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 18.12.2008 р. В судовому засіданні 18.12.2008 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 27.01.2009 р.
Позивач вимоги ухвал суду про порушення провадження у справі від 11.11.2008 р. та про відкладення розгляду справи від 18.12.2008 р. виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.
18.12.2008 р. до суду за вх. № 27121 від позивача поступила заява про збільшення позовних вимог, в якій він збільшив суму позовних вимог та просить стягнути з відповідача 2 453 237 (два мільйони чотириста п'ятдесят три тисячі двісті тридцять сім) грн. 18 коп. (з яких: 2 160 740,31 грн. -основний борг; 292 496,87 грн. -пеня).
В судовому засіданні 27.01.2009 р. представник позивача подав до суду витребувані судом документи.
Представник позивача позов підтримав повністю, просив суд задоволити позовні вимоги з підстав наведених у заявах та поясненнях.
Відповідач вимоги ухвал суду про порушення провадження у справі від 11.11.2008 р. та про відкладення розгляду справи від 18.12.2008 р. повністю не виконав, відзив на позов представив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
17.12.2008 р. до суду за вх. № 27115 від відповідача поступило клопотання про відкладення розгляду справи.
23.12.2008 р. до суду за вх. № 27391 від відповідача поступив відзив на позовну заяву.
В судовому засіданні 18.12.2008 р. представники сторін, присутні в залі судового засідання, звернулись до суду з клопотанням про продовження терміну розгляду справи. Ухвалою суду від 18.12.2008 р. вказане клопотання було задоволено та продовжено строк вирішення спору.
Суду представлено достатньо матеріалів, що дає можливість, відповідно до ст. 75 ГПК України, розглянути справу при відсутності представника відповідача за наявними в ній доказами.
Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення осіб присутніх в судових засіданнях, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:
31 грудня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрут Майстер Трейд»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «СОФІ»був укладений договір купівлі -продажу товару з відтермінуванням платежу № 9 -К -144 (далі -Договір; оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).
На виконання умов Договору, позивач з 09.01.2008 р. по 13.10.2008 р. поставив відповідачу соки, нектари та напої на загальну суму 16 543 830 (шістнадцять мільйонів п'ятсот сорок три тисячі вісімсот тридцять) грн. 59 коп., що підтверджується відповідними видатковими накладними (оригінали оглянуто в судовому засіданні, копії долучено до матеріалів справи).
За поставлений товар відповідач провів оплату грошовими коштами на користь позивача, здійснив повернення товару та провів взаємозалік на загальну суму 14 383 090 (чотирнадцять мільйонів триста вісімдесят три тисячі дев'яносто) грн. 28 коп., з них повернуто товару на суму -7 049 (сім тисяч сорок дев'ять) грн. 96 коп., залік за рахунок зустрічно наданих відповідачем послуг на суму - 1 353 226 (один мільйон триста п'ятдесят три тисячі двісті двадцять шість) грн. 19 коп. та сплачено кошти на суму 13 022 814 (тринадцять мільйонів двадцять дві тисячі вісімсот чотирнадцять) грн. 15 коп.
Згідно умов п. 4.3. Договору (в остатній редакції) відповідач був зобов'язаний оплатити вартість поставленого позивачем товару не пізніше 30 календарних днів з моменту поставки, тобто оформленого документального приймання поставленого товару відповідачем.
Станом на день звернення з позовом до суду, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становила 2 138 248 (два мільйони сто тридцять вісім тисяч двісті сорок вісім) грн. 62 коп.
Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.
Скориставшись наданим йому правом, позивач збільшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 2 453 237 (два мільйони чотириста п'ятдесят три тисячі двісті тридцять сім) грн. 18 коп. (з яких: 2 160 740,31 грн. -основний борг; 292 496,87 грн. -пеня) та судові витрати.
Станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 2 160 740 (два мільйони сто шістдесят тисяч сімсот сорок) грн. 31 коп.
Відповідно до п. 6.2 Договору, Покупець, у випадку порушення встановленого строку розрахунку за поставлений товар (п. 4.3) цього Договору, сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (діючої в період заборгованості) від суми заборгованості за кожен день прострочення здійснення платежу.
За неналежне виконання відповідачем зобов'язань, позивачем правомірно, відповідно ст. 625 ЦК України та Договору, нараховано: 292 496 (двісті дев'яносто дві тисячі чотириста дев'яносто шість) грн. 87 коп. - пені.
Станом на день звернення з позовом до суду та день розгляду справи відповідач заборгованості за поставлений товар не сплатив.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного:
Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Згідно ч. 4 ст. 13 Конституції України, Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Відповідно до ст. 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.
Згідно ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.
Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Згідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ст. 206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Згідно ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
У відповідності до ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Згідно ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На час розгляду справи, відповідач відзиву на позов подав, але не представив доказів, які підтверджують його заперечення та спростовують вимоги позивача, доказів сплати заборгованості не представив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.
Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач, доказів, які спростовують вимоги позивача, не надав, підтвердження погашення заборгованості не представив, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, вказаних у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року № 11 “Про судові рішення», суд прийшов до висновку, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрут Майстер Трейд»(м. Київ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «СОФІ»(м. Львів) про стягнення 2 453 237 (два мільйони чотириста п'ятдесят три тисячі двісті тридцять сім) грн. 18 коп. (з яких: 2 160 740,31 грн. -основний борг; 292 496,87 грн. -пеня) обґрунтована та підлягає до задоволення.
Відповідно до п. а) ч. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито» (із змінами і доповненнями), ставка державного мита із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлюється в розмірі 1 % від ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 102 грн. Сума позову, станом на день розгляду справи, становить 2 453 237 (два мільйони чотириста п'ятдесят три тисячі двісті тридцять сім) грн. 18 коп., державне мито, згідно платіжних доручень № 3659 від 27.10.2008 р. та № 4105 від 12.12.2008 р., позивачем сплачено в загальній сумі 24 532 (двадцять чотири тисячі п'ятсот тридцять дві) грн. 38 коп.
Згідно платіжного доручення № 3658 від 27.10.2008 р. позивачем сплачено 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 8, 13, 42, 124 Конституції України, ст.ст. 1, 3, 11, 202, 204, 205, 206, 509, 510, 526, 530, 548, 625 ЦК України, ст.ст. 174, 179, 193, 216, 218, 232 ГК України, ст.ст. 43, 45 , 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрут Майстер Трейд»(м. Київ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «СОФІ»(м. Львів) про стягнення 2 453 237 (два мільйони чотириста п'ятдесят три тисячі двісті тридцять сім) грн. 18 коп. (з яких: 2 160 740,31 грн. -основний борг; 292 496,87 грн. -пеня) -задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «СОФІ»(юридична адреса: вул. Городоцька, 359, м. Львів, 79040; фактична адреса: вул. Шевченка, 335, м. Львів, 79069; код ЄДРПОУ 30994948) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрут Майстер Трейд»(юридична адреса: вул. Арсенальна, 20, м. Київ, 01010; фактична адреса: вул. Металістів, 22, м. Київ, 03057; код ЄДРПОУ 34241106) - 2 453 237 (два мільйони чотириста п'ятдесят три тисячі двісті тридцять сім) грн. 18 коп. (з яких: 2 160 740,31 грн. -основний борг; 292 496,87 грн. -пеня), 24 532 (двадцять чотири тисячі п'ятсот тридцять дві) грн. 38 коп. -державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.
Суддя Цікало А.І.