01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
16.03.09 Справа № 17/462-08
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Содружество»
до Відкритого акціонерного товариства Кранобудівна фірма “Стріла»
про стягнення 243 499,06 грн
Суддя Суховий В.Г.
Представники: згідно з протоколом судового засідання.
В господарський суд Київської області звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Содружество» (далі -Позивач) до Відкритого акціонерного товариства Кранобудівна фірма “Стріла» (далі -Відповідач) про стягнення 243 499,06 грн, з яких 227 860,71 грн -основного боргу, 13 906,53 грн -пені та 1 731,82 грн -3% річних.
Ухвалою суду від 10.11.2008р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору поставки № 36 від 11.03.2008р., щодо оплати отриманої металопродукції.
До господарського суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог № 1231 від 18.12.2008р. (Вх. № 21351 від 22.12.2008р, а.с. 25), докази надіслання в матеріалах справи (а.с. 28, 29), відповідно до якої позивач збільшує розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 227 860,71 грн -основного боргу, 27 671,40 грн -пені та 3 446,00 грн -3% річних.
Відповідач у відзиві на позовну заяву № 1/529 від 17.12.2008р. (а.с. 32) заборгованість перед позивачем у сумі 227 860,71 грн відповідно до акту звірки взаєморозрахунків визнає.
В процесі розгляду справи представником відповідача було подано заяву № 1137 від 26.01.2009р. про відкладення розгляду справи на інший час у зв'язку з відрядженням представника відповідача.
Ухвалою суду від 16.02.2009р. розгляд справи було призначено на 16.03.2009р.
В судовому засіданні 16.03.2009р. представником позивача надано суду пояснення та подано акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до яких відповідачем під час розгляду справи було частково сплачено суму заборгованості в розмірі 8 000,00 грн. Решту позовних вимог в частині стягнення основного боргу, пені та 3% річних представник позивача підтримав.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзиву та інших витребуваних документів не подав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду від 16.02.2009р.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд в с т а н о в и в:
11 березня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Содружество» та Відкритим акціонерним товариством Кранобудівна фірма “Стріла» було укладено договір поставки № 36 (далі -Договір).
На підставі зазначеного Договору позивач у квітні-травні 2008 року поставив відповідачу за довіреностями (а.с. 14, 17) товар (металопродукцію) на загальну суму 232 424,26 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: № С-002323 від 23.04.2008р. на суму 158 710,84 грн та № С-002461 від 07.05.2008р. на суму 73 713,42 грн (належним чином завірені копії в матеріалах справи, а.с. 12, 13).
Пунктом 4.1 Договору передбачено, що відповідачем (покупцем) здійснюються розрахунк5и шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача (поставщика) протягом 7 (семи) календарних днів з дати відвантаження товару зі складу позивача.
Як зазначає позивач в поданій позовній заяві відповідачем, в рахунок оплати за отриманий за Договором товар було сплачено лише 4 563,55 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за отриману по Договору металопродукцію станом на 05.08.2008р. становить 227 860,71 грн (232 424,26 грн - 4 563,55 грн).
Позивачем в судовому засіданні 16.03.2009р. було надано пояснення та подано акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до яких відповідачем під час розгляду справи було частково сплачено суму заборгованості в розмірі 8 000,00 грн.
Отже, спір в частині стягнення 8 000,00 грн. основного боргу за отриманий за Договором № 36 від 11.03.2008р. товар врегульовано самими сторонами шляхом сплати його відповідачем. Таким чином, предмет спору в частині стягнення основного боргу -8 000,00 грн. відсутній, а справа в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 11 частини першої ст. 80 ГПК України.
Таким чином, на час вирішення спору заборгованість відповідача за отриманий товар становить 219 860,71 грн (227 860,71 грн -8 000,00 грн).
Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за отриману металопродукцію за Договором поставки № 36 від 11.03.2008р. у сумі 219 860,71 грн є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.
В процесі розгляду справи від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог № 1231, відповідно до якої позивач збільшує розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 227 860,71 грн -основного боргу, 27 671,40 грн -пені та 3 446,00 грн -3% річних.
Щодо позовних вимог в частині стягнення 27 671,40 грн пені, нарахованих позивачем на суму заборгованості 227 860,71 грн за період з 22.06.2008р. по 22.12.2008р. (184 дн.), суд зазначає наступне.
Згідно з ч.2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч.1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання згідно з ч.2 ст. 217 та ч.1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст. 231 ГК України).
Відповідно до п. 7.1 Договору поставки № 36 від 11.03.2008р. у випадку недотримання термінів оплати Товару відповідач (покупець) сплачує позивачу (постачальнику) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на час її нарахування, від вартості товару, термін оплати якої порушений, за кожен день прострочення платежу.
Статтею 232 Господарського кодексу України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема частиною 6 цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, позивачем невірно нараховано пеню за період з 22.06.2008р. по 22.12.2008р., скільки, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 ГК України).
Згідно розрахунку господарського суду, пеня становить:
1) по видатковій накладній № С-002323 від 23.04.2008р. на загальну суму однак 158 710,84 грн, однак оскільки відповідачем здійснено часткову оплату (158 710,84 грн -4 563,55 грн) пеня нараховується на суму 154 147,29 грн, за період з 22.06.2008р. по 01.11.2008р. (131 дн.) = 13 443,19 грн;
2) по видатковій накладній № С-002461 від 07.05.2008р. на суму 73 713,42 грн, - за період з 22.06.2008р. по 15.12.2008р. = 8 555,92 грн;
Тому господарський суд частково задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення пені частково та стягує з відповідача пеню у розмірі 21 999,11 грн. (13 443,19 грн + 8 555,92 грн).
Відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Тому господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3 446,00 грн згідно, нарахованих на суму заборгованості 227 860,71 грн за період з 22.06.2008р. по 22.12.2008р.
На підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на сторони пропорційно сумі задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 75, п. 11 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Кранобудівна фірма “Стріла» (код 01349495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Содружество» (код 34245231) 219 860,71 грн -основного боргу, 21 999,11 грн -пені, 3 446,00 грн -3% річних, а також судові витрати: держмито у розмірі 2 255,06 грн та 102,75 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
3. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 8 000,00 грн - припинити.
4. В частині стягнення 5 672,29 грн пені - відмовити.
Суддя Суховий В. Г.