"05" березня 2009 р. Справа № 4/390/08
Позивач Відкрите акціонерне товариство Енергопостачальна компанія
"Миколаївобленерго",
вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, 54017
Відповідач Миколаївське обласне територіальне відділення
Антимонопольного комітету України,
вул. Потьомкінська, 41, м. Миколаїв, 54030
суддя Дубова Т.М.
Від позивача Юрченко О.В. довіреність № 01/33-97 від 30.12.08р.
Від відповідача Дробілко Ю.М. голова ТВ Антимонопольного комітету України,
Титаренко Н.К. довіреність № 1-292/91-245 від 05.03.09р.
СУТЬ СПОРУ: визнання недійсними п.2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 рішення відповідача №8
від 28.08.08р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
Позивач вважає положення п. 2, п.3, п.4, п.5, п.6, п. 7 резолютивної частини рішення №8 від 28.08.08р. відповідача необґрунтованими та безпідставними, з тих підстав, що:
- п.2 рішення суперечить вимогам ст. ст.179, 181, 276 Господарського кодексу України. п.п.5.1, 5.2, 5.5, 6.6, 7.5, 8.1 ПКЕЕ , пунктам 1, 2.1., 3.1., 3.1.1, 2.3.3, 6.1., п. 6.l.3. Типового договору (Додаток 3 ПКЕЕ).
Тому, на підставі незаконного п.2 відповідач пунктом 3: резолютивної частини оскаржуваного рішення необґрунтовано наклав на позивача штраф у розмірі 8 500грн. Як наслідок, вимоги п. 6 резолютивної частини оскаржуваного рішення також необґрунтовані та підлягають скасуванню, в зв'язку з тим, що позивач не визнає порушення законодавства про захист економічної конкуренції вказане у п. 2 резолютивної частини цього рішення.
Позивач мав законні підстави припинити постачання ПП Трошкіної за несплату попередньої оплати в разі дотримання вимог п. 3.2. даного договору.
Окрім того, твердження відповідача в п. 4 резолютивної частини рішення стосовно відключення без нале:жних фактичних та правових підстав 22.02.08р. інших споживачів (ПП «Шанс-Н», ТОВ «Кітон», ПП «Авто-Нір») не можна приймати до уваги, оскілки, відповідач, не провів дії направлені на всебічне, повне і об'єктивне з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін, стосовно причин та підстав відключення інших споживачів. Під час розгляду справи № 1-26.213/6-2008, яка розпочалася за заявою ПП Трошкіної вивчались тільки підстави та причини відключення заявника. Втім, підстави та причини відключення інших споживачів (ПП «Шанс-Н», ТОВ «Кітон», ПП «Авто-Нір») взагалі не вивчались, не обговорювались, докази не досліджувались, інформація стосовно причин та підстав підключення інших споживачів 22.02.08р. відповідачем не витребувались від позивача.
Пункт 4 резолютивної частини оскаржуваного рішення відповідача безпідставний, що призвело за собою необґрунтоване накладення штрафу на позивача в сумі 7000грн., передбаченого п.5 резолютивної частини даного рішення. Тобто, п. 4. п. 5 резолютивної частини оскаржуваного рішення, на думку позивача, є протиправними і підлягають скасуванню.
Пункти 7 та 8 резолютивної частини оскаржуваного рішення також підлягають скасуванню, так як позивач не визнає порушень законодавства про захист економічної конкуренції, вказані в пунктах 2, 4 резолютивної частини зазначеного рішення.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що дії ВАТ ЕК "Миколаївобленерго", які полягають у встановленні в договорах на постачання електричної енергії із суб'єктами господарювання, що укладалися, зокрема, у 2008 році, умови, яка не відповідає законодавству та Типовому договору про постачання електричної енергії, про обов' язок споживача оплачувати окрім вартості електроенергії також інші платежі та пов'язаної з цим умови про можливість припинення електропостачання в непередбачених законодавством випадках, зокрема, у разі несплати виставлених енергопостачальником рахунків на попередню оплату за неспожиту електроенергію, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, пунктом 1 частини 2 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" - зловживання монопольним становищем на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом у вигляді встановлення таких умов реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.
Відповідач просить суд взяти до уваги, що, як свідчить зміст самого рішення адміністративної колегії та матеріали розглянутої відділенням справи, у ході розгляду справи були в повному обсязі з'ясовані всі обставини, які мають значення для неї, ретельно досліджені, доведені і викладені в даному рішенні, як це передбачено частиною 2 статті 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та пунктом 2З Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.94 N2 5, що зареєстроване в Міністерстві юстиції України 6.05.94 за N2 90/299, із змінами і доповненнями (надалі Правила). У рішенні відповідача грунтовно викладено підстави кваліфікації дій позивача за пунктом 1 частини 2 cт. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
При цьому колегія відділення взяла до уваги, що ч. 5 ст. 24 Закону України "Про електроенергетику", встановлено, що енергопостачальники зобов'язані забезпечувати надійне постачання електричної енергії згідно з умовами ліцензій та договорів. А частиною 2 цієї ж статті Закону, яка визначає права, обов'язки та відповідальність енергопостачальників, передбачено право повністю припинити електропостачання споживачу за умови відсутності оплати споживачем спожитої електричної енергії.
Відповідач при розгляді справи з»ясував, що позивач 2.02.08 припиняв електропостачання за нездійснення попередньої оплати за електроенергію у визначених ним обсягах, що вказуються у рахунках, ряду суб'єктів осподарювання - ПП Трошкіній В.В, ПП "Шанс-Н", ТОВ "Кітон", ПП "Авто-Нір", обгрунтовуючи правомірність своїх дій положеннями укладених між сторонами договорів про постачання електричної енергії, за якими споживачі були зобов'язані оплачувати будь - які рахунки, що виставлялися енергопостачальником. Вивчення змісту договорів прo постачання електричної енергії дало підстави для висновку, що включення компанією угод зі споживачами електроенергії - суб'єктами господарювання таких умов реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку постачання електроенергії за регульованим тарифом, що тягне за собою можливість неправомірного припинення послуг електропостачання споживачам, може таким чином ущемлювати інтереси наступних (детальніше викладене у відзиві , поясненнях т.1 а.с.82-89, т.2 а.с.1-6).
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані не в повному обсязі та підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:
Згідно з ч. І. ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», відповідач має право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
28 серпня 2008р. було прийнято рішення № 8 адмінколегії обласного тервідділення Антимонопольного комітету України по справі № 1-26-213/6 -2008.
Відповідачем при розгляді справи було з»ясовано, що позивач припиняв електропостачання за нездійснення попередньої оплати за електроенергію у визначених ним обсягах, про що вказувалося у рахунках ряду суб'єктів господарювання, мотивуючи правомірність своїх дій положеннями укладених між сторонами договорів про постачання електричної енергії, за якими споживачі були зобов'язані сплачувати будь - які рахунки, що виставлялися енергопостачальником.
В пункті 2 резолютивної частини рішення, дії ВАТ ЕК "Миколаївобленерго", які полягають у встановленні в договорах на постачання електричної енергії із суб'єктами господарювання, що укладалися, зокрема в 2008 році, умови, яка не відповідає законодавству та Типовому договору про постачання електричної енергії, про обов'язок споживача оплачувати окрім вартості електроенергії також інші платежі (п.2.3.3) та пов'язаної з цим умови про можливість припинення електропостачання в непередбачених законодавством випадках, зокрема, у разі несплати виставлених енергопостачальником рахунків на попередню оплату за неспожиту електроенерпю, визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" - зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом у вигляді встановлення таких умов реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.
За вчинення порушення, вказаного у пункті 2 цього рішення, на позивача було накладено штраф у розмірі 8 500,00 гривень (п.3 рішення).
Правовідносини між позивачем та споживачами у 2008р. регулюються Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затвердженими Постановою НКРЕ від 31 липня 1996р. № 28 (із змінами та доповненнями внесеними Постановою НКРЕ від 22 листопада 2006р. №1497), Господарським кодексом, Цивільним кодексом та іншими. нормативно - правовими актами.
В пункті 2.3.3.договорів про постачання електричної енергії, які укладалися між позивачем та споживачами у 2008р. (а.с.51) було передбачено обов'язок споживача оплачувати постачальнику вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатків № 10 «Порядок розрахунків»та № 4 «Графік знятгя показів засобів обліку».
Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 ПКЕЕ договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається. При укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору (додаток 3).
Умови договору про постачання електричної енергії, зазначені у додатку 3 та пунктах 5.5, 5.6 та 5.7 цих Правил, є істотними та обов'язковими для сторін під час укладення договору про постачання електричної енергії.
Згідно зі ст.275 ГК України, підпунктом 15 п. 5.5. ПКЕЕ, однією з істотних умов договору є порядок та строки проведення розрахунків.
Відповідно до ч.7 ст.276 ГК України, п. 6.6. ПКЕЕ, оплата електричної енергії, яка відпускається споживачу, здійснюється споживачем, як правило, у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період.
Споживачі за взаємною згодою сторін (постачальника електричної енергії та споживача) можуть здійснювати оплату вартості обсягу електричної енергії плановими платежами з наступним перерахунком або оплатою, що провадиться за фактично відпущену електричну енергію.
Споживачі, які користуються об'єктами (електроустановками) на підставі договорів оренди, здійснюють повну попередню оплату прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період.
Початок та тривалість розрахункового та/або планового періоду для розрахунку плати за спожиту електричну енергію, форма та порядок оплати, терміни здійснення планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між постачальником електричної енергії та споживачем.
Згідно з абз. 4 ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України, ст.6 Цивільного кодексу України сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мaють право конкретuзувати його умови, врегулювати у договорі, який передбачено актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.
Визначені умови пункту 2.3.3 договорів на 2008р. відповідають вимогам Господарського Кодексу України, ПКЕЕ та Типовому договору, згідно якого: «споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків «Порядок розрахунків»та «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».
За таких обставин, позов щодо пункту 2 рішення підлягає задоволенню в частині визнання дій ВАТ ЕК "Миколаївобленерго", які полягають у встановленні в договорах на постачання електричної енергії із суб'єктами господарювання, що укладалися, зокрема у 2008 році, умови, яка не відповідає законодавству та Типовому договору про постачання електричної енергії, про обов'язок споживача оплачувати окрім вартості електроенергії також інші платежі (п.2.3.3) та пов'язаної з цим умови.
Натомість посилання в п. 2 резолютивної частини рішення відповідача, на те, що позивач встановив в договорах умову, яка не відповідає законодавству та Типовому договору про постачання електричної енергії, про можливість припинення електропостачання в непередбачених законодавством випадках, зокрема у разі несплати виставлених енергопостачальником рахунків на попередню оплату за неспожиту електроенергію є цілком обгрунтованою.
В додатку № 10 «Порядок розрахунків»до договорів про постачання електричної енергії, які укладались між позивачем та споживачами в 2008 році, передбачено порядок визначення розрахунків та їх виставлення, а саме в п.п. 2, 8 зазначено:
«В день надання акту про використану електричну енергію постачальник надає споживачу рахунок на здійснення попередньої оплати та рахунок вартості фактично спожитої електроенергії».
«Рахунки на оплату перевищення договірної величини споживання електроенергії та/або потужності, за перетікання реактивної електроенергії, пені, 3% річних, інфляційні нарахування виписуються постачальником електроенергії окремо та надаються споживачу. Вказані рахунки мають бути оплачені споживачем протягом 5 операційних днів з дня отримання».
В пунктах 6.1., 6.l.3. Типового договору передбачено обмеження або припинення електропостачання споживача у разі несплати відповідних платежів у терміни, встановлені додатком «Порядок розрахунків».
В п. 7.5. ПКЕЕ визначено ряд випадків коли постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживачза погодженням постачальника електричної енергії) зобов'язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, вправі припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі: у разі несплати рахунків, відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами; несплати за недовраховану електричну енергію, визначену відповідно до складеного в установленому порядку акта про порушення;
Що співвідноситься з умовами ПКЕЕ, згідно яких виставлення рахунків передбачено лише у пунктах 6.11, 6.42 ПКЕЕ.
Проте, в договорах на 2008р. в пункті 6.1.3 була встановлена можливість відключення в разі: «несплати споживачем вартості електроенергії у терміни, встановлені додатком № 10 «Порядок розрахунків», рахунків за перевищення договірних величин споживання електроенергії та потужності та інших рахунків, виставлених відповідно до умов договору, або недотримання погодженого графіка погашення заборгованості».
Як наслідок, позивач має право відключити споживача за несплату рахунків, які передбачені умовами договору.
Отже, встановлюючи такі умови в п.6.1.3 в договорі постачальник може припиняти електропостачання споживачу за несплату будь-якого рахунку, у т.ч. за попередню оплату, пеню, 3% річних, інфляційних, навіть тих, з якими споживач не згоден, а обгрунтованість такого рахунку не доведена.
Між тим, обмеження електроспоживання до рівня екологічної броні електропостачання або за відсутності такої повністю припинення електропостачання споживачу енергопостачальниками, передбачено ч.2 ст.24 Закон Про електроенергетику (575/97-ВР) лише за умови неповної оплати споживачем спожитої електричної енергії .
Такі умови договору, викладені в редакції позивача, обмежують права споживачів електроенергії на надійне постачання їм електроенергії.
Враховуючи, що пункт 2 рішення підлягає визнаню частково, пункти 3, 4, 5, 6, 8 рішення відповідача слід залишити без змін, оскільки умови про можливість припинення електропостачання в непередбачених законодавством випадках, зокрема, у разі несплати виставлених енергопостачальником рахунків на попередню оплату за неспожиту електроенерпю, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" - зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом у вигляді встановлення таких умов реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.
Посилання відповідача на те, що споживачі електричної енергії не мають змоги наполягати на оформленні протоколів розбіжностей до договорів на постачання електроенергії, коли їх з певних причин не задовольняють запропоновані енергопостачальником умови договору безпідставні, необгрунтовані та спростовуються ст.ст. 179, 181, 188 ГК України, гл. 53 ЦК України та матеріалами справи (арк.спр. 25-57, т.2).
Проте, об'єм примірника договору на постачання електроенергії у 2008р., кількість додатків до нього, посилання на те, що вони розроблені на підставі “Правил користування електричною енергією», Закону України “Про електроенергетику», не дають змогу споживачам в повному обсязі освідомити співвідношення положень ПКЕЕ, Типових договорів та примірника договору. Крім того, наслідки невиконання умов договору, передбачені примірнику, можуть призвести та у ряді випадків призвели до необrрунтованого припинення енергопостачання споживачів, що кваліфіковано відповідачем за пунктом 5 частини 2 стапі 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Такі дії ВАТ ЕК "Миколаївобленерго", що займає монопольне становище на ринку постачання електроенергії за регульованим тарифом, свідчать про намагання примусити споживачів до виконання тих чи інших вимог енергопостачальної організації шляхом припинення їм енергопостачання. Ці дії Позивача призводять до ущемлення законних інтересів суб'єктів господарювання та були б неможливими за наявності значної конкуренції на ринку, оскільки споживачі могли б обрати іншого постачальника електричної енергії за регульованим тарифом, який дотримується вимог законодавства про електроенергетику та не допускає порушень конкуренційного законодавства.
Пунктом 7 резолютивної частини оскаржуваного рішення відповідача № 8-ріш від 28.08.08р. позивача зобов'язано усунути причини порушень законодавства про захист економічної конкуренції; вказаних у пункті 2, 4 цього рішення, для чого у двадцятидетиденний строк з дня одержання рішення привести договори на постачачання електроенергії із суб 'єктами господарювання у відповідність до вимог законодавства, виключивши з іх умов положення про обов 'язок споживача оплачувати окрім вартості електроенергії також інші платежі та пов'язаноїЇ з цим умови про можливість припинення електропостачання у непередбачених законодавством випадках, зокрема, при несплаті рахунків на попередню оплату за неспожиту електроенергію;
Враховуючи викладене вище щодо обгрунтованності встановлення в договорах умов про попередню оплату, суд вважає за доцільне вилучити з пункту 7 слова: про обов'язок споживача оплачувати окрім вартості електроенергії також інші платежі та пов'язаної з цим умови» та визнати недійсним п.7 в цій частині.
Хоча статтею 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", визначення конкретних термінів виконання рішень є прерогативою органів Комітету, внесення змін до договорів з споживачами у визначений 20 денний термін є неможливим, в зв'язку зі значною кількістю споживачів -15601, без урахування побутових (арк.спр. 81,т.2).
Посилання відповідача на те, що позивач у визначений рішенням термін мав можливість розпочати зазначену роботу і про це повідомити відділення спростовуються змістом самого рішення.
Між тим, позивач не довів тих обставин, що розгляд даної справи здійснено відповідачем без дотриманням усіх необхідних процесуальних засад діяльності органів Комітету, визначених розділом 7 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та Правилами розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції - як щодо дослідження монопольного становища позивача на відповідному ринку, так і обставин, які мають значення для справи, про вчинення дій, які кваліфіковані як зловживання монопольним становищем на ринку.
Згідно з ст. 33 ГПКУ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд вважає, що позивачем не доведено в повному обсязі обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог.
В зв'язку з чим позов підлягає задоволенню частково, судові витрати слід віднести за рахунок позивача, оскільки відповідач від сплати державного мита звільнений.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсними частково наступні пункти резолютивної частини рішення Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету № 8 “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» від 28.08.08р.:
- в пункті 2 в частині обов'язку споживача оплачувати окрім вартості електроенергії також інші платежі (п.2.3.3) та пов'язаної з цим умови;
- в пункті 7 в частині двадцятиденного строку з дня одержання рішення виключення з договорів на постачання електроенергії із суб'єктами господарювання умов про обов'язок споживача оплачувати окрім вартості електроенергії також інші платежі та пов'язаної з цим умови.
Рішення може бути оскаржено в 10-ти денний термін.
Суддя Т.М.Дубова
Рішення підписано та оформлено суддею згідно ст. 84 ГПК України 23.03.2009 р.