Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16
тел. 230-31-77
Іменем України
"13" листопада 2008 р. Справа № А6/512-08
11:50 год.
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Маляренка А.В.
при секретарі Поліщук О.Д.
розглянувши адміністративну справу № А6/512-08
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІГРОСЕРВІС - ЦЕНТР», м. Біла Церква
до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Біла Церква
про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000335235/3714 від 25.12.2007 року
Представники сторін:
від позивача: Кириченко Л.П. (довіреність № 3 від 17.01.2008 року)
відповідача: Вітенко Л.С. (довіреність № 10950/10/10 від 06.05.2008 року)
обставини спору:
До господарського суду Київської області надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІГРОСЕРВІС - ЦЕНТР»(далі - позивач) до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач) про скасування рішення від 25.12.2007 року № 000335235/3714, яким позивачу нараховано 725,00 грн. штрафних санкцій за порушення вимог п.п. 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
В обгрунтування позовних вимог позивач наголошує на відсутності у перевіряючих передбачених законодавством підстав для проведення перевірки діяльності господарської одиниці філії ТОВ «ІГРОСЕРВІС-ЦЕНТР», а також на відсутності самого факту порушення, за яке до нього застосовані штрафні санкції, з огляду на те, що згідно з актом перевірки № 018911 від 29.11.2007 року розрахункові операції з внесення електронних кредитів (ставок)
- на суму 50,00 грн. та зняття електронних кредитів (ставок) на суму 20,00 грн.;
- на суму 10,00 грн.;
- на суму 20,00 грн. та зняття електронних кредитів (ставок) на суму 10,00 грн.;
- на суму 20,00 грн. та зняття електронних кредитів (ставок) на суму 15,00 грн. були проведені через реєстратор розрахункових операцій (далі -РРО) та, відповідно, видано розрахункові чеки.
При цьому, на думку позивача, твердження податкової інспекції, що реєстратор розрахункових операцій Samsung ER 350F-UA.01і, яким користується заклад позивача, не відповідає поставленим вимогам до спеціалізованих РРО для гральних автоматів, а саме - не забезпечує формування та друкування Х-звіту по кожному гральному автомату, не відповідають нормам діючого законодавства.
Відповідач позов не визнає, позовні вимоги вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, про що подав заперечення № 21590/10/10 від 22.09.2008 року, просить суд відмовити повністю в задоволенні позову з тих підстав, що податкова служба обґрунтовано нарахувала позивачеві фінансові санкції за порушення вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки перевіркою залу гральних автоматів філії ТОВ «ІГРОСЕРВІС-ЦЕНТР»встановлено факт незастосування РРО та невидачі відповідного розрахункового документу встановленої форми.
Також відповідач наголошує на обґрунтованості проведення перевірки закладу позивача, дотриманні вимог чинного законодавства при її здійсненні.
Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
встановив:
Працівниками ДПА у Черкаській області 29.11.2007 року була проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності у залі гральних автоматів, розташованому за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 21, що є господарською одиницею філії ТОВ «ІГРОСЕРВІС-ЦЕНТР». В ході перевірки було виявлено порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року № 265/95-ВР із змінами та доповненнями, а саме:
- було встановлено не застосування РРО та невидачу відповідного розрахункового документу встановленої форми при отриманні послуги на гральному автоматі (внесення електронних кредитів (ставок) на суму 50,00 грн. та зняття електронних кредитів (ставок) на суму 20,00 грн., на суму 10,00 грн., на суму 20,00 грн. та зняття електронних кредитів (ставок) на суму 10,00 грн., на суму 20,00 грн. та зняття електронних кредитів (ставок) на суму 15,00 грн., про що працівниками ДПА у Черкаській області складено акт від 29.11.2007 р. № 018911.
На підставі вказаного акта Білоцерківською ОДПІ було винесено рішення від 25.12.2007 року № 000335235/3714, яким позивачу нараховано 725,00 грн. фінансових санкцій на підставі пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»за порушення ТОВ «ІГРОСЕРВІС-ЦЕНТР»вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Зазначене рішення було оскаржено до Державної податкової адміністрації в Київській області, яке останнім залишено без змін.
Відповідач в усних поясненнях та у письмовому запереченні на позов зазначив, що оператором (працівником позивача) не було проведено розрахункову операцію через РРО та не видано відповідний розрахунковий документ всього на загальну суму (145,00 грн. х 5) = 725,00 грн.
Розглядаючи спір по суті, суд відзначає наступне.
Судом встановлено, що перевірка позивача проведена співробітниками ДПА у Черкаській області в межах їх повноважень, визначених Законами України «Про державну податкову службу в Україні», «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», на підставі направлень № 007149 та № 007153 від 23.11.2007 р., оформлених відповідно до пункту 2 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Стосовно нарахованих позивачеві 725,00 грн. штрафних санкцій за порушення вимог статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»згідно оскаржуваного рішення Білоцерківської ОДПІ слід зазначити наступне.
З метою повного та всебічного з'ясування обставин справи до суду в якості свідків були викликані: перевіряючий -інспектор ДПА у Черкаській області Авраменко Р.О., а також чергова залу гральних автоматів Чорна М.Л., яка була присутня у закладі позивача під час перевірки.
У судове засідання 06.11.2008 року прибув інспектор ДПА у Черкаській області Авраменко Р.О., який надав суду пояснення щодо обставин перевірки.
У судове засідання 23.10.2008 року прибула чергова залу гральних автоматів Чорна М.Л., яка надала суду усні та письмові пояснення, в яких зауважує, що всі зроблені ставки (послуги) були проведені через РРО, акт перевірки підписала не прочитав тому, що він непридатний для читання. Крім того перевіряючі переконали, що ніяких претензій не мають.
Згідно з приписами статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Як вказано в акті перевірки № 018911 від 29.11.2007 р., розрахункові операції з внесення електронних кредитів (ставок) ) на суму 50,00 грн. та зняття електронних кредитів (ставок) на суму 20,00 грн., на суму 10,00 грн., на суму 20,00 грн. та зняття електронних кредитів (ставок) на суму 10,00 грн., на суму 20,00 грн. та зняття електронних кредитів (ставок) на суму 15,00 грн., не були проведені через реєстратор розрахункових операцій Samsung ER 350F-UA.01і, заводський номер ДІ00501773, фіскальний номер 2301009827, реєстраційне посвідчення №2301009827 від 30.06.2006 року, видане Черкаською ОДПІ, та, відповідно, не були видані розрахункові чеки.
Крім того, на думку відповідача, вказаний реєстратор розрахункових операцій Samsung ER 350F-UA.01і не відповідає вимогам до спеціалізованих РРО для гральних автоматів, а саме - не забезпечує формування та друкування Х-звіту по кожному гральному автомату.
Стаття 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначає реєстратор розрахункових операцій як пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат; електронний контрольно-касовий реєстратор; комп'ютерно-касова система; електронний таксометр; автомат з продажу товарів (послуг); тощо.
Крім того, приписами тієї ж статті 2 Закону передбачено, що Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій - перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій та їх модифікацій, які відповідають вимогам нормативних актів України, сертифіковані у державній системі сертифікації на відповідність вимогам діючих державних стандартів і дозволені для застосування у сфері, визначеній цим Законом.
Водночас згідно з пунктом 3 статті 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
Як наголошує позивач, ТОВ «ІГРОСЕРВІС-ЦЕНТР»відповідно до п. 3 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у своїй діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу застосовує тільки реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування і термінів експлуатації.
Господарська одиниця Філії ТОВ «ІГРОСЕРВІС-ЦЕНТР», розташована по вул. Енгельса, 89, використовує реєстратор розрахункових операцій Samsung ER 350F-UA.01і (заводський номер ДІ00501773, фіскальний номер 2301009827, реєстраційне посвідчення №2301009827 від 30.06.2006 року, видане Черкаською ОДПІ), через який проводяться операції з купівлі-продажу кредитів для гри на гральних автоматах.
Апарат даної марки згідно із п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування»відповідає вимогам щодо реалізації фіскальних функцій, так як його внесено до реєстру протокольним рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним грошовим обігом від 21.01.2004 року № 16.
Таким чином, на момент проведення перевірки позивача застосування РРО у сфері грального бізнесу було регламентовано вимогами Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», постанови Кабінету Міністрів України «Про терміни переведення суб'єктів підприємницькій діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій № 121 від 07.02.2001 р., постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування»№ 199 від 18.02.2002 р.
При цьому будь-яких нормативно-правових актів, які б зобов'язували позивача обладнувати кожний гральний автомат спеціальними фіскальними блоками чи пристроями, на момент перевірки не існувало, у зв'язку з чим застосування до ТОВ «ІГРОСЕРВІС-ЦЕНТР»фінансових санкцій за непроведення розрахункових операцій через фіскальний блок безпосередньо грального автомата або ж через такий РРО, який забезпечував би друкування розрахункових документів по кожному гральному автомату, є таким, що не ґрунтується на приписах чинного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки закладу позивача зазначено про непроведення через РРО під час перевірки операцій та невидачу відповідного розрахункового документу встановленої форми при отриманні послуг на гральному автоматі зроблені ставки ) на суму 50,00 грн. та зняття електронних кредитів (ставок) на суму 20,00 грн., на суму 10,00 грн., на суму 20,00 грн. та зняття електронних кредитів (ставок) на суму 10,00 грн., на суму 20,00 грн. та зняття електронних кредитів (ставок) на суму 15,00 грн. всього на загальну суму (145,00 грн. х 5) = 725,00 грн.
Зазначений висновок акта перевірки про те, що оператором не було проведено розрахункову операцію через РРО та не видано відповідний розрахунковий документ на загальну суму 145,00 грн. спростовується наданими суду ТОВ «ІГРОСЕРВІС-ЦЕНТР»копіями розрахункових документів (чеків), письмовими поясненнями чергового залу гральних автоматів Чорної Л.Л., долучених до матеріалів справи.
Пункт 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачає відповідальність у вигляді штрафних санкцій суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій; у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції або проведення її без використання розрахункової книжки.
З матеріалів справи вбачається, що всі зроблені ставки (послуги) були проведені через РРО.
Крім того, перевірка була проведена в присутності чергового залу гральних автоматів Чорної М.Л., яка не є посадовою особою і немає відповідних повноважень для підписання Акту перевірки, що є порушенням п. 4.3. «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року №327.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Акт державного або іншого органу -це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язків характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В супереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо скасування рішення 000335235/3714 від 25.12.2007 року, обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Господарський суд Київської області -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Скасувати рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції № 000335235/3714 від 25.12.2007 року.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІГРОСЕРВІС-ЦЕНТР»(09112, Київська область, м. Біла Церква, вул. 60 років Жовтня, 12, прим. 74, код ЄДРПОУ - 34326294) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України.
Суддя Маляренко А.В.