Запорізької області
26.06.08 Справа № 28/194д/08
Суддя Яцун О.В.
За позовом: Приватного підприємства “Агротон» (69060, м.Запоріжжя, вул. Івана Богуна, 117)
до відповідача -1: Відкритого акціонерного товариства Банку “БІГ Енергія» в особі Запорізької територіальної філії Відкритого акціонерного товариства Банку “БІГ Енергія» (69035, м.Запоріжжя, вул. Сталеварів, 19)
до відповідача -2: Фермерського господарства “Чевенгур» (72364, Запорізька область, Мелітопольський район, с.Костянтинівна, вул. Шкільна, 317-А)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Приватне підприємство “Вершиці» (Черкаська область, Чигиринський район, с.Вершаці)
про визнання недійсним в повному обсязі договори купівлі-продажу №FLT-041-03-06 від 16.02.2007р., укладений між ВАТ Банк “Біг Енергія», яке діяло через Запорізьку територіальну філію ВАТ Банку “БІГ Енергія» в якості Продавця та фермерським господарством “Чевенгур» в якості Покупця
Суддя О.В. Яцун
Представники:
від позивача: Лісняк А.Б. -представник на підставі довіреності №б/н від 15.10.07р.
Вишневецька Ю.В. -представник на підставі довіреності №б/н від 26.04.07р.
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: не з'явився
від ІІІ особи: не з'явився
Здійснюється звукозапис судового процесу за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду».
Заявлені вимоги про визнання недійсним в повному обсязі договори купівлі-продажу №FLT-041-03-06 від 16.02.2007р., укладений між ВАТ Банк “Біг Енергія», яке діяло через Запорізьку територіальну філію ВАТ Банку “БІГ Енергія» в якості Продавця та фермерським господарством “Чевенгур» в якості Покупця
Ухвалою суду від 16.04.2008р. порушено провадження у справі № 28/194д/08, судове засідання призначено на 28.05.2008р.
Також ухвалою господарського суду Запорізької області № 28/194д/08 від 16.04.2008р. було відмовлено в задоволенні клопотання про забезпечення позову шляхом заборони інспекції державного технічного нагляду Запорізької обласної державної адміністрації перереєструвати право власності на сільськогосподарську техніку, а саме на трактори: John Deere 8400, зав. № 020864, двиг. № 048567, реєстраційний № 01040 ВО; John Deere 8400, зав. № 021329, двиг. № 053069, реєстраційний № 01053 ВО з ПП “Агротон» на будь -яку іншу особу.
В судове засідання 28.05.2008р. представники сторін не з'явилися.
Від відповідача -1 на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю присутності у судовому засіданні належним чином уповноваженого представника.
Клопотання судом задовольняється.
У зв'язку з неявкою сторін, в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 11.06.2008р. о 15-30.
В судовому засіданні 11.06.2008р. сторонами було заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи на 1 місяць та про відкладення розгляду справи з метою надання додаткових доказів.
Враховуючи викладене, клопотання сторін було задоволено, строк вирішення спору продовжено, судове засідання відкладено на 26.06.2008р.
До початку судового засідання на адресу суду від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладання розгляду справи в зв'язку з неможливістю направлення компетентного представника в судове засідання, оскільки Панченко О.О. (начальник юридичного відділу) перебуває в щорічній відпустці, Непомнящий Я.В. (головний спеціаліст юридичного відділу) -у відрядженні.
Представники позивача проти відкладання розгляду справи заперечують.
Заслухавши думку представників позивачів, суд відхиляє клопотання відповідача про відкладання розгляду справи, оскільки відповідач є юридичною особою та керівник банку не був позбавлений можливості уповноважити іншу особу представляти інтереси банку в судовому засіданні.
Також до суду надійшло клопотання позивача про уточнення підстав та збільшення позовних вимог, яким позивач просить суд визнати в повному обсязі з моменту укладання договір купівлі-продажу №FLT-041-03-06 від 16.02.2007р., укладений між ВАТ Банк “Біг Енергія», яке діяло через Запорізьку територіальну філію ВАТ Банку “БІГ Енергія» в якості Продавця та фермерським господарством “Чевенгур» в якості Покупця та визнати недійсним в повному обсязі з моменту укладання акт вилучення Лізиного майна від 02.11.2006р., начебто укладений між ПП “Агротон» та ВАТ Банк “Біг Енергія», яке діяло через Запорізьку територіальну філію ВАТ Банку “БІГ Енергія».
В судовому засіданні представники позивача наполягають на задоволені позовних вимог з урахуванням клопотання про уточнення підстав та збільшення позовних вимог. Позовні вимоги позивач обґрунтовує умовами п. п. 2.4.1, 3.2 договору, ч. 1 ст. 574, 525, 526, 599 Цивільного кодексу України, ч. ч. 1, 2, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України “Про заставу», ст. 2, 3, 28, ч. 1 ст. 30 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
Щодо клопотання позивача про уточнення підстав та збільшення позовних вимог, суд зазначає наступне: клопотання задовольняється частково в частині уточнення нормативного обґрунтування заявлених вимог. В частині збільшення позовних вимог про визнання недійсним в повному обсязі з моменту укладання акту вилучення Лізиного майна від 02.11.2006р., начебто укладеного між ПП “Агротон» та ВАТ Банк “Біг Енергія», яке діяло через Запорізьку територіальну філію ВАТ Банку “БІГ Енергія» слід відмовити, оскільки зазначений акт не є нормативно-правовим актом або правовим актом індивідуальної дії.
Представники відповідачів -1, 2 в судове засідання не з'явились.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача у судове засідання не з'явився. Клопотань про розгляд справи за відсутності представника третьої особи або про відкладення розгляду справи до господарського суду Запорізької області не надходило.
Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.
В судовому засіданні 26.06.2008р. представникам позивача за їх згодою було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши представників позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив,
15.02.2006 р. між позивачем -приватним підприємством “Агротон» та третьою особою -приватним підприємством “Вершиці» був укладений договір фінансового лізингу № А0368, згідно з яким Позивач передав ПП “Вершиці» в фінансовий лізинг строком до 20.02.2011 р., наступне майно (сільськогосподарську техніку), а саме: трактор John Deere 8400, зав. №020864, двиг. №048567, реєстраційний №01040, вартістю 619502,50коп.; трактор John Deere 8400, зав. №021329, двиг. №053069, реєстраційний №01053 ВО, вартістю 622598грн.50коп.
Зазначене в договорі фінансового лізингу майно було передане ПП “Вершиці» на підставі акту приймання-передачі № А0368/02 від 09.03.2006 р., №А0368/02-а від 23.03.2006р., №А368/02-в від 24.03.2006р., №А0368/02-г від 30.03.2006р.
Згідно з п. 5.1 договору фінансового лізингу, а також Закону України “Про фінансовий лізинг» право власності на предмет лізингу протягом усього строку дії договору залишається у лізингодавця. Лізингоодержувачем право власності на предмет лізингу набувається після сплати ним усіх платежів, передбачених договором фінансового лізингу.
23.03.2006 р. між позивачем ПП “Агротон» та відповідачем ВАТ Банк “БІГ Енергія» (в особі Запорізької територіальної філії ВАТ Банк “БІГ Енергія») був укладений договір факторингу валютних цінностей № 05/FLT-041-03-06, згідно з яким позивач відступив цьому відповідачу право грошової вимоги зі сплати ПП “Вершиці» лізингових платежів за договором лізингу (надалі -договір факторингу).
В якості забезпечення Третьою особою його зобов'язань по сплаті лізингових платежів на користь Відповідача-1, 23.03.2006 р. між позивачем ПП “Агротон» та відповідачем ВАТ Банк “БІГ Енергія» в особі Запорізької територіальної філії ВАТ Банк “БІГ Енергія» був укладений договір застави № 05/FLT-041-03-06, згідно з яким позивач на виконання лізингоодержувачем ПП “Вершиці» своїх зобов'язань передав відповідачу ВАТ Банк “БІГ Енергія» в заставу лізингове майно, тобто: трактор John Deere 8400, зав. №020864, двиг. №048567, реєстраційний №01040, вартістю 619502,50коп.; трактор John Deere 8400, зав. №021329, двиг. №053069, реєстраційний №01053 ВО, вартістю 622598грн.50коп.
Пунктом 6.5. договору факторингу встановлено, що Клієнт (ПП “Агротон») не несе відповідальності за несвоєчасність та повноту виконання Боржником (ПП “Вершиці») своїх зобов'язань перед Фактором (Банк “БІГ Енергія»), окрім тих обов'язків, що прямо вказані в договорі застави.
Пунктом 4.2 договору застави № 05/FLT-041-03-06 від 23.03.2006р. встановлено, що майнова порука ПП “Агротон» обмежена лише заставою предмета застави за цим договором, та розширеному тлумаченню не підлягає. Заставодавець не відповідає перед заставодержателем іншим чином, ніж прямо вказано у договорі застави (наприклад, іншим своїм майном, грошима, тощо).
У зв'язку з наявністю грошової заборгованості за договором лізингу третьої особи ПП “Вершиці», відповідач ВАТ Банк “БІГ Енергія»(в особі Запорізької територіальної філії ВАТ Банк “БІГ Енергія») без участі власника майна (ПП “Агротон») та без участі лізингоодержувача (ПП “Вершиці») вилучив лізингове майно з місця його зберігання.
05.10.2006 р. цей же відповідач зареєстрував в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна звернення стягнення на лізингове майно (витяг №9418797) згідно з договором застави № 05/FLT-041-03-06 від 23.03.2006 р. та направив до ПП “Агротон» повідомлення про порушення боржниками зобов'язання за договором фінансового лізингу № А0368 від 15.02.2006 р. (вих. № 2059 від 05.10.2006 р.).
02.11.2006 р. відповідачем ВАТ Банком “БІГ Енергія» (в особі Запорізької територіальної філії ВАТ Банк “БІГ Енергія»), який без дозволу ПП “Агротон» діяв від його імені, та відповідачем ФГ “Чевенгур» був підписаний договір купівлі-продажу № FLT-041-03-06, згідно з яким ПП “Агротон» як власник начебто продав ФГ “Чевенгур» сільськогосподарську техніку, а саме: трактор John Deere 8400, зав. №020864, двиг. №048567, реєстраційний №01040, вартістю 619502,50коп.; трактор John Deere 8400, зав. №021329, двиг. №053069, реєстраційний №01053 ВО, вартістю 622598грн.50коп.
Після підписання відповідачами цього договору сільськогосподарська техніка була передана посадовими особами відповідача ВАТ Банку “БІГ Енергія» (в особі Запорізької територіальної філії ВАТ Банк “БІГ Енергія») відповідачу ФГ “Чевенгур» на підставі акту приймання-передачі № FLT-041-03-06 від 23.03.2007 р.
Майно, передане відповідачу ФГ “Чевенгур», оприбутковане ним за ціною 1242101грн.коп., у тому числі ПДВ відповідно до зазначеного акту приймання-передачі. Однак, податкової накладної, обов'язкової для укладення під час такого відчуження, а також належних доказів сплати до бюджету суми ПДВ з одержаних ВАТ Банком “БІГ Енергія» грошових коштів відповідачі суду не надали.
Проаналізувавши наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
На підставі ст.30 ч.1 закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у зв'язку з невиконанням ПП “Вершиці» своїх обов'язків з договору лізингу відповідач ВАТ Банк “БІГ Енергія» (в особі Запорізької територіальної філії ВАТ Банк “БІГ Енергія»), мав право звернути стягнення на предмет застави і реалізувати його з метою погашення заборгованості ПП “Вершиці» лише на умовах, визначених законодавством.
У відповідності до ст. 2 закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», на який відповідач ВАТ Банк “БІГ Енергія»(в особі Запорізької територіальної філії ВАТ Банку “БІГ Енергія») посилався як на підставу для укладення спірного договору купівлі-продажу, ПП “Агротон» виступає у якості майнового поручителя (як це вбачається з договору застави), і також є боржником.
В свою чергу, у відповідності до ч.3 ст. 28 закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо боржник, у володінні якого знаходиться предмет забезпечувального обтяження, не виконує обов'язок щодо передачі предмета забезпечувального обтяження у володіння обтяжувача, звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду.
При цьому, відповідач ВАТ Банк “БІГ Енергія» в особі Запорізької територіальної філії ВАТ Банку “БІГ Енергія» не надав суду належних доказів того, що, за умови одержаних ним від боржника (ПП “Агротон») заперечень, будь-яким судом прийняте рішення про звернення стягнення на заставлене майно, або заставодержателю рішенням суду надано право реалізовувати заставлене майно від імені власника без одержання від нього довіреності, або про надання йому таких повноважень судом.
Також, як зазначалось вище, ВАТ Банк “БІГ Енергія» в особі Запорізької територіальної філії ВАТ Банк “БІГ Енергія» зареєстрував звернення стягнення на заставлене майно в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та направив ПП “Агротон» повідомлення про звернення стягнення на заставлене майно 04.12.2006 р.
У відповідності до ст. 28 закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним, і в разі, якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача.
Невиконання Відповідачем 1 зазначених вище норм договору застави та цивільного закону вказує на те, що у нього було відсутнє право самостійно укладати договір купівлі-продажу. А відсутність права на укладення договору купівлі-продажу вказує на те, що зміст цього правочину суперечить нормам цивільного законодавства, що зазначені вище. Це є підставою для недійсності правочину, як передбачає ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України.
По-друге, у відповідності до ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, тобто здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Як зазначено у попередньому пункті цієї заяви, у Відповідача 1 було відсутнє право на укладання спірного правочину. У зв'язку з цим суд важає, що у Відповідача 1 був відсутній необхідний обсяг цивільної дієздатності на укладення спірного договору.
Слід також особливо зазначити, що ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України прямо зазначає, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін визнано судом недійсним повністю або в частині. При цьому, у преамбулі спірного правочину зазначено, що Відповідач 1 діє від імені Позивача, тобто Позивач, таким чином, також набуває статус сторони правочину і може вимагати його недійсності у зв'язку з порушенням Відповідачем 1 господарської компетенції. Як переконливо наведено в попередньому пункті цієї заяви, у Відповідача 1 не було необхідної господарської компетенції на укладення спірного договору купівлі-продажу.
По-третє, у відповідності до ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі. Як зазначено в преамбулі спірного правочину, Відповідач 1 діє від імені Позивача, тобто Позивач, таким чином, також набуває статусу учасника правочину, на що вказувалось вище. В той же час, Позивач не уповноважував Позивача 1 на укладання спірного правочину і, навпаки, заперечував проти його укладання. Таким чином, спірний правочин не є вільним для Позивача і не відповідає його внутрішній волі.
З цього виходить, що обтяжувач (ВАТ Банк “БІГ Енергія» в особі Запорізької територіальної філії ВАТ Банк “БІГ Енергія) у будь-якому разі не мав права відчужувати заставлене майно до спливу зазначеного в законі тридцятиденного строку. Ця ж норма закріплена в договорі фінансового лізингу, право вимоги платежів за яким було відступлено заставодержателю, і умов якого він мав дотримуватись у відповідності до укладеного ним договору факторингу. В той же час, спірний договір купівлі-продажу між ПП “Агротон», укладений від його імені ВАТ Банком “БІГ Енергія»(в особі Запорізької територіальної філії ВАТ Банк “БІГ Енергія») та ФГ “Чевенгур» був підписаний 16.02.2007 р., тобто - до закінчення 30-денного строку, встановленого законом та договором фінансового лізингу. Це, в свою чергу, позбавило позивача та третю особу (ПП “Вершиці») часу, який наданий боржникам на цей випадок діючим законодавством.
Навіть у разі добровільної передачі боржниками заставленого майна для його позасудового продажу в рамках закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», його реалізацію обтяжувач зобов'язаний був здійснювати у порядку, встановленому статтею 27 цього Закону. Тобто, не пізніше 30 днів до дати плануємого відчуження повідомити боржника та інших обтяжувачів відповідного рухомого майна про свій намір реалізувати таке право із зазначенням обраного ним способу, місця та часу проведення процедури продажу. При цьому, повідомлення відповідача ВАТ Банк “БІГ Енергія» в особі Запорізької територіальної філії ВАТ Банку “БІГ Енергія» про порушення боржниками зобов'язань за договором фінансового лізингу (вих. №20594 від 04.12.2006 р.) не містить інформації про місце та час проведення процедури продажу заставленого майна. ВАТ Банк “БІГ Енергія» (в особі Запорізької територіальної філії ВАТ Банку “БІГ Енергія») не надав суду належних доказів того, що позивачу ПП “Агротон» надсилались ще будь-які повідомлення про звернення стягнення на заставлене майно, які містили б встановлену законом інформацію. Цим самим відповідач ВАТ Банк “БІГ Енергія» порушив вимоги ст.27 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», чим позбавив боржників (зокрема -позивача) можливості прийняти участь в цих торгах та захистити свої інтереси.
Таким чином, Законом України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» право заставодержателя самочинно реалізовувати майно, яке на праві власності належить заставодавцю, за вказаних обставин не передбачене.
У відповідності до ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України, ст. 806 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 1, ст. 2, ч. 2 ст. 8 Закону України “Про фінансовий лізинг», право власності на предмет лізингу належить лізингодавцю (тобто позивачу - ПП “Агротон») до повного виконання лізингоодержувачем своїх зобов'язань з договору фінансового лізингу. Право власності ПП “Агротон» на предмет лізингу протягом дії договору лізингу також встановлено п. 5.1 договору лізингу, і ця умова договору повинна виконуватися відповідно до ч. ч. 1, 2, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, а також - ст. ст. 525, 526, 599 Цивільного кодексу України, згідно з якими зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно з умовами договору, а також - вимогами Цивільного кодексу України та інших актів цивільного законодавства. При цьому одностороння відмова від виконання зобов'язань чи одностороння зміна зобов'язань забороняється.
Діючим законодавством встановлений порядок звернення стягнення на заставлене майно, яке на праві власності належить заставодавцю.
Зокрема, частиною 7 ст.20 Закону України “Про заставу» передбачено, що реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим законом чи договором. А частиною 1 ст.21 Закону України “Про заставу» передбачено, що реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором.
У відповідності до ч. 1 ст. 574 Цивільного кодексу України, ст. 1 Закону України “Про заставу», ст. 3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» право виникає, зокрема, з договору. Таким чином, у випадку самостійного продажу предмету застави таке право може бути встановлене виключно на підставі умов договору застави, а також законодавства.
Договором застави визначені наступні умови самостійного продажу предмету застави заставодержателем. У відповідності до п. 2.1.4 договору застави, Відповідач 1 мав право самостійно або через повірених осіб реалізувати предмет застави з метою погашення заборгованості боржника у порядку, передбаченому чинним законодавством України та цим договором.
Згідно з п. 3.2 договору застави, у разі прийняття заставодержателем рішення про звернення стягнення на предмет застави заставодержатель письмово повідомляє про це заставодавця, який в цьому разі повинен виконати п. 2.4.1 договору застави. Згідно з п. 2.4.1 договору застави, у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань боржника за договором лізингу або за зверненням заставодержателя у десятиденний термін з дати такого звернення заставодавець повинен здійснити відчуження предмета застави на користь заставодержателя або передати довіреність на право вилучення та відчуження предмету застави уповноваженій особі заставодержателя.
Окрім цього, спеціальним розділом 3 договору застави (під назвою «Звернення стягнення на предмет застави», п. п. 3.1-3.7) встановлені умови та визначено право продажу предмету застави не заставодержателем, а безпосередньо заставодавцем.
Таким чином, на умови договору застави розповсюджується дія ч. ч. 1, 2, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 599, 629 Цивільного кодексу України, згідно з якими зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно з умовами договору, вимогами Цивільного кодексу України та інших актів цивільного законодавства і одностороння відмова від виконання зобов'язань чи одностороння зміна зобов'язань забороняється.
Відповідач ВАТ Банк “БІГ Енергія»(в особі Запорізької територіальної філії ВАТ Банку “БІГ Енергія») не надав суду будь-яких належних доказів того, що звернення стягнення на заставлене майно, а також його продаж відповідачу ФГ “Чевенгур» здійснювалось власником майна (ПП “Агротон») або за наданою ним довіреністю. Договір купівлі-продажу № FLT-041-03-06 та акт приймання-передачі від імені власника майна - ПП “Агротон» підписав начальник Запорізької територіальної філії ВАТ Банку “БІГ Енергія» А.Ф.Різноокий. Судом встановлено, що ані його, ані будь-яких інших посадових осіб відповідача ВАТ Банку “БІГ Енергія» позивач (власник майна) на ці дії не уповноважував.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відсутність довіреності у Відповідача 1 в момент укладення спірного договору є обставиною, яка позбавляє Відповідача 1 права на самостійний продаж заставленого майна.
Відповідно до цього, договір застави № 05/FLT-041-03-06 від 23.03.2006 р., на який посилався відповідач ВАТ Банк “БІГ Енергія» (в особі Запорізької територіальної філії ВАТ Банку “БІГ Енергія») при укладенні спірного договору купівлі-продажу, за вказаних обставин не міг бути підставою для самочинного (без рішення суду) звернення стягнення заставодержателем на зазначене у ньому майно, та його реалізацію без участі позивача.
Також суд звертає увагу, ціна продажу в спірному договорі була встановлена відповідачами на рівні 583549грн.20коп.
Однак, за станом на 16.02.2007р. балансова вартість цього майна (тобто купівельна вартість, зменшена на суму амортизації відповідно до ст.ст. 8.2.2 та 8.6.1 закону України “Про оподаткування прибутку підприємств») становила суму 999891грн.31коп. Вказана обставина підтверджується розрахунком власника майна (позивача), та балансовою довідкою лізингоодержувача (третьої особи), які додані в матеріали справи. Відповідно до цього, майно було відчужене відповідачами нижче його балансової вартості на 416342грн.11коп. Незалежна оцінка майна відповідачами не проводилася. При цьому зазначена ціна майна в спірному договорі містила розмір, повністю тотожний розміру заборгованості третьої особи ПП “Вершиці» перед відповідачем ВАТ Банком “БІГ Енергія». Це унеможливило після звернення стягнення та реалізації заставленого майна повернення заставодавцю будь-яких коштів, що залишилися після задоволення претензій заставодержателя (що передбачено законом України “Про заставу»).
Реалізація заставленого майна поза встановленим законом та договором застави порядком, та за ціною нижче його дійсної балансової вартості позбавила позивача (заставодавця) можливості відшкодувати заборгованість перед ним за договором лізингу третьої особи - ПП “Вершиці».
Вказана обставина суттєво порушила інтереси заставодавця (позивача), які захищені діючим законодавством (а також - п.4.2 договору застави та п.6.5 договору факторингу), та суттєво порушила інтереси лізингоодержувача (третьої особи ПП “Вершиці»), тому як на підставі ч.1. ст.9 закону України “Про фінансовий лізинг» лізингоодержувачу забезпечується захист його прав на предмет лізингу нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту прав власника.
Також, суд зазначає, що згідно п.2.23 “Правил державної реєстрації та обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів» (погоджених 11.06.2004 з Міністерством внутрішніх справ України та зареєстрованих 23.06.2004 р. в Міністерстві юстиції України за № 772/9371), відчуження машин, які не зняті з державного обліку, не допускається. В свою чергу, п. 1.2. цього документу встановлено, що ці Правила є обов'язковими для всіх фізичних і юридичних осіб України, іноземних фізичних і юридичних осіб, а також осіб без громадянства, які є власниками машин, а також осіб, які від імені власників володіють, користуються чи розпоряджаються цими машинами на законних підставах». Таким чином, відчуженню зазначеної техніки у будь-якому разі повинне передувати її зняття з державного обліку. Однак, зазначена техніка, як до, так і після підписання відповідачами спірного договору купівлі-продажу перебувала на державному обліку як власність ПП “Агротон», та мала відповідні державні номери.
У відповідності до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1, 2, 3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України. У відповідності до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України та іншим актам цивільного законодавства.
З наведеного виходить, що відповідачі при укладенні спірного договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки порушили наведені вище норми цивільного законодавства, що призвело до порушення права власності на зазначене майно позивача - ПП “Агротон». У відповідності до ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 319, ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 134 Господарського кодексу України, правом власності є непорушне право особи на володіння, користування та розпоряджання річчю (майном), яке здійснюється відповідно до закону на власний розсуд, незалежно від волі інших осіб, і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Посилання відповідача-1 на акт вилучення лізингового майна від 02.11.2006р., судом до уваги не приймається, оскільки по-перше на акті вилучення відсутня печатка позивача, по-друге - акт вилучення містить вказівку на те, що він укладений на підставі письмової вимоги вих. № 2059 від 05.10.2007 р.
В ході розгляду справи з'ясовано, що 02.11.2006р. керівник позивача Богдановський А.Б., взагалі не міг підписувати зазначений акт, оскільки знаходився у відрядженні.
За таких обставин, суд не приймає акт вилучення лізингового майна від 02.11.2006р. як доказ добровільного погодження позивачем вилучення у нього лізингової техніки.
До того ж, в акті зазначені одиниці техніки, які вже були вилучені.
Заперечення відповідачів спростовуються вищевикладеними обставинами.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідачів.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 203, 215, 574, 599, 658, ст. 1 Закону України “Про заставу», ст.ст. 28, 30 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» суд, -
Позов задовольнити.
Визнати недійсним в повному обсязі з моменту укладення договір купівлі-продажу №FLT-041-03-06 від 16.02.2007р., укладений між ВАТ Банк “Біг Енергія», яке діяло через Запорізьку територіальну філію ВАТ Банку “БІГ Енергія» в якості Продавця та фермерським господарством “Чевенгур» в якості Покупця.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Банк “БІГ Енергія» в особі Запорізької територіальної філії відкритого акціонерного товариства Банку “БІГ Енергія» (69035, Запоріжжя, вул. Сталеварів, 19, код ЄДРПОУ 24519557) на користь Приватного підприємства “Агротон» (69060, м.Запоріжжя, вул. Івана Богуна, 117, код ЄДРПОУ 31476606) 42(сорок дві)грн.50коп. державного мита та 59(п'ятдесят дев'ять)грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Стягнути з Фермерського господарства “Чевенгур» (72364. Запорізька область, Мелітопольський район, с.Констянтинівка, вул. Шкільна, буд.317-А, код ЄДРПОУ 23880469) на користь Приватного підприємства “Агротон» (69060, м.Запоріжжя, вул. Івана Богуна, 117, код ЄДРПОУ 31476606) 42(сорок дві)грн.50коп. державного мита та 59(п'ятдесят дев'ять)грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Повернути з Державного бюджету Орджонікідзевського району (р/р 31119095700007, банк Головне управління Державного казначейства у запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку -095) на користь Приватного підприємства “Агротон» (69060, м.Запоріжжя, вул. Івана Богуна, 117, код ЄДРПОУ 31476606) 85(вісімдесят п'ять)грн.00коп. державного мита, сплаченого відповідно до квитанції №3/3 від 26.06.2008р.
Видати довідку.
Суддя О.В. Яцун
Рішення підписано: 04 липня 2008р.