ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
19 березня 2009 р.
Справа № 3/54
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М.М.
При секретарі судового засідання: Ковалюк С.Я.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросвіт", вул. Незалежності, 46, м. Івано-Франківськ, 76007
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос-Сервіс", вул. Євшана, 9, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300
про стягнення заборгованості в сумі 76 186,12 грн.
За участю представників сторін:
Від позивача: не з'явилися.
Від відповідача: Загребельний Ю.А. - представник, (довіреність № 103 від 23.07.07р.)
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Електросвіт" заявило вимогу до товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос-Сервіс" про стягнення заборгованості в сумі 76 186,12 грн.
Справа розглядалась з оголошенням перерв в судових засіданнях 22.04.08р., 20.01.09р. та 28.02.09р.
Позивач заявою від 27.01.09р. вих. № 01-01/09-юр збільшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача 91 602 грн. 70 коп. заборгованості, в тому числі: 71 180 грн. 02 коп. основного боргу, 17 920 грн. 84 коп. інфляційних збитків та 2 501 грн. 84 коп. 3% річних.
Враховуючи статтю 22 Господарського процесуального кодексу України, яка дає позивачу право до прийняття рішення збільшити розмір позовних вимог, суд вважає за правильне подану заяву позивача задоволити
Позовні вимоги позивача грунтуються на невиконанні відповідачем угод № 1 та № 2 про перевід боргу, відповідно до умов яких підприємець Китчак Н.М. передала, а ТзОВ "Геліос-Сервіс" прийняло на себе зобов"язання погасити заборгованість підприємця Китчак Н.М. перед ТзОВ "Електросвіт" в сумі 56 510 грн. 28 коп. та 13 810 грн. 74 коп. відповідно, в зв"язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 11.03.09р. (відповідно до заяви про уточнення розміру позовних вимог) становить 71 180 грн. 02 коп. та складає суму основного боргу.
Крім того, позивач посилається на видаткову накладну № ЕС - 0000149857 від 30.10.06р., згідно якої відповідач не погасив заборгованість за поставлену продукцію, і, яка з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми станом на 01.11.07р. сладала 982 грн. 14 коп. та, на підставі якої відповідачу було направлено претензію № 170 від 01.11.07р. з вимогою погасити борг. Згідно зазначеного просить стягнути дану заборгованість.
Представник позивача в судове засідання не з"явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи ухвалою суду від 12.03.09 з повідомленням про вручення поштового відправлення, про причини такого неприбуття суду не повідомив.
Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечує. Подав суду платіжне доручення № 396 від 16.11.2007р. на суму 982 грн. 14 коп., сплачену згідно претензії № 170 від 01.11.07р. по кредиторській заборгованості за електротовари поставлені ТзОВ "Електросвіт" відповідачу за видатковою накладною № ЕС - 0000149857 від 30.10.06р.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача в обгрунтування своїх заперечень, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.
Предметом даного спору є стягнення заборгованості за угодами б/н про перевід боргу від 01.04.07р., укладеними між підприємцем Китчак Н.М., ТзОВ "Електросвіт" і ТзОВ "Геліос-Сервіс", згідно умов яких підприємець Китчак Н.М. передала, а ТзОВ "Геліос-Сервіс" прийняло на себе зобов"язання погасити заборгованість підприємця Китчак Н.М. перед ТзОВ "Електросвіт" в сумі 56 510 грн. 28 коп. та 13 810 грн. 74 коп.
При розгляді матеріалів справи, судом встановлено, що рішеннями господарського суду Івано-Франківської області від 20.08.08р., залишеними в силі Постановою Вищого господарського суду України від 05.02.09р., визнано недійсними угоди б/н про перевід боргу від 01.04.07р.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Отже, аналізуючи дану норму, факти, які містяться у винесених раніше судових рішеннях мають для суду преюдиційний (обов"язковий) характер та доказуванню не підлягають, оскільки їх з істиністю вже встановлено у рішенні, і немає необхідності встановлювати їх знову.
Таким чином, неможливим є стягнення заборгованості за угодами, які визнані судом недійсними, а тому, суд вважає вимоги позивача необгрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.
Разом з тим, суд відхиляє вимогу позивача щодо стягнення 982 грн. 14 коп. заборгованості за поставлену відповідачу продукцію по видатковій накладній № СЕ - 0000149857 від 30.10.06р., оскільки, згідно представленого відповідачем платіжного доручення № 396 від 16.11.2007р. вбачається факт проплати в розмірі 982 грн. 14 коп. (проплата здійснена ще до подання позову до суду), в зв"язку з чим суд відмовляє позивачу у задоволенні позову в цій частині.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ч. 2 ст. 35, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
в позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Фрич Марія Миколаївна
рішення підписане 24.03.09
Виготовлено в АС "Діловодство суду"