610/1849/13-ц
2/610/519/2013
23.07.2013 м.Балаклія
Балаклійський районний суд Харківської області в складі головуючого судді Носова Г.С., при секретарі Стрижко Т.Ю., за участі представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Балаклія цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третьої особи Балаклійського РС ГУ ДМСУ в Харківській області про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та про зняття з реєстраційного обліку в будинку,
21.05.2013 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що між ним та відповідачкою ОСОБА_3 був укладений шлюб, який розірвано у 1990 році. Від шлюбу народилися доньки ОСОБА_5 та ОСОБА_4. Після розірвання шлюбу колишня дружина відразу почала проживати окремо. На даний час доньки досягли повноліття, одружилися та мешкають окремо разом зі своїми чоловіками. Позивачу на праві власності належить житловий будинок розташований за адресою АДРЕСА_1 У цьому будинку не проживають, але зареєстровані ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ОСОБА_3 фактично не мешкає у цьому будинку з моменту припинення шлюбних відносин. Донька ОСОБА_4 більше року проживає за адресою АДРЕСА_2 зі своїм чоловіком, а донька ОСОБА_5 - вже понад 5 років, також проживає з чоловіком.
В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги, зазначивши, що його колишня дружина не мешкає в будинку з 2005 року, донька ОСОБА_4 - мешкала в будинку до 2010 року, а донька ОСОБА_5 до 2006 року, просив позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідачка ОСОБА_3 та її представник в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позову посилаючись на безпідставність заявлених позовних вимог. Так, вона дійсно пішла з будинку в 2005 році, але зробила це вимушено, внаслідок морального тиску колишнього чоловіка, проте вона неодноразово з'являлася на подвір'ї будинку, намагалася користуватися житловим приміщенням, утримувати своє господарство, худобу, але позивач змінив замки в будинку, фактично давав потрапити до будинку лише на декілька хвилин.
В судове засідання відповідачкі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, надала заяву, в якій не заперечує проти задоволення позову, просила розглянути справу без її участі.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову.
Судовим розглядом встановлено, що згідно витягу з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 213844 житловий будинок по АДРЕСА_1 зареєстрований на і'мя ОСОБА_2 (а.с.7).
Як вбачається з домової книги в житловому будинку зареєстровані доньки сторін по справі: ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та ОСОБА_3 ( а.с. 8-9).
Згідно довідок Балаклійського районного сектору Головного Управління Державної міграційної служби в Харківській області ДМС України від 01.06.2013 року в домоволодінні, власником якого значиться позивач, зареєстровані відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5.(а.с.13-15).
Свідки з боку позивача, викликані судом, в судове засідання не з'явились.
Згідно зі ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-яки фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст.ст.57-58 ЦПК України).
Відповідно до ст.ст.59, 60 того ж Кодексу доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши до суду належні та допустимі докази на їх підтвердження, крім випадків встановлених ст.61 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
У відповідності до змісту ст.ст.11,15 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За таких обставин та з огляду на відсутність у матеріалах цивільної справи беззаперечних, об'єктивних, належних та допустимих, в розумінні ст.ст.58, 59 ЦПК України, доказів на підтвердження обставин, які становлять предмет позову і мають юридичне значення для вирішення справи, в його задоволенні необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 10,11,15, 60, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третьої особи Балаклійського РС ГУ ДМСУ в Харківській області про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та про зняття з реєстраційного обліку в будинку - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Повний текст рішення виготовлено 23.07.2013 р.
Суддя: