Дата документу 17.07.2013
Справа № 501/1934/13-к
Іллічівський міський суд Одеської області
16 липня 2013 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Вергопуло К.В.,
при секретарі - Черняєвій С.В.,
за участю:
прокурора - Попадюка І.М.,
захисників - адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
потерпілого - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судновому засіданні в залі суду в місті Іллічівську Одеської області кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Одесса, громадянина України, який має неповну середню освіту, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_2, не має судимості відповідно до ст.89 КК України,
за звинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.2 КК України,
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м.Іллічівська Одеської області, громадянина України, який має неповну середню освіту, одружений, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3, раніше засуджений:
01 березня 1996 року Іллічівським міським судом за ст.ст.141 ч.2, 140 ч.2, 140 ч.3, 94 КК України (в редакції 1960 року) до 10 років позбавлення волі (звільнений 20 грудня 2001 року умовно-достроково на 3 роки 5 місяців 24 дні);
29 листопада 2002 року Іллічівським міським судом за ст.15, 185 ч.3, 185 ч.3 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі (звільнений 23 серпня 2006 року умовно-достроково на 5 місяців 20 днів);
18 лютого 2008 року Іллічівським міським судом за ст.ст.186 ч.2, 307 ч.2, 309 ч.2, 315 ч.1 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі (звільнений 31 серпня 2012 року по відбуттю строку покарання);
за звинуваченням у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.186 ч.2, 187 ч.2, 395 КК України,
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м.Іллічівська Одеської області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, не одружений, має одну неповнолітню дитину, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, раніше судимий:
03 лютого 1994 року Іллічівським міським судом Одеської області за ст.140 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку відповідно до ст.46-1 КК України (у редакції 1963 року) на 1 рік,
12 грудня 1996 року Іллічівським міським судом Одеської області за ст.ст.140 ч.3, 141 ч.3 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна (звільнений 07 серпня 2002 року від відбування покарання умовно-достроково на невідбутий термін 11 місяців 29 днів за постановою Малиновського районного суду м.Одеси від 06 серпня 2002 року),
09 листопада 2006 року Іллічівським міським судом Одеської області за ст.ст.186 ч.2, 187 ч.1 КК України до 6 років позбавлення волі (звільнився 23 листопада 2011 року за відбуттям строку покарання),
09 серпня 2012 року Іллічівським міським судом Одеської області за ст.395 КК України до 1 місяця арешту (звільнився 07 вересня 2012 року за відбуттям строку покарання),
за звинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.2 КК України,
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця м.Іллічівська Одеської області, громадянина України, який має вищу освіту, не одружений, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_5, раніше не судимий,
за звинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.2 КК України,
18 лютого 2013 року, приблизно о 20-00 годині, біля середньої школи №4, по вул.Першого Травня, в м.Іллічівську Одеської області, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 вступили в попередню злочинну змову, направлену на напад з метою заволодіння майном ОСОБА_4, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_7 наніс удар кулаком потерпілому в обличчя, ОСОБА_6 схопив його за куртку, щоб подолати опір. Потерпілий вирвався та намагався втекти, але ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 наздогнали його. ОСОБА_8 збив потерпілого з ніг, після чого вищезазначені особи для подолання опору потерпілого нанесли йому не менше 15 ударів ногами в різні частини тулуба та ніг, у том числі і не менше чотирьох ударів ногами в область голови. Подолавши опір потерпілого, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підняли потерпілого під руки, а ОСОБА_6 наніс удар ногою в область голови потерпілого, після чого ОСОБА_4 втратив свідомість. Після приходу до тями потерпілого ОСОБА_6 та ОСОБА_5 продовжували наносити удари потерпілому руками в область ребер та грудної клітини, а ОСОБА_7 та ОСОБА_8 продовжували його утримувати під руки. Після чого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в супроводі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 перетягли потерпілого у двір будинку №11-б, по вул.Першого Травня, в м. Іллічівську Одеської області. По дорозі ОСОБА_6, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_7, зняв з потерпілого ОСОБА_4 золотий браслет, вартістю 8750 грн., та годинник, вартістю 470 грн. Біля будинку №11-б, по вул.Першого Травня, в м. Іллічівську Одеської області, потерпілого посадили на лавку, де ОСОБА_6 та ОСОБА_8 продовжували його бити, при цьому нанесли йому не менше 2 ударів, кожний, кулаком в обличчя. ОСОБА_7 утримував потерпілого в сидячому положенні, обхвативши руками під груди, а ОСОБА_6, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_7, зірвав з шиї потерпілого ОСОБА_4 золотий ланцюжок, вартістю 5000 грн., з двома золотими кулонами, вартістю по 2000 грн. кожний.
Таким чином, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 своїми спільними діями заволоділи майном потерпілого ОСОБА_4 на загальну суму 18220 грн., після чого покинули місце злочину та розпорядилися майном потерпілого як своїм особистим.
В результаті розбійного нападу потерпілому ОСОБА_4 були спричинені наступні тілесні ушкодження: рубець спинки носу біля переносиці, який сформувався в результаті загоєння глибокої садни, множинних забиттів обличчя, забиття лівої гомілки, гематоми, забиттів шиї, брюшної стінки, закритої черепно-мозкової травми в формі струсу головного мозку.
Множинні садни обличчя та закрита черепно-мозкова травма в формі струсу головного мозку відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Забиття лівої гомілки, гематома, забиття шиї, брюшної стінки відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.
Крім того, 24 січня 2013 року, приблизно о 05 годині 00 хвилин, ОСОБА_6, маючи намір на відкрите заволодіння чужим майном та реалізуючи його, знаходячись біля будинку №18-а, по вул.Олександрійській, в м. Іллічівську Одеської області, шляхом ривку, відкрито заволодів майном потерпілої ОСОБА_9, а саме: жіночою сумкою, яка не представляє матеріальної цінності, в якій знаходились гроші в розмірі 770 грн., та мобільний телефон марки «Самсунг», вартістю 1200 грн. з чіп картою «Лайф», яка не представляє матеріальної цінності, без коштів на рахунку, а всього майном на загальну суму 1970 грн. та розпорядився майном потерпілої як своїм особистим на свій розсуд.
Крім того, ОСОБА_6, будучи судимий 18 лютого 2008 року Іллічівським міським судом Одеської області за ст.ст.186 ч.2, 307 ч.2, 309 ч.2, 315 ч.1 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі, звільнився 31 серпня 2012 року по відбуттю строку покарання та вибув за адресою: АДРЕСА_1.
Постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 31 серпня 2012 року відносно ОСОБА_6 встановлений адміністративний нагляд строком на 18 місяців та встановлені обмеження: щоденно знаходитись дома з 22.00 до 05.00 ранку наступного дня за встановленою для постійного проживання адресою; заборона виїзду із населеного пункту постійного мешкання без дозволу керівника територіального РВ УМВС України; з'являтися для реєстрації в територіальний РВ УМВС України за місцем постійного мешкання 4 (чотири) рази на місяць, та з'являтися за викликом міліції; заборона відвідувати кафе, бари, ресторани та місця, де проводиться продаж спиртних напоїв на розлив.
З обмеженнями, викладеними у вказаній постанові, ОСОБА_6 був ознайомлений під підпис 31 серпня 2012 року.
Однак, 08 січня 2013 року ОСОБА_6 умисно, самовільно, без поважних причин та без дозволу органу внутрішніх справ - Іллічівського МВ ГУМВС України в Одеській області, з метою ухилення від адміністративного нагляду покинув місце проживання за адресою: АДРЕСА_6, де мешкав з дозволу та повідомлення співробітників Іллічівського МВ ГУМВС України в Одеській області, чим порушив правила адміністративного нагляду.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у скоєнні розбою визнав частково та показав суду, що 18 лютого 2013 року він знаходився з ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 в м.Іллічівську. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 призначили ОСОБА_4 зустріч, так як хотіли з'ясувати відносини з ОСОБА_4 з приводу того, що останній розповсюджує неправдиві слухи про ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Він пішов на зустріч, так як теж бажав з'ясувати відносини з ОСОБА_4, який також розповсюджував неправдиві слухи про нього. Коли з'явився ОСОБА_4, з ним розмовляли ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 Він чув, як ОСОБА_7 сказав ОСОБА_4, що останній «залетів на 2500 доларів США». Потім він бачив, як ОСОБА_7 вдарив кулаком в обличчя потерпілому, від чого той впав, а коли піднявся то почав тікати, але ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та він наздогнали ОСОБА_4 При цьому ОСОБА_7 збив ОСОБА_4 на землю, а ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 почали бити ногами потерпілого по голові та тулубу. Він також наносив удари потерпілому кулаком своєї руки у голову, але не попадав. Потім потерпілого підняли і ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_5 повів його на лавку. Коли вели ОСОБА_4, то він бачив, як ОСОБА_6 знімає з потерпілого його речі. Знаходячись на лавці, він вдарив ОСОБА_4 в обличчя кулаком. Також він бачив, як ОСОБА_6 заліз своєю рукою під одежу потерпілого, а потім він побачив, як в руці у ОСОБА_6 та руці у ОСОБА_5 були частини золотого ланцюжка. При цьому ОСОБА_5 знаходився на відстані одного метра від потерпілого.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у скоєнні розбою визнав частково та пояснив, що 18 лютого 2013 року, у вечері, він знаходився біля середньої школи по вул.Першого Травня, в м.Іллічівську, разом з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 Також була присутня його дружина ОСОБА_13 Вони зустрічалися для того, щоб випити пляшку горілки у якості примирення з ОСОБА_4, так як останній розповідав, що ОСОБА_6 говорить відносно нього неправду. Під час зустрічі він одразу сказав ОСОБА_4, що не має до нього ніяких претензій. Він стояв зі своєю дружиною неподалік і чув, як ОСОБА_4 лаявся з ОСОБА_8 та іншими. Він не бачив, щоб хтось бив потерпілого. Потім він з дружиною почав відходити він місця зустрічі, але до нього підійшов ОСОБА_6, який спитав чи є у нього паспорт і попросив здати до ломбарду два фрагмента золотого ланцюжка. Він погодився та здав до ломбарду фрагменти золотого ланцюжка, після чого повернувся до вищевказаних осіб, з якими продовжив вживати алкогольні напої. Ніяких тілесних ушкоджень у ОСОБА_4 він не бачив. Закладні з ломбарду у нього були вилучені під час особистого огляду. Йому тепер відомо, що у той вечір ОСОБА_6 також у ломбард на свій паспорт здавав золоті вироби, а тому не може пояснити, чому відрізки золотого ланцюжка ОСОБА_6 попросив здати в ломбард саме його.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у скоєнні розбою визнав частково, та пояснив, що 18 лютого 2013 року, у вечері, він разом з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 знаходились біля будинку школи, в м. Іллічівську, де вони зібрались для того, щоб вжити спиртні напої. ОСОБА_14 став погано висловлюватись на адресу його сім'ї, у зв'язку з чим він наніс один удар кулаком своєї руки йому в обличчя. Після цього ОСОБА_4 став тікати, але його наздогнав ОСОБА_8, який збив ОСОБА_4 з ніг та почав потерпілого бити. Більше ніхто ОСОБА_4 не бив та майно у ОСОБА_4 не забирав.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав частково та пояснив суду, що 24 січня 2013 року, о 05 годині 00 хвилин, знаходячись біля будинку №18-а, по вул.Олександрійській в м.Іллічівську, він вирвав з рук жінки, яка йшла по дорозі, жіночу сумку, в якій знаходились гроші в розмірі 770 грн. та мобільний телефон марки «Самсунг». Викраденим розпорядився на свій розсуд.
Крім того, 18 лютого 2008 року він був судимий Іллічівським міським судом Одеської області до позбавлення волі, звільнився 31 серпня 2012 року по відбуттю строку покарання. Постановою Малиновського районного суду міста Одеси відносно нього встановлений адміністративний нагляд строком на 18 місяців та встановлені обмеження, з якими він був ознайомлений під підпис 31 серпня 2012 року. 08 січня 2013 року він самовільно, без поважних причин та без дозволу Іллічівського МВ, з метою ухилення від адміністративного нагляду покинув місце проживання за адресою: АДРЕСА_6, де мешкав з дозволу та повідомлення співробітників Іллічівського МВ.
Крім того, 18 лютого 2013 року йому зателефонував ОСОБА_5 та повідомив, що ОСОБА_4 розповсюджує неправдиві слухи про нього та ОСОБА_5 Було прийнято рішення про зустріч з ОСОБА_4 для з'ясування усіх питань. У вечері цього ж дня біля середньої шкоди №4, у м.Іллічівську, зустрілись він, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 Потерпілий ОСОБА_4 прийшов на зустріч з пляшкою горілки, яку вони не встигли вжити. З ОСОБА_4 почали розмовляти. Він відвернувся, а коли повернувся, то побачив, що ОСОБА_4 лежить на землі. З обстановки, що була поряд з ОСОБА_4, він зрозумів, що ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_7 Підійшовши до ОСОБА_4, він почав його підіймати, але той став вириватися та тікати. За ОСОБА_4 побігли ОСОБА_8 та ОСОБА_7 Коли він підбіг, то ОСОБА_4 вже лежав на землі, а ОСОБА_7 та ОСОБА_8 утримували потерпілого. Особисто він вдарив потерпілого 5-6 разів ногою та рукою. Після цього ОСОБА_4 підняли з землі ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які повели потерпілого на лавку. По дорозі він зняв з рук потерпілого часи та золотий браслет. На лавочці він рукою заліз під одежу потерпілого та зірвав золотий ланцюжок, частину якого віддав ОСОБА_5 Коли він це робив, то ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 були поряд.
Дослідивши докази по справі, суд доходити таких висновків.
Винуватість ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в розбійному нападі на потерпілого ОСОБА_4 підтверджується дослідженими судом доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_4 показав суду, що між ним та ОСОБА_5, ОСОБА_6 склалась конфліктна ситуація, яку він з ОСОБА_5 врегулював по телефону, але було вирішено зустрітись з цього приводу. Йому призначили зустріч біля середньої школи №4, по вул.Першого Травня, в м.Іллічівську. 18 лютого 2013 року, приблизно о 20-00 годин, він зустрівся у призначеному місці з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Також була присутня дружина ОСОБА_5 ОСОБА_7 почав говорити йому, що він винен гроші, але що саме за гроші, він не зрозумів. Після цього ОСОБА_7 завдав удар кулаком йому в обличчя, а ОСОБА_6 шарпав його за одежу. Він вирвався та почав тікати, але його збили з ніг і почали бити. Його били ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 Не може достовірно вказати, що його бив ОСОБА_5 У нього з рук зняли часи та золотий браслет, хто саме це зробив, йому не відомо. Від завданого удару ногою в голову він на кілька секунд втратив свідомість. Його під руки взяли ОСОБА_7 та ОСОБА_8 і повели на лавку, де продовжували його утримувати та бити, а саме - ОСОБА_8 вдарив його кулаком в обличчя та утримував, ОСОБА_7 обхопив його руками та утримував, а в цей час ОСОБА_6 заліз під його одежу та зірвав з шиї золотий ланцюжок. У цей час він бачив, що ОСОБА_5 знаходиться на відстані одного метру від нього. Золотий ланцюжок, на якому були два золотих кулона, розірвався і кулони та частина золотого ланцюжка впали на землю. До 23-00 годин нападники його не відпускали. Коли він прийшов додому, то його батьки відвезли його до лікарні. В результаті побиття у нього були множинні забиття обличчя, шиї, гематоми, струс головного мозку. З цього приводу він проходив лікування.
Свідок ОСОБА_13 показала суду, що разом з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 вечором 18 лютого 2013 року вона знаходились біля будинку середньої школи по вул.Першого Травня в м. Іллічівську, де бачила, як ОСОБА_7 почав конфліктувати з потерпілим ОСОБА_4 Потім вона бачила, як ОСОБА_8 збив з ніг потерпілого та почав його бити. Обличчя ОСОБА_4 було у крові, а тому вона давала воду, щоб він змив кров. ОСОБА_5 ходив у ломбард та здавав золоті вироби, які йому передав ОСОБА_6 Звідки ці золоті вироби, їй не відомо.
Свідок ОСОБА_15, матір потерпілого ОСОБА_4, показала суду, що 18 лютого 2013 року, увечері, син пішов з дому, при цьому у нього не було ніяких тілесних ушкоджень, а коли повернувся, то був весь побитий і у нього були відсутні часи та золоті вироби. Син вказав, що його били четверо осіб, які забрали майно. Прізвищ цих осіб син не називав.
Винуватість обвинувачених у вчиненні розбою підтверджується також дослідженими судом матеріалами справи:
заявою ОСОБА_4 про вчинене відносно нього кримінальне правопорушення (т.1, а.с.142),
протоколом затримання ОСОБА_5, згідно якого у ході його особистого обшуку виявлені та вилучені дві квитанції з ломбарду «Скарбниця» (т.1, а.с.168-об),
протоколом затримання ОСОБА_6, згідно якого у ході його особистого обшуку виявлені та вилучені квитанція з ломбарду «Скарбниця» та наручний годинник (т.1, а.с.176-об),
закладною від 18 лютого 2013 року, згідно якої ОСОБА_6 заклав у ломбард «Скарбниця» золотий браслет розірваний, без замка, отримавши кошти у сумі 3200 гривен, закладними № 224-13003922 від 18 лютого 2013 року та № 224-13003922 від 18 лютого 2013 року, згідно яких ОСОБА_5 заклав у ломбард «Скарбниця» золотий ланцюжок розірваний та золотий кулон, отримавши кошти у сумі 1771, 81 гривен та 428, 19 гривен (т.1, а.с.182-187),
протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 22 лютого 2013 року, згідно якого у ломбарді «Скарбниця» вилучені дві частини золотого ланцюжка та золотий кулон, які здав у ломбард ОСОБА_5(т.1, а.с.251),
протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 22.02.2013 року, згідно якого у ломбарді «Скарбниця» вилучений золотий браслет, який 18.02.2013 року здав у ломбард ОСОБА_6 (т.1, а.с.253),
протоколами пред'явлення речей для впізнання від 22.02.2013 року, згідно яких потерпілий ОСОБА_4 впізнав належне йому майно, а саме: золоті кулони, годинник, золотий браслет, золотий ланцюжок, яке було у нього викрадене з застосуванням насилля 18.02.2013 року (т.1, а.с.257-267),
протоколом слідчого експерименту від 24.04.2013 року за участю потерпілого ОСОБА_4 (т.2, а.с.53),
протоколом огляду двох частин золотого ланцюжка, золотого браслета, кулонів, наручного годинника (т.1, а.с.267), приєднаних до кримінального провадження в якості речових доказів (т.1, а.с.271),
висновком судово-медичної експертизи № 43/76 від 05.04.2013 року (т.2, а.с.105), згідно якої на момент обстеження у ОСОБА_4 були наступні тілесні ушкодження: рубець спинки носу біля переносиці, який сформувався в результаті загоєння глибокої садни. За даними представленої медичної документації, у ОСОБА_4 було встановлено наявність множинних забиттів обличчя, забиття лівої гомілки, гематоми; забиттів шиї, брюшної стінки, закритої черепно-мозкової травми в формі струсу головного мозку. Вищезазначені тілесні ушкодження є дією тупого предмету чи об тупий предмет, спричинені можливо 18.02.2013 року. Множинні садни обличчя та закрита черепно-мозкова травма в формі струсу головного мозку, які могли бути утворені в один момент, за своїм характером та протіканням як правило призводять до розладу здоров'я на строк більш ніж 6 днів, але не більш 21 дня, і по цьому критерію, згідно п. 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» (1995р.) відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Забиття лівої гомілки, гематома; забиття шиї, брюшної стінки за своїм характером та течією взагалі мають не значні скоро спливаючі наслідки, які продовжуються не більш 6 днів, та по цьому критерію згідно п. 2.3.5 «Правил …» відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень».
Винуватість ОСОБА_6 у відкритому викраденні чужого майна (грабіж) потерпілої ОСОБА_9, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, підтверджується дослідженими судом матеріалами справи:
заявою потерпілої ОСОБА_9 про вчинене відносно неї кримінальне правопорушення (т.1, а.с.95),
протоколом місця події (т.1, а.с.98),
з'явлення зі зізнанням ОСОБА_6(т.1, а.с.114),
протоколом огляду предмету - мобільного телефону «Самсунг» (т.1, а.с.12), який визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Винуватість ОСОБА_6 у самовільному залишенні місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду підтверджується дослідженими судом матеріалами справи:
з'явленням зі зізнанням обвинуваченого ОСОБА_6 (т.2, а.с.112),
довідкою про звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 з місць позбавлення волі (т.2, а.с.114),
постановою Малиновського районного суду м.Одеси від 31 серпня 2012 року (т.2, а.с.115), відповідно до якої відносно ОСОБА_6 був встановлений адміністративний нагляд строком на 18 місяців.
Таким чином, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 своїми умисними діями, що виразилися у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_7 також - особою, яка раніше вчинила розбій, скоїли злочин, передбачений ст.187 ч.2 КК України.
Крім того, ОСОБА_6 своїми умисними діями, що виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, повторно, скоїв злочин, передбачений ст.186 ч.2 КК України.
Крім того, ОСОБА_6 своїми умисними діями, що виразилися у самовільному залишенні особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, скоїв злочин, передбачений ст.395 КК України.
Дослідивши дані про особи обвинувачених, суд встановив наступне.
Обвинувачений ОСОБА_5 не має судимості відповідно до ст.89 КК України (т.3, а.с.68-69, 75-76), одружений, має на утриманні вагітну дружину та неповнолітню дитину (т.3, а.с.81), працював, позитивно характеризується за місцем роботи (т.3, а.с.85), на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває (т.3, а.с.71-72).
Обвинувачений ОСОБА_8 раніше не судимий (т.3, а.с.88), за місцем мешкання характеризується як особа, на яку скарг не надходило (т.3, а.с.90), не одружений, не працює, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває (т.3, а.с.91).
Обвинувачений ОСОБА_7 раніше судимий (т.3, а.с.49-51, 58-67), за місцем мешкання характеризується як особа, на яку скарг не надходило (т.3, а.с.53), не одружений, не працює, на обліку у лікаря-психіатра і нарколога не перебуває (т.3, а.с.54-57).
Обвинувачений ОСОБА_6 раніше судимий (т.3, а.с.20-21, 32-42), за місцем мешкання характеризується як особа, на яку скарг не надходило (т.3, а.с.45), не одружений, за попереднім місцем відбування покарання характеризувався задовільно (т.2, а.с.116-117), не працює, на обліку у лікаря-психіатра і нарколога не перебуває (т.3, а.с.24-25).
Відповідно до висновків судово-психіатричних експертиз (т.2, а.с.9-11, 185-196) обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_5 на хронічне психічне захворювання не страждали та не страждають, під час скоєння протиправних діянь ознак будь-якого тимчасового розладу психічної діяльності не виявляли, могли усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребують.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинувачених, суд визнає добровільне відшкодування обвинуваченими завданої потерпілому ОСОБА_4 шкоди, наявність у обвинуваченого ОСОБА_5 неповнолітньої дитини, сім'ї, а також вагітність дружини, наявність у обвинуваченого ОСОБА_7 неповнолітньої дитини, правдиві показання обвинуваченого ОСОБА_8 щодо участі інших обвинувачених у скоєнні розбою, з'явлення із зізнанням обвинуваченого ОСОБА_6
Обставин, що обтяжують покарання обвинувачених, суд не знаходить.
При призначенні обвинуваченим покарання, необхідного та достатнього для їх виправлення та попередження нових злочинів, суд враховує ступінь тяжкості та обставини вчинених обвинуваченими кримінальних правопорушень, дані про їх особи, обставини, що пом'якшують їх покарання, відсутність обставин, що обтяжують їх покарання, та вважає, що їм має бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі із конфіскацією в дохід держави всього майна, що є їх особистою власністю, тому що менш строге покарання буде недостатнім для їх виправлення і попередження вчинення ними нових злочинів.
По цих же підставах суд уважає, що виправлення й перевиховання обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 можливо тільки в ізоляції від суспільства.
Характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особа обвинуваченого ОСОБА_8, його перша судимість дають суду підстави вважати, що його виправлення й перевиховання можливі без ізоляції від суспільства, у зв'язку із чим у відповідності зі ст.75 КК України він підлягає звільненню від відбування основного покарання з випробуванням, а також на нього слід покласти обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
У зв'язку зі звільненням обвинуваченого ОСОБА_8 від відбування основного покарання з випробуванням суд, у відповідності зі ст.77 КК України, вважає, що конфіскація майна, як додаткове покарання, не може бути йому призначена.
Суд, враховує наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання обвинувачених і суттєво зменшують ступінь тяжкості вчиненого ними розбою, їх особи, а також клопотання потерпілого ОСОБА_4 щодо призначення обвинуваченим більш м'якого покарання, і вважає за можливе застосувати до обвинувачених ч.1 ст.69 КК України і призначити їм основне покарання нижче від нижчої межі, встановленої ч.2 ст.187 КК України.
На досудовому слідстві потерпілий ОСОБА_4 подав цивільний позов до обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 (т.2, а.с.49), який в судовому засіданні просив залишити без розгляду (т.2, а.с.50).
При таких обставинах цивільній позов ОСОБА_4 підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст.368, 370 КПК України,
Визнати винними ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в пред'явленому їм обвинуваченні в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.2 КК України.
Визнати винним ОСОБА_6 в пред'явленому йому обвинуваченні в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.186 ч.2, 187 ч.2, 395 КК України.
Призначити покарання ОСОБА_6:
- за ст.187 ч.2 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України - 4 роки позбавлення волі з конфіскацією у дохід держави усього майна, яке є його особистою власністю,
- за ст.186 ч.2 КК України - 4 роки позбавлення волі
- за ст.395 КК України - 6 місяців арешту.
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України визначити обвинуваченому остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань - 4 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією в дохід держави усього майна, що є його особистою власністю.
Призначити покарання ОСОБА_5 із застосуванням ч.1 ст.69 КК України - 3 роки позбавлення волі з конфіскацією у дохід держави усього майна, яке є його особистою власністю.
Призначити покарання ОСОБА_7 із застосуванням ч.1 ст.69 КК України - 4 роки позбавлення волі з конфіскацією у дохід держави усього майна, яке є його особистою власністю.
Призначити покарання ОСОБА_8 із застосуванням ч.1 ст.69 КК України - 4 роки позбавлення волі.
Відповідно до ст.ст.75, 76 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_8 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 3 років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені судом обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в зазначений орган.
Залишити обвинуваченим обраний їм запобіжний захід до вступу вироку в законну силу:
- ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 - тримання під вартою,
- ОСОБА_8 - домашній арешт.
Строк відбування покарання обвинуваченим обчислювати:
- ОСОБА_5 - з 19 лютого 2013 року (т.1, а.с.167, 232, т.2, а.с.81),
- ОСОБА_7 - з 29 березня 2013 року (т.2, а.с.42, 44),
- ОСОБА_6 - з 19 лютого 2013 року (т.1, а.с.175, 226, т.2, а.с.75),
- ОСОБА_8 - з моменту приведення вироку у виконання.
Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_8 в строк відбування покарання час його утримання під вартою з 19 лютого 2013 року (т.1, а.с.171) по 21 лютого 2013 року (т.1, а.с.238) та з 16 квітня 2013 року (т.2, а.с.86, 89) по 14 травня 2013 року (т.2, а.с.185).
Речові докази в справі: мобільний телефон (т.1, а.с.131) - повернути потерпілій ОСОБА_9, дві частини золотого ланцюжка (т.1, а.с.271, 272) - повернути (залишити) потерпілому ОСОБА_4, грошові кошти в розмірі 200 грн., вилучені у ОСОБА_5, та 174 грн. і 2500 грн., вилучені у ОСОБА_6, повернути ПТ «Ломбард-Скарбниця» (т.2, а.с.182), мобільний телефон «Нокіа», вилучений у ОСОБА_5, конфіскувати в дохід держави (т.2, а.с.182).
Цивільній позов потерпілого ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 залишити без розгляду.
Роз'яснити потерпілому ОСОБА_4, що він може звернутися до суду з позовом у порядку цивільного судочинства.
Копії вироку вручити обвинуваченим та прокурору негайно після його проголошення, учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні, направити копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Іллічівський міський суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя