Справа № 278/1684/13-ц
05 липня 2013 року Житомирський районний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді - Зубчук І.В.
секретаря - Забродської Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства «АІСЕ Україна» про визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним та повернення коштів, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ЗАТ "АІСЕ Україна" та просив визнати недійсним договір купівлі-продажу №198817 від 08 серпня 2008 року та стягнути з відповідача на свою користь 10476,67 грн.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що умови договору є такими, що не відповідають положенням Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки вбачають нечесну підприємницьку діяльність.
Позивач в судове засідання не з'явивсь, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав та просив його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про день, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку. Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ЗАТ «АІСЕ Україна» 08 серпня 2008 року було укладено угоду №198817, предметом якого є надання позивачу послуг на придбання автомобіля марки Ваз-2107 за допомогою системи «Автоплан» (а.с.51-60).
Відповідно до даного договору позивач сплатив внески в розмірі 10476,67 грн., що підтверджується оглянутими судом копіями квитанцій із зазначенням отримувача.
Зі змісту статті 2 договору «АІСЕ Україна» є товариством, що надає послуги, предметом яких є придбання автомобілів Учасниками через систему придбання у групах АвтоПлан.
«АІСЕ Україна» гарантує надання учаснику права на отримання автомобіля за умови виконання учасником зобов'язань, передбачених угодою.
За змістом договору вбачається, що відповідач зобов'язується організувати та створити умови для придбання автомобілів учасниками в групах та здійснення адміністративних процедур. Таким чином, відповідач, керуючись угодою, формує групу учасників системи, надалі створює фонд цієї групи за рахунок платежів, сплачених учасниками групи, тобто за кошти учасників системи, а потім розподіляє фонд групи.
Отже, розподіл фонду групи проходить по пірамідальній схемі, що порушує вимоги ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів", коли один учасник системи за свої власні кошти без інвестування коштів відповідача оплачує товар іншому учаснику системи. При цьому, саме одержання права на отримання автомобіля, що передається у власність учаснику системи, до його повної оплати є "компенсацією" за рахунок коштів інших учасників системи, залучених до умови діяльності програми "АвтоПлан".
За положеннями ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.
Таким чином, Закон установив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає в тому числі у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Аналізуючи умови оспорюваної угоди від 08 серпня 2008 року, яка укладена між сторонами, суд враховує, що даний договір за своєю правовою природою є договором надання послуг, за умовами договору позивач зобов'язується сплачувати відповідачу не за одержання товару чи послуги, а фактично за можливість одержання права на купівлю товару, який має бути отриманий в майбутньому не за рахунок відповідача, а за рахунок залучення інших споживачів і їх коштів до такої ж схеми. Також, право позивача одержати товар залежить від розміру фонду і внесення коштів іншими учасниками товариства, при цьому право на придбання товару, а саме легковий автомобіль, надається у невизначеному майбутньому, виходячи зі змісту договору та додаткових угод до нього, відсутній порядковий номер учасника та відомості про кількість зареєстрованих учасників, що не дає можливості визначити строк отримання права на придбання товару.
Зі змісту постанови Верховного Суду України від 23 травня 2012 року, прийнятої за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах (справа № 6-35цс12), яка є обов'язковою для всіх судів, вбачається, що суди зобов'язані привести свою практику у відповідність з цим рішенням (ст. 360-7 ЦПК України) та вказано, що сплата коштів не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, формування особою без залучення власних коштів групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності системи, є такою, що вводить споживача в оману.
На підставі вимог ст.216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
За таких обставин суд, з'ясувавши факт нікчемності правочину, приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення сплачених на виконання умов договору коштів.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1, 4, 10, 11, 58, 60, 61, 88, 208, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати угоду №198817 від 08 серпня 2008 року, укладену між ОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством «АІСЕ Україна» недійсною.
Стягнути з закритого акціонерного товариства "АІСЕ Україна" на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 10476,67 грн., які сплачені на підставі угоди від 08 серпня 2008 року та судові витрати в розмірі 215 грн.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Житомирський районний суд Житомирської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: І.В.Зубчук