Комінтернівський районний суд Одеської області
Справа № 1515/3885/12
19.07.2013смт. Комінтернівське
Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:
судді - Доброва П.В.,
при секретарі - Ємельяненко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Комінтернівське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним,
ОСОБА_1 звернулась до Комінтернівського районного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору від 11 липня 2011 року про спільну діяльність, укладеного у простій письмовій формі між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, предметом якого було придбання одного 20-т футового контейнеру із встановленням його на території КП № 3 ТСК № 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтоварний ринок» на торгівельному місці НОМЕР_1, та здійснення підприємницької діяльності з використанням придбаного контейнеру.
17 квітня 2013 року позивач ОСОБА_1 подала до суду заву про уточнення позовних вимог в частині їх обґрунтування. Позов згідно заяви від 17 квітня 2013 року обґрунтовано тим, що укладений сторонами 11 липня 2011 року договір про спільну діяльність не був спрямований на реальне настання правових наслідків, позивач з 1998 року є власником 20-ти футового контейнеру, що встановлений на торгівельному місці НОМЕР_1 на території контейнерної площадки (КП) № 3 торгівельно-складського комплексу (ТСК) № 2 ТОВ «Промтоварний ринок», внаслідок чого позивач опинилась у невигідному положенні, оскільки виконувала свої обов'язки за договором, в той час як відповідач не виконувала належним чином обов'язки, передбачені договором, зокрема, відповідач не внесла внесок у спільну діяльність за умовами п. 5.1. Договору від 11 липня 2011 року. Тому просила суд визнати недійсним договір про спільну діяльність від 11 липня 2011 року на підставі ч. 5 ст. 203, ч. 1 ст. 203 ЦК України.
У судовому засіданні позивач пояснила, що вона дійсно уклала зі ОСОБА_2 і підписала 11 липня 2011 року договір про спільну діяльність, оскільки з 1998 року є власником 20-футового контейнеру, що був встановлений на торгівельному місці НОМЕР_2. Номер торгівельного місця був змінений ТОВ «Промтоварний ринок» у 1999 році на НОМЕР_1. Правовстановлюючих документів на належний їй контейнер вона не має, оскільки надала їх у 1998 році ТОВ «Промтоварний ринок», яке у подальшому їх втратило. Також пояснила суду, що ніяких оплат на користь ТОВ «Промтоварний ринок» за використання контейнеру вона не здійснювала, не маючи такої фінансової можливості, так як єдиним її доходом є пенсія. Просила задовольнити позов в повному обсязі.
Представники відповідача проти задоволення позову заперечували на підставі того, що відповідач, укладаючи договір про спільну діяльність дійсно мала намір здійснювати і фактично здійснює торговельну діяльність на ринку року до сьогодні, весь цей час в повному обсязі оплачує ринковий збір та послуги ТОВ «Промтоварний ринок» з обслуговування торгового місяці та зовнішньої охорони контейнеру НОМЕР_1. З огляду на положення ст. ст. 1130, 1131 ЦК України просили в позові відмовити в повному обсязі.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, а також витребувані документи, розглядаючи спір у межах заявлених вимог, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини між сторонами.
01 квітня 1998 року позивач ОСОБА_1 уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю «Промтоварний ринок» договір на обслуговування та охорону контейнера НОМЕР_2, предметом якого було надання Товариством особі, що володіє контейнером, місця для встановлення на контейнерному комплексі 20-футового контейнера. Термін дії Договору становить десять років з моменту його укладення, тобто до 01 квітня 2008 року.
11 липня 2011 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір про спільну діяльність. У відповідності до пункту 1 зазначеного договору сторони домовились про організацію спільної діяльності з метою придбання 20-футового контейнеру, який встановлений на торгівельному місці НОМЕР_1 на території КП № 3 ТСК № 2 на території ТОВ «Промтоварний ринок» для здійснення підприємницької діяльності з використанням цього контейнеру.
За умовами договору позивач, зокрема, зобов'язаний укласти з адміністрацією ТОВ «Промтоварний ринок» договір про надання послуг по здійсненню торгівельної діяльності; відповідач зобов'язаний здійснювати оплату 50 відсотків витрат по сумісній діяльності та прийняти 50 відсотків здобутих від сумісної діяльності прибутків. Пунктом 5 договору про спільну діяльність передбачений розмір внесків кожної із сторін у вигляді грошових коштів у розмірі 400 000 грн. Згідно п. 9.1. дія цього Договору триває весь час сумісного володіння сторонами контейнерами.
11 липня 2011 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Промтоварний ринок» договір НОМЕР_1 про надання послуг по здійсненню торговельної діяльності, предметом якого є послуги, які ТОВ «Промтоварний ринок» надає позивачу та зобов'язання позивача здійснювати торговельну діяльність згідно законодавства України.
На виконання ухвал суду про витребування відомостей та документів ТОВ «Промтоварний ринок» надало до суду листи від 12 лютого 2013 року № 171, від 02 травня 2013 року № 598, від 08 липня 2013 року № 938, згідно яких 01 квітня 1998 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Промтоварний ринок» був укладений договір на обслуговування та охорону контейнера НОМЕР_2 (нумерація торговельних місць на контейнерній площадці з 01 грудня 1999 року була змінена, торговому місцю НОМЕР_2 було присвоєно НОМЕР_1). При укладанні вказаного договору документи, що посвідчують право власності (користування) ОСОБА_1 металевим 20-футовим контейнером не витребувалися, у зв'язку із чим у ТОВ «Промтоварний ринок» відсутні примірник оригіналів або копії таких документів. Окрім того, ТОВ «Промтоварний ринок» надало до суду засвідчені копії договору на обслуговування та охорону контейнера НОМЕР_2 від 01 квітня 1998 року, договору НОМЕР_1 про надання послуг по здійсненню торговельної діяльності від 11 липня 2011 року, та копію договору про спільну діяльність від 11 липня 2011 року, примірник якого знаходиться у розпорядженні ТОВ «Промтоварний ринок».
ОСОБА_2 у період 2010-2013 років здійснювала оплату ринкового збору та послуг ТОВ «Промтоварний ринок» за обслуговування торгівельного місця НОМЕР_1, про що свідчать фіскальні чеки та квитанції за 2010 рік на суму 19728грн., за 2011 рік на суму 13263 грн., за 2012 рік на суму 17062грн., за 2013 рік на суму 8545грн., подані до суду представниками відповідача.
Доводи ОСОБА_1 щодо того, що вона є власницею 20-футового металевого контейнеру, що розташований на торговельному місці НОМЕР_1 на КП № 3 ТСК № 2 на території ТОВ «Промтоварний ринок», не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки позивач до суду правовстановлюючих документів не надала, натомість у судовому засіданні заявляла про відсутність таких документів.
Факт того, що відповідач ОСОБА_2 з моменту укладення договору про спільну діяльність від 11 липня 2011 року до сьогодні здійснює на ТОВ «Промтоварний ринок» торговельну діяльність з використання 20-футового металевого контейнеру, що розташований на торговельному місці НОМЕР_1 на КП № 3 ТСК № 2 на території ТОВ «Промтоварний ринок» визнаний сторонами та їх представниками під час судового розгляду.
У відповідності до ст. 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників або без об'єднання вкладів учасників.
З огляду на наведене вище, суд доходить висновку, що форма та умови договору про спільну діяльність відповідають вимогам ст. ст. 1130, 1131 ЦК України.
Доводи позивача відносно того, що оспорюваний правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, спростовуються матеріалами справи. Позивач у судовому засіданні пояснила, що для використання контейнеру не мала можливості самотужки сплачувати ринковий збір та послуги ринку, оскільки має лише пенсію як єдиний дохід, тому уклала договір з метою використання контейнеру спільно із відповідачем, після підписання договору про спільну діяльність, позивач у той же день уклала із ТОВ «Промтоварний ринок» договір НОМЕР_1 про надання послуг по здійсненню торговельної діяльності, фактично виконавши при цьому умови п. 3.1.1. оспорюваного договору про спільну діяльність. Відповідач надав суду докази оплати витрат по сумісній діяльності згідно п. 4.1. спірного Договору в частині сплати ринкового збору та послуг ринку; фактично здійснює торговельну діяльність на ринку в порядку, передбаченому договором про спільну діяльність.
Той факт, що сторони не внесли грошових внесків, передбачених п. 5 спірного договору, не може бути підставою для визнання правочину недійсним, оскільки договором не встановлений строк та порядок здійснення таких внесків, а також з огляду на те, що виконання чи невиконання сторонами зобов'язань,які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним.
Враховуючи, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, суд доходить висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про спільну діяльність, має бути відмовлено у повному обсязі.
На підставі ст. ст. 203, 215, 1130, 1131 ЦК України, керуючись ст. 10, 209, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд -
вирішив :
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору про спільну діяльність від 11 липня 2011 року відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які не були присутні в судовому засіданні протягом 10 днів з дня отримання копії рішення суду.
Суддя: