Справа № 2-1191/11
Провадження № 2/496/21/13
18.04.2013 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Горяєва І.М.,
за участю секретаря - Величко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, про розподіл спільно набутого майна та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_3, про визнання майна особистою власністю, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом (а.с.2-3), який потім доповняв та уточнив (а.с.56, 116-117) і просив визнати за ним право власності на: ? частину житлового будинку та господарських споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1; ? частину присадибної земельної ділянки площею 0,09 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1; ? частину автомобіля «Фіат», держномер НОМЕР_1.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на: ? частину житлового будинку та господарських споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1; ? частину присадибної земельної ділянки площею 0,09 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1; ? частину автомобіля «Фіат», держномер НОМЕР_1.
Всилити позивача за первісним позовом в житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1. Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод у користуванні житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1.
ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом та просить суд визнати земельну ділянку площею 0,09 га та житловий будинок, розташовані в АДРЕСА_1, та автомобіль марки «Фіат» держ. номер НОМЕР_1 її особистою власністю.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник наполягали на задоволенні первісного позову, при цьому посилалися на обставини, які викладені у позові та уточненнях (а.с.2-3, 56, 116-117), були згодні на грошеву компенсацію за ? частину автомобіля «Фіат» у розмірі 26113,50 грн. Проти задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 заперечували.
ОСОБА_2 та її представник у судовому засіданні наполягали на задоволенні зустрічного позову та заперечували проти задоволення первісного позову ОСОБА_1
У судовому засіданні третя особа первісний позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні, натомість зустрічний позов підтримала та наполягала на його задоволенні.
Заслухавши пояснення сторін, свідків, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що первісний позов не підлягає задоволенню у повному обсязі, а зустрічний позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони уклали шлюб 07.07.1994 р. згідно свідоцтва про укладання шлюбу серії НОМЕР_2, виданого 07.07.1994 року (а.с.7). Від даного шлюбу мають неповнолітню доньку, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, свідоцтво про народження серії НОМЕР_3, виданого 10.04.1996 року (а.с.8).
Згідно договору купівлі-продажу серії ААР № 697083 від 23.03.1999 року ОСОБА_2 придбала земельну ділянку площею 0,09 га, яка розташована на території Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області (а.с.9).
ОСОБА_2 належить житловий будинок з надвірними спорудами: вбиральня, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, згідно свідоцтва про право власності № 284 від 04.04.2004 року (а.с.10).
У 2010 році ОСОБА_2 придбала автомобіль марки «Fiat Palio», номерний знак НОМЕР_1, 2004 року випуску, шасі НОМЕР_4, який згідно свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_5 від 18.09.2010 року належить ОСОБА_2 (а.с.26, 93-96).
Відповідно до висновку судової авто-технічної експертизи № 4460 від 01.08.2012 р., середня ринкова вартість автомобіля марки «Fiat Palio», номерний знак НОМЕР_1, 2004 року випуску, станом на 2011 р. становить 52 227,0 грн. (а.с.93-96).
Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 у судовому засіданні вказував на те, що за час шлюбу з ОСОБА_2 ними сумісно було набуто наступне майно: земельна ділянка площею 0,09 га, на якій пізніше ними був збудований житловий будинок та які розташовані в АДРЕСА_1, а також автомобіль марки «Фіат».
Разом з тим, ОСОБА_2 зазначила у судовому засіданні, що вказане вище майно нею було придбане та збудовано за її власні кошті та без участі та допомоги позивач за первісним позовом ОСОБА_1 у зв'язку із тим, що останній знаходився у розшуку за скоєння злочину у період з 14.08.1997 року по 27.04.2002 року та в той період вони сімейні стосунки не підтримували та спільне господарство не вели. Розірвати шлюб з ОСОБА_1 вона в той час не могла, тому, що останній був у розшуку, не відомо де знаходився, а коли раптово з'являвся у ночі, то погрожував їй та вона його боялася.
Суд прийшов до висновку, що пояснення відповідачки за первісним позовом ОСОБА_2 відповідають дійсності, а до стверджень позивача за первісним позовом ОСОБА_1 суд відноситься критично.
Обставини, зазначені відповідачкою за первісним позовом ОСОБА_2 підтверджуються наступними матеріалами справи. Згідно договору купівлі-продажу серії ААР № 697083 від 03.03.1999 року ОСОБА_2 придбала земельну ділянку площею 0,09 га, яка розташована на території Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області (а.с.9), на якій у подальшому збудувала житловий будинок, який згідно свідоцтва про право власності на житловий будинок № 284 від 04.04.2004 року належить ОСОБА_2 (а.с.10). У 2010 році ОСОБА_2 придбала автомобіль марки «Fiat Palio», номерний знак НОМЕР_1, 2004 року випуску, шасі НОМЕР_4, який згідно свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_5 від 18.09.2010 року належить ОСОБА_2 (а.с.26, 93-96).
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 пояснили, що давно знають ОСОБА_2. ОСОБА_5 та його батько зводили ОСОБА_2 будинок по АДРЕСА_1 з 1999 року по 2000 рік, зводили стіни, робили дах, закуповували за кошти ОСОБА_2 будівельні матеріали, ОСОБА_1 під час будівництва жодного разу не бачили. ОСОБА_9 з ОСОБА_2 познайомились у 1983 році, навчаючись разом у Молдавії. Потім ОСОБА_2 переїхала жити до Арцизу. ОСОБА_9 зустріла ОСОБА_2 у 1999 році на ринку, пізніше ОСОБА_2 під час будівництва будинку проживала у ОСОБА_9 та вони 2-3 рази на місяць їздили на будівництво. ОСОБА_9 ні разу не бачила на будівництві ОСОБА_1 Крім того, ОСОБА_2 повідомила останній, що її чоловік з кримінальним минулим та погрожує їй, вона його боїться. ОСОБА_6 у 1999 році допомагала ОСОБА_2 з купівлею земельної ділянки, на якій ОСОБА_2 пізніш почала будувати спірний будинок. Крім того, ОСОБА_6 допомагала ОСОБА_2 у 2010 році придбати автомобіль, та позичила їй 2000 дол. США. Під час будівництва та пізніші ОСОБА_6 ОСОБА_1 ніколи не бачила. ОСОБА_7, являючись сусідом ОСОБА_2, допомагав їй проводити водопровід до спірного будинку, ОСОБА_1 під час будівництва він жодного разу не бачив. ОСОБА_8 знає ОСОБА_2 з 2000 р., вона неодноразово була у неї в гостях, николи не бачила ОСОБА_1, крім того, ОСОБА_2 її повідомила, що у неї був чоловік але вони не живуть разом, він з кримінальним минулим та знаходиться у розшуку, а у 2010 р. свідок позичила відповідачки за первісним позовом 15000 грн. на придбання автомобіля.
Суд не приймає до уваги пояснень свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 так як, вони спростовуються матеріалами справи.
Крім того, той факт, що ОСОБА_1 не приймав участі у будівництві спірного житлового будинку та підчас придбання спірної земельної ділянки знаходився у розшуку з 14.08.1997 р. по 27.04.2002 р., підтверджується листом Арцизького районного відділу ГУМВС України в Одеській області № 46-М-48 від 08.07.2011 року та протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_1 від 26.04.2002 року (а.с.43,57).
Посилання ОСОБА_1 на те, що ним була видана довіреність на ОСОБА_2, згідно з якою вона могла користуватися його вкладом у банку та на вказані кошти вона будувала будинок та здійснювала інші покупки, не знайшли свого підтвердження, оскільки у сторін від шлюбу є неповнолітня дитина та ОСОБА_2 розцінювала такі дії ОСОБА_1 як надання їй аліментів на утримання доньки та витрачала вказані кошти лише на доньку.
Відповідно до ч. 6 ст. 57 CK України, суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням
шлюбних відносин. Тобто в цій нормі, регламентується не про встановлення режиму окремого проживання подружжя, бо такий режим означає не фактичне припинення шлюбних відносин, а їх тимчасове зупинення, яке зумовлене об'єктивними обставинами, передбаченими ст. 119 CK України.
Згідно п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.07 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», якщо за час окремого проживання подружжя після фактичного припинення шлюбних відносин спільне майно його членами не придбавалося, суд відповідно до ч. 6 ст. 57 CK може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте кожним з них за цей період та за вказаних обставин, і провести поділ тільки того майна, що було їхньою спільною власністю до настання таких обставин.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України передбачають, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підставі ч.ч.1 та 3 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
З огляду на викладене, суд доходить до висновку, що спірні житловий будинок, земельна ділянка та автомобіль «Fiat Palio» номерний знак НОМЕР_1 не є об'єктами спільної власності подружжя, оскільки ОСОБА_2 придбала земельну ділянку, здійснювала будівництво та потім придбала автомобіль за власні кошти, в період, коли ОСОБА_1 перебував у розшуку та був затриманий органами досудового слідства, а тому існують правові підстави для визнання зазначеного вище майна особистою власністю позивачки за зустрічним позовом.
ОСОБА_1 та його представником не було надано обґрунтованих доказів, які б дозволили суду прийти до висновку щодо задоволення позовних вимог зазначених позивачем та його представником по первісному позову, тому його вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 328, 368, 370, 372 ЦК України, 57, 60-62, 69, 70, 71 СК України, суд -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, про розподіл спільно набутого майна - відмовити у повному обсязі.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_3, про визнання майна особистою власністю - задовольнити.
Визнати особистою приватною власністю ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,09 га та житловий будинок, який складається з приміщень 1-1, 1-2, 1-3, 1-4 та вбиральні, які розташовані в АДРЕСА_1.
Визнати особистою приватною власністю ОСОБА_2 автомобіль марки «Fiat Palio», номерний знак НОМЕР_1, 2004 року випуску, шасі НОМЕР_4.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги до Біляївського районного суду Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Біляївського районного суду
Одеської області Горяєв І.М.