Справа № 450/1032/13 Головуючий у 1 інстанції: Данилів Є.О.
Провадження № 22-ц/783/5189/13 Доповідач в 2-й інстанції: Курій Н. М.
Категорія: 48
18 липня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі: головуючого - судді Курій Н.М.,
суддів: Каблака П.І., Крайник Н.П.,
за секретаря: Данилик І.І.,
з участю представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі,
В березні 2013 року ОСОБА_2 звернулася з позовною заявою до ОСОБА_4, в якій просила суд змінити розмір аліментів та щомісячно стягувати аліменти з відповідача на утримання дитини - сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 грн., починаючи стягнення з 01.03.2013 року і до досягнення дитиною повноліття.
В обгрунтування позовної ОСОБА_2 посилалася на те, що шлюб між нею та відповідачем розірвано, від цього шлюбу сторони мають одну дитину - сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивач зазначає, що у грудні 2002 року Пустомитівським районним судом Львівської області ухвалено рішення про стягнення аліментів з ОСОБА_4 в її користь на сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 1/2 неоподаткованого мінімуму доходів, однак, протягом десяти років відповідач не сплатив жодних коштів на утримання дитини, регулярно змінюючи місце праці, а останні роки посилався на відсутність роботи.
Позивач стверджує, що утримання дитини займається лише вона, відповідач добровільно допомоги на утримання дитини не надає, аліменти не сплачує, не бере участі у додаткових витратах, викликаних частими хворобами дитини та постійно приховує дійсний розмір своїх доходів.
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 травня 2013 року вищезазначений позов задоволено частково.
Суд змінив розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі виконавчого листа Пустомитівського районного суду Львівської області у справі № 2-2482/2002 та ухвалив стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 450 грн. щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25.03.2013 року та до досягнкння дитиною повноліття.
Суд допустив негайне виконання рішення в межах платежу за один місяць.
Суд стягнув з ОСОБА_4 в доход держави 229,40 грн. судового збору.
Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що рішення суду в частині визначення розміру аліментів є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції неповно з'ясовано всі обставини справи, надана помилкова оцінка доказам у справі.
Апелянт зазначає, що відсутність постійного місця праці відповідача не є основною підставою, передбаченою ст. 182 СК України, яка враховується при визначенні розміру аліментів, що суд першої інстанції не досліджував.
Апелянт стверджує, що в мотивувальній частині рішення суду відсутні будь-які посилання на методику, критерії розрахунків, які дали можливість встановити саме розмір аліментів 450 грн.
Апелянт просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або його зміни.
Відповідно до ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Матеріалами справи підтверджується, що 14.11.2002 року шлюб між ОСОБА_2 (на даний час прізвище змінено на ОСОБА_2) та відповідачем ОСОБА_4 розірвано (а.с. 3).
Матеріалами справи також встановлено, що під час шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_5 (а.с. 5).
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 16 грудня 2002 року визначено стягувати аліменти з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 на сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 1/2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Законом (ст. 182 СК України) передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 р. № 5515-VI, прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років з 01.01.2013 року по 30.11.2013 року становить 1210 грн.
Відповідно до ч.1 ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дитини у відповідності до вимог ст. 184 СК України в твердій грошовій сумі 450 грн. щомісяця до досягнення дитиною повноліття.
Проте, такий висновок суду не ґрунтується на встановлених в судовому засіданні обставинах та вимогах закону.
Суд правильно виходив з вимог закону про те, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Встановивши, що відповідач не працює, має тимчасовий та мінливий заробіток (з чим погодився відповідач, оскільки рішення суду не оскаржував), суд на підставі ст. 184 СК України стягнув аліменти у твердій грошовій сумі, але при визначенні їх розміру не в повній мірі врахував вимоги ст. 182 СК України.
З урахуванням доводів апеляційної скарги позивачки про те, що батьки в рівній мірі мають брати участь в утриманні дитини, законодавчо встановленого розміру прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років, що на час розгляду справи становить 1210 грн., а також матеріального становища відповідача, який не працює, але є здоровою, працездатною особою, апеляційний суд вважає, що рішення суду необхідно змінити та збільшити розмір стягнутих аліментів на користь позивачки до 600 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Крім того, районний суд, визначаючи розмір аліментів в твердій грошовій сумі, безпідставно, всупереч вимогам закону, зазначив в рішенні, що розмір аліментів повинен бути не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а тому цю вказівку необхідно виключити з резолютивної частини рішення.
Разом з тим, суд не врахував вимоги ч.2 ст.184 СК України, відповідно до якої «розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону», а тому резолютивну частину рішення необхідно змінити, зазначивши, що аліменти на утримання дитини необхідно стягувати з подальшою індексацією грошової суми відповідно до закону.
В решті рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а тому його необхідно залишити без змін.
Керуючись ст. 303, п.3 ч.1 ст.307, ст. 309, ч.2 ст. 314, ст. 316, ст.317 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 травня 2013 року змінити, виклавши резолютивну частину рішення в частині зміни розміру аліментів у наступній редакції.
Змінити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі виконавчого листа Пустомитівського районного суду Львівської області у справі № 2-2482/2002 та стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліменти на сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 600 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття з подальшою індексацією грошової суми відповідно до закону.
В решті рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 травня 2013 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Головуючий:
Судді: