Справа № 187/911/13-к Провадження №1-кп/0187/89/13
23 липня 2013 року Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Соловйова І.М., за участю секретаря судового засідання Столяренко Н.П., сторін кримінального провадження прокурора Шаповаленка Я.В., обвинуваченого ОСОБА_1 розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Петриківка Дніпропетровської області кримінальну справу №187/911/13-к (кримінальне провадження № 12013040520000182) за обвинуваченням:
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1; місце народження с. Хутірське, Петриківського району Дніпропетровської області; місце проживання АДРЕСА_2; на даний час проживає АДРЕСА_3; не одружений; освіта неповна середня; не працює; раніше судимого 08.07.2004 року Петриківським районним судом Дніпропетровської області за ст. ст. 185 ч 2 ст. 185 ч. 3 70, 71 КК України до 9 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений по відбуттю покарання
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 395 КК України,
Встановив:
ОСОБА_1 будучі раніше судимим 08.07.2004 року Петриківським районним судом Дніпропетровської області за ст.ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 70, 71 КК України до 9 років 6 місяців позбавлення волі. Покарання відбував в Замковій виправній колонії №58, Хмельницької області. Постановою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 27.09.2012 року на підставі ст. 158 КВК України, ст. ст. 3,4,5,6 Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі" від 01.12.1994 року, ОСОБА_1 встановлено адміністративний нагляд терміном на 18 місяців із наступними обмеженнями:
1. заборона виходу з будинку (квартири) з 22.00 годин до 06.00 год.;
2. заборона відвідувати заклади, де дозволено роздрібну торгівлю спиртними напоями;
3. з'являтися до ОВС за місцем проживання чотири рази на місяць для реєстрації (дні тижня і години реєстрації визначаються ОВС);
4,заборонити виїзд по особистих справах за межу міста (району) без дозволу ОВС.
В період часу початку лютого місяця 2013 року до 13.06.2013 року ОСОБА_1 маючи умисел, направлений на порушення правил адміністративного нагляду, без дозволу і повідомлення працівників Петриківського РВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області, які здійснюють нагляд, з метою ухилення від адміністративного нагляду, навмисно, самовільно залишив своє місце мешкання, яке розташоване по АДРЕСА_2 і навмисно виїхав проживати за новою адресою до АДРЕСА_1.
25.02.2013 року, о 21.00 год. працівниками Петриківського РВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області здійснено перевірку за дотриманням вимог адміністративного нагляду ОСОБА_1, щодо заборони Ізяславського районного суду про невиїзд з місця проживання без дозволу органів внутрішніх справ, який мешкав по АДРЕСА_2, але останній за місцем проживання був відсутній. Також 15.03.2013 року і 26.04.2013 року працівниками Петриківського РВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області знову здійснено перевірку за дотриманням вимог адміністративного нагляду ОСОБА_1, щодо заборони Ізяславського районного суду про невиїзд з місця помешкання без дозволу працівників органів внутрішніх справ, який мешкав по АДРЕСА_2, але останній за місцем проживання був відсутній
Дії обвинуваченого кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 395 КК України, як самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, а також не прибуття без поважних причин у визначений, строк до обґрунтованого місця проживання особі, щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі.
Під час досудового слідства, 27.06.2013 року між старшим прокурором прокуратури Петриківського району Дніпропетровської області та ОСОБА_1 укладено угоду про визнання підозрюваним винуватості, відповідно до якої підозрюваний зобов'язується беззастережно визнавати свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення, повідомляти правоохоронні органи і органи прокуратури про вчинені кримінальні правопорушення за місцем свого мешкання; сторони погоджуються на призначення підозрюваному покарання у виді арешту строком на три місяці.
В судовому засіданні підсудний свою вину визнав повністю, фактичні обставини скоєного ним кримінального правопорушення не оспорював та пояснив, що дійсно при вказаних в обвинувальному акті обставинах, скоїв інкриміноване йому кримінальне правопорушення. Також підтвердив, що дійсно 27.06.2013 року між ним та прокурором укладена угода про визнання винуватості, наслідки укладення та затвердження угоди передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, зрозумілі, укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування примусу, насильства, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, суд вважає, що угода підлягає затвердженню, оскільки відсутні підстави передбачені ч.7 ст. 474 КПК України, а саме умови угоди не суперечать вимогам КПК України, дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 1ст. 395 КК України, як самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, а також не прибуття без поважних причин у визначений, строк до обґрунтованого місця проживання особі, щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі, що відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості та відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам; у суду не має підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним, оскільки в судовому засіданні обвинувачений підтвердив факт укладення угоди; є очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань; існують фактичні підстави для визнання винуватості.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 374, 474-475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 27 червня 2013 року між старшим прокурором прокуратури Петриківського району Дніпропетровської області Шаповаленком Я.В. та підозрюваним ОСОБА_1.
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 395 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) місяців арешту.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляції через Петриківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим (підозрюваним) може бути оскаржений в апеляційному порядку:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя: (підпис)І. М. Соловйов
з оригіналом згідно:
суддя І.М.Соловйов