справа № 208/1173/13-ц
№ провадження 2/208/887/13
Іменем України
08 квітня 2013 р. м. Дніпродзержинськ
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Ричка С.О.
при секретарі - Щербацевич Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Заводського районного суду м. Дніпродзержинська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду комунальної власності м. Дніпродзержинська, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення часток у праві спільній сумісній власності, третя особи Перша Дніпродзержинська нотаріальна контора, -
Позивач звернулася до суду з позовом до Фонду комунальної власності м. Дніпродзержинська, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в якому просить суд визначити частки у праві спільної, часткової, сумісної власності, а саме квартири АДРЕСА_1, третя особи Перша Дніпродзержинська нотаріальна контора.
У своєму позові позивач зазначила, що їй особисто, її матері ОСОБА_4 та її донькам, відповідачам по справі належить квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло № 5401, виданого 05.06.2000 року, Центральною комісією по приватизації житлового фонду ДП «Придніпровське житлово-комунальне об'єднання», згідно з розпорядженням № 5401 від 05 червня 2000 року. Право власності було зареєстровано в ОКП Дніпродзержинському БТІ, про що у реєстраційній книзі 164 зроблено реєстровий номер 22390, та відмітку у самому свідоцтві № 5401, та видано технічний паспорт на житло. ІНФОРМАЦІЯ_1 співвласник вказаної квартири, мати позивачки, ОСОБА_4 померла, після її смерті була відкрита спадщина до складу якої увійшла частка, належна померлій у праві спільної сумісної власності квартири АДРЕСА_1. В установленому законом порядку позивач прийняв спадщину після смерті матері, шляхом подачі заяви до нотаріальної контори. 14 січня 2013 року позивач звернулася до державного нотаріуса Першої дніпродзержинської державної нотаріальної контори Трощій Н.Г. з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері, однак, їй було відмовлено у вчинені даної нотаріальної дії, в зв'язку з тим, що до складу спадкового майна входить частка квартири АДРЕСА_1, яка належить померлій ОСОБА_4, позивачці, та її донькам, відповідачам по справі, а тому нотаріус не може вчинити нотаріальну дію, а зможе видати свідоцтво на спадщину лише після виділення (визначення) частки померлої у спільному майні, про що позивачу було видано письмову довідку з питань діючого законодавства, в якому роз'яснено про можливість звернення до суду для вирішення цього питання. У зв'язку з тим, що до позивача, як спадкоємця померлої, перейшли усі права та обов'язки спадкодавця, вона вимушена звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Позивач в судове засідання з'явилася, але надала до суду заяву в якій просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, та розглянути справу без її участі.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явилися, але надали до суду заяви в яких не заперечують проти позовних вимог, та просили розглянути справу без їх участі та участі їх представників.
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.197 Цивільного процесуального кодексу України
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається зі свідоцтва про право власності на житло № 5401, виданого 05.06.2000 року, Центральною комісією по приватизації житлового фонду ДП «Придніпровське житлово-комунальне об'єднання», згідно з розпорядженням № 5401 від 05 червня 2000 року, позивачці особисто, її матері ОСОБА_4 та її донькам, відповідачам по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить квартира АДРЕСА_1 на праві спільної, сумісної, часткової власності..
Відповідно до відмітки зробленій у свідоцтві № 5401, право власності було зареєстровано в ОКП Дніпродзержинському БТІ, про що у реєстраційній книзі 164 зроблено реєстровий номер 22390,, та видано технічний паспорт на житло.
Зі свідоцтва про шлюб вбачається, що 09 вересня 2006 року відповідачка ОСОБА_3, уклала шлюб зі ОСОБА_7, і після одруження перейшла на прізвище чоловіка, ОСОБА_3.
Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 співвласник вказаної квартири, мати позивачки, ОСОБА_4 померла, що підтверджується Свідоцтвом про смерть НОМЕР_1, яке видане ІНФОРМАЦІЯ_1, Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровської області та зробленим актовим записом № 642 в книзі реєстрації смертей.
Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_4 була відкрита спадщина до складу якої увійшла частка, належна померлій у праві спільної сумісної власності квартири АДРЕСА_1.
Зі свідоцтва про народження, виданого 15 грудня 1965 року м. Дніпродзержинська Баглійський районним ЗАГСом вбачається, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 та в графі батько записано ОСОБА_9 а в графі мати ОСОБА_4.
Як вбачається зі свідоцтва про шлюб НОМЕР_2, яке видано 22.03.1986 року, «Горотделом ЗАГС» м. Дніпродзержинська, позивач уклала шлюб з ОСОБА_10, та після одруження перейшла на його прізвище ОСОБА_1, що підтверджується актовим записом № 171, зробленим в книзі записів актів громадського стану про шлюб.
В судовому засіданні встановлено, що інші спадкоємці спадкового майна після смерті ОСОБА_4 - відсутні.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно зі ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття не проживав постійно із спадкоємцем, може подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Позивачка в установленому законом порядку прийняв спадщину після смерті матері, шляхом подачі заяви до нотаріальної контори.
14 січня 2013 року позивач звернулася до державного нотаріуса Першої дніпродзержинської державної нотаріальної контори Трощій Н.Г. з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері, однак, їй було відмовлено у вчинені даної нотаріальної дії, в зв'язку з тим, що до складу спадкового майна входить частка квартири АДРЕСА_1, яка належить померлій ОСОБА_4, позивачці, та її донькам, відповідачам по справі, а тому нотаріус не може вчинити нотаріальну дію, а зможе видати свідоцтво на спадщину лише після виділення (визначення) частки померлої у спільному майні, про що позивачу було видано письмову довідку з питань діючого законодавства, в якому роз'яснено про можливість звернення до суду для вирішення цього питання.
Суд дослідивши матеріали цивільної справи вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними та такими що підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки, до позивача, як до спадкоємця, перейшли усі права та обов'язки спадкодавця.
У відповідності зі ст. 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
З зв'язку з тим, що Цивільний Кодекс України, чітко не врегульовує питання визначення часток у праві спільній сумісній власності, суд прийшов до висновку про визначення часток в праві спільній сумісній власності рівними виходячи з наступного:
У відповідності зі п. 2 ст. 8 Закон України „Про приватизацію державного житлового фонду" передача займаних квартир здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї.
Згідно до ст. 370 ЦК України, „Визначення часток у праві спільної часткової власності" - частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.
На підставі ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільній власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа може звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права ти інтересу.
Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права тощо.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Враховуючи те, що позивачка є спадкоємцем першої черги і те, що інші спадкоємці відсутні, суд вважає за можливим визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 за позивачкою в розмірі 1/4 частини, визнати спадковим майном, що залишилось після смерті ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частки та визнати право власності за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в розмірі ? частки за кожною на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 77,8 кв.м..
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 8, 16, 357, 370, 372, 1261, 1268, 1269 ЦК України, Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду" та ст.ст. 10, 60, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Фонду комунальної власності м. Дніпродзержинська, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення часток у праві спільній сумісній власності, третя особи Перша Дніпродзержинська нотаріальна контора - задовольнити.
Визначити спадкову частку у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 77,8 кв.м., належну померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частки.
Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 право власності на ? частину за кожним, квартири АДРЕСА_1, загальною площею 77,8 кв.м., яка належить їм на підставі свідоцтва про право власності на житло № 5401, виданого 05.06.2000 року, Центральною комісією по приватизації житлового фонду ДП «Придніпровське житлово-комунальне об'єднання», згідно з розпорядженням № 5401 від 05 червня 2000 року, та право власності за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом на ? частку квартири АДРЕСА_1, загальною площею 77,8 кв.м., яка залишилась після смерті матері, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, з подальшою реєстрацією у відповідних органах державної реєстрації нерухомого майна.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін скарги про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України з дня його проголошення.
Суддя Ричка С. О.