Справа № 107/5346/13-а
Провадження № 2-а/107/220/2013 р.
22 липня 2013 року м. Керч
Керченський міський суд Автономної Республіки Крим у складі судді Собєщанської Н.В. при секретарі Макаренко Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Керчі адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу Державної автомобільної інспекції Керченського міського управління ГУ МВС України в АР Крим в особі старшого інспектора ДПС керівника групи ДПС ДАІ при Керченському міському управлінні ГУ МВС України в АР Крим майора міліції Мануілова Дмитра Михайловича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 04.06.2013 року серії АА2 № 396480,
Позивач 10 червня 2013 року звернувся до Керченського міського суду АР Крим з адміністративним позовом до Відділу Державної автомобільної інспекції Керченського міського управління ГУ МВС України в АР Крим в особі старшого інспектора ДПС керівника групи ДПС ДАІ при Керченському міському управлінні ГУ МВС України в АР Крим майора міліції Мануілова Д.М. про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що постановою інспектора ДПС керівника групи ДПС ДАІ при Керченському МУ ГУ МВС України в АР Крим майора міліції Мануілова Д.М. від 04 червня 2013 року на нього накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП в розмірі 255 грн. Відповідно до вищезазначеної постанови, він 21 травня 2013 року о 14-32 годині, керуючи автомобілем «ЗАЗ DATWOO», д/н НОМЕР_1, на вул. Орджонікідзе міста Керч скоїв зупинку транспортного засобу на пішохідному переході, який позначено дорожніми знаками 5.35.1-5.37.2. Виходячи з вищевикладеного, вважає постанову не законною та винесеною з грубим порушенням адміністративно-процесуального законодавства, а також такою, що підлягає скасуванню. Просить суд постанову АА2 № 396480 від 04 червня 2013 року ІДПС керівника групи ДПС ДАІ при Керченському МУ ГУ МВС України в АР Крим майора міліції Мануілова Д.М. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень скасувати.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, додатково пояснив, що машина стояла за пішохідним переходом, десь метрів за 10 від нього, машина не перешкоджала руху переходів.. Протокол підписувати відмовився, але копію отримав, також йому було відомо про час та місце розгляду протоколу, письмові заперечення до протоколу не додавав. Відносно наданого відеозапису порушення вважає його недопустимим, оскільки камера якої зайнято порушення не відноситься до вимірювальних приладів.
Відповідач - інспектор ДПС керівник групи ДПС ДАІ при Керченському МУ ГУ МВС України в АР Крим майора міліції Мануілов Д.М. у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі та просив відмовити у задоволенні позову відповідача, оскільки як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності автомобіль позивача під час стоянка знаходився у зоні дії дорожнього знаку пішохідний перехід, відповідно до ПДР стоянка транспортних засобів у зоні дії даного знаку заборонено, оскільки транспортний засіб позивача обмежував оглядовість пішохідного переходу для транспортних засобів які продовжували рух по дорозі. Також зазначив, що відеокамера якої було проведено відео-фіксацію правопорушення перебуває на балансі ДАІ м. Керч, та не є вимірювальним засобом та використовується як допоміжний засіб для прийняття правильного рішення. На питання позивача пояснив, що правопорушення було виявлено очима інспектора та запротокольовано. При винесенні постанови та встановлення розміру штрафу було врахований матеріальний стан позивача та винесений мінімальний штраф у розмірі 255 грн.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою АА2 № 0396480 від 04 червня 2013 року ІДПС керівника групи ДПС ДАІ при Керченському МУ ГУ МВС України в АР Крим майора міліції Мануілова Д.М. на позивача накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень (а.с. 3). Постанова винесена на основі протоколу про адміністративне правопорушення серії АГ2 № 530050 від 21 травня 2013 року.
Відповідно до зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення, позивач 21 травня 2013 року о 14-32 годині, керуючи автомобілем «ЗАЗ DATWOO», д/н НОМЕР_1, на вул. Орджонікідзе міста Керч скоїв зупинку транспортного засобу на пішохідному переході, який позначено дорожніми знаками 5.35.1-5.37.2., чим порушив вимоги п. 15.9 (г) Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с. 4).
Згідно п. 15.9 - г Правил дорожнього руху, зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.
Також, відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документам.
Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до п.п.4.1,4.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС від 13.11.2006 року №1111, до функцій дорожньо-патрульної служби належать зокрема контроль за дорожнім рухом, тобто виявлення порушень законодавства, правил, норм і стандартів у сфері забезпечення дорожнього руху, застосування в установленому порядку передбачених чинним законодавством заходів адміністративного впливу до порушників.
Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягне за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В той самий час, згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Однак позивачем в порушення вимог ст. ст. 69, 71, 72 КАС України не було надано належних доказів по справі.
В той же час відповідачем було надано суду відеозапис та фотографію з місця вчинення правопорушення (а.с. 19, 20), якими спростовуються пояснення позивача щодо незаконності постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що доводи позивача про те, що вищевказана постанова є протиправною, є недоведеними та необґрунтованими, оскільки доказів, які б спростовували вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення та постанову по справі про адміністративне правопорушення, з боку позивача не надано, підстав передбачених статтею 72 КАС України для звільнення позивача від доказування не встановлено.
Враховуючи вищевикладене та аналізуючи здобуті по справі докази, суд приходить до висновку, щодо безпідставності позовних вимог, винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення є законною і тому має бути залишена без змін.
В силу ч. 2 ст. 171-2 КАС України, рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 10, 11, 36, ч. 1 ст. 122, ст. ст. 247, 251, 268, 287, 288, 289 КУпАП, ст. ст. 7, 8, 11, 17, 69, 71, 86, 104, 158, 159, 160-163, 167, 171-2 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 23.07.2013 року.
Суддя підпис Собєщанська Н.В.
Згідно з оригіналом
Суддя