Справа № 104/1455/13-к
Провадження № 1-кп/104/81/13
12 липня 2013 року Білогірський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді Лущеко Л.Г.
при секретарі Бубновій Н.В.
з участю прокурора Хижняк Н.О.
потерпілої ОСОБА_1
обвинуваченої ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білогірську кримінальне провадження за № 12013130260000231 за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Білогірську Автономної Республіки Крим, громадянки України, з середньою освітою, не одруженої, не працюючої, раніше не судимої; мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
за ст. 185 ч. 1 КК України,
10 лютого 2013 року, приблизно 15 години, ОСОБА_2, перебуваючи в домоволодінні АДРЕСА_2, реалізуючи раптово виниклий злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, відкрила шафу, де з дитячої жилетки таємно викрала гроші в сумі 1500 грн, після чого з місця вчинення злочину зникла, і розпорядилася викраденим на свій розсуд. Своїми незаконними діями заподіяла потерпілій ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 1500 грн.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 винність по пред'явленому обвинуваченню визнала повністю, суду дала свідчення, аналогічні описовій частині вироку, просила суд не досліджувати інші докази у кримінальному провадженні, обмежившись її поясненнями. Свідчення ОСОБА_2, дані нею в судовому засіданні, суд вважає достовірними і правдивими, були дані ОСОБА_2 добровільно. Матеріальний збиток відшкодувала частково у сумі 730 грн, у скоєному щиро кається.
Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що 09.02.2013 року вона одержала грошову допомогу на своїх дітей в банкоматі міста Білогірська, з нею була ОСОБА_2 Вона частину грошей витратила на свої потреби, а решту в сумі 2100 грн сховала в шафі в кишені дитячої жилетки. Про те, що вона там зберігала гроші, знала ОСОБА_2 10.02.2013 року вона взнала від ОСОБА_3, що ОСОБА_2 поїхала в с.Вишенне Білогірського району, вона перевірила свої гроші і виявила, що немає 1500 грн, з 2100 грн залишилось тільки 600 грн. В теперішній час ОСОБА_2 повернула їй 730 грн, підтримує цивільний позов в сумі 770 грн, просить суд не призначати ОСОБА_2 суворе покарання.
У відповідності з вимогами ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, суд прийняв ухвалу про проведення скороченого судового розгляду і визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються. При цьому, судом з'ясовано, чи правильно обвинувачена розуміє зміст тих обставин, які вона не оспорює, чи є добровільною та істинною її позиція, а також роз'яснив учасникам процесу, що у разі не дослідження судом доказів, вони будуть позбавлені права оскаржити обставини, які не оспорювалися, в апеляційному порядку.
Таким чином, оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_2 винна у вчиненні кримінального правопорушення і її дії слід кваліфікувати за ст.185 ч.1 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_2, суд вважає щире каяття, добровільне часткове відшкодування завданої шкоди.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2, судом не встановлено.
При визначенні міри покарання ОСОБА_2, суд враховує, в порядку ст.65 КК України, характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею кримінального правопорушення, дані про особу ОСОБА_2: раніше не судима (т.2, а.с.64), за місцем проживання характеризується задовільно (т.2, а.с. 61), згідно лікарських довідок, ОСОБА_2 у лікарів психіатра та нарколога на обліку не перебуває (т.2, а.с. 62, 63), офіційно не працює.
Приймаючи до уваги конкретні обставини справи, враховуючи також дані про особу ОСОБА_2, суд приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченої можливе з відбуванням покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, оскільки саме таке покарання буде необхідним і достатнім для її виправлення і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід ОСОБА_2 - не обирався (т.1, а.с. 2).
Цивільний позов ОСОБА_1 в сумі 1500 грн слід задовольнити на суму 770 грн, оскільки ОСОБА_2 частково відшкодувала заподіяну шкоду у сумі 730 грн, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, поясненнями потерпілої та обвинуваченої (т.2, а.с.51-52).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369, 370, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України та призначити покарання - один рік позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_2 від відбування покарання звільнити, встановивши іспитовий строк на один рік.
Застосувавши ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_2 обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.
Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався.
Цивільний позов ОСОБА_1 в сумі 1500 грн задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду в сумі 770 грн.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Білогірський районний суд АР Крим.
Головуючий