Справа № 106/4014/13-ц
2/106/1134/2013
18 липня 2013 року Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим
в складі:
головуючого - судді Кротової Л.В.
при секретареві - Абрамян Е.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Євпаторії справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернувся до Євпаторійського міського суду АР Крим з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Свої вимоги позивач мотивує тим, що з 24 червня 2005 року перебуває з відповідачем у шлюбі, зареєстрованому у відділі реєстрації актів про шлюб Євпаторійського міського управління юстиції АР Крим (актовий запис № 232). Від спільного життя сторони дітей не мають. Шлюбно-сімейні відносини між сторонами по справі припинені внаслідок відмінність характерів та взаєморозуміння між ними, що призвело до того, що сімейні відносини зруйновані , подружні відносини не підтримуються сторонами по справі та відновлювати їх вони не мають наміру. Вважає, що сім'я розпалася остаточно, відновлена бути не може і просить розірвати зареєстрований шлюб.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення, аналогічно викладеному у позовній заяві, просив суд шлюб розірвати.
Відповідачка та її представник у судовому засіданні позов не визнали та відповідач пояснила, що не згодна на розірвання шлюбу оскільки в позовній заяві позивач утаїв від суду справжню причину звернення з позовом, зазначивши не існуючи причини такого звернення до суду. Зазначила, що за час спільного проживання між ними не виникало ніяких відмінних поглядів на життя. Позивач з повагою відноситься до неї, як до дружини, а вона, в свою чергу, піклується про нього та веде домашнє господарство. Разом з відповідачем вона з лютого 2010 року наймає квартиру за адресою: АДРЕСА_1 де й проживають по теперішній час разом та ведуть звичайне подружнє життя. Вважає, що позивач навмисно зазначив місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_2 де вона зареєстрована за місцем мешкання моєї матері, а не адресу фактичного її мешкання. Утаювання факту їх спільного проживання зумовлено метою позивача штучно створити в справі доказ припинення шлюбних. На її думку рішення позивача про звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу зумовлено не відмінністю їх характерів, не відсутністю взаєморозуміння, як про те вказано в позові, а певними відношеннями між позивачем та керівництвом будівельної фірми, де працює позивач. Вважає, що метою позивача є одержання свідоцтва про розірвання шлюбу з реалізації наміру безперешкодного укладання з банком кредитного договору та ніяких серйозних підстав для руйнування їхньої сім'ї немає, вона бажає зберегти сім'ю. Просила суд в задоволені позову відмовити в повному обсязі.
Вислухавши позивача по справі, відповідача та її представника, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні взаємостосунки подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.
У справі встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі зареєстрованому 24 червня 2005 року зареєстрованому у відділі реєстрації актів про шлюб Євпаторійського міського управління юстиції АР Крим (актовий запис № 232).
Згідно з вимогами ст. 122 Сімейного кодексу України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
З пояснень сторін встановлено, що будь-яких інтересів та прав подружжя полягання їх у шлюбі не порушує, навпаки відповідає вимогам законодавства щодо прояв турботи один про одного, причини розпаду сім'ї , зазначені позивачем не є вагомими та такими, щоб свідчили про розпад сім'ї. Суд вважає, що погіршення стосунків подружжя носило тимчасовий характер.
Отже судом не встановлено обставин, які б свідчили про порушення прав подружжя при подальшому збереженні їхнього шлюбу.
Проаналізував всі обставини та перевірив їх наданими належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
На підставі висловленого, керуючись ст. 112 СК України, ст. ст. 11, 60, 130, 174, 213-215 ЦПК України, суд,
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд АР Крим через Євпаторійський міський суд в 10 - денний строк з дня його проголошення.
Суддя Л.В.Кротова