01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
"14" серпня 2008 р. Справа № 10/047-08
за позовом Дочірнього підприємства "Грикар-А.П.С.", смт Васищеве
до Приватного підприємства "Енергія сервіс", м.Біла Церква
про стягнення 117 782,71 грн. та розірвання договору
Суддя Тищенко О.В.
Представники сторін:
від позивача: Єлисєєв А.В. (доручення №40 від 07.02.2008р.)
від відповідача: не з'явився
Обставини справи:
14.01.2008р. до господарського суду Київської області надійшла позовна заява Дочірнього підприємства "Грикар-А.П.С." до Приватного підприємства "Енергія сервіс" про стягнення 117782,71 грн. та розірвання договору.
Ухвалою господарського суду Київської області від 21.01.2008р. було порушено провадження в справі та призначено до розгляду на 19.02.2008р..
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне:
- 23 травня 2007 року між ДП «Грикар- А.П.С.» та ПП «Енергія сервіс»було укладено договір купівлі-продажу № 23/1-05 П (надалі Договір);
- відповідно до п.1.2 Договору кількість та ціна товару передбачена Специфікацією (додаток №1) Договору, та погоджена сторонами;
- згідно Специфікації до договору купівлі - продажу №23/1-05 П від 23.05.2007р. предметом купівлі -продажу є два парогенератори Д-700 з економайзером, предтопок для спалювання лушпиння з бункером-накопичувачем у кількості 2 шт. та два комплекти автоматики регулювання та безпеки на загальну вартість 110 000,00грн.;
- на виконання умов Договору ДП «Грикар - А.П.С.»вніс попередню оплату у розмірі 110 000 грн. згідно повідомлення Продавця про готовність до відвантаження товару;
- на протязі липня -серпня 2007року на підставі укладеного договору відповідачем було поставлено товар позивачу.
Як стверджує позивач, парогенератори, що поставлялися не відповідають умовам договору і специфікації, оскільки як вбачається із специфікації до договору, предметом купівлі-продажу були парогенератори Д-700 з економайзером та комплектом обладнання (предтопок для спалювання лушпиння з бункером-накопичувачем - 2 шт., автоматика регулювання та безпеки - 2 комплекта), а фактично відповідач поставив позивачу парогенератори Д 72-ІА марки КП -0,63 Гнк, які не відповідають діючим Правилам пристрою і безпеки експлуатації парових парогенераторів з тиском до 0,07 Мпа (0,7 кг/см) тому що:
1) На парогенератори відсутня передбачена Правилами технічна документація: паспорт встановленої форми, інструкція по монтажу і експлуатації, відомість, комплектування.
2) Парогенератори знаходилися без відповідної консервації більше 20 років з моменту виготовлення.
3) Документів, що підтверджують їх придатність до експлуатації по технічному стану відсутні, що не дозволяє встановлювати гарантійний термін та вводу в експлуатацію.
4) Відсутні документи підтверджуючі ефективну роботу і належне тепловиробництво парогенераторів з використанням газогенераторів на твердому паливі в замін природного газу.
5) Відсутній опис порядку експлуатації з використанням газогенераторів і рекомендації за необхідними показниками режимів експлуатації.
На підставі викладеного, позивач, посилаючись на ст. 611 ЦК України просить суд розірвати Договір купівлі -продажу №23/1-05 П від 23.05.2007р. та стягнути з відповідача суму попередньої оплати в розмірі 110 000,00грн, а також матеріальні збитки, а саме 1283,68грн. 3 % річних та сплачені відсотки банку в розмірі 6499,03грн.
В судовому засіданні 19.02.08р. відповідач подав до суду пояснення по суті спору вих. №23 від 19.02.08р., якими останній заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки вважає їх необґрунтованими та безпідставними.
На підставі ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 19.02.2008р. оголошувалась перерва до 11.03.08р. о 12:00 год.
11.03.2008р. через загальний відділ господарського суду Київської області позивач подав Клопотання, яким просив суд призначити у справі судову експертизу двох парогенераторів, які були передані позивачу на підставі договору купівлі-продажу № 23/1-05 П.
Також, в судовому засіданні 11.03.2008р. позивач звернувся до суду із клопотанням про призначення у справі судової експертизи двох парогенераторів, які були передані позивачу на підставі договору купівлі-продажу № 23/1-05 П. Крім того, згідно вищезазначеного клопотання, витрати на проведення судової експертизи на даній стадії судового розгляду позивач просив суд покласти на себе.
Ухвалою господарського суду Київської області від 11.03.2008р. зупинено провадження у справі та призначено судову інженерно-технічну експертизу двох парогенераторів Д-700 з економайзером, які були передані позивачу на підставі договору купівлі-продажу № 23/1-05 П згідно видаткової накладної від 13.07.2007р. проведення якої доручено Державному підприємству «Київський експертно-технічний центр».
Також, вищевказаною ухвалою винесено на вирішення експертизи наступні питання: чи відповідає технічний стан двох парогенераторів Д-700 з економайзером, які були передані позивачу на підставі договору купівлі-продажу № 23/1-05 П згідно видаткової накладної від 13.07.2007р., технічним нормам та правилам, які встановлені законодавством України? чи можлива подальша експлуатація двох парогенераторів Д-700 з економайзером, які були передані позивачу на підставі договору купівлі-продажу № 23/1-05 П згідно видаткової накладної від 13.07.2007р, якщо ні -які ремонтні заходи потрібно зробити для відновлення його робочого стану та використання у господарській діяльності? чи відповідає технічна документація (паспорт, інструкція по експлуатації) двох парогенераторів Д-700 з економайзером, які були передані позивачу на підставі договору купівлі-продажу № 23/1-05 П згідно видаткової накладної від 13.07.2007р. нормативно-правовим актам України? чи можливе використання та монтаж двох парогенераторів Д-700 з економайзером без технічної документації на них?
18.06.2008р. через загальний відділ господарського суду Київської області від Державного підприємства «Київський експертно-технічний центр» надійшов Лист вх. №10939 від 18.06.2008р. та Висновок експертизи за результатами експертного обстеження №23510933-11-10-0590.08 парового котла (парогенератора) Д-721А, який знаходиться на території ДП «Гри кар -А.П.С.» зав. №7170.
Ухвалою господарського суду Київської області від 24.06.2008р. поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи на 14.08.2008р. о 16:00год.
Представник позивача в судовому засіданні 14.08.2008р. позовні вимоги підтримав, оскільки вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання без поважних причин не з'явився, письмовий відзив не надав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§66 -69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі “Смірнова проти України»).
Згідно з п. 3.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.
Як вбачається з приписів ч. 3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Крім того, відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не надано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи та досліджені в судових засіданнях докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.
23.05.2007р. між Приватним підприємством «Енергія сервіс" (продавець) та Дочірнім підприємством «Грікар-А.П.С»(покупець) було укладено Договір купівлі -продажу №32/1-05 П (надалі - договір), відповідно до п. 1 якого, продавець зобов'язався продати покупцю товар, а покупець зобов'язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного Договору.
Кількість та ціна товару передбачена Специфікацією (додаток №1) даного Договору та погоджена сторонами. Товар переходить у власність покупця після підписання накладної, згідно Специфікації (додаток №1) даного Договору.
Як вбачається з п. 2 договору, вартість, кількість товару, та термін розрахунків передбачено Специфікацією (додаток №1), що додається до даного Договору, та є невід'ємною частиною. Форма розрахунку - безготівкова.
Відповідно до Специфікації до договору купівлі -продажу №23/1-05ІІ від 23.05.07р. (додаток 1) предметом купівлі -продажу є два парогенератори Д-700 з економайзером (57400,00грн.), предтопок для спалювання лушпиння з бункером-накопичувачем у кількості 2 шт. (36000,00грн.) та автоматика регулювання та безпеки в кількості 2 шт. (16600,00грн.) на загальну вартість 110 000,00грн.
Згідно п.2.1 вищевказаної Специфікації до договору купівлі -продажу порядок розрахунків:
- попередня оплата товару 50% (55000,00грн.)
- 50 % по факту поставки (55000,00грн.)
Відповідно до п.3 Специфікації до договору термін поставки обладнання -40 календарних днів з дня попередньої оплати.
Крім того, згідно п. 3 договору, відвантаження Обладнання з комплектом документації на обладнання (паспорт, інструкція по експлуатації) супроводжується оформленням видаткової накладної, відповідно до Специфікації (додаток №1) до даного Договору. Покупець має перевірити отриманий товар на відповідність його кількості. У разі відсутності претензій покупця при прийманні товару до зовнішнього виду та комплектності вважається, що товар відповідає вимогам покупця. омплектність та якість обладнання підтверджується Сторонами шляхом підписання акту приймання -передачі або відповідної видаткової накладної.
Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому Обладнання. Обладнання вважається переданим покупцю в момент фактичного його вручення, що підтверджується підписом представника покупця в накладних на товар. Відвантаження Товару здійснюється транспортом покупця за власний рахунок. Гарантія на Товар - 1 рік з дня продажі.
Згідно п. 4.1.1 договору, покупець зобов'язується перерахувати продавцю грошові кошти за товар в розмірі та строки, обумовлені-Специфікацією (додаток №1).
Відповідно до п. 4.2.1 договору продавець зобов'язується передати покупцю товар, в обумовлені цим Договором строки, відповідно до п. 3.1 даного Договору.
Судом встановлено, що 30.05.2007р. позивач перерахував на рахунок відповідача 55 000,00 грн. в якості попередньої оплати за товар згідно спірного договору, що підтверджується Платіжним дорученням від 30.05.07р. №1206, а 09.07.2007р. позивачем було перераховано відповідачу решту вартості майна за договором а сумі 55 000,00 грн., що підтверджується Платіжним дорученням від 30.05.07р. №1206. 09.07.2007р.
Як вбачається з видаткової накладної від 13.07.2007р. 13.07.2007р., відповідачем було здійснено поставку парогенератора Д-700 з економайзером в кількості 1 шт., предтопка для спалювання лушпиння з бункером-накопичувачем у кількості 2 шт. та автоматику безпеки, пальник МДГГ -250 КБ в кількості 2 шт. на загальну вартість 81300,00 грн.
26.07.2007р. позивач звернувся до відповідача з претензією №290 , в якій зазначив про те, що товар, який отримав позивач є неукомлектований та просив відповідача в строк -5 робочих днів здійснити поставку недопоставленого відповідачем товару згідно спірного договору. Також, вищевказаною претензією позивач просив відповідача сплатити штрафні санкції за несвоєчасну поставку товару.
01.11.2007р. позивач звернувся до відповідача з претензією №442 від 01.11.2007р., в якій вказав про те, що в серпні 2007 році відповідачем було допоставлено другий парогенератор, якій також був неукомлектований.
Крім того, у претензії позивач зазначив про те, що парогенератори, що поставлялися не відповідають умовам договору і специфікації, оскільки як вбачається із специфікації до договору, предметом купівлі-продажу були парогенератори Д-700 з економайзером та комплектом обладнання (предтопок для спалювання лушпиння з бункером-накопичувачем - 2 шт., автоматика регулювання та безпеки - 2 комплекта), а фактично відповідач поставив позивачу парогенератори Д 72-ІА марки КП -0,63 Гнк, які не відповідають діючим Правилам пристрою і безпеки експлуатації парових парогенераторів з тиском до 0,07 Мпа (0,7 кг/см) тому що: 1) На парогенератори відсутня передбачена Правилами технічна документація: паспорт встановленої форми, інструкція по монтажу і експлуатації, відомість, комплектування. 2) Парогенератори знаходилися без відповідної консервації більше 20 років з моменту виготовлення. 3) Документів, що підтверджують їх придатність до експлуатації по технічному стану відсутні, що не дозволяє встановлювати гарантійний термін та вводу в експлуатацію. 4) Відсутні документи підтверджуючі ефективну роботу і належне тепловиробництво парогенераторів з використанням газогенераторів на твердому паливі в замін природного газу. 5) Відсутній опис порядку експлуатації з використанням газогенераторів і рекомендації за необхідними показниками режимів експлуатації.
Як вказано в претензії, у зв'язку із тим, що товар поставлений відповідачем був некомплектним, позивач не приймає його та відмовляється підписувати відповідну накладну.
Крім того, в претензії №442 від 01.11.2007р. позивач зазначив про те, що у зв'язку із тим, що всі строки за спірним договором вже сплили, а також враховуючи те, що відповідач не виконав свої зобов'язання належним чином, позивач розриває спірний договір.
В Претензії №442 від 01.11.2007р. позивач просив відповідача сплатити збитки за сплачені проценти банку в розмірі 6498,98грн., оскільки кошти, які були перераховані відповідачу згідно спірного договору в сумі 110 000 грн. є кредитними, за які позивачем були сплачені проценти банку на підставі Кредитного договору №07/043/07 -КЛТ від 07.05.2007р.
Як вже зазначалось вище, на підставі п. 1 ч.2 ст. 79 ГПК України у справі було призначено судову інженерно-технічну експертизу двох парогенераторів Д-700 з економайзером, які були передані позивачу на підставі договору купівлі-продажу № 23/1-05 П згідно видаткової накладної від 13.07.2007р. проведення якої було доручено Державному підприємству «Київський експертно-технічний центр».
Згідно Листа Державного підприємства «Київський експертно-технічний центр» вх. №10939 від 18.06.2008р. та Висновку експертизи за результатами експертного обстеження №23510933-11-10-0590.08 парового котла (парогенератора) Д-721А, який знаходиться на території ДП «Грикар -А.П.С.» зав. №7170, на запитання суду чи відповідає технічний стан двох парогенераторів Д-700 з економайзером, які були передані позивачу на підставі договору купівлі-продажу № 23/1-05 П згідно видаткової накладної від 13.07.2007 р. технічним нормам та правилам, які встановлені законодавством України, експерт відповів, що згідно договору купівлі-продажу та видаткової накладної від 13.07.2007 р. Приватне підприємство «Енергія сервіс»повинно було поставити ДП «Грикар - А.П.С.»парогенератори Д-700 з економайзерами в кількості двох одиниць. По факту були поставлені два парогенератори Д-721 А, один з яких без економайзера. Спеціалістам ДП «Київський ЕТЦ»не були створені умови для проведення експертного обстеження парогенераторів Д-721А у повному обсязі. Так із за відсутності передбаченої вимогами НПАОП 0.00-1.26-96 технічної документації, а саме паспортів та інструкцій завода-виготовника з експлуатації парогенераторів не був проведений аналіз цих документів, із-за неукомплектованості парогенераторів живильними насосами, арматурою, манометрами, тощо, економайзером (одного з парогенераторів), а також із-за того, що парогенератори не змонтовані їх гідравлічне випробування не проводилось. Внаслідок вище наведеного зробити об'єктивну повну оцінку технічного стану парогенераторів було неможливим. Але навіть за отриманими результатами проведеного огляду парогенераторів встановлено, що у нинішньому стані вони не відповідають вимогам НПАОП 0.00-1.26-96, незважаючи на позитивні результати візуально-оптичного та ультразвукового контролю металу елементів парогенераторів.
На запитання суду чи можлива подальша експлуатація двох парогенераторів Д-700 з економайзером, які були передані позивачу на підставі договору купівлі-продажу № 23/1-05 П згідно видаткової накладної 13.07.2007 р., якщо ні - які ремонтні заходи потрібно зробити для відновлення його робочого стану та використання у господарській діяльності, експерт відповів, що згідно Висновку експертизи подальша експлуатація парогенераторів Д-721А у їх нинішньому стані неможлива. Для того щоб було вирішено питання подальшої експлуатації необхідно, щоб парогенератори були повністю укомплектовані згідно вимог завода - виготовника та НПАОП 0.00-1.26-96, забезпечені технічною документацією згідно вимог НПАОП 0.00-1.26-96, після цього були змонтовані і їм були проведені гідравлічні випробування згідно вимог НПАОП 0.00-1.26-96, після виконання всього вищенаведеного парогенератори повинні бути зареєстровані в органах Держгірпромнагляду і отримати в установленому порядку дозволи на експлуатацію
На запитання суду, чи відповідає технічна документація (паспорт, інструкція по експлуатації) двох парогенераторів Д-700 з економайзером, які були передані позивачу на підставі договору купівлі-продажу № 23/1-05 П згідно видаткової накладної 13.07.2007 р. нормативно-правовим актам України експерт відповів, що вказана в питанні технічна документація, яка передбачена НПАОП 0.00-1.26-96, - відсутня.
На запитання суду, чи можливе використання та монтаж двох парогенераторів Д-700 з економайзером без технічної документації на них експерт відповів, що монтаж та експлуатація двох парогенераторів Д-721 А, один з яких без економайзера, без технічної документації на них неможлива.
Згідно статті 42 ГПК України висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обгрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам.
Якщо під час проведення судової експертизи встановлюються обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких судовому експерту не були поставлені питання, у висновку він викладає свої міркування і щодо цих обставин.
У випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу.
При необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.
Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні.
Згідно п. 5 Інформаційного листа ВГСУ від 27.11.2006 р. N 01-8/2651 «Про деякі питання призначення судових експертиз» у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід враховувати викладене в пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.97 N 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах".
Як вбачається з п. 17 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.97 N 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати:
- чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи;
- чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі;
- компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень;
- достатність поданих експертові об'єктів дослідження;
- повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним;
- узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи;
- обгрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.
Згідно статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається із ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно статті 666 ЦК України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.
Як вбачається з ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.
Відповідно до статті 682 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, що відповідає умові договору купівлі-продажу щодо комплектності. Якщо договором купівлі-продажу не встановлено умов щодо комплектності товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, комплектність якого визначається звичаями ділового обороту або іншими вимогами, що звичайно ставляться.
Статтею 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Судом встановлено, що на виконання умов спірного договору, фактично відповідачем було поставлено позивачу замість двох парогенераторів Д-700 з економайзером два парогенератори Д-721 А, один з яких без економайзера; технічна документація (паспорти та інструкції завода - виготовника з експлуатації парогенераторів) передбачена вимогами НПАОП 0.00-1.26-96 -відсутня. Також, встановлено, що поставлені парогенератори не укомплектовані живильними насосами, арматурою, манометрами, тощо, економайзером (одного з парогенераторів), парогенератори не змонтовані.
Крім того, як вбачається з Висновку експертизи, у нинішньому стані парогенератори не відповідають вимогам НПАОП 0.00-1.26-96, подальша їх експлуатація у їх нинішньому стані неможлива, монтаж та експлуатація двох парогенераторів Д-721 А, один з яких без економайзера, без технічної документації на них - неможлива.
З огляду на викладене, суд вважає, що Приватним підприємством "Енергія сервіс" істотно порушено договір купівлі -продажу №32/1-05 П, що є підставою для розірвання вищевказаного договору.
Як вбачається із статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Дочірнього підприємства "Грикар-А.П.С." щодо розірвання договору купівлі -продажу № 23/1-05П від 23.05.07р. та стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 110 000,00грн. обґрунтованими, документально підтвердженим, а отже, такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача матеріальних збитків, а саме: 6499,03 грн. сплачених відсотків банку та 1283,68 грн. 3 % річних за користування чужими грошовими коштами, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року N 6 розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Для застосування таких правових наслідків порушення зобов'язань, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:
1) протиправної поведінки;
2) збитків;
3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;
4) вини.
Відсутність хоча б одного з вищеперелічених елементів, які створюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань, оскільки в цьому випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Статтею 4-3 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).
Позивачем не було надано до суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували причинний зв'язок між невиконанням боржником зобов'язань за спірним договором та розміром збитків, які, нібито, зазнав позивач у зв'язку із сплатою відсотків банку.
Надані позивачем в якості доказів заподіяння збитків Кредитний договір №07/043/07-КЛТ від 07.05.2007р. та Додаткова угода №53 до нього, не є належними та допустимими доказами заподіяння збитків, оскільки вони не підтверджують причинний зв'язок між невиконанням боржником зобов'язань за спірним договором та розміром збитків.
Крім того, відповідно до п. 2. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимога позивача в частині стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 1283,88 грн. не може бути задоволена судом, оскільки нарахування 3 % річних, яке передбачене у ст. 625 ЦК України, можливе лише за прострочення грошового зобов'язання.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача матеріальних збитків, а саме: 6499,03 грн. сплачених відсотків банку та 1283,68 грн. 3 % річних не обґрунтовані, документально не підтверджені, а тому не підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що витрати позивача на проведення судово-інженерної експертизи по справі склали 5221,05грн., що підтверджується Договором -рахунком №10-12-566 від 22.04.2008р., Договором -рахунком №10-14-590 від 06.05.2008р., а також платіжними дорученнями № 1511 від 24.04.2008р. та №1623 від 07.05.08р.
На підставі ст.49 ГПК України витрати на проведення судово-інженерної експертизи в сумі 5221,05грн. покладаються на відповідача.
Державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Розірвати Договір купівлі -продажу №23/1-05 П від 23.05.2007р., укладений між Приватним підприємством «Енергія сервіс» та Дочірнім підприємством «Грикар -А.П.С.».
3. Стягнути з Приватного підприємства «Енергія сервіс» (09100, Київська область, м.Біла церква, вул..Партизанська, 33, кв.53, код ЄДРПОУ 23577676) на користь Дочірнього підприємства «Грикар -А.П.С.» (62495, Харківська область, Харківський район, с.Васищеве, вул..Овочева, 14, код ЄДРПОУ 31465149) 110 000, 00грн. суми попередньої оплати.
4. В решті позовних вимог відмовити.
5. Стягнути з Приватного підприємства «Енергія сервіс» (09100, Київська область, м.Біла церква, вул..Партизанська, 33, кв.53, код ЄДРПОУ 23577676) на користь Дочірнього підприємства «Грикар -А.П.С.» (62495, Харківська область, Харківський район, с.Васищеве, вул..Овочева, 14, код ЄДРПОУ 31465149) 1179,38 грн. державного мита та 110,20 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 5221,05 витрат на проведення судово-інженерної експертизи.
Видати наказ.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Тищенко О.В.