01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
08.11.07 р. № 02-03/2631/11
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий
Судді :
при секретарі судового засідання: Гонтарі О.В.,
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області на Ухвалу Господарського суду Київської області від 10.09.2007 року по справі № 02-03/2631/11 (суддя Мальована Л.Я.),
за заявою: Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Барва»
про: визнання банкрутом
за участю представників:
від ініціюючого кредитора: Маковій О.О. (дов. № 118/10/01 від 10. 01.2007р.)
від боржника: не з'явився
06.09.2007 року Державна податкова інспекція у Бородянському районі Київської області (далі - заявник) звернулася до Господарського суду Київської області із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Барва».
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.09.2007 року матеріали повернуто без розгляду заявнику на підставі п. 3 ст. 63 ГПК України.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням Господарського суду Київської області, 09.10.2007 року Державна податкова інспекція у Бородянському районі Київської області звернулася до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та просить скасувати Ухвалу місцевого господарського суду від 10.09.2007 року та передати матеріали Заяви про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Барва»до Господарського суду Київської області для розгляду, посилаючись на те, що заявником надано достатньо доказів для порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Барва»на підставі ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон).
Крім того, Державна податкова інспекція у Бородянському районі Київської області подала 11.10.2007 року Доповнення до апеляційної скарги, в якому просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки останній отримав судове рішення тільки 01.10.2007 року, про що зроблено запис в книзі вхідної документації.
Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи щодо причин пропуску процесуального строку на подачу апеляційної скарги, апеляційний господарський суд встановив, що дане клопотання відповідача підлягає задоволенню, а апеляційна скарга приймається до провадження.
25.10.2007 року Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду відновлено строк Державній податковій інспекції у Бородянському районі Київської області на апеляційне оскарження Ухвали Господарського суду Київської області від 10.09.2007 року по справі № 02-03/2631/11, та порушено апеляційне провадження. Розгляд апеляційної скарги призначено на 08. 11.2007 року.
В обґрунтування апеляційної скарги Державна податкова інспекція у Бородянському районі Київської області вказує на те, що підставою звернення до Господарського суду Київської області з Заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Барва»на підставі ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є неможливість виконати податкові зобов'язання після встановленого строку їх погашення, неподання звітності до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області та відсутність за юридичною адресою боржника, а Ухвала, відповідно до якої Заява кредитора повернута без розгляду, суперечить наявним матеріалам, доданим до Заяви про порушення справи про банкрутство та підлягає скасуванню.
Боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Барва», у судове засідання, призначене на 08.11.2007 року не з'явився, вимог Ухвали апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження не виконав, повноважних представників не направив, причин неявки суду не повідомив, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, направленою за його місцезнаходженням ухвалою суду.
Відповідно до ст.ст. 43, 22, 33, 99 ГПК України, враховуючи той факт, що оскаржується процесуальна дія місцевого господарського суду, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку про можливість закінчення розгляду апеляційної скарги та апеляційного подання за наявними у справі матеріалами.
Відповідно ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
Заслухавши суддю доповідача та обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених в ній фактичних обставин правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, апеляційний господарський суд встановив, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області підлягає задоволенню, а Ухвала місцевого господарського суду скасуванню з наступних підстав:
Відповідно до ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі - Закон), провадження у справах про банкрутство регулюється вищезазначеним Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. При цьому, названий Закон слід розглядати як законодавчий акт, що містить спеціальні норми, які мають пріоритет по відношенню до норм загальних щодо регулювання порядку провадження у справах про банкрутство.
Як вбачається з матеріалів справи, Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.09.2007 року повернуто без розгляду Заяву Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Барва»на підставі того, що не подано доказів обґрунтованості вимог кредитора, а саме доказів, які свідчать про припинення підприємницької діяльності, доказів неможливості встановити місцезнаходження керівних органів боржника, довідку реєструю чого органу про відсутність боржника за його місцезнаходженням, документів органів зв'язку про неможливість вручення кореспонденції боржнику за його юридичною адресою.
Відповідно до статті 9 Закону, суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо:
заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
у заяві не вказано повне найменування сторін, їх поштову адресу та інші відомості, перелічені в статті 7 цього Закону;
не подано доказів щодо сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі;
заявник не дотримав строку, зазначеного у абзаці третьому статті 1 цього Закону;
з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.
Відповідно до п. 1 статті 7 Закону, Заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити:
найменування господарського суду, до якого подається заява;
найменування (прізвище, ім'я та по батькові) боржника, його поштову адресу;
найменування кредитора, його поштову адресу, якщо кредитором є юридична особа, якщо кредитор - фізична особа, в заяві зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, а також місце його проживання;
номер (код), що ідентифікує кредитора як платника податків і зборів (обов'язкових платежів);
виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання;
перелік документів, що додаються до заяви.
Відповідно до п. 7 цієї ж статті, Заява кредитора повинна містити крім відомостей, передбачених частиною першою, такі відомості:
розмір вимог кредитора до боржника з зазначенням розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті;
виклад обставин, що підтверджують наявність зобов'язання боржника перед кредитором, з якого виникла вимога, а також строк його виконання;
докази того, що сума підтверджених вимог перевищує суму в триста мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом;
докази обґрунтованості вимог кредитора;
інші обставини, на яких ґрунтується заява кредитора.
До заяви кредитора на підставі п. 8 ст. 7 Закону додаються відповідні документи:
рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника;
копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів;
докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.
До заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку (п. 10 ст. 7 Закону).
Таким чином, поряд з основними доказами безспірності грошових вимог, передбаченими частинами 7, 8 ст. 7 Закону про банкрутство, органи державної податкової служби повинні подати суду докази вжиття заходів з погашення заборгованості боржника перед бюджетами та/або державними цільовими фондами, передбачені Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Однак, статтею 52 Закону визначено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Оскільки, відсутність боржника унеможливлює також застосування до нього заходів, передбачених Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", то і відповідно незалежно від вжиття додаткових заходів з отримання заборгованості з податків, зборів (обов'язкових платежів).
За правилами вказаної статті підстави для подання кредитором заяви про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника настають як у разі наявності будь-якої з ознак, передбачених цією статтею, так і у разі їх сукупності.
Таким чином, справа про банкрутство порушується судом за правилами ст. 52 Закону про банкрутство навіть за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника. Такими ознаками можуть бути докази відсутності майна боржника, відсутності руху коштів на поточних рахунках боржника тощо.
У відповідності до ст. 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. (Роз'яснення ВАСУ від 10.12.1996 року № 02-5/422 “Про судове рішення»).
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч.1 ст. 32 ГПК України).
Як вбачається з доданих до Заяви про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Барва»матеріалів, а саме копії Свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності -юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Барва»21.09.2000 року, про що зроблено запис 21.09.2000 року у журналі обліку за № 627; копії Довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Товариства з обмеженою відповідальністю «Барва»№ 8406 від 26.09.2000 року; Довідки про взяття на облік платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Барва»№ 418 від 27.08.2007 року, взяте на облік 06.10.2000 року за № 75, боржник значиться за юридичною адресою: 07800, Київська обл.., Бородянський р-н, с.м.т. Городянка, пров. Залізничний, буд. 1. Відповідно до Акта тематичної перевірки щодо знаходження суб'єкта підприємницької діяльності за юридичною (фактичною) адресою № б/н від 02.12.2005 року Державною податковою інспекцією у Бородянському районі Київської області встановлено, що за вищезазначеною адресою боржник не знаходиться, будівля (приміщення) належить ЗАТ «ППЗНП Ресурси», Договір оренди між ЗАТ «ППЗНП Ресурси»та боржником не укладався, фактичне місцезнаходження боржника не відомо, на письмові виклики керівники або їх заступники боржника до інспекції не з'являються. Відповідно до Акта № 55 від 29.12.2004 року та Акта від 04.02.2005 року, податкові вимоги № 1/554 від 22.12.2004 року та № 2/104 від 01.02.2005 року, направлені листами з повідомленнями про вручення, повернуті до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області у зв'язку з тим, що даний платник податків за вказаною адресою не знаходиться. Крім того, відповідно до Постанови про повернення виконавчого документа від 27.06.2007 року ДВС у Бородянському районі Київської області, виконавчий лист Господарського суду Київської області по справі № 87/17 від 15.05.2006 року повернуто Державною виконавчою службою у Бородянському районі Київської області стягувачеві - Державній податковій інспекції у Бородянському районі Київської області, без виконання на підставі ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», в зв'язку з неможливістю стягнення, а майно, на яке можливо було б звернути стягнення у боржника відсутнє. Відповідно до Довідки № 6807/10/15.1 від 23.08.2007 року Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області, остання звітність Товариством з обмеженою відповідальністю «Барва»подавалась до ДПІ у Бородянському районі 07.02.2006 року.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що наявність доказів відсутності підприємницької діяльності боржника перевіряється судом при прийнятті заяви до розгляду або її поверненні.
Правова ж оцінка ознак відсутності підприємницької діяльності боржника повинна бути надана судом безпосередньо в судовому засіданні під час з'ясування дійсних обставин справи та перевірки покладених в основу заяви кредитора фактів.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що повернення заяви про порушення справи про банкрутство боржника в порядку ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у зв'язку з тим, що не подано доказів обґрунтованості вимог а саме доказів, які свідчать про припинення підприємницької діяльності, доказів неможливості встановити місцезнаходження керівних органів боржника, довідку реєструю чого органу про відсутність боржника за його місцезнаходженням, документів органів зв'язку про неможливість вручення кореспонденції боржнику за його юридичною адресою, є в даному випадку необґрунтованим, не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому така Ухвала місцевого господарського суду від 10.09.2007 року підлягає скасуванню, а справа - направленню для розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 32, 43, 53, 93, 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 10.09.2007 року по справі № 02-03/2631/11 скасувати.
3. Копії Постанови направити учасникам апеляційного провадження.
4. Матеріали Заяви Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Барва»повернути до Господарського суду Київської області для розгляду.
Головуючий
Судді :