Запорізької області
10.02.09 Справа № 20/364/07-8/352/08
Суддя
За позовом Державного підприємства “Вугілля України», м.Київ
до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Дніпроенерго», м. Запоріжжя
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне підприємство “Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу “Луганськвуглепостачання», м.Луганськ
Суддя Попова І.А.
Представники:
Від позивача: Барановська С.В., дов. від 26.12.2008 р.
Від відповідача : Дригайло Т.В., дов. від 25.01.08
Шмаглій В.І., дов. від 08.09.08
Від третьої особи: Зоріна О.М.. дов. від 24.12.07
Заявлено позовні вимоги про спонукання до підписання акту звіряння за кількістю та якістю вугільної продукції в обсязі 4746 т за показниками якості, зазначеними у посвідченнях №№ 193, 210, 211, 212, 215 і акту звірки за кількістю та якістю вугільної продукції у обсязі 3448 т за показниками якості, зазначеними у посвідченнях №№ 48, 49, 50, 56.
Розпорядженням в.о. голови господарського суду Запорізької області від 27.06.2008 р. справу № 20/364/07 передано на розгляд судді Поповій І.А., справу прийнято до провадження та присвоєно номер № 20/364/07-8/352/08.
Розгляд справи відкладався, провадження у справі зупинялось, про що судом винесені відповідні ухвали. Строк вирішення спору продовжувався в порядку ст. 69 ГПК України.
Розгляд справи завершено у судовому засіданні 18.02.2009 р. оголошенням вступної та резолютивної частини рішення.
В засіданні 23.07.2008 р. позивачем подано заяву від 21.07.2008 р. про уточнення позовної заяви. За своєю правовою природою дане доповнення є зміною предмету позову. Відповідно до ст.. 22 ГПК України клопотання про зміну предмету позову задоволено судом.
Розглядаються позовні вимоги про зобов'язання ВАТ “Дніпроенерго» прийняти вугільну продукцію відвантажену у липні 2005 р. в кількості 4746 т. відповідно до залізничних накладних та за показниками якості, зазначеними у посвідченнях якості № 193, 210, 211, 212 та 215 та зобов'язання прийняти вугільну продукцію відвантажену у лютому 2006 р. в кількості 3448 т. відповідно до залізничних накладних та за показниками якості, зазначеними у посвідченнях якості №№ 48, 49, 50 та 56.
Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові та доповненні від 21.07.2008 р. В обґрунтування вимог зазначає, що Відповідно до п.2.7 укладеного між сторонами 28.01.2004р.договору поставки №2-02/1-П датою поставки вугілля є дата підписання акту приймання-передачі, після чого, згідно з п.5.14 договору, право власності на вугілля від ДП “Вугілля України» переходить до ВАТ “Дніпроенерго». У даний час між позивачем та відповідачем, через хибне трактування останнім умов договору, склалася ситуація, коли на Криворізькій ТЕС ВАТ “Дніпроенерго» знаходиться вугілля, відвантажене позивачем: - у липні 2005р. за посвідченнями якості №№193, 210, 211, 212, 215, загальним обсягом 4 746 тонн; - у лютому 2006р. за посвідченнями якості №№48, 49, 50, 56, загальним обсягом 3 448 тонн не прийняте останнім. Актів приймання-передачі вищевказаного вугілля не складалось через відсутність актів звіряння по кількості та якості. Акт звіряння по кількості та якості поставленого вугілля не підписаний відповідачем і позивачем через відсутність згоди щодо його якості. По прибуттю вугілля за посвідченнями якості №№193, 210, 211, 212, 215 до Криворізької ТЕС (вантажоотримувач), остання вивантажила його з вагонів, не направивши позивачеві телеграми з викликом вантажовідправника даного вугілля (третю особу) для проведення його спільного опробування. Прийняття і вивантаження вугілля із вагонів підтверджується даними, що зазначені у відомостях плати за користування вагонами, складеними станцією Зелене Поле Придніпровської залізниці. Всупереч вимогам п.п.5.1,5.7 договору, п.16 Інструкції “Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю» (надалі -Інструкція П-7) Криворізька ТЕС виклик на прибуття представників позивача не направляла. Дані дії вантажоотримувача призвели до того, що представники позивача були позбавлені можливості спільно відібрати проби або переконатися, що вивантажене з вагонів вугілля є саме тим вугіллям, яке відвантажувалось ними до Криворізької ТЕС, оскільки ідентифікувати його можливо лише коли воно знаходиться у вагонах. На претензію позивача відповідач відмовив у виконанні вимог. При цьому позивач зазначає, що Криворізька ТЕС виклики представнику постачальника не направляла і не зважаючи на те, що у той час представники постачальника безперервно з 25 по 30 липня 2005р. знаходились на ТЕС, що підтверджується посвідченнями про відрядження, однак вони не були залучені при вивантаженні вугілля із вагонів. Дані дії вантажоотримувача призвели до того, що представники ДП “Вугілля України» відмовилися приймати до розрахунку дане вугілля за якісними показниками, отриманими Криворізькою ТЕС у такий спосіб, оскільки, відповідно до ст.525 ЦК України, ст.193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, тобто одноособове визначення якості вугілля є порушенням вимог здійснення господарської діяльності. Згідно з ст.202 ЦК України такі дії Криворізької ТЕС є одностороннім правочином, який спрямований на зміну цивільних прав ДП “Вугілля України», що в призводить до недоотримання ним прибутку. По прибуттю вугілля за посвідченнями якості №№ 48, 49, 50 та 56 до Криворізької ТЕС, остання також в одноособовому прядку встановила якість вугілля, що є порушенням п.5.7 договору та п.16 Інструкції П-7. Зокрема, приймання вугілля за посвідченням якості №49 загальним обсягом 411 т відбулося без виклику представника вантажовідправника; приймання вугілля за посвідченнями якості №№56,48,50 відбувалося тоді, коли телеграма з викликом представників була направлена з запізненням. Відповідно до ст.. 269 ГК України позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставленого йому товару, отже ВАТ “Дніпроенерго» не може оспорювати якість вугілля, поставка якого відбулася в 2005 р. та 2006 р. З посиланням на ст.ст. 526, 629 ЦК України, позивач просить зобов'язати ВАТ “Дніпроенерго» прийняти вугільну продукцію, відвантажену у липні 2005 р. в кількості 4746 т. відповідно до залізничних накладних та за показниками якості, зазначеними у посвідченнях № 193, 210, 211, 212, 215 та зобов'язати прийняти вугільну продукцію відвантажену у лютому 2006 р. в кількості 3448 т. відповідно до залізничних накладних та за показниками якості, зазначеними у посвідченнях якості №№ 48, 49, 50 та 56.
Відповідач позов не визнав, вважає позовні вимоги неправомірними та безпідставними з наступних підстав. При прийманні отриманої за договором №2-02/1-П продукції у липні 2005р. та лютому 2006р. Криворізькою ТЕС ВАТ “Дніпроенерго» встановлено, що якість вугілля не відповідає умовам договору, а саме: якісні показники перевищують договірні за показниками якості. Відповідно до п.п.3.2,5.6 договору фактична якість поставленого вугілля визначається за результатами хіманалізів атестованої лабораторії ТЕС покупця, тобто в цій частині сторони погодились, що лабораторія Криворізької ТЕС є компетентним органом, який встановлює фактичну якість поставленого вугілля. Приймання партій вугілля здійснювалась відповідачем відповідно до умов п.п.3.2-2.3; 5.6,5.7 договору та Інструкції П-7. Відповідачем були направлені телеграми на адресу постачальника, на які не було отримано жодної відповіді, оформлені сертифікати відбору проб та випробувань, на підставі яких проведений перерахунок вартості вугілля з врахуванням його якості. Відповідач скористався правом, встановленим у п.5.9 договору, за яким фактична якість визначається засобами покупця. Право перевірки якості вугілля, передбачене даною нормою, з боку постачальника реалізовано не було. Зазначені позивачем пункти договору та інструкції передбачають умови приймання вугілля за якістю та не вказують на відповідні обов'язки відповідача -згідно предмету позовних вимог. Крім того, відповідач звертає увагу, що ним вже були підписані акти звіряння по кількості та якості поставленого вугілля №75, 88, 88-1, що встановлено рішенням господарського суду Запорізької області від 06.09.2006р. по справі №20/207/06. ВАТ “Дніпроенерго» вважає, що з наведених у позовній заяві підстав позивачем не доведено факту порушення відповідачем зобов'язань за договором.
Крім того, відповідач зазначає, що заявою від 21.07.2008 р. позивач змінив одночасно підстави та предмет позову внаслідок чого позов задоволенню не підлягає.
Третя особа - Державне підприємство “Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу “Луганськвуглепостачання» у своєму поясненні підтримала позовні вимоги у повному обсязі, зазначивши, що у липні 2005р. приймання поставленої вугільної продукції на ТЕС було здійснено в односторонньому порядку, в порушення умов договору (п.5.1) і Інструкції П-7 (п.16). 26.07.2005р. представники вантажовідправника знаходились на ТЕС, але не змогли провести спільний відбір проб і хімічний аналіз, так як вагони були розвантажені. Телеграми на виклик не направлялись. У лютому 2006р. була здійснена поставка вугілля згідно з посвідченнями якості №48,49,50,56 в кількості 3448 т. Криворізькою ТЕС при прийманні продукції були порушені умови вказаного договору (п.5.1) та Інструкції П-7 (п.п.16-19). По посвідченням якості №48 і №50 телеграми про виклик представника були направлені після розвантаження вагонів, а по посвідченням якості №49 і №56 телеграми не надходили.
Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні матеріали, суд встановив:
20 липня 2007 р. господарським судом Запорізької області порушено провадження у справі № 20/364/07 за позовом ДП «Вугілля України»до ВАТ «Дніпроенерго»про спонукання до підписання акту звіряння за кількістю та якістю вугільної продукції у обсязі 4746 тонн за показниками якості, зазначеними у посвідченнях №№ 193, 210, 211, 212, 215 та акту звіряння за кількістю та якістю вугільної продукції у обсязі 3448 тонн за показниками якості, зазначеними у посвідченнях №№ 48, 49, 50, 56.
В засіданні 23.07.2008 р. судом задоволено клопотання про зміну предмету позову та прийнято до розгляду вимоги про зобов'язання ВАТ “Дніпроенерго» прийняти вугільну продукцію відвантажену у липні 2005 р. в кількості 4746 т. відповідно до залізничних накладних та за показниками якості, зазначеними у посвідченнях якості № 193, 210, 211, 212 та 215 та зобов'язання прийняти вугільну продукцію відвантажену у лютому 2006 р. в кількості 3448 т. відповідно до залізничних накладних та за показниками якості, зазначеними у посвідченнях якості №№ 48, 49, 50 та 56.
Предметом спору у справі № 20/207/06 були вимоги ДП «Вугілля України»до ВАТ «Дніпроенерго»про спонукання до підписання акту звіряння за кількістю та якістю вугільної продукції у обсязі 4746 тонн за показниками якості, зазначеними у посвідченнях №№ 193, 210, 211, 212, 215 та акту звіряння за кількістю та якістю вугільної продукції у обсязі 3448 тонн за показниками якості, зазначеними у посвідченнях №№ 48, 49, 50, 56.
Тобто, за аналогічних підстав предмет спору у зазначених справах є відмінним.
Суд знаходить хибними доводи відповідача щодо зміни позивачем уточнюючою заявою від 21.07.2008 р. і предмету і підстав позову у даній справі.
Щодо суті спору судом встановлено:
28.01.2004р. Відкритим акціонерним товариством “Дніпроенерго» (покупець, відповідач) та Державним підприємством “Вугілля України» (постачальник, позивач) укладено договір поставки №2-02/1-П, згідно з яким постачальник на умовах передбачених даним договором зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити вугілля енергетичне українського походження. Кількість, марки, базові характеристики якості вугілля, яке буде поставлятися за договором та видобувник вугілля наводяться у додатках до договору (п.п.1.1, 1.2).
Відповідно до п.2.3 договору у підтвердження постачання постачальник повинний надати ТЕС одночасно з прибуттям кожної партії вугілля залізничну накладну, рахунок-фактуру і данні хіманалізів, згідно посвідчення якості. Останні надаються постачальником шляхом електронного зв'язку.
Датою поставки вугілля є дата підписання акту приймання-передачі (п.2.7).
Згідно з п.п.3.2,3.4 договору фактична ціна поставленого вугілля для проведення розрахунків визначається виходячи з базової ціни вугілля, погодженої згідно з п.3.1 договору, із застосуванням знижок/надбавок залежно від відхилень фактичних значень золи та вологи, визначених в лабораторії ТЕС покупця -вантажоотримувача, та вказаних в акті прийому-передачі, від базових. Вартість вугілля, поставленого у звітному періоді, визначається виходячи з фактичної ціни 1 тонни вугілля, визначеної відповідно до п.3.2,3.3 договору, фактичної кількості поставленого вугілля та фактичної вартості послуг по його перевезенню, і вказується в акті прийняття -передачі та рахунку для оплати вугілля.
У розділі 4 договору встановлені права і зобов'язання сторін, зокрема: постачальник зобов'язаний: п.4.3) скласти, підписати з свого боку і передати не пізніше 5-го числа місяця, слідуючого за звітним, покупцю для підписання акт приймання-передачі вугілля та розрахунок знижок/надбавок, ціни та вартості вугілля на підставі підсумкового акта звіряння по кількості та якості поставленої партії вугілля; покупець зобов'язаний: п.4.7) забезпечити дозвіл на присутність у вантажоотримувача уповноваженого представника постачальника для погодження питань, пов'язаних з прийманням вугілля по кількості та якості та підписання акта звіряння по кількості та якості поставленого вугілля згідно з п.4.8 договору. Проводити оперативне звіряння по кількості та якості на кожну партію поставленого вугілля шляхом факсимільного або електронного зв'язку; п.4.8) до 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки вугілля, провести підсумкове звіряння поставленого вугілля на останню дату звітного місяця та підписати з постачальником акт звіряння по кількості та якості, та передати його постачальнику по факсимільному зв'язку; п.4.11) підписати та передати постачальнику акт приймання -передачі вугілля та розрахунок знижок/надбавок, ціни та вартості вугілля не пізніше 2-х робочих днів з дати отримання його від постачальника.
Сторони домовились, що приймання вугілля по кількості та якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкції держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65р. №П-6 та від 25.04.66р. №П-7, положенням про поставку продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.88р. №888, ДСТУ 4096-2002.(п.5.1).
Відповідно до п.5.7 договору у разі надходження вугілля з якісними показниками, що перевищують договірні, а також виявлення нестачі одержаного вугілля -викликається (телеграмою, факсограмою) представник постачальника у термін не пізніше 24 години після виявлення вугілля невідповідної якості та кількості. При неприбутті останнього в 3-х денний термін, якість вугілля визначається за результатами хіманалізів атестованої лабораторії ТЕС постачальника.
У подальшому до договору поставки укладались додаткові угоди.
На виконання умов договору позивачем поставлено, зокрема, у липні 2005р. вугілля загальним обсягом 4746 тонн, у лютому 2006р. -загальним обсягом 3448 тонн. При цьому постачальником до даних партій вугілля були додані посвідчення якості №№193,210,211,212,215 (липень 2005р.) та №№ 48,49,50,56 (лютий 2006р.).
Предметом даного спору є спонукання відповідача прийняти вугільну продукцію, відвантажену у липні 2005 р. в кількості 4746 т. відповідно до залізничних накладних та за показниками якості № 193, 210, 211, 212 та 215, зазначеними у посвідченнях та у лютому 2006 р. в кількості 3448 т. відповідно до залізничних накладних та за показниками якості, зазначеними у посвідченнях якості №№ 48, 49, 50 та 56. (залізничні накладні наявні у матеріалах справи та вивчені у судовому засіданні). Підставою даного позову є відмова ВАТ «Дніпроенерго»прийняти зазначені партії вугільної продукції за показниками якості, вказаними відправником ДП «Луганськвугілля» (3-тя особа у справі), оскільки відповідач вказує на невідповідність якості отриманого вугілля зазначеному у посвідченнях якості №№193,210,211,212,215 (липень 2005р.) та №№ 48,49,50,56 (лютий 2006р.).
В матеріалах справи наявні акти звіряння кількості, якості вугільної продукції, поставленої на Криворізьку ТЕС ВАТ «Дніпроенерго»(за умовами спірної поставки) та акти приймання -передачі цієї продукції, усі акти датовані 17.01.2007 р. -підписані односторонньо ДП «Вугілля України»(т. 3, а.с 105-115) та акти звіряння кількості, якості вугільної продукції (за спірними поставками) № 43 від 28.02.2006 р., № 75 , 88, 88-1 без дати складання, підписані односторонньо ВАТ «Дніпроенерго»(т. 3, а.с.45-51).
Постановою ВГСУ від 22.05.2008 р. скасовані рішення попередніх інстанцій у даній справі та зазначено, що системний аналіз змісту ст.. 16 ЦК України та ст.. 20 ГК України дає підстави для висновку, що даними нормами законодавцем встановлено лише орієнтовний перелік способів захисту прав, який не є вичерпним. Відтак, суд уповноважений захищати права та інтереси особи в інші способи, встановлені договором або законом, як це і передбачено п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України. .
Позивач в обґрунтування вимог вказує, що безпідставна відмова ВАТ «Дніпроенерго»прийняти продукцію, отриману у липні 2005 року та лютому 2006 року за показниками якості, зазначеними виробником ДП «Луганськвугілля»у посвідченнях якості №№№193,210,211,212,215 (липень 2005р.) та №№ 48,49,50,56 (лютий 2006р.)., порушує його право на отримання відповідної оплати від відповідача за поставлену на його адресу продукцію.
Як свідчать квитанції про приймання вантажу (наявні у справ) власником вугільної продукції є ВП «Луганськвуглепостачання»ДП «Луганськвугілля». Одержувачем вугілля у квитанціях зазначено Криворізьку ТЕС ВАТ «Дніпроенерго». Постачальником спірного вугілля зазначено ДП «Вугілля України»за договором з власником від 04.02.2004 р. № 24-01/2-К.
Рішенням від 08.04.2008 р. господарського суду м.Києва зобов'язано ДП “Вугілля України» прийняти від ДП “Луганськвугілля» вугільну продукцію, відвантажену у липні 2005 р. (вантажоодержувач -Криворізька ТЕС) в кількості 4775,56 т. згідно залізничних накладних з показниками якості, зазначеними у посвідченнях про якість № 193 від 04.07.2005 р., № 210 від 11.07.2005 р., № 211 від 21.07.2005 р., № 212 та № 215 від 24.07.2005 р., у лютому 2006 р. в кількості 3447,71 т. згідно залізничних накладних з показниками якості, зазначеними у посвідченнях про якість № 48, від 10.02.2006 р., № 49 від 11.02.2006 р., № 50 від 12.02.2006 р., № 56 від 18.02.2006 р.
Постановою ВГС України від 10.12.2008 р. у справі № 42/63 рішення господарського суду м. Києва залишено без змін. Колегією ВГС України встановлено, що згідно квитанцій про приймання вантажу №№ 50931097, 50931098, 50931099, посвідчення про якість № 193 від 04.07.2005 ДП "Луганськвугілля" на виконання умов договору поставки 04.07.2005 відвантажено залізницею відповідачу 1105 т вугілля, вантажоотримувачем якого є Криворізька ТЕС ВАТ "Дніпроенерго"; квитанцій про приймання вантажу № 50931143, посвідчення про якість від 18.07.2005 № 210 18.07.2005 відвантажило залізницею відповідачу 348 т вугілля, вантажоотримувачем якого є Криворізька ТЕС ВАТ "Дніпроенерго"; квитанцій про приймання вантажу №№ 50931144, 50931145, 50931146, посвідчення про якість від 19.07.2005 №.211 19.07.2005 відвантажено - 1095 т вугілля, вантажоотримувачем якого є Криворізька ТЕС ВАТ "Дніпроенерго"; квитанцій про приймання вантажу №№ 50931147, 50931148, 50931149, посвідчення про якість № 212 від 20.07.2005р. відвантажено - 1089 т вугілля, вантажоотримувачем якого є Криворізька ТЕС ВАТ "Дніпроенерго"; квитанцій про приймання вантажу №№ 50931154, 5093155, 50931156, посвідчення про якість від 22.07.2005 № 215 22.08.2005 відвантажено - 1100 т вугілля, вантажоотримувачем якого є Криворізька ТЕС ВАТ "Дніпроенерго"; квитанцій про приймання вантажу №№ 52899329, 52899330, 52899332, 52899331, 52899336, 52899335, 52899337, 52899334, 52899333, 52899338, 52899340, 52899339, посвідчення про якість від 10.02.2006 № 48 09.02.2006 - 10.02.2006 відвантажено - 832 т вугілля, вантажоотримувачем якого є Криворізька ТЕС ВАТ "Дніпроенерго"; квитанцій про приймання вантажу №№ 52899342, 52899341, 52899343, 52899344, 52899345, 52899346, посвідчення про якість від 11.02.2006 № 49 10.02.2006-11.02.2006 відвантажено - 411 т вугілля, вантажоотримувачем якого є Криворізька ТСС ВАТ "Дніпроенерго"; квитанцій про приймання вантажу №№ 52899357, 52899348, 52899354, 52899347, 52899355, 52899356, 52899359, 52899350, 52899351, 52899349, 52899352, 52899358, 52899359, 52899360, 52899361, 52899362, 52899363, посвідчення про якість від 12.02.2006 № 50 12.02.2006 відвантажено -1170 т вугілля, вантажоотримувачем якого є Криворізька ТЕС ВАТ “Дніпроенерго»; квитанцій про приймання вантажу №№ 52899434, 52899445, 52899446, 52899444, 52899443, 52899442, 52899441, 52899440, 52899439, 52899438, 52899435, 52899437, 52899436, 52899448, 52899447, посвідчення про якість від 18.02.2006 № 56 відвантажено - 1035 т вугілля, вантажоотримувачем якого є Криворізька ТЕС ВАТ "Дніпроенерго".
Судовими інстанціями у справі № 42/63 встановлено, що у ДП «Вугілля України»відсутні правомірні підстави для відмови від прийняття товару за зазначеними у посвідченнях якості показниками вугільної продукції. ВАТ «Дніпроенерго»приймало участь у справі № 42/63 в якості третьої особи та висловлювало свої заперечення проти позовних вимог.
Таким чином, оскільки у справі № 42/63 не встановлено факту невідповідності вугільної продукції, поставленої у липні 2005 р. та лютому 2006 р. на Криворізьку ТЕС ВАТ «Дніпроенерго», показникам, зазначеним у посвідченнях якості № 193 від 04.07.2005 р., № 210 від 11.07.2005 р., № 211 від 21.07.2005 р., № 212 та № 215 від 24.07.2005 р., № 48, від 10.02.2006 р., № 49 від 11.02.2006 р., № 50 від 12.02.2006 р., № 56 від 18.02.2006 р., даний факт відповідно до ст.. 35 ГПК не підлягає доведенню знову.
По-друге, позивач у справі та третя особа, яка підтримує позовні вимоги, зазначають, що товариством «Дніпроенерго»порушені приписи Інструкції П-6 та П-7, що позбавляє його доводи та складені ним в односторонньому порядку акти звірення кількості, якості вугільної продукції № 43, № 75, № 88, № 88-1 доказової сили. Відповідно до ст.. 526 ЦК України та ст.. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. Вислухавши пояснення сторін та документи на підтвердження доводів, суд знаходить доведеним і факти порушення відповідачем узгоджених умов договору, а саме п. 5.6, п. 5.7, п. 5.8 щодо своєчасного виклику представника постачальника та сповіщення про прийняття вугілля на відповідальне зберігання та приписів Інструкції № П-6 та № П-7.
Що стосується фактів, як зазначає товариство «Дніпроенерго»встановлених рішенням суду у справі № 20/207/06, то при розгляді зазначеної справи суд встановив, що акти звіряння по кількості та якості поставленої продукції № № 75, 88, 88-1 складені та підписані лише товариством «Дніпроенерго», а акти звірення по кількості та якості, складені ДП «Вугілля України»судом не досліджувалися. Та оскільки на момент розгляду спору у справі № 20/207/06 не був складений та підписаний обома сторонами підсумковий акт звірення по кількості та якості, суд відмовив у задоволенні вимог про спонукання ВАТ «Дніпроенерго»підписати акти приймання-передачі продукції.
З огляду на вищевстановлене суд задовольняє позовні вимоги ДП “Вугілля України».
Судові витрати відносяться на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство “Дніпроенерго» (69096, м. Запоріжжя, вул. Гребельна, 2, ЄДРПОУ 00130872) прийняти від Державного підприємства “Вугілля України» (01601, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 4, ЄДРПОУ 32709929) вугільну продукцію, відвантажену у липні 2005 р. та лютому 2006 р. за показниками якості, зазначеними у посвідченнях № 193, № 210, № 211, № 212, № 215 та № 48, № 49, № 50, № 56 впродовж 10 днів з моменту набрання рішенням чинності.
В разі добровільного невиконання вважати продукцію такою, що прийнята за вказаними показниками якості.
Стягнути з Відкрите акціонерне товариство “Дніпроенерго» (69096, м. Запоріжжя, вул. Гребельна, 2, ЄДРПОУ 00130872) на користь Державного підприємства “Вугілля України» (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 4, ЄДРПОУ 32709929) 203 грн. судових витрат. Видати наказ.
Суддя І.А. Попова
Рішення підписано 13 березня 2009 року.