Справа №09/2569а
"17" березня 2009 р., 11 год. 30 хв. м. Черкаси
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М.,
при секретарі -Мирошниченко Б.В.,
за участю представників сторін: позивача -Пилипишин С.С. за довіреністю, відповідача -Вусата Л.О. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Обрій», с. Талалаївка Христинівського району Черкаської області до Державної податкової інспекції у Христинівському районі про скасування податкових повідомлень -рішень ,-
Подано адміністративний позов, у якому позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 10.07.2006 року №0010341530/0 (далі -перше спірне рішення), яким до позивача застосований штраф в сумі 2703,22 грн. за затримку на 211 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати за землю, та від 11.09.2006 року №0011541530/0 (далі -друге спірне рішення), яким до позивача застосований штраф в сумі 4360,52 грн. за затримку на 206 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати за землю
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні рішення не відповідають чинному законодавству, оскільки у серпні 2005 року внаслідок стихійного лиха на площах СТОВ «Обрій»загинули посіви сільськогосподарських культур, що згідно Висновку Торгово-промислової палати України було визнано форс-мажорними обставинами. У зв'язку з цим позивач звернувся до відповідача із заявою про списання безнадійного податкового боргу в сумі 132437,25 грн., однак йому було відмовлено та нараховані спірними рішеннями штрафні санкції. З метою захисту своїх прав позивач звернувся до суду. Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24 липня 2006 року у справі №07/193а задоволена апеляційна скарга СТОВ «Обрій», позов задоволено та зобов'язано ДПІ у Христинівському районі списати безнадійні податкові борги відповідача, тому нарахування на ці суми штрафних санкцій є неправомірним.
Відповідач у письмових запереченнях позовні вимоги не визнав повністю, посилаючись на те, що до позивача обґрунтовано застосовані штрафні санкції за затримку граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 18.09.2007 року провадження у справі було зупинено до перегляду в касаційному порядку Вищим адміністративним судом України пов'язаної з даною справою справи №07/193а.
19 січня 2009 року до господарського суду Черкаської області надійшли матеріали справи №07/193а з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.11.2008 року у зв'язку з чим провадження у справі було поновлено з призначенням справи до судового розгляду у судовому засіданні.
У судовому засіданні:
- представник позивача підтримав позовні вимоги, вказав, що податковий борг був списаний, отже відсутнє прострочення виконання податкових зобов'язань, за прострочення яких відповідачем спірними рішеннями застосовані штрафні санкції;
- представник відповідача позов не визнала повністю та пояснила, що на виконання постанови Київського міжобласного апеляційного господарському суду у справі №07/193а відповідачем в автоматизованій системі податкового обліку по особових рахунках платника податків (позивача) були зроблені відповідні коригування шляхом списання як безнадійного податкового боргу позивача в сумі 132437,25 грн., у тому числі з орендної плати за землю, однак після скасування Вищим адміністративним судом України постанови Київського міжобласного апеляційного господарському суду та залишення в силі постанови суду першої інстанції, в податковому обліку платника податків відновлений податковий борг, у томі числі штрафні санкції за спірними рішеннями, оскільки у разі відсутності права позивача на списання податкового боргу, спірні рішення є правомірними.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали даної справи та адміністративної справи №09/193а, судом встановлено наступне.
13 березня 2000р. позивач був зареєстрований Христинівської районною державною адміністрацією як суб'єкт підприємницької діяльності-юридична особа.
Позивач користувався землею державної власності на підставі договорів оренди землі, відповідно до Закону України «Про систему оподаткування», Закону України «Про плату за землю», ЗУ №2181 самостійно декларував орендну плату за землю, але у встановлений законом строк, чергові платежі до бюджету не вносив.
Відповідно до п.8 ст.14 Закону України «Про систему оподаткування», зі змінами, які набрали чинності з 25.03.2005 року, плата за землю -це земельний податок, а також орендна плата за землю державної та комунальної власності.
10 липня 2006 року на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (далі -ЗУ №2181) відповідачем прийнято перше спірне рішення №0010341530/0, за яким до позивача застосований штраф в розмірі 50% в сумі 2703,22 грн. за затримку на 211 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 5406,44 грн.
11 вересня 2006 року на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 ст.17 ЗУ №2181 відповідачем прийнято друге спірне рішення №0011541530/0, за яким до позивача застосований штраф в розмірі 50% в сумі 4360,52 грн. за затримку на 206 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 8721,03 грн.
Позивач не заперечує факти користування землею на підставі договорів оренди землі та порушення граничного строку сплати задекларованих сум орендної плати, обставини та дані стосовно сум, строків платежів, підтверджуються даними картки особового рахунку платника податків в автоматизованій системі обліку відповідача, тому відповідно до ст.72 КАС України ці обставини можуть не доказуватися перед судом. Однак позивач вважає, що податковий борг з вказаних платежів є безнадійним податковим боргом, оскільки виник внаслідок обставин непереборної сили, тому відповідно до підпункту г) підпункту 18.2.1 п.18.2 ст.18 ЗУ №2181 підлягав списанню. Тому за доводами позивача відповідач не повинен був застосувати, встановлені цим Законом штрафні санкції за несплату узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених Законом.
18 жовтня 2005 року позивач звернувся до відповідача із заявою від 11.10.2005р року №159 про списання з нього на підставі пп. «г» пп. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 ЗУ №2181 податкового боргу, що внаслідок форс-мажорних обставин став безнадійним, у тому числі 26550,34 грн. податкового боргу з плати за землю, у тому числі 12693грн. розстроченого податкового боргу.
Листом від 19.10.2005 року №3684 відповідач відмовив позивачу у списанні податкового боргу на підставі пп. «г» пп. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 ЗУ №2181. пославшись при цьому на ст. 68 та ст. 75 п. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», згідно з якими у 2005 році заборонено списання заборгованості (недоїмки) суб'єктів господарювання податків за податками і зборами (обов'язковими платежами) та зупинено дію пп. «г» пп. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 ЗУ №2181.
Правомірність відмови відповідача у списанні податкового боргу, у тому числі з орендної плати за землю, було предметом спору у справі №07/193 а за позовом СТОВ «Обрій»до Христинівської МДПІ про зобов'язання списати безнадійний податковий борг.
Постановою господарського суду Черкаської області від 21 лютого 2006 року у задоволенні позові було відмовлено. Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.07. 2006 року постанова суду першої інстанції скасована, прийнята нова постанова про визнання боргу безнадійним та списання податкового боргу у тому числі з податку на землю в сумі 26550,34 грн.
Ухвалою ВАСУ від 27 листопада 2008 року задоволено касаційну скаргу податкової інспекції, скасована постанова суду апеляційної інстанції та залишена в силі постанова суду першої інстанції про відмову у списанні податкового боргу, у тому числі з орендної плати за землю. Отже відповідач правомірно відновив у автоматизованій системі податкового обліку платника податків суми заборгованості з орендної плати за землю та штрафні санкції застосовані за спірними рішеннями.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, правових підстав для списання податкового боргу позивача, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), в 2005, 2006 роках не існувало. Тому відповідач обґрунтовано застосував до позивача штрафні санкції, встановлені п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 ЗУ №2181 за не сплату узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом. Суми заборгованості та кількість днів прострочення позивач не оспорює.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, перевіривши, відповідно до ст.2 КАС України, правомірність спірного рішення, суд вважає, що спірні рішення прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); неупереджено, безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, вимоги та доводи позивача не ґрунтуються на законі, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 94, 160-163 КАС України, суд, -
Відмовити повністю у позові сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Обрій» до Державної податкової інспекції у Христинівському районі про скасування податкових повідомлень -рішень від 10.07.2006 року №0010341530/0, від 11.09.2006 року № 0011541530/0.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ Н.М.Курченко
Постанова складена у повному обсязі 23 березня 2009 року.