01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
03.05.07 р. № 10/4867
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий
Судді
При секретарі судового засіданні -Огієно В.О
Відповідно протоколу судового засідання від 03.05.2007 року.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія», м. Черкаси та закритого акціонерного товариства «Рось», м. Черкаси на ухвалу господарського суду Черкаської області від 15.03.2007 року
по справі № 10/4867 (суддя Шумко В.В.)
за заявою Управління Пенсійного фонду України у Соснівському районі, м. Черкаси
до закритого акціонерного товариства «Рось», м. Черкаси
про визнання банкрутом,
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.09.2006 року за заявою Управління Пенсійного фонду України у Соснівському районі, м. Черкаси порушено провадження у справі про банкрутство закритого акціонерного товариства «Рось», м. Черкаси.
До місцевого господарського суду із грошовими вимогами до боржника, які виникли до дня порушення даної справи про банкрутство, звернулось закрите акціонерне товариство (далі-ЗАТ) «Тас-Інвестбанк», які після уточнень, поданих 15.03.2007 року, складають 6 523 458,56 грн. та 473 904,99 грн. -вимоги, що виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Також ЗАТ «Тас-Інвестбанк»подано клопотання про зняття арешту на майно боржника, яке знаходиться у заставі в забезпечення грошових вимог даного кредитора.
За наслідками розгляду зазначених вище вимог та клопотання, 15.03.2007 року господарським судом Черкаської області було прийнято ухвалу у справі № 10/4867, якою клопотання кредитора ЗАТ «Тас-Інвестбанк»задоволено частково та визнано його грошові вимоги до боржника на суму 6 523 458,56 грн., з яких 5 998 310,30 грн. внести до реєстру вимог кредиторів окремо, як такі, що забезпечені заставою майна боржника, знято арешт на частину майна боржника, а саме: Цілісний майновий комплекс, загальною площею 4269,2 кв. м., що знаходиться за адресою: Черкаська обл., м. Корсунь-Шевченківський, вул. 2-го Українського фронту.
Нерухоме майно (об'єкт незавершеного будівництва) - нежитлові приміщення Адміністративно-торгового комплексу «Рось», що знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. ЗО років Перемоги, 70; виробниче обладнання (основні засоби) у кількості 31 одиниці, а саме: багато дискова машина Могdеntі GР 800 МG/14 - 4 шт., візки під блоки Могdеntі GР 800 МG/14 - 4 шт., ролінговий контейнер Могdеntі LМ 600 -1 шт., відрізний верстат торцовочний Могdеntі ІММ/G - 1 шт., калібратор d 184 Могdеntі LМ 600 G4/С-10 - 1 шт/, ролінговий конвеєр - 1 шт., автоматична шліфувально-полірувальна машина Могdеntі LМ 600 G 10 - 1 шт., автоматичний багатодисковий розкроювальний верстат Могdеntі IDМ 30-1 шт., конвеєрна лінія - 1 шт., верстат для зняття Могdеntі ВТВ 15/60 - 1 шт., верстат для різки мармуру - 2 шт., верстат колірувальний Gаsрагі Меnоttі РNЕ VМО 80-1 шт., фрезерна лінія Могdеntі ВСС/3500 - 1 шт., пилорама штрипсові в комплекті Gаsрагі Меnоttі Jumbo S5- 1 шт., верстати шліфувальні -З шт., верстат відрізний МКОГ («Беверс», Бердичів) 1 шт., навантажувач з ковшем ТО-18 - 1 шт., електронавантажувач КЕ 6 СЕПТЕМВРИ (Балканкар, Софія) - 1 шт., що знаходяться за адресою: Черкаська обл., м. Корсунь-Шевченківський, вул. 2-го Українського фронту.
Клопотання кредитора в частині визнання його поточним кредитором на суму 473 904,99 грн. залишено без розгляду.
При вирішенні спору суд дійшов висновку, що кредитором доведено його кредиторські вимоги, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, а заперечення боржника проти частини цих вимог на суму 679 019,51 грн. не відповідають чинному законодавству, умовам договору сторін, з якого виникли грошові вимоги.
Приймаючи рішення про зняття арешту з частини майна боржника, накладений ухвалою господарського суду Черкаської області від 29.09.2006 року у справі № 10/4867, суд зазначив, що ЗАТ «Тас-Інвестбанк»доведено про перебування частини майна боржника у його заставі, а саме: Цілісний майновий комплекс, загальною площею 4269,2 кв. м., що знаходиться за адресою: Черкаська обл., м. Корсунь-Шевченківський, вул. 2-го Українського фронту.
Нерухоме майно (об'єкт незавершеного будівництва) - нежитлові приміщення Адміністративно-торгового комплексу «Рось», що знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. ЗО років Перемоги, 70; виробниче обладнання (основні засоби) у кількості 31 одиниці, а саме: багато дискова машина Могdеntі GР 800 МG/14 - 4 шт., візки під блоки Могdеntі GР 800 МG/14 - 4 шт., ролінговий контейнер Могdеntі LМ 600 -1 шт., відрізний верстат торцовочний Могdеntі ІММ/G - 1 шт., калібратор d 184 Могdеntі LМ 600 G4/С-10 - 1 шт/, ролінговий конвеєр - 1 шт., автоматична шліфувально-полірувальна машина Могdеntі LМ 600 G 10 - 1 шт., автоматичний багатодисковий розкроювальний верстат Могdеntі IDМ 30-1 шт., конвеєрна лінія - 1 шт., верстат для зняття Могdеntі ВТВ 15/60 - 1 шт., верстат для різки мармуру - 2 шт., верстат колірувальний Gаsрагі Меnоttі РNЕ VМО 80-1 шт., фрезерна лінія Могdеntі ВСС/3500 - 1 шт., пилорама штрипсові в комплекті Gаsрагі Меnоttі Jumbo S5- 1 шт., верстати шліфувальні -З шт., верстат відрізний МКОГ («Беверс», Бердичів) 1 шт., навантажувач з ковшем ТО-18 - 1 шт., електронавантажувач КЕ 6 СЕПТЕМВРИ (Балканкар, Софія) - 1 шт., що знаходяться за адресою: Черкаська обл., м. Корсунь-Шевченківський, вул. 2-го Українського фронту
Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою господарського суду Черкаської області боржник та товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія», м. Черкаси звернулись до Київського міжобласного апеляційного господарського суду зі скаргами, в яких просять ухвалу від 15.03.2007 року місцевого господарського суду у справі № 10/4867 скасувати, у зв'язку із неправильним, на їх думку, застосуванням норм матеріального та процесуального права, що полягає у тому наступному:
- заявники вважають, що суд першої інстанції не дослідив усіх обставин справи
та неправомірно задовольнив вимоги заявника щодо нарахування процентів за
користування кредитом після спливу строку надання кредиту.
- місцевий господарський суд не дослідив усіх обставин справи та неправомірно задовольнив вимоги заявника щодо нарахування пені за несвоєчасне повернення основної суми кредиту та пені за несвоєчасну сплату відсотків.
- розгляд клопотання про зняття арешту з майна боржника мав би відбуватися, на думку заявників, після затвердження реєстру вимог кредиторів тобто після встановлення сторін по справі.
Ухвалами Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.04.2007 року зазначені апеляційні скарги прийняті до провадження та призначені до розгляду на 26.04.2007 року.
Розпорядженням заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду Яковлєва М.Л. від 24.04.2007 року розгляд даної справи вирішено здійснювати у складі колегії суддів: головуючого судді Яковлєва М.Л.; суддів Міщенка П.К. та Разіної Т.І.
26.04.2007 року розгляд даної справи було відкладено на 03.05.2007 року.
Розпорядженням заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду Яковлєва М.Л. від 27.04.2007 року, у зв'язку із відпусткою суддів, розгляд даної справи слід здійснювати у складі колегії суддів: головуючого судді Яковлєва М.Л.; суддів Тарасенко К.В. та Шкурдової Л.М.
Також, розгляд даних апеляційних скарг апеляційним судом вирішено об'єднати у одне апеляційне провадження, оскільки оскарженню підлягає один і той самий процесуальний документ, а саме, ухвала господарського суду Черкаської області від 15.03.2007 року у справі № 10/4867.
ЗАТ «Тас-Інвестбанк»подані заперечення на апеляційні скарги із проханням залишити оскаржувану ухвалу без змін а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства України, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційні скарги слід задовольнити частково, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 15.03.2007 року у справі № 10/4867 скасувати, в частині зняття арешту з майна боржника, виходячи з наступного.
Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі-Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється названим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
При цьому, названий Закон слід розглядати як законодавчий акт, що містить спеціальні норми, які мають пріоритет по відношенню до норм загальних щодо регулювання порядку провадження у справах про банкрутство.
Як встановлено колегією суддів, між боржником та заявником 12.04.2005 року було укладено кредитний договір № 344 (далі - кредитний договір), за п.1.1. якого, Банк відкриває Позичальнику кредитну лінію, що відновлюється, відповідно до якої надає Позичальнику кредит у гривнях (валюта кредиту) на умовах, передбачених Договором, а Позичальник зобов'язується одержувати кошти кредиту, а також повернути кошти кредиту у строки, визначені у Графіку встановлення та зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Пунктом. 1.3. вказаного кредитного договору, встановлюється строк дії кредитної лінії: з 12 квітня 2005 року по 11 квітня 2006 року включно.
Пункт 4.1. кредитного договору визначає, що кошти кредиту, одержані Позичальником за Договором, повертаються ним у валюті кредиту на позичковий рахунок з додержанням строків, визначених у графіку встановлення та зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією.
В свою чергу, відповідно до кредитного договору, Боржник зобов'язався одержати кошти кредиту, повернути їх у строки, визначені у Графіку встановлення та зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією (Додаток №1 до кредитного договору т. 1 а.с. 80), сплатити проценти за користування ними (виходячи з 21% річних - п.1.4. кредитного договору) та виконати інші обов'язки, передбачені кредитним договором.
Як встановлено колегією суддів, відповідно до п.3.1 кредитного договору розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється за період з дати перерахування коштів траншу (траншів) кредиту Позичальника з позичкового рахунку, відкритого за кредитним договором, до повного погашення заборгованості за траншем (грантами) кредиту на суму залишку непогашеної заборгованості за траншем (траттами) кредиту.
Згідно п.3.2. кредитного договору розрахунок процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування траншем (траттами) кредиту, виходячи Із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
До періоду розрахунку процентів включається день надання і не включається день повернення кредиту. Для цілей кредитного договору банк здійснює нарахування процентів за попередній місяць в період з 1-го по 5-те число наступного місяця.
Також, відповідно до кредитного договору Заявник, тобто ЗАТ «Тас-Інвестбанк» має право на застосування штрафних санкцій (неустойки та пені) до боржника у разі прострочення повернення кредиту та процентів за користування ним. Як встановлено колегією суддів, внаслідок скрутного фінансового становища ЗАТ «Рось»не змогло сплатити заявнику всю суму боргу по кредиту та відсоткам по ньому в строк до 11.04.2006 року.
А відтак, не чекаючи повернення кредиту та відсотків по ньому, заявник, користуючись своїм правом передбаченим п. 8.1 кредитного договору, у відповідності з ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, направив ЗАТ «Рось»вимогу (вих. №1984 від 20.12.2005р.) про дострокове повернення кредиту і відсотків по ньому.
Після чого, з метою реалізації заставленого майна та погашення існуючої заборгованості заявник вчинив виконавчі написи нотаріуса від 24.03.2006 року.
На думку колегії суддів, зі змісту статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до приписів закону, договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Боржник не виконував свої зобов'язання по погашенню кредиту та сплаті процентів, та внаслідок неодноразових таких порушень боржника, Банк надіслав останньому, в порядку визначеному п.8.2. кредитного договору, письмову вимогу №1984 від 20.12.2005 р. про дострокове погашення заборгованості по кредитному договору у повному обсязі у строк 10 календарних днів з дати отримання вимоги Банку.
Як встановлено колегією суддів, боржник отримав таку письмову вимогу Банку 22.12.2005 р, а відтак остаточний строк виконання зобов'язань по кредитному договору настав 04.01.2006 року, однак свої зобов'язання боржник не виконав і до дня порушення справи про його банкрутство.
Отже колегією суддів обраховано, що 4 962 000,00 (чотири мільйони дев'ятсот шістдесят дві тисячі) гривень (сума неповернених кредитних коштів) + 1036 310,30 (один мільйон тридцять шість тисяч триста десять, 30) гривень (сума несплачених процентів за період з 01.10.2005р. по 29.09.2006р.) = 5 998 3103 (п'ять мільйонів дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч триста десять, 30) гривень (заборгованість по кредиту та процентам станом на 29.09.2006 р.).
Ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6.2. кредитного договору передбачено, що у разі порушення строків погашення кредиту Позичальник сплачує Банку (додатково до процентів за користування кредитом) за кожний день прострочення платежів (включаючи день сплати боргу) пеню у розмірі, що розраховується, виходячи із подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період, за який сплачується пеня, та суми своєчасно не повернутих коштів.
Колегією суддів встановлено, що відповідно п. 6.3. кредитного договору, у разі порушення строків сплати процентів за користування кредитом та комісій Позичальник сплачує Банку (додатково до процентів за користування кредитом) за кожний день прострочення платежів (включаючи день сплати боргу) пеню у розмірі, що розраховується, виходячи із подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період, за який сплачується пеня, та суми боргу.
Отже, у зв'язку з простроченням боржником повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ними Банком нарахована відповідна пеня, але не більше ніж за 180 днів.
Таким чином, заборгованість боржника перед Банком за кредитним договором по сплаті пені за прострочення виконання грошових зобов'язань по поверненню кредитних коштів та пені по сплаті процентів станом на 29.09.2006 р. становить 525 148,26 гривень, яка складається з 460 718,30 (чотириста шістдесят тисяч сімсот вісімнадцять, 30) грн. - сума пені за неповернення кредитних коштів + 64 429,96 (шістдесят чотири тисячі чотириста двадцять дев'ять, 96) грн. - сума несплаченої пені за несплату процентів за користування кредитними коштами = 525 148,26 (п'ятсот двадцять п'ять тисяч сто сорок вісім, 26) грн. - сума пені по кредиту та процентам станом на 29.09.2006 р.
Таким чином, загальна сума заборгованості Боржника перед банком за кредитним договором станом на 29.09.2006 р., тобто на день порушення справи про банкрутство, становить 6 523 458,56 гривень (шість мільйонів п'ятсот двадцять три тисячі чотириста п'ятдесят вісім гривень 56 копійок).
Однак на думку колегії суддів не всі ці вимоги є такими, що забезпечені заставою майна боржника та повинні бути задоволені у першу чергу задоволення кредиторських вимог.
Відповідно ст. 31 Закону про банкрутство, у шосту чергу задовольняються інші вимоги, до яких і відноситься пеня.
Також слід зазначити, що відповідно ст. 23 закону про банкрутство, вимоги за зобов'язаннями боржника, які виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтись тільки в межах ліквідаційної процедури, отже вимоги банку, як поточного кредитора заявлені останнім передчасно.
Поряд з наведеним, колегія суддів вважає, що задоволення клопотання ЗАТ «Тас-Інвестбанк»про зняття судом арешту з майна боржника здійснене незаконно, виходячи з наступного.
Відповідно ст. 67 ГПК України, суд може накладати арешт на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, що і було зроблено ухвалою господарського суду від 29.09.2006 року при порушенні провадження у справі про банкрутство тим самим заборонивши будь-які виконавчі дії.
До того ж слід зазначити, що накладення арешту на майно та грошові кошти боржника забезпечує наявність такого майна та захищає інтереси кредиторів, зокрема і, ЗАТ «Тас-Інвестбанк»оскільки у останнього є грошові вимоги до боржника, які забезпечені заставою.
Судом першої інстанції у якості аргументації зняття арешту з певної частини майна боржника зазначено, що кредитором доведено про знаходження певного майна у заставі Банку.
Також зазначено, що 19.04.2006 року, тобто до порушення провадження у справі про банкрутство боржника, заступником начальника відділу ДВС Черкаської області порушено виконавче провадження про примусове виконання виконавчого напису нотаріуса від 24.03.2006 року про звернення стягнення на заставлене майно боржника.
До того ж судом першої інстанції встановлено, що триває виконавче провадження.
Однак, відповідно ст. 11 Закону про банкрутство, суддя господарського суду, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, вводить мораторій на задоволення кредиторських вимог.
Зазначена норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не вчиняються дії з примусового виконання рішень судів та інших органів, і цей проміжок часу відповідає строку дії мораторію.
Відповідно ст. 1 Закону про банкрутство, мораторій на задоволення кредиторських вимог -зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів, термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Таким чином, з моменту введення мораторію на задоволення вимог кредиторів боржник не може виконувати грошові зобов'язання та зобов'язання щодо сплати податків і зборів, що виникли до введення мораторію, а заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань, не діють.
Відповідно до абзацу 2. ч. 4 ст. 12 Закону про банкрутство протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.
Отже протягом дії мораторію, Банк не має права задовольнити свої грошові вимоги шляхом продажу заставного майна, а зняття арешту з майнових активів боржника є недоречним.
Щодо застосування судом ст. 64 Закону України «Про виконавче провадження», то вказана стаття може бути застосована лише на стадії розподілу стягнутих з майна боржника сум. Це прямо випливає з п. 8 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», за яким виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню в разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (зокрема, одержаних від реалізації майна)
Відповідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як вбачається із оскаржуваної ухвали, при вирішенні спору місцевий господарський суд не в повній мірі надав обставинам справи належну юридичну оцінку, чим порушив норми матеріального права, зокрема, Законів України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»«Про виконавче провадження», звільняючи з під арешту майно своїм рішенням вступив у протиріччя із ухвалою про порушення справи про банкрутство від 29.09.2006 року, якою введено мораторій та накладено арешт на майно боржника.
Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що оскаржуване рішення слід частково скасувати.
З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 99, 101-106 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський міжобласний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія», м. Черкаси та закритого акціонерного товариства «Рось», м. Черкаси на ухвалу господарського суду Черкаської області від 15.03.2007 року у справі № 10/4867 -задовольнити частково.
2. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 15.03.2007 року у справі № 10/4867- скасувати в частині задоволення клопотання закритого акціонерного товариства «Тас-Інвестбанк» про зняття арешту з майна боржника.
3. У задоволенні клопотання закритого акціонерного товариства «Тас-Інвестбанк» про зняття арешту з майна боржника -відмовити.
4. В іншій частині апеляційні скарги залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 15.03.2007 року у справі № 10/4867 - залишити без змін.
5. Матеріали справи №10/4867 повернути до господарського суду
Черкаської області.
Головуючий
Судді