Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16
тел. 230-31-77
Іменем України
"13" травня 2008 р. Справа № 70/12-05
15 -45 год.
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Маляренка А.В.
при секретарі Поднєбес О.В.
розглянувши адміністративну справу № 70/12-05/6
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сініс ЛТД», в особі
Білоцерківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Сініс ЛТД», м.
Біла Церква
до 1) Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській
області, м. Біла Церква
2) Білоцерківського відділення управління державного казначейства України
3) Білоцерківської міської ради в особі фінансового управління
про повернення із бюджету 104 987,21 грн.
Представники:
позивача: не з'явився
відповідача: 1) Шевченко М.В. (довіреність № 2947/10/10 від 11.02.2008 р.)
2) Романчик І.В. (довіреність № 11-03/458 від 13.07.2007 р.)
3) не з'явився
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сініс ЛТД»в особі Білоцерківської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Сініс ЛТД»(далі -позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Білоцерківської ОДПІ Київської обл. про повернення із Державного бюджету 104 978,21 грн. надмірно сплаченої суми за перший, другий та треті квартали 2004 р. плати за торгові патенти на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»( в редакції, яка діяла станом на 31.12.2003 р. на момент здійснення оплати), встановлена вартість торгових патентів на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу у фіксованому розмірі (за рік) 14 000 грн. тобто 350 грн. за квартал. Таким чином, позивач вважає, що поверненню з бюджету підлягає плата за торгові патенти у сфері грального бізнесу за перший, другий, третій квартал 2004 р. у сумі 104 987,21 грн.
Крім цього позивач зазначив, що ставки податків, механізмів справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть встановлюватись або змінюватись іншими Законами України, крім Законів про оподаткування. Зміни і доповнення до Законів України про оподаткування стосовно зміни податків, зборів (обов'язкових платежів) вносяться до Законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року (ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування»). Ч.2 ст. 7 вищенаведеного Закону передбачено, що зміна податкових ставок і механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть запроваджуватись Законом України «Про державний бюджет»України на відповідний рік.
Провадження у справі було відкрите відповідно до ухвали від 02.04.2008 р. за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), розгляд справи було призначено на 15.04.2008 р. о 15:00 год.
Представники відповідачів позов не визнали дотримувались позиції, викладених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем за перший квартал 2004 р. було сплачено вартість 85 торгових патентів на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу в сумі 85 049,21 грн.
За другий квартал 2004 р. позивачем було сплачено вартість 80 торгових патентів на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу в сумі 48 368 грн.
За третій квартал 2004 р. позивачем було сплачено вартість 96 торгових патентів на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу в сумі 62 920 грн.
Всього позивачем було сплачено 196 337, 21 грн., що підтверджується платіжними дорученнями :№№385-387 від 12.12.2003 р., №389-390 від 15.12.2003 р., №393 від 24.12.2003 р., №412 від 30.12.2003 р., №99-101 від 12.03.2004 р., №117-119 від 26.03.2004 р., №556 від 12.11.2004 р., №562 від 15.11.2004 р., №569 від 17.11.2004 р., №606 від 15.12.2004 р., №38 від 21.01.2005 р. При цьому слід відмітити, що у вказаних вище платіжних дорученнях не міститься посилання на кількість торгових патентів, що оплачувалась позивачем та на розрахункову вартість торгового патенту відповідно до якої (вартості) позивачем перераховувались грошові кошти.
Як вбачається із листа вих. № 12 від 11.03.2004 р. позивач звернувся до Білоцерківської ОДПІ з вимогою зарахувати сплату в подвійному розмірі за торгові патенти у сфері грального бізнесу за перший квартал 2004 р. як сплату за перший та другий квартал 2004 р.
У відповідь на вищенаведений лист відповідач своїм листом №6696/15-01 від 22.03.2004 р. повідомив позивача про те, що станом на 22.03.2004 р. за позивачем рахується недоплата за торгові патенти на здійснення послуг у сфері грального бізнесу в сумі 27 300 грн.
Не погоджуючись із вищезазначеними твердженнями відповідача, позивач 14.06.2004 р. звернувся із скаргою, в якій просив передоплату за торгові патенти у сфері грального бізнесу за перший та другий квартали 2004 р. у розмірі 100 443,22 грн. повернути позивачу або зарахувати, як сплату за третій квартал 2004 р.
Рішенням про результати розгляду скарги вих.№18440/12-01 від 30.06.2004 р. Білоцерківська ОДПІ скаргу позивача залишила без задоволення
Дослідивши матеріали справи, суд вважає вимоги позивача такими, що задоволенню не підлягають з огляду на наступне:
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування», плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності відноситься до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).
Порядок придбання патентів в сфері торгівельної діяльності за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток, діяльності у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, що провадяться суб'єктами підприємницької діяльності, а також порядок оплати вартості торгових патентів, врегульовані Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».
Відповідно до п.2 ст. 2 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», торговий патент придбається суб'єктами підприємницької діяльності, предметом діяльності яких є види, зазначені в ч.1 ст. 1 цього Закону, в тому числі послуг в сфері грального бізнесу. Згідно п.4 ст. 5 наведеного закону, термін дії торгового патенту на здійснення операцій в цій сфері становить 60 календарних місяців.
Згідно п.5 ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.
Під час придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу суб'єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі вартості торгового патенту за 3 міс. на суму, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній квартал його дії.
Відповідно до ст. 57 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», що у 2004 р. збільшується вартість торгового патенту , зокрема з надання послуг у сфері грального бізнесу. Таким чином, встановлені ч. 3 ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», стосовно вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу цифри «1400», «64000», «48000», «2000», «600», «2400»замінено відповідними цифрами «2800», «128000», «96000», «4000», «1200», «4800».
Згідно ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», цей Закон вводиться в дію з 1 січня 2004 р.
Також слід відмітити, що вищенаведений Закон було оприлюднено в газеті «Урядовий кур'єр»№228 від 03.12.2003 р. та в газеті «Голос України»№223 від 09.12.2003 р.
Відповідно до ст. 3 Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно -правових актів та набрання ними чинності», громадяни, державні органи, підприємства, установи, організації під час здійснення своїх прав і обов'язків повинні застосовувати Закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України і Кабінету Міністрів України, опубліковані в офіційних друкованих виданнях або одержані у встановленому порядку від органу, який їх видав.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивач сплачуючи вартість торгових патентів за надання послуг у сфері грального бізнесу за перший, другий, третій квартал 2004 р. починаючи з 12.12.2003 р. мав керуватися приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік».
Поряд з цим, ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»передбачено, що суб'єкт підприємницької діяльності може здійснювати попередню оплату вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу за весь термін дії торгового патенту, суб'єкт підприємницької діяльності звільняється від обов'язку додаткового внесення вартості торгового патенту в разі, якщо прийняті акти законодавства збільшують вартість торгового патенту.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем оплата вартості торгових патентів на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу попередньо за весь термін дії торгових патентів здійснена не була. Таким чином суд дійшов до висновку, що позивач не може вважатися звільненим від додаткової оплати вартості торгових патентів в разі збільшення її вартості.
Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Статтею 167 КАС України передбачено, що копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення направляється лише особі, яка бере участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні. У разі проголошення в судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частини постанови суд повідомляє час виготовлення постанови суду в повному обсязі. Особи, які беруть участь у справі, можуть отримати копію постанови чи ухвали в суді.
Враховуючи наведене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 71, 94, 158 -163, Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,
1. В позові відмовити в повному обсязі.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України.
Суддя Маляренко А.В.