Запорізької області
29.12.08 Справа № 20/527/08
Суддя Гандюкова Л.П.
м.Запоріжжя
За позовом Концерну “Міські теплові мережі», м. Запоріжжя
до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя
про спонукання до виконання зобов'язання за п.6.4 Договору №1446-К від 01.10.2002р.
Суддя Гандюкова Л.П.
Представники сторін:
Від позивача - Алілуєв Д.Ю. (довіреність № 5162/27-19 від 11.09.2008р.);
Від відповідача -ОСОБА_2 (довіреність № 3433 від 10.12.2008р.);
Заявлений позов про спонукання відповідача виконати зобов'язання за п.6.4 договору №1446-К від 01.10.2002р., а саме: оформити ( підписати) акти виконаних робіт і повернути їх Концерну “Міські теплові мережі».
Ухвалою господарського суду від 06.11.2008р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/527/08, судове засідання призначено на 10.12.2008р.
Ухвалою суду від 09.12.2008р. у зв'язку з хворобою судді на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи № 20/527/08 відкладено на 29.12.2008р. Зобов'язано сторони виконати у повному обсязі вимоги суду, викладені в ухвалі про порушення провадження у справі від 06.11.2008р.
29.12.2008р. справу розглянуто, за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, просить на підставі ст.ст.11,15,16,509,526,530,538 ЦК України, ст.ст.193,276 ГК України примусити приватного підприємця ОСОБА_1 виконати зобов'язання за п.6.4 Договору № 1446-К від 01.10.2002р. про постачання теплової енергії, а саме -оформити (підписати) акти виконаних робіт за листопад 2006року на суму 1 313,09 грн.; грудень 2006р. на суму 873,92 грн.; січень 2007р. -на суму 921,62 грн.; березень 2007р. - на суму 1062,48 грн.; листопад 2007р. -на суму 1 141,90 грн.; грудень 2007р. -на суму 1 384,18 грн.; січень 2008р. -на суму 1724,56 грн.; лютий 2008р. -на суму 1 567,96 грн.; березень 2008р. -на суму 1 053,86 грн.; всього на загальну суму -11 043,57 грн. і повернути Концерну “Міські теплові мережі».
У судовому засіданні 29.12.2008р. позивачем заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи для уточнення позовних вимог. Клопотання судом відхилено як необґрунтоване, оскільки позивач не позбавлений можливості уточнити позовні вимоги в судовому засіданні.
Відповідач позов не визнав, у своєму письмовому відзиві просить у позовних вимогах відмовити повністю на наступних підставах. Позивачем не було здійснено постачання теплової енергії у заявлених обсягах. У немайновому позові не можуть розглядатися вимоги про підписання актів виконаних робіт на конкретно визначені позивачем суми, з якими незгоден відповідач, оскільки такі позовні вимоги по своїй суті є вимогами про визнання боргу. Позивачем обрано невірний спосіб захисту своїх прав, оскільки неправомірною є вимога про підписання актів виконаних робіт щодо послуги, надання якої є недоведеним у обсягах, вказаних позивачем, і не може доводитись під час розгляду спору про підписання актів, так як виходить за межі цього немайнового позову.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд
01.10.2002р. між Концерном “Міські теплові мережі» (Позивач, енергопостачальна організація) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Відповідач, споживач) був укладений договір № 1446-К на постачання теплової енергії (з урахуванням додаткової угоди №1 від 08.10.2004р.), згідно з яким позивач зобов'язався постачати теплову енергію споживачеві в потрібних йому обсягах, а відповідач -приймати і оплачувати вартість спожитої теплової енергії за встановленими цінами (тарифами) згідно з умовами Договору (п.1.1,п.6.1-6.5)
Договір був укладений на підставі заяви відповідача від 05.05.2000р. щодо відпуску теплової енергії на приміщення магазину за адресою: вул..Олімпійська,12.
Згідно з п. 3.2.2. договору відповідач зобов'язався виконувати умови, які передбачені цим договором.
Відповідно до п.п.6.3, 6.4 Договору, якими обумовлено порядок розрахунків, енергопостачальна організація після 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає споживачу рахунок за фактично спожиту теплову енергію, акт виконаних робіт і податкову накладну. Споживач зобов'язаний до 13-го числа місяця, наступного за розрахунковим, оформити та повернути енергопостачальній організації акт виконаних робіт, яким підтверджується обсяг фактично спожитої теплової енергії. Згідно з п.6.5 договору акт надання послуг, підписаний обома сторонами, є підставою для розрахунків.
Пунктом 10.1 договору встановлено, що цей договір укладається на один рік, діє з 01.10.2002р. по 30.09.2003р. Договір вважається продовженим на наступний термін, якщо до закінчення терміну договору не було заяви від однієї з сторін про відмову від цього договору або його перегляд.
Із матеріалів справи слідує, що Концерн направляв відповідачу акти виконаних робіт (приймання-передачі теплової енергії) за листопад -грудень 2006р., за січень 2007р., за березень 2007р., за листопад -грудень 2007р., за січень -березень 2008р. на загальну суму 11043,57грн. Підписані акти відповідачем повернуті не були.
06.08.2008р. позивачем було повторно направлено на адресу відповідача вказані акти виконаних робіт, що підтверджується фіскальним чеком №0458 і описом вкладення, але акти відповідачем не підписані і не повернуті до Концерну.
Факт отримання спірних актів виконаних робіт (приймання-передачі теплової енергії) ПП ОСОБА_1 не заперечений. Відмови від їх підписання з мотивуванням причини відповідачем позивачу не направлено.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.09.2008р. у справі №10/469/08 з ПП ОСОБА_1 стягнуто на користь Концерну “Міські теплові мережі» основний борг у сумі 1 690,74грн. за договором №1446-К від 01.10.2002р. за період жовтень 2006р., лютий 2007р., квітень 2007р.
04.11.2008р. позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про спонукання відповідача -ПП ОСОБА_1 виконати зобов'язання за п.6.4 договору № 1446-К, а саме: оформити (підписати) акти виконаних робіт (згідно з переліком) і повернути Концерну “Міські теплові мережі».
Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню на наступних підставах.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з ст. 16 цього Кодексу способами захисту прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення, припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відщкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Аналогічні приписи встановлені ст.20 ГК України.
Вказаними нормами не передбачено такого способу захисту прав, як примусити оформити (підписати) акти виконаних робіт.
Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено право підприємств та організацій звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Із змісту ст.12 ГПК України слідує, що господарський суд розглядає спори.
Наполягаючи примусити відповідача виконати зобов'язання за п.6.4 договору, а саме: оформити (підписати) і повернути акти виконаних робіт як окремі документи, позивач не пояснює по суті порушення, невизнання або оспорювання його права, що є умовою захисту такого права. Будь-яких доказів, що дії відповідача заважають позивачу (як вказано в позовній заяві) найбільш повно обґрунтувати позов про стягнення заборгованості, суду не надано. Суд також звертає увагу, що позивач просить примусити відповідача оформити (підписати) акти виконаних робіт, однак із матеріалів справи слідує, що позивач склав акти виконаних робіт за листопад 2006р., грудень 2006р. Інші ж акти (січень 2007р., березень 2007р., листопад 2007р., грудень 2007р., січень 2008р., лютий 2008р., березень 2008р.) мають назву актів приймання-передачі теплової енергії.
Крім того, згідно з ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Статтею 4-5 ГПК України встановлено, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття рішень обов'язкових до виконання на всій території України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України. Відповідно до ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження».
Таким чином, захист цивільного права позивача полягає у виконанні захищеного судом права позивача у примусовому порядку відповідними органами. Виконання такого примусу має бути реальним. Вимога про спонукання відповідача оформити, підписати акти та повернути їх позивачеві, не є реальним способом захисту права, не призводить до поновлення порушеного права та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.
Враховуючи викладене, посилання позивача на інші норми права не спростовують висновків суду. Заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Позивач не позбавлений права обрати інший спосіб захисту права.
Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Ухвалою суду про порушення провадження у справі № 20/527/08 від 06.11.2008р., суд попередив сторони, що згідно з ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону. Ухвалою суду від 09.12.2008р. також зобов'язано сторони виконати у повному обсязі вимоги суду, викладені в ухвалі про порушення провадження у справі від 06.11.2008р.
Незважаючи на це, у судове засідання, призначене на 29.12.2008р., відповідачем витребувані ухвалами суду документи (оригінали для огляду свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, договору про постачання теплової енергії №1446- К від 01.10.2002р. з додатками, змінами та доповненнями; докази належного виконання зобов'язань за договором (зокрема, п.6.4); листування з позивачем по суті спору) та належним чином завірені копії цих документів взагалі не представлені. Оскільки відповідачем у справі є приватний підприємець, який попереджений належним чином про відповідальність і без поважних причин не виконав вимоги суду, суд визнає відповідача винним в ухиленні від вчинення дій, покладених судом на сторону і на підставі п.5 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України стягує з Приватного підприємця ОСОБА_1 штраф у доход Державного бюджету України у розмірі 1000 грн.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85, п.5 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,(АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України суму 1 000 грн. штрафу за ухилення від вчинення дій, покладених судом на сторону.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Л.П. Гандюкова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення оформлено і підписано у повному обсязі 06.01.2009 р.