Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16
тел. 230-31-77
Іменем України
"12" червня 2008 р. Справа № А18/243-08
м. Київ, вул. Комінтерну, 16
(зал судових засідань № 205)
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді А.Ю. Кошика при секретарі Кантарія Д.Ю. розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовом Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції
до СПД ОСОБА_1
про звернення стягнення на активи в сумі 49290,95 грн.
За участю представників:
Позивач - Коноваленко І.М.
Відповідач - ОСОБА_1
Суть спору:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - позивач) до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 49290,95 грн.
Провадження у справі було відкрите відповідно до ухвали від 24.04.2008 року за правилами Кодексу адміністративного судочинства України та призначено справу до розгляду на 20.05.2008 року.
Позовні вимоги ґрунтуються на порушенні відповідачем Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 1776-ІІІ від 01.06.2000 року, у зв'язку з чим були нараховані фінансові санкції, які несплачені відповідачем. А також на порушенні відповідачем Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», внаслідок чого за ним утворився податковий борг перед бюджетом.
У судове засідання 20.05.2008 року відповідач надіслав клопотання в якому просить відкласти розгляд справи у зв'язку з перебуванням у відпустці та неможливістю прибути у судове засідання. Розгляд справи було відкладено на 12.06.2008 року
У судовому засіданні 12.06.2008 року відповідач борг визнав повністю, по суті позовних вимог та встановлених порушень заперечень не надав.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача встановлено наступне.
Відповідно до розрахунку позивача, станом на день подання позову відповідачем не сплачено 45000,00 грн. фінансових санкцій за
- порушення п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що було виявлено під час проведення позивачем перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу (акт № 2/17-1-23-НОМЕР_1 від 19.01.2007 року). В підтвердження позовних вимог позивачем надано суду рішення про застосування фінансових санкцій № 0000311710/0 від 22.01.2007 року на суму 45000,00 грн.
Рішення про застосування фінансових санкцій № 0000311710/0 від 22.01.2007 року було оскаржено відповідачем до господарського суду Київської області.
Постановою господарського суду Київської області від 01.10.2007 року у справі №А6/394-07 Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 в задоволенні позову про визнання недійсним рішення Бориспільської ОДПІ про застосування штрафних санкцій №0000311710/0 від 22.01.2007 року відмовлено повністю. Зазначена постанова суду набрала законної сили.
В апеляційному або касаційному порядку суб'єктом підприємницької діяльності постанова суду від 01.10.2007 року у справі №А6/394-07 оскаржена не була.
Таким чином, відповідно до наданих позивачем документів (копії долучені до матеріалів справи) станом на день вирішення спору заборгованість відповідача складає 45000,00 грн.
Встановлені в ході перевірки порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та нарахування фінансових санкцій відповідач в суді не заперечив та не спростував, доказів сплати фінансових санкцій не надав.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари та інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових та позапланових перевірок та на підставі ст. 17 цього Закону за порушення вимог Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суми фінансових санкцій підлягають перерахуванню суб'єктами господарювання до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких санкцій.
Оскільки, відповідачем фінансові санкції не були сплачені до Державного бюджету, згідно з п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-XII, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Крім того, відповідно до розрахунку позивача, станом на день подання позову відповідачем не сплачено 4300,95 грн. податкових зобов'язань перед бюджетом, що складаються з податку з доходів фізичних осіб у сумі 2201,01 грн. відповідно до податкового повідомлення -рішення №0000281710/0 від 22.01.2007 року, з податку з доходів найманих працівників у сумі 59,94 грн. відповідно до податкового повідомлення -рішення №0000291710/0 від 22.01.2007 року, зі збору на забруднення навколишнього природного середовища у сумі 2040,00 грн. відповідно до податкового повідомлення -рішення №0000291710/0 від 22.01.2007 року №0000301710/0 від 22.01.2007 року.
Таким чином, відповідно до наданих позивачем документів в підтвердження податкової заборгованості (копії долучені до матеріалів справи) станом на день вирішення спору, з урахуванням часткової сплати у сумі 10,00 грн., заборгованість складає 49290,95 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано.
В підтвердження суми заборгованості позивачем надано для огляду розрахунки заборгованості, податкові вимоги, податкові повідомлення -рішення, Акт перевірки №2/17-1-23-НОМЕР_1 від 19.01.2007 року.
Згідно п. 1.3. ст. 1 Закону України № 2181-ІІІ податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно підпункту 2.3.1. п. 2.3. ст. 2 Закону є виключно податкові органи.
Підпунктом 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону України № 2181-ІІІ передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. Коли ж податкове зобов'язання визначено контролюючим органом за підставами, зазначеними у п. п. “а»“в»п.п. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4, платник податків зобовёязаний погасити нараовану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення.
У разі, коли платник податків, як це передбачено підпунктом 6.2.1. пункту 6.2. ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Так, позивачем у відповідності до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог, затвердженого наказом ДПА України № 266 від 03.07.2001р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.07.2001р. на адресу відповідача надіслано податкові вимоги. Статтею 5 Закону України № 2181-ІІІ встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків (підпункт 5.4.1.).
Згідно підпункту 7.2.1. пункту 7.2. ст. 7 Закону України № 2181-ІІІ джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.
Як передбачено п. 1.7. ст. 1 Закону України № 2181-ІІІ активи платника податків - це кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.
Відповідно до підпункту 3.1.1. пункту 3.1. ст. 3 Закону України № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Згідно п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-XII, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги правомірні, позивачем обґрунтовані, відповідачем не спростовані і підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету на рахунок Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Котляревського, 2, код 19422318) 49290,95 (сорок дев'ять тисяч двісті дев'яносто) грн. заборгованості.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня її проголошення, якщо заява про апеляційне оскарження постанови не буде подана. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, в двадцятиденний строк після надання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Кошик А. Ю.