Справа № 22ц - 128/09 Номер рядка статистичного звіту : 52
Головуючий у першій Інстанції: Мельник В.І. Суддя - доповідач : Мацунич М.В.
10 лютого 2009 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області
в складі: головуючого - судді Мацунича М.В.
суддів : Дроботі В.В., Боднар О.В. при секретарі: Боклах Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою Ізянської сільської ради на рішення Хустського районного суду від 13 листопада 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Ізянської сільської ради про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу ,-
встановила:
У липні 2008 року ОСОБА_1 звернулась в суд з вищезазначеною позовною вимогою. Як на підставу своїх вимог посилалась на те, що в березні 2007 року була прийнята на посаду діловода Ізянської сільради на період догляду за дитиною ОСОБА_2 . А 29.01.08р. була переведена на постійне місце діловода з 01.02.2008 року. Проте розпорядженням голови сільради за №29/1 від 07.07.2008 року була звільнена у зв'язку з виходом на роботу з відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_3. Вважає звільнення таким, що суперечить нормі ст. 40 КЗпП України, оскільки відсутні умови з якими закон пов'язує розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого органу. Позаяк вважає своє звільнення незаконним, а тому просить суд задовольнити позовні вимоги.
Рішенням Хустського районного суду від 13 листопада 2008 року позовні вимоги задоволено .
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Ізянська сільрада подала апеляційну скаргу в якій клопоче перед апеляційною інстанцією про скасування згаданого рішення суду та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову, оскільки таке є незаконним і необгрунтованим. При цьому посилається на те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального законодавства та вимоги норм матеріального права.
В судовому засідання апеляційної інстанції апелянт в особі сільського голови ОСОБА_4 та представник ОСОБА_5 підтримали вимоги апеляційної скарги та просили задовольнити її з наведених в ній підстав.
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 заперечили вимоги апеляційної скарги так-як вважають рішення суду законним.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, які беруть участь у справі та дослідивши матеріали справи і перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області дійшла висновку, що дана скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
Згідно з правилом ст. 213 ЦПК України судове рішення повинно бути законним і обгрунтованим. В той же час, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, оскільки не є законним.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 перебувала з відповідачем в безстрокових трудових відносинах.
Проте з таким висновком суду першої інстанції колегія судців не може погодитись з огляду на таке.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.23 КЗпП України трудовий договір може бути укладений на визначений строк, встановлений за погодженням сторін.
В ході судового розгляду встановлено, що на постійній основі на посаді діловода в Ізянській сільраді працювала ОСОБА_2, яка пішла у відпустку по догляду за дитиною. На період її відпустки
2
тимчасово була прийнята ОСОБА_3, яка також пішла у відпустку по догляду за дитиною. Після цього на період відпустки була прийнята позивачка ОСОБА_1.
Розпорядженням №8 від 29.01.2008 року переведено ОСОБА_1 на постійне місце роботи діловода з 01.02.2008 року /а.с. 5 /. Однак дане розпорядження скасоване 07.07.2008 року розпорядженням голови сільради за №28 /ах. 15 /.
З цього вбачається, що ОСОБА_1 повернута в стан тимчасового працівника. Зазначене розпорядження не оскаржувалось позивачкою, а тому підлягає виконанню.
Так як з відпустки по догляду за дитиною вийшла ОСОБА_3, яка також була тимчасово прийнята на посаду діловода перед ОСОБА_1, а тому голова сільради й звільнив останню, оскільки вийшов на роботу попередній тимчасовий працівник.
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з ОСОБА_1 слід стягнути на користь Ізянської сільради судові витрати у розмірі 62 грн. / а.с. 32-35 /.
За встановлених обставин рішення суду першої інстанції є незаконним, а це у відповідності до вимог п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування даного рішення суду та постановления у справі ухвали, якою задовольнити позовні вимоги .
Виходячи з вищезазначеного та керуючись вимогами статей 10, 60, 212, 309, 314, 316 і 319 ЦПК України, апеляційний суд -,
рішив:
Апеляційну скаргу Ізянської сільської ради - задовольнити .
Рішення Хустського районного суду від 13 листопада 2008 року скасувати.
В позові ОСОБА_1 до Ізянської сільської ради про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Ізянської сільської ради 62 грн. судових витрат.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у
касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної
сили .