Справа № 22ц-784/2008 р. Головуючий у 1 інстанції Міхієнкова Т.Л.
Доповідач у 2 інстанції Даценко Л.М.
15 лютого 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі: головуючого судді Приходька К.П. суддів Даценко Л.М. , Коцюрби О.П. при секретарі Зозулі Н.С. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Зазимської сільської ради Броварського району Київської області на рішення Броварського міскрайонного суду Київської області від 08 листопада 2007 р. в справі за позовом ОСОБА_1 до Броварської районної державної адміністрації, Погребської сільської ради, Зазимської сільської ради Броварського району Київської області, виконкому Броварської міської ради Київської області про визнання права на земельну частку (пай),
встановила:
У вересні 2007 р. ОСОБА_1 3вернулася до суду з позовною заявою, в якій просила визнати за нею право на земельну частку (пай) за рахунок земель резервного фонду, створеного на території Броварського району Київської області в межах та за межами Зазимської, Погребської сільських рад та в межах м. Бровари після розпаювання земель, що належали на праві колективної власності КСП «Нова Україна" Броварського району Київської області в розмірі 1, 79 умовних кадастрових гектарів.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона на час розпаювання та передачі у колективну власність земель КСП «Нова Україна" була членом цього підприємства і мала право на земельну частку (пай), однак помглково не була включена до списку членів колективного сільськогосподарського підприємства, які мають право на земельну частку (пай), що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2007 р. визнано за позивачкою право на земельну частку (пай) за рахунок резервного фонду створеного на території Броварського району в межах та за межами Зазимської, Погребської сільських рад та в межах м. Бровари після розпаювання земель, що належали на праві колективної власності КСП «Нова Україна" Броварського району Київської області в розмірі 1, 79 умовних кадастрових гектарів.
В апеляційній скарзі Зазимська сільська рада Броварського району Київської області просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду -скасуванню з направленням справи на новий розгляд з таких підстав.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.
2
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вирішуючи даний спір, суд свої висновки обґрунтовував тим, що позивачка на час роздержавлення колективної власності КСП «Нова Україна" проживала у м. Бровари, являлась пенсіонеркою підприємства, помилково була пропущена в списках осіб, які мали право на земельну частку (пай).
Однак з такими висновками суду першої інстанції погодитись неможливо, оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Згідно п. 2 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 «Про порядок
паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і
організаціям" право на земельну частку (пай) мають члени колективного
сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу,
сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Тобто, законом передбачено, що право на земельну частку (пай) особа набуває за наявності усіх трьох підстав: одержання КСП державного акта на право колективної власності на землю, перебування в членах КСП, включення осіб до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Згідно роз'яснень п. 24 Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до п. 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.
Вирішуючи спір за позовом Дзюбенко СП., суд в порушення вищезазначених вимог закону та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України не залучив до участі в справі КСП, сільськогосподарський кооператив, чи їх правонаступників, землі якого підлягали розпаюванню, що згідно п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України є безумовною підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Крім того, суд першої інстанції в порушення вимог ст. ст. 213 та 215 ЦПК України щодо обґрунтованості рішення суду, ухвалення його на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, зазначення мотивів, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, не з"ясував та не встановив у рішенні, коли саме утворилося колективне сільськогосподарське підприємство
3
«Наша Україна", землі якого підлягали розпаюванню, як набувалося членство у цьому колективному сільськогосподарському підприємстві відповідно до його статуту, чи набула членства в ньому позивачка, чи була вона включена до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, вартість земельної частки (паю) та її розмір в умовних кадастрових гектарах, чи був створений місцевою радою під час передачі землі у колективну власність резервний фонд відповідно до вимог п. 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", що має істотне значення для вирішення спору про право позивачки на земельну частку (пай).
За таких обставин, коли суд допустив порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду від 08 листопада 2007 р. підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд в суд першої інстанції.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, належно виконати вимоги процесуального закону, з"ясувати обставини спору і прийняти законне і обгрунтоване рішення відповідно до вимог ст. ст. 212-215 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 303, 307, п. 4 ч. 1 ст. 311, 312-314, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Зазимської сільсько', ' ради Броварського району Київської області задовольнити частково.
Рішення Броварського міскрайонного суду Київської області від 08 листопада 2007 р. скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції іншим суддею.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.